Справа № 629/5500/25 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/1208/25 Доповідач: ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- представника власника майна ОСОБА_7 ,
- власника майна ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.09.2025,-
Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 про арешт майна.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:
- грошові кошти в сумі 3800 доларів США; фрагмент паперу з чорновими записами прізвищ ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- мобільний телефон в чорному чохлі без маркування; ноутбук Асеr s/n NXM45EU001241062BC7600, з зарядним пристроєм та флеш-носій - карту-накопичувач в корпусі чорного кольору; автомобіль «Jeep Grand Cherokеe» д.н.з. НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- мобільний телефон марки Iphone 11 Pro імеі: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 1700 доларів США; грошові кошти в сумі 17935 грн; автомобіль марки Chevrolet Captiva д.н.з. НОМЕР_5 , що належать ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони будь-кому розпоряджатися, відчужувати та користуватись вказаним майном.
Зберігання арештованого майна, здійснено відповідно до «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 08.09.2025 старший слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням в межах матеріалів кримінального провадження№42025222120000025 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження за №42025222120000025 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що зазначене у клопотанні майно може бути доказом у кримінальному провадженні, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є об'єктом кримінально протиправних дій.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить частково скасувати ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.09.2025 в частині заборони користування автомобілем «Jeep Grand Cherokеe» д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язати старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 або іншу уповноважену на те особа Лозівського РВП ГУНП в Харківській області повернути власнику майна - ОСОБА_8 у користування.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України як і клопотання слідчого про арешт майна.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи ОСОБА_8 та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні №42025222120000025 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до абзацу 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також з клопотання прокурора про арешт майна, по суті, вбачається, що арештоване майно є предметом злочину, і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і має доказове значення у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Задовольнивши клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий довів достатність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має значення для забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України.
Колегія суддів частково погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на мотоцикл «Jeep Grand Cherokеe» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки у відношенні цього майна є достатні підстави вважати, що воно має істотне значення для досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, є необхідність його збереження, а незастосування арешту може призвести до відчуження вказаного майна.
Водночас, обмеження володіння майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі майна, однак, слідчий у клопотанні про арешт майна вказаних обставин не навів.
Згідно зі ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді щодо способу забезпечення кримінального провадження визначення місця зберігання автомобіля «Jeep Grand Cherokеe» д.н.з. НОМЕР_1 та вважає, що вказаний спосіб забезпечення кримінального провадження є неналежним, оскільки в значній мірі обмежує законні права та інтереси власника майна.
Слідчий суддя наклав арешт на майно без врахування вимог п. 5, 6 ч. 2, п. 4, 5 ч. 5 ст. 173 КПК України по суті обмеживши право ОСОБА_8 володіти ним.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Згідно зі ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України та ч. 1 ст. 412 КПК України.
За наслідками апеляційного розгляду судова колегія має повноваження скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу по справі відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.09.2025 в частині місця зберігання та способу арешту майна.
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Такий спосіб арешту буде найменш обтяжливим та не призведе до зупинення або надмірного обмеження власника, не зашкодивши при цьому кримінальному провадженню.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.09.2025 щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42025222120000025 скасувати в частині місця зберігання автомобілю «Jeep Grand Cherokеe» д.н.з. НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Автомобіль «Jeep Grand Cherokеe» д.н.з. НОМЕР_1 , передати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відповідальне зберігання із забороною розпорядження, відчуження та користування.
Попередити власника майна про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді