Справа № 504/4854/24
Номер провадження 1-кп/504/536/25
29.10.2025 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
за участю прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_11 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_7 у справі за обвинувальним актом по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024160000000243 від 12.06.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 111 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України,
В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 111 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою Добославського районного суду Одеської області від 11.09.2025, відносно обвинуваченої по справі ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 60 діб, а саме до 09.11.2025.
Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, незаконний вплив на свідків, інших учасників провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення на час заявлення даного клопотання не зменшилися та залишаються актуальними.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_11 зазначив про незмінність позиції щодо клопотання прокурора, вважає, що з урахуванням особи його підзахисної є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в тому числі із носінням засобу електронного контролю, або розглянути можливість визначення розміру застави. Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала свого захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов такого висновку.
Статтею 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також сталою практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В пункті 1 статті 5 Конвенції кожному забезпечено право на свободу та особисту недоторканність.
Винятками з цього права є шість типів обставин, які сформульовані в наступних положеннях і які є завершеним переліком виключень із загального правила.
Відповідно до п. с ч. 1 ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у їх вчиненні, беручи до уваги те, що обвинуваченій інкриміновано кримінальні правопорушення, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, що передбачає в разі доведення вини у суді, призначення останній покарання виключно у вигляді позбавлення волі, суд вважає доведеним прокурором продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування обвинуваченої від суду. Обвинувачена не є військовозобов'язаною, не має обов'язку за призовом по мобілізації, не має міцних соціальних зв'язків та може залишити територію України, у зв'язку з чим ризик втечі є обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Наразі у кримінальному провадженні обвинувачені, свідки не допитані, судовий розгляд справи по суті перебуває на стадії дослідження письмових доказів. З огляду на викладене, ризики незаконного впливу на свідків, інших учасників провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовження злочинної діяльності не втратили свою актуальність.
ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів у складі організованої групи проти основ національної безпеки держави, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі. На час розгляду клопотання у суду відсутні документально підтверджені відомості про наявність у обвинуваченої міцних соціальних зв'язків, як зазначила обвинувачена вона не заміжня, дітей не має, члени її родини наразі проживають в Німеччині.
Враховуючи тяжкість і суспільну небезпеку кримінального правопорушення, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою інкримінованих їй кримінальних правопорушень з метою виключення спроб переховуватися від правосуддя, врахувавши, наявність об'єктивної можливості для виїзду за межі території України, суд вважає неможливим застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу та дійшов висновку щодо необхідності продовження застосування обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.
Відповідно до положень ч.4. п. 5 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
З урахуванням дискреційних повноважень національного суду, наданих кримінально -процесуальним законом України, враховуючи ризики, які зазначає публічне обвинувачення, суд, користуючись своїм правом, не визначає розмір застави в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 197, 372 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів до 27.12.2025.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3