іменем України
29.10.25 м. Благовіщенське
Благовіщенський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Ясінського Л.Ю.
секретаря судового засідання - Ільченко Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Благовіщенське Кіровоградської області, в порядку спрощеного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № 98 від 05.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП,-
представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Анікєєнко Є.О. звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- поновити строк на оскарження постанови №98 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 05.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
-постанову №98 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 05.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати та закрити провадження у справі.
Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В обгрунтування своїх вимог представник позивача зазначила наступне.
Постановою № 98 від 05.07.2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , на гр. ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень у зв'язку із вчиненням ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Представник позивача вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 № 98 від 05.07.2025р. відносно ОСОБА_1 прийнята з порушенням вимог закону, оскільки про притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не знав, під час перебування у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 протокол щодо ОСОБА_1 не складався, про розгляд справи йому ніхто не повідомляв і йому нічого не було відомо про винесення оскаржуваної постанови.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 був відсутній при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, адже дата та підпис позивача відсутні, а копія постанови не вручена.
Крім того, в мотивувальній частині постанови не зазначено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, однак не з'явився на розгляд.
Про існування даної постанови ОСОБА_1 дізнався 21.08.2025 року, коли отримав у застосунку ДІЯ Постанову про відкриття виконавчого провадження №78915054 від 21.08.2025р. щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000грн. До виконавчого провадження була долучена постанова № 98 від 05.07.2025р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Разом з тим, складенню постанови повинно передувати складання відповідного протоколу.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП Позивач не був повідомлений про
складання стосовно нього протоколу, йому не роз'яснювались жодні права, тобто процедура притягнення ОСОБА_1 до відповідальності була грубо порушена.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не містять протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого мала бути винесена постанова № 98 від 05.07.2025р. відносно ОСОБА_1 .
За адресою місця реєстрації ОСОБА_1 . Відповідач не направляв ні протоколу про адміністративне правопорушення, ні оскаржувану постанову.
Крім того, ОСОБА_1 не отримував за своєю адресою жодних повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 ., а у жодному витязі із системи «ІНФОРМАЦІЯ_8» відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 09.07.2025р., від 03.08.2025р., від 11.08.2025р., від 23.08.2025р. не міститься інформації, що ОСОБА_1 як порушника Правил військового обліку та перебування його у розшуку.
Разом з тим, у вказаних витягах відсутня інформація про постанову ВЛК відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 та дату її прийняття, що свідчить про неналежне виконання Відповідачем своїх обов'язків із внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки Позивач проходив ВЛК в той час, коли отримував у ІНФОРМАЦІЯ_3 посвідчення про приписку до призовної дільниці №П/99/10 від 28.07.2023р. для влаштування на роботу.
Підставою для доставлення ОСОБА_1 29.06.2025р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 було порушення військового обліку, при цьому працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомили про порушення Правил військового обліку внаслідок закінчення строку дії рішення ВЛК та необхідності проходження ВЛК.
З урахуванням наведеного, доставлення Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 в якості порушника Правил військового обліку було неправомірним, а викладені у постанові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є надуманими та не підтверджуються жодними доказами з боку Відповідача. Так, при доставленні Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому не вручалась повістка про необхідність проходження ВЛК.
Після зазначення Позивачем відсутності підстав для проходження ВЛК йому дозволено було покинути ІНФОРМАЦІЯ_3 і вже тільки 21.08.2025р. Позивач дізнався, що 05.07.2025р. відносно нього була винесена постанова № 98 щодо відмови в проходженні ВЛК.
Згідно ч. 1,3 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Всупереч вимогам чинного законодавства, Відповідач жодним чином не повідомив ОСОБА_1 про винесену відносно нього постанову № 98 від 05.07.2025р., чим порушив право Позивача на своєчасне оскарження вказаної постанови.
Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Ухвалою Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 01.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
10.09.2025 року Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким категорично не погоджується з заявленими позовними вимогами, адміністративний позов не визнає в повному обсязі посилаючись на слідуючі доводи.
