Дата документу 23.10.2025
Справа № 334/9943/24
Провадження № 2/334/662/25
23 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі
судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Жураківської В.А.,
представника позивача Іваниці О.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 38» до ОСОБА_1 про стягнення суми,
установив
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості з внесків на здійснення управління будинком за період з 07.09.2019 по 30.11.2024 у розмірі 65 218,23 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 21 711,52 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 5 060,79 грн. і суми судового збору.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 07.09.2019 року рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 затверджені розміри внесків на утримання спільного майна для власників нежитлових приміщень у розмірі 3,40 грн за 1 кв. м. Згідно рішенням загальних зборів ОСББ «Ладозька 38» від 14.04.2023 року у період з 07.09.2019 року по 31.03.2023 року співвласник зобов'язаний сплачувати внесок (тариф) на утримання будинку щомісячно до останнього календарного дня поточного місяця (включно). ОСОБА_1 є власником 37/100 нежитлового приміщення загальною площею 822,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказані рішення є обов'язковими для усіх співвласників будинку, однак відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку свого обов'язку щодо сплати внесків не виконує.
Відповідач заперечила проти задоволення позову, вказавши на те, що вказує, що позивачем неправильно обрахована площа його приміщення, а саме вона є власником 37/100 часток нежитлового приміщення, тому розрахунок мав би здійснюватися на площу 296,70 кв. м. У протоколі загальних зборів ОСББ від 07.09.2019 року не зазначено порядок оплати внеску, не регламентовано чи є внесок одноразовим чи періодичним. Крім того, позивач не повідомляв відповідача у встановленому законом порядку про проведення установчих зборів, створення ОСББ, проведення загальних зборів, відповідач вказує на те, що сума нарахованих інфляційних втрат та трьох відсотків річних є не співвмірною із сумою загального боргу. Також, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог позивача..
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою суду від 19.12.2024 року відкрито спрощене провадження у справі.
В подальшому судовий розгляд неодноразово відкладався з метою подання додаткових доказів.
Ухвалою суду від 24.03.2025 року провадження у справі зупинене до до перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №903/602/24.
Ухвалою суду від 14.08.2025 року поновлене провадження у справі.
У судовому засіданні, яке відбулось 23.10.2025 року проголошено скорочене рішення.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
20.05.2019 року співвласниками будинку АДРЕСА_1 прийнято рішення про утворення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
07.09.2019 року рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 затверджені розміри внесків на утримання спільного майна для власників нежитлових приміщень у розмірі 3,40 грн за 1 кв. м. Згідно із рішенням загальних зборів ОСББ «Ладозька 38» від 14.04.2023 року у період з 07.09.2019 року по 31.03.2023 року співвласник зобов'язаний сплачувати внесок (тариф) на утримання будинку щомісячно до останнього календарного дня поточного місяця (включно). ОСОБА_1 є власником 37/100 нежитлового приміщення загальною площею 822,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Метою створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» є для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Згідно із приписами ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» визначено, що співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до положень статті 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Згідно ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідач є власником 37/100 частин нежитлового приміщення загальною площею 822,9 кв.м., що відповідно становить 304,473 кв. м., тому розмір щомісячного внеску складає 3,40 грн * 304,473 кв. м. = 1035,21 грн.
Частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Ураховуючи вищенаведені положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем неправильно розрахована площа приміщення, яке належить їй.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог згідно зі звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.
Приписами статті 610 ЦК України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Заперечення представника відповідача щодо порушення порядку повідомлення співвласників про проведення загальних зборів ОСББ суд відхиляє, оскільки відповідачем у встановленому порядку рішення загальних зборів не оскаржувалися, а конфлікт між ОСОБА_1 та головою ОСББ «Ладозька 38» Благовим В. В. триває з 2020 року, про що свідчать долучені до позову скарги.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу.
Також суд відхиляє доводи відповідача про застосування строків позовної давності у зв'язку із їх спливом, оскільки відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність складає 3 роки (ст. 257 ЦК України).
Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнені пунктом 12, приписами якого визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258 (позовна давність), продовжуються на строк дії такого карантину.
З початком повномасштабного вторгнення 24.02.2022 законодавець вніс до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України п. 19, яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259 (позовна давність) цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Тобто було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.
Суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21).
Таким чином, позивачем строки позовної давності пропущені не були.
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Рішенням співвласників ОСББ від 14.04.2023 визначено, що співвласник зобов'язаний сплачувати внесок (тариф) на утримання будинку щомісячно до останнього календарного дня поточного місяця (включно).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 року у справі № 903/602/24 виснувала, що інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об'єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо продовження строків позовної давності стосовно вимог про стягнення інфляційних втрат і процентів річних, які не спливли станом на 02 квітня 2020 року.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідач заперечила проти розміру витрат, вказавши на те, що їх розмір майже співмірний із сумою основного боргу, а відтак просила його зменшити.
Ураховуючи обставини цієї конкретної справи, її складність та важливість для сторін, суд вважає за доцільне стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн., а в іншій частині відмовити.
Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив
позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 38» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 38» (код ЄДРПОУ 43007842, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Дмитра Вишневецького, буд. 38) суму основного боргу у розмірі 65 218,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 21 711,52 грн. та три відсотки річних у сумі 5 060,79 грн., а всього 91 990 (дев'яносто одну тисячу дев'ятсот дев'яносто) гривень 54 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 38» (код ЄДРПОУ 43007842, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Дмитра Вишневецького, буд. 38) суму судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2025 року.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін