Справа №591/11463/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О.М.
Номер провадження 33/816/434/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
17 жовтня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Шевченка Д.С., розглянувши у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шевченка Д.С. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами за те, що 30 жовтня 2024 року о 23 год. 13 хв. керував т/з Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки т/з за допомогою Alcotest Drager 7510, проба позитивна - 0,41 проміле. Своїми діями порушив п. 2.9 а) ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Д.С. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2024 року, а провадження у даній справі закрити.
Вимоги поданої апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнав, висловив категоричну незгоду щодо складеного відносно нього адміністративного матеріалу, пояснював, що алкоголь не вживав, жодних ознак сп'яніння не мав, пропозиції пройти огляд на місці не було, це звучало від працівників поліції як вимога, якій необхідно було підкоритися, з результатами огляду був не згоден, і йому не було запропоновано проїхати до медичної установи. Звернув увагу, що мундштук до приладу Драгер не був герметично запакований, явно відкривався вже раніше та був у використанні, оскільки упаковка була пошкодженою та неакуратно заклеєна скотчем, а тому, переконаний у наявності упередженості працівників поліції та похибці газоаналізатора.
Однак, як зазначає апелянт, на вказане суддею суду першої інстанції уваги звернуто не було як і не враховано того, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконною, що патрульні не повідомили останнього про наявність у нього конкретних ознак сп'яніння, що свідчило б про наявність підстав вважати, що він перебуває у стані сп'яніння. При цьому, відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 , не маючи права вибору та не розуміючи підстав для огляду, все ж таки його пройшов на місці зупинки транспортного засобу, але не погодився з отриманими результатами, проте, поліцейські після цього почали миттєво складати протокол і проїхати для огляду до медичного закладу останньому не пропонували. Крім того, відеозапис не містять відомостей, що ОСОБА_1 було роз'яснено порядок застосування приладу Драгер і жодних документів з приводу можливості та законності його використання до матеріалів справи не додано. Ці обставини вказують на те, що загальна процедура огляду ОСОБА_1 повідомлена та роз'яснена не була, що виразилося у порушенні порядку проведення огляду.
При цьому, апелянт вказує і на те, що з матеріалів справи вбачається, що примірники Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чека Драгеру ОСОБА_1 не вручалися, Акт огляду підписаний останнім під тиском та без роз'яснення суті викладеної в ньому інформації. Що стосується самого приладу Драгер, за допомогою якого було проведено огляд ОСОБА_1 , то доказами у справі підтверджується те, що останнє калібрування цього приладу відбувалося 01 листопада 2023 року, а датою огляду останнього є 30 жовтня 2024 року, що свідчить про те, що проміжок часу, протягом якого прилад може бути використаний становить явно не 6 місяців. Крім того, як пояснення ОСОБА_1 , так і матеріали справи підтверджують те, що працівники поліції під час огляду останнього використали мундштук, який не був герметично запакований, а заклеєний скотчем, тобто, раніше використовувався під час інших оглядів. За таких обставин результати огляду не можуть бути реальними, а отже є недопустимими доказами.
Також апелянт вважає, що протокол відносно ОСОБА_1 складений з порушенням п. 5 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року, оскільки не відповідає технічному опису, зазначеному у додатках 1 та 2.
Апелянт вважає, що неврахування суддею чисельних порушень, які були допущені при проведенні огляду ОСОБА_1 та складанні відносно останнього вказаного адміністративного матеріалу, свідчать про прийняття рішення, яке вважати законним, обґрунтованим та вмотивованим підстави відсутні.
Доповівши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Шевченка Д.С. на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог Закону при розгляді даної справи суддя суду першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за ч. 1 ст.130 КупАП не визнавав, пояснював, що пив пиво, потім, через деякий час йому необхідно було переставити автомобіль. При цьому вказував, що згоди з результатами огляду він не давав, а право на проходження огляду у закладі охорони здоров'я йому роз'яснено не було.