Стосовно обставин притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 05.07.2025 року №98 (вих.№1/4310 від.05.07.2025 року) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 тис. гривень.
У постанові від 05.07.2025 року зазначено, що 29.06.2025 року близько 11.45 години військовозобов'язаного ОСОБА_1 супроводжено працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування обставин перебування його в розшуку.
Під час перебування в ІНФОРМАЦІЯ_1 було з'ясовано, що у військовозобов'язаного ОСОБА_1 немає актуального висновку про придатність до військової служби у зв'язку з тим, що він не проходив медичний огляд (закінчився строк дії рішення ВЛК про придатність до військової служби).
Відповідно до абз.2 п.69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов'язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони (пункт 70 Постанови 560).
Перебуваючи в приміщенні зазначеної установи, військовозобов'язаний ОСОБА_1 відмовився отримувати направлення та проходити медичне обстеження для встановлення ступеня придатності до військової служби.
Згідно абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9, закладів охорони здоров'я, Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово- лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Враховуючи відсутність поважних причин для відмови від проходження медичного обстеження військово-лікарською комісією для встановлення ступеню придатності до військової служби, військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, абзацу 4 частини 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час дії особливого періоду, в його діях містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Військовозобов'язаний ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений.
Підставою для доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було порушення військового обліку, при цьому працівники 2 відділу повідомили про порушення Правил військового обліку внаслідок закінчення строку дії рішення ВЛК та необхідності проходження ВЛК.
З урахуванням наведеного, доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості порушника правил військового обліку було неправомірним. Повістка про необхідність проходження ВЛК йому не вручалась.
Стосовно обставин притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
З протоколу про адміністративне правопорушення №98 від 29.06.2025 року, який міститься в матеріалах адміністративного провадження видно, що протокол складався в присутності військовозобов'язаного ОСОБА_1 , до якого були доведені зміст ст.63 Конституції України, права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, а також було повідомлено про час та місце розгляду справи, а саме о 10.00 годині 05.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під роз'ясненнями проставлена дата «29.06.2025 року». Підпис ОСОБА_1 у відповідній графі відсутній, однак наявні підписи двох свідків, які засвідчили відмову від підписання протоколу.
Факт присутності ОСОБА_1 також підтверджується наданням пояснення у розділі «пояснення» протоколу №95 від 29.06.2025 року (додається), де він власноруч написав текст: «Я не знав, що мені була повістка тому не з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відмовляюсь підписувати».
Обидва протоколи складені у ІНФОРМАЦІЯ_1 після доставки 29.06.2025 року ОСОБА_1 працівниками поліції, як особу, що вчинила порушення військового обліку.
Цей факт нівелює позицію позивача про те, що йому не було роз'яснено прав, не було доведено дату, час та місце розгляду справи.
У графі протоколу про отримання його копії відсутній підпис правопорушника, відмова від підпису засвідчено підписами двох свідків.
В адміністративному провадженні міститься облікова картка, сформована ЄДРПВР АІТС «ІНФОРМАЦІЯ_10», з якої видно, що: відомості про військово-обліковий документ відсутні(розділ 8); взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 10.07.2023 року, прибув із призовників; відомості про медичний огляд (розділ 34) -інформація відсутня.
В матеріалах провадження наявне направлення для проходження медичного огляду ВЛК на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 29.06.2025 року, підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 .
До матеріалів долучено аркуш доведення вимог законодавства про військовий обов'язок та військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, які доводились до позивача. Ставити свій підпис про ознайомлення ОСОБА_1 відмовився.
У провадженні міститься Акт про відмову ОСОБА_1 в проходженні військово- лікарської комісії від 29.06.2025 року, засвідчений двома свідками.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_5 від 05.07.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 тис. гривень (найменший розмір в межах санкції відповідної частини вказаної статті).
При умові прибуття для участі у розгляді справи ОСОБА_1 міг ознайомитись з усіма матеріалами адміністративного провадження, якими підтверджується його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, заявити клопотання, надати докази.
Повторний виклик ОСОБА_1 для участі у розгляді справи не здійснювався, оскільки від нього не надійшло повідомлення про неможливість прибуття та клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.
