Справа № 643/18928/25
Провадження № 1-кс/643/6164/25
30 жовтня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ у кримінальному провадженні № 12024200470000763 від 28.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-
встановив:
29.10.2025 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 , в межах кримінального провадження № 12024200470000763 від 28.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Вивчивши клопотання, приходжу до висновку, що його необхідно повернути до слідчого відділу Харківського районного управління поліції №2 ГУ Національної поліції в Харківській області для усунення недоліків, за таких підстав.
Матеріали клопотання містять клопотання слідчого СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про визначення підслідності від 25.09.2024 року.
Частиною 1 ст. 216 КПК встановлено підслідність слідчих органів внутрішніх справ. Це - кримінальні провадження про правопорушення, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування (злочини проти життя, прав і свобод людини, проти власності, проти здоров'я, честі і гідності особи, громадської безпеки, моральності та деякі інші).
Постанова прокурора про зміну підслідності - це процесуальний документ, яким прокурор вмотивовано перебирає кримінальне провадження від одного органу досудового розслідування до іншого. Це можливо, якщо, наприклад, орган неефективно здійснює свої функції або виявлено, що провадження мало бути розслідуване іншим органом згідно зі статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України.
За загальним правилом досудове розслідування повинно здійснюватися за кожним окремим випадком виявленого кримінального правопорушення або за всіма виявленими злочинами, що вчинені певною особою. З таких позицій і підходять у разі потреби визначення підслідності кримінальних проваджень. За неможливості виділення матеріалів у окремі кримінальні провадження для здійснення досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів. Якщо такий нагляд здійснюють кілька прокурорів у межах їхньої територіальної чи відомчої юрисдикції, то рішення щодо підслідності справ за наявності спірних підходів встановлює прокурор вищого рівня.
Порушення підслідності є істотним порушенням прав людини, що призводить до недопустимості доказів, отриманих у такий спосіб, згідно з частиною 1 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України. Це означає, що докази, зібрані з порушенням правил підслідності), не можуть бути використані в суді.
Порушення правил підслідності є достатньою підставою для визнання доказів недопустимими, що підтверджено Верховним Судом, Касаційним кримінальним судом. Верховний Суд висловив свою правову позицію про те, що в разі недотримання органами прокуратури чи досудового слідства правил підслідності, отримані в ході такого досудового розслідування докази є недопустимими.
Згідно приписів ст. 87 Кримінального процесуального кодексу України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Верховний Суд вказує на те, що здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
Розпочавши кримінальне провадження, яке підслідне іншому слідчому органу, прокурор на підставі ч. 7 ст. 214 КПК України зобов'язаний був невідкладно, але не пізніше наступного дня з дотриманням правил підслідності, передати такому органу наявні у нього матеріали та доручити проведення досудового розслідування.
Так, підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України. Натомість за змістом ч. 5 ст. 36 цього ж Кодексу, Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення, окрім того, що віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, лише у випадку здійснення неефективного досудового розслідування тим органом, підслідність кримінального провадження якому визначена ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Тобто, передумовою реалізації прокурором передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України повноважень має бути здійснення відповідним органом, визначеним у ст. 216 цього ж Кодексу, досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності.
Разом із тим, якщо розпочате кримінальне провадження, в порушення приписів ч. 7 ст. 214 КПК України не передавалось з дотриманням правил підслідності слідчим органам Національної поліції для здійснення досудового розслідування, то передбачених ч. 5 ст. 36 цього ж Кодексу підстав доручати здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні іншому органу ніж той, що прямо визначений у ст. 216, не має.
Постанова про зміну підслідності є обов'язковою для виконання органом досудового розслідування
Разом із цим, до матеріалів, які обґрунтовують клопотання, не долучено копію постанови прокурора про визначення підслідності за СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області.
Вказані недоліки клопотання перешкоджають постановленню законного і обґрунтованого судового рішення.
Згідно наданих роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які містяться у п. п. 7, 10 Листа від 05 квітня 2013 року N 223-558/0/4-13, в разі невідповідності клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів вимогам ч. 2 ст. 160 КПК України слідчий суддя, суд з огляду на ч. 6 ст. 9 КПК України, вправі повернути його для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 160, 163, 333, 372 КПК України, суд,-
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ у кримінальному провадженні № 12024200470000763 від 28.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України- повернути старшому слідчому ОСОБА_3 .
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1