Захисник Шевченко Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно останнього, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Проте, незважаючи на таку позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення від 30 жовтня 2024 року серії ЕПР1 №162757, роздруківки тесту №293 від 30 жовтня 2024 року з результатом 0,41 проміле, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено позитивний результат огляду останнього - проба позитивна 0,41 проміле, з яким водій був згоден та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.
При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом.
Саме його даними, підтверджується рух транспортного засобу Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 у комендантську годину, під час якої заборонено перебувати на вулицях та в громадських місцях, в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України і діє на даний час. Саме у зв'язку з недотриманням водієм вказаного автомобіля встановлених заборон, поліцейські Національної поліції України, згідно покладених на них обов'язків, правомірно зупинили вказаний автомобіль з метою з'ясування у водія обставин, які стали для цього підставою та для перевірки документів. Даним автомобілем, як було встановлено, керував ОСОБА_1 , під час спілкування з яким, поліцейські виявили ознаки сп'яніння, що стало підставою для пропозиції останньому пройти огляд на визначення такого стану у встановленому законом порядку, а саме, на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager чи у медичному закладі. Такий огляд водій погодився пройти на місці зупинки транспортного засобу, результат виявився позитивним - 0,41 проміле, при допустимій нормі 0,2 проміле. З таким результатом ОСОБА_1 був згоден, повідомив, що вживав пиво та просив не складати адміністративний матеріал, з посиланням на те, що їхати нікуди не збирався, а лише перепаркував свій автомобіль з одного місця на інше. Однак, працівник поліції склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На спростовування доводів апелянта, вказаний відеозапис не підтверджує того, що ОСОБА_1 не було роз'яснено порядок застосування приладу Драгер, та що мундштук, який надали поліцейські останньому для використання, був негерметично запакований, а заклеєний скотчем, а тому, доводи захисника в цій частині є надуманими та безпідставними.
Також, на спростовування доводів апелянта, апеляційний суд зауважує, що жодних порушень з боку поліцейських апеляційним судом встановлено не було, після складання протоколу, ОСОБА_1 було оголошено його зміст, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про час, день та місце розгляду справи, запропоновано останньому підписати вказаний протокол та скласти в ньому свої пояснення чи заперечення. ОСОБА_1 протокол підписав, жодних заперечень щодо зазначених в ньому обставин, не склав, а у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» вказав лише, що «переставив автомобіль».
При цьому, апеляційний суд наголошує, що електронний протокол, який у даному випадку був складений працівниками поліції відносно ОСОБА_1 за наявності у них технічної можливості, відповідає ст. 254 КУпАП, а його формат є лише сучасним засобом реалізації цієї норми, що дозволяє автоматизувати процес складання протоколу і підвищити його ефективність, а тому, доводи захисника з приводу невідповідності даного протоколу технічному опису, зазначеному у додатках 1 та 2 п. 5 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року, і в цій частині є такими, що не заслуговують на увагу.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що у ч. 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» зазначено визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а статтею 27 врегульовано питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», в тому числі і на газоаналізатор «Drager «Alcotest 7510». На офіційному сайті вказаного товариства, яке надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров'я та службах охорони праці та безпеки підприємств, необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців, тобто, міжповірочний інтервал вказаних приладів становить 1 рік, і у пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Роздруківкою проведеного тесту підтверджується, що останнє калібрування приладу «Drager «Alcotest 7510», було проведено 02 листопада 2023 року, що вказує на правомірність використання вказаного газоаналізатору при проведенні огляду ОСОБА_1 станом на 30 жовтня 2024 року.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про незаконність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та відсутність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить апелянт в апеляційній скарзі, під час апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана справа була розглянута повно, всебічно та об'єктивно, і доводами апеляційної скарги правильність висновків судді суду першої інстанції жодним чином не спростовано.
За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, не вбачає підстав для її скасування, а тому, вказане рішення судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд -
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Шевченка Д.С. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.