Копію постанови ОСОБА_1 направлено через Укрпошту, що підтверджується квитанцією.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП доведена і його притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до чинного законодавства, а його твердження про безпідставне притягнення спростовується фактичними даними, які містяться в матеріалах адміністративної справи і наведені у тексті відзиву та долученими матеріалами.
З приводу позиції, що позивачу не направлялись повістки для проходження ВЛК, - відповідно до абз.3 п.69 Порядку 560, військовозобов'язані «можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток», що не означає, що це обов'язково здійснюється шляхом вручення повісток, а по-друге це стосується осіб, які самостійно прибули до ІНФОРМАЦІЯ_9 для уточнення своїх облікових даних, а не тих, яких доставлено працівниками національної поліції в результаті вчинення порушення військового обліку.
Відсутність інформації про постанову ВЛК відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 та дату її прийняття у додатку ІНФОРМАЦІЯ_8 чи реєстрі ІНФОРМАЦІЯ_10 не може свідчити про відсутність правопорушення, а навпаки його доводить. З іншого боку, якби такі дані навіть значились у реєстрі датою постановки на військовий облік військовозобов'язаних з обліку призовників - 10.07.2023 року, то термін дії цього висновку ВЛК на час складання протоколу про адміністративне правопорушення вийшов, оскільки, як вже наводилось, під час дії воєнного стану термін дії постанови ВЛК становить 1 рік.
24.09.2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якому зазначила про те, що протокол № 98 про адміністративне правопорушення від 29.06.2025р., долучений Відповідачем до відзиву на позову заяву, складений з порушенням процедури складання ІНФОРМАЦІЯ_9 протоколів про адміністративні правопорушення та жодним чином не свідчить про складання цього протоколу у присутності ОСОБА_1 та роз'ясненні суті протоколу, він містить посилання про те, що ОСОБА_1 відмовився від пояснень та отримання протоколу у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є працівниками ІНФОРМАЦІЯ_9, а тому є зацікавленими особами.
Крім того, протокол № 98 про адміністративне правопорушення від 29.06.2025р. не містить підпису Позивача під відміткою про роз'яснення йому змісту статті 63 Конституції України (що мало бути самим першим, щоб працівник ІНФОРМАЦІЯ_9 мав би роз'яснити ОСОБА_1 за щоб той і розписався), а також прав та обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП, що є обов'язком уповноваженої посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_9, яка складала такий протокол. Зазначене свідчити, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про свої права та обов'язки, передбачені чиним законодавством, при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідач зазначає, що факт обізнаності ОСОБА_1 про дату і час розгляду справи підтверджується тим, що 29.06.2025р. було складено два протоколи, і в протоколі № 95 останній відмовивився від його підписання, що вже є порушенням, так як про кожне правопорушення Відповідач був зобов'язаний повідомити та роз'яснити суд порушення.
Крім того, протокол № 95 не містить посилань на протокол № 98 і при складанні протоколу № 95 підтверджується тільки наданням пояснення у розділі «пояснення» ОСОБА_1 , де він власноруч написав: «Я не знав, що мені була повістка тому не з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відмовляюсь підписувати».
Однак зазначене пояснення свідчить не про суть роз'ясненого правопорушення і дати розгляду такого правопорушення, а лише щодо того, чого він не отримав повістку.
У відзиві Відповідач зазначає, що в адміністративному провадженні міститься направлення для проходження ВЛК ОСОБА_1 , яке він відмовився отримувати і знову ж таки, відсутні доказі направлення повістки про необхідність проходження ВЛК, з урахуванням відмови в отриманні направлення (відмова також засвідчена свідками ОСОБА_7 і ОСОБА_6 - працівниками ІНФОРМАЦІЯ_9).
Крім того, предстаник зазначила, що не погоджується з доводом Відповідача, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і дату розгляду адміністративної справи відносно нього, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення), однак протокол № 98 про адміністративне правопорушення від 29.06.2025р. ОСОБА_1 не підписував та не отримував другий примірник протоколу, а повідомлення про розгляд справи не направлялося Позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням, відтак неможливо встановити, що Позивач дійсно був обізнаний про час і дату розгляду адміністративної справи відносно нього.
