САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/1388/25
Провадження №1-кс/726/1074/25
Категорія
29.10.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність детективів ТУ БЕБ в Чернівецькій області у кримінальному провадженні №72024261010000010 від 22.07.2024 року,-
за участю:
представника скаржника - ОСОБА_3 ,
27.10.2025 року до Садгірського районного суду м. Чернівці від адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 надійшла скарга в якій він просить повернути вилученев ході обшуку торгівельного місця №1473 за адресою м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, майно.
В скарзі зазначає, що 30.04.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Садгірського районного суду м.Чернівці від 24.04.2025, старшим детективом ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_5 , було проведено обшук в торгівельному місці №1473, розташованому за адресою м. Чернівці, вул. Калинівська, 13А, яке перебуває у користуванні ОСОБА_4 , під час якого було виявлено та вилучено: 318500грн.; 1270 євро; 7500 американських доларів та ювелірні вироби упаковані у різні поліетиленові пакети: 505 грам, 522 грама, 56 грам, 177 грам, 24 грама, 53 грама. Вказує, що 20.10.2025 року ним було направлено клопотання у прокуратуру Чернівецької області про закриття кримінального провадження проти ОСОБА_4 та повернення йому вилучених речей. У відповідь на дане клопотання прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами БЕБ України ОСОБА_6 21.10.2025 року винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання.
У зв'язку із викладеним просить судповернути ОСОБА_4 вилучене під час обшуку майно, а саме: грошові кошти у сумі 318 500 гривень, 7500 доларів США, 1270 євро, а також ювелірні вироби упаковані у різні поліетиленові пакети вагою: 505 грам, 522 грама, 56 грам, 177 грама, 24 грама, 53 грама.
Представник скаржника, адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просив задовольнити у повному обсязі.
Детектив ТУ БЕБ в Чернівецькій області ОСОБА_5 направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Скаргу розглянуто на підставі доданих до скарги документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України строк подання скарги обчислюється з дня отримання копії постанови, якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні ТУ БЕБ в Чернівецькій області, перебуває кримінальне провадження №72024261010000010 від 22.07.2024 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.201-3КК України.
Також судом встановлено, що 30.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 24.04.2025 року було проведено обшук в торгівельному місці №1473 (торговий сектор №1) розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13А (МТК «Калинівський ринок»), яке перебуває у користуванні ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в ході чого було виявлено та вилучено: 318500грн.; 1270 євро; 7500 американських доларів та ювелірні вироби упаковані у різні поліетиленові пакети: 505 грам, 522 грама, 56 грам, 177 грам, 24 грама, 53 грама.
Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами безпеки Укрїни Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 від 21.10.2025 року в задоволені клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 з приводу повернення майна було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridisv. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushogluv. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (SporrongandLonnrothv. Sweden), пп. 69 і 73, SeriesA № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (JamesandOthersv. theUnitedKingdom), п. 50, SeriesA № 98).
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку, що з 30.04.2025 року, тобто з моменту вилучення майна у органу досудового розслідування було достатньо часу для отримання необхідних даних, фотофіксації матеріалів, проведення експертиз та здійсненні інших необхідних заходів в рамках вказаного кримінального провадження, а тому скаргу слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами БЕБ України, щодо неповернення вилученого майна у кримінальному провадженні №72024261010000010 від 22.07.2024 року- задовольнити.
Зобов'язати детективів ТУ БЕБ у Чернівецькій області, що уповноважені здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024261010000010 від 22.07.2024 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.201-3 КК України, повернути ОСОБА_4 вилучене під час проведення обшукуторгівельного місця №1473 за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А майно, а саме:318 500 грн.; 1270 євро; 7500 американських доларів та ювелірні вироби упаковані у різні поліетиленові пакети: 505 грам, 522 грама, 56 грам, 177 грам, 24 грама, 53 грама.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1