Відповідно до абзацу 10 Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи, яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання.
Тобто, з урахуванням того, що ОСОБА_1 фактично не підписував протокол, а також відсутній підпис на протоколі про його ознайомлення з датою розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутній підпис (і по факту йому не вручили) про вручення другого екземпляру протоколу, Позивач фактично не був повідомлений про дату і час розгляду адміністративного правопорушення, при цьому матеріали справи та наданий відзив Відповідача не містить доказів направлення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , які і другого екземпляру протоколу, як це передбачене Інструкцією.
Крім того, Позивач не отримував засобами поштового зв'язку копію постанови № 98 від 05.07.2025р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАп, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №2640005251709, відповідно до якого 16.07.2025р. поштове відправлення повернуте Відправнику у зв'язку тим, що «Одержувач відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, враховуючи, що про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 21.08.2025 року, коли отримав у застосунку ДІЯ постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2025р. щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000грн., до якої була долучена постанова № 98 від 05.07.2025р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно не міг оскаржити дану постанову у встановлений законом строк для подання позову про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 98 від 05.07.2025р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (а.с. 76-78).
Відповідно до оскаржуваної постанови, 29.06.2025 року близько 11.45 години військовозобов'язаного ОСОБА_1 супроводжено працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування обставин перебування його в розшуку.
Під час перебування в ІНФОРМАЦІЯ_1 було з'ясовано, що у військовозобов'язаного ОСОБА_1 немає актуального висновку про придатність до військової служби у зв'язку з тим, що він не проходив медичний огляд (закінчився строк дії рішення ВЛК про придатність до військової служби).
Відповідно до абз.2 п.69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов'язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони (пункт 70 Постанови 560).
Перебуваючи в приміщенні зазначеної установи, військовозобов'язаний ОСОБА_1 відмовився отримувати направлення та проходити медичне обстеження для встановлення ступеня придатності до військової служби.
Згідно абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9, закладів охорони здоров'я, Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово- лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Враховуючи відсутність поважних причин для відмови від проходження медичного обстеження військово-лікарською комісією для встановлення ступеню придатності до військової служби, військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, абзацу 4 частини 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час дії особливого періоду, в його діях містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Військовозобов'язаний ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений.
З копії направлення на ВЛК від 29.06.2025 року № 4253507 вбачається, що позивача направлено для визначення придатності до служби (а.с. 72).
У протоколі про адміністративне правопорушення № 98 від 29.06.2025 року, зазначено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 від проходження ВЛК, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 68,69).
У протоколі міститься роз'яснення положень ст. 63 Конституції України, а також повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 10 год. 00 хв. 05.07.2025.
Підпис особи, яка притягуєтьсядо адміністративної відповідальності у протоколі відсутній. Мається відмітка про відмову особи, яка притягується до відповідальності від підписання протоколу, складена у присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Факт відмови позивача від проходження ВЛК підтверджується актом від 29.06.2025 (а.с. 75).
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон №3543-XII), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 (далі Порядок №560), Положенням про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 (далі - Положення).
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У відповідності до абзаців 2 та 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9.
Згідно з п. п. 1 п. 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9 або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (ІНФОРМАЦІЯ_9); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 74 Порядку, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9, та строк завершення медичного огляду.
Безпідставна відмова (ухилення) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та кваліфіковані відповідачем правильно. Таке порушення вчинене позивачем в особливий період.
Відповідно до ст. 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_9 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_9 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_9.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 3 вказаної статті визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідач навів обгрунтовані заперечення проти позову, що підтверджені відповідними доказами. Натомість зі сторони позивача належних та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів суду не надано.
Оскаржувана постанова містить опис обставин, установлених під час розгляду справи (абз. 5 ч. 2 ст. 283 КУпАП), тобто суть правопорушення, за яке позивач притягується до відповідальності, який підтверджується дослідженими матеріалами справи.
Суд враховує, що позивач не проходив медичний огляд і не пройшов його на час розгляду справи, а відтак в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній будучи військовозобов'язаним відмовився від проходження медичного огляду за направленням ІНФОРМАЦІЯ_9 в особливий період, тим самим порушивши вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суд відхиляє доводи позивача, що позивач для проходження ВЛК в обов'язковому порядку мав викликатися виключно повісткою, а тому порушено вимоги п.п.27 та 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від16.05.2024№ 560.
Так, 29.06.2025 року близько 11.45 години позивача було супроводжено працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування обставин перебування його в розшуку.
Позивачем також не надано доказів оскарження ним законності доставлення працівниками поліції позивача до ІНФОРМАЦІЯ_9 та прийнятих за результатами такого оскарження рішень.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку, визначеному пунктом 3.1 глави 3 розділу II Положення №402 було прийняте рішення про направлення позивача на медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Відповідно до вказаних вище норм, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_9, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Тобто імперативна норма щодо можливості направлення особи на ВЛК виключно після його виклику за повісткою у законодавстві відсутня.
Також суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2025 № 91 були внесені зміни до Порядку №560 , доповнено його пунктом 74-3, який передбачає надання можливості військовозобов'язаним самостійно за допомогою електронного кабінету (мобільний застосунок «ІНФОРМАЦІЯ_8») отримувати направлення для проходження медичного огляду. Однак, позивач, маючи можливість обрати зручну для себе дату проходження медичного огляду, не вчинив таких дій та не надав суду доказів проходження ним ВЛК.
Натомість наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про послідовну та чітку відмову позивача від проходження медичного огляду ВЛК за направленням міського ІНФОРМАЦІЯ_9.
Посилання представника позивача, що акт відмови від проходження військово-лікарської комісії є недопустимим доказом не обгрунтоване, оскільки такий акт є доказом в розумінні ст. 251 КУпАП. Разом з тим, той факт, що законодавством України не затверджена форма акту, який оформлюється уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_9 при відмові військовозобов'язаного від проходження ВЛК, не робить такий акт недопустимим доказом, адже в ньому викладені фактичні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення та він узгоджується з іншими доказами по справі.
Не заслуговують на увагу посилання представника позивача на наявність недоліків у протоколі, як на беззаперечну підставу для закриття провадження у справі, адже всі недоліки є малозначними та не впливають на саму суть зафіксованого протоколом правопорушення. У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 2а- 475/09/1370 застосовані релевантні для цієї справи висновки та практика ЄСПЛ, за якими не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Саме рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Тобто, не кожен дефект певного адміністративного акта, яким по своїй суті є і протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне (істотне) порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. У даному випадку посадова особа, яка складала протокол допустила незначні порушення при його складанні (непроставлення прочерку в графах щодо підписів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності), однак такі помилки не впливають на його дійсність та не можуть слугувати підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення. Підпис свідка ОСОБА_5 і відсутній у графі «Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки (за наявності)», однак присутній у інших графах протоколу.
Суд також зазначає, що з дослідженого у судовому засіданні протоколу №98 від 29.06.2025 вбачається, що позивача повідомлено про розгляд справи о 10 год.00 хв. 05.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , кабінет НОМЕР_5 .
Відмова від підпису протоколу не свідчить про відсутність можливості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися з його змістом, а тому протокол приймається судом як доказ належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, на час винесення оскаржуваної постанови, відповідач мав достовірні дані щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, дотримався порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечив реалізацію особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, а тому позивач не був позбавлений можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, а також можливості скористатися правничою допомогою.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача щодо неналежного його повідомлення про розгляд справи та позбавлення можливості надати відповідні пояснення та скористатися правничою допомогою під час такого розгляду.
Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Відповідачем на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення, вчинення якого не спростовано позивачем.
Відтак, дії відповідача при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), де вказано, що згідно з усталеною судовою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
З огляду на встановлені обставини, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № 98 від 05.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 ,ЄДРПОУ НОМЕР_4
Суддя: Л.Ю.Ясінський