Номер провадження: 22-ц/813/3860/25
Справа № 521/7600/23
Головуючий у першій інстанції Роїк Д.Я.
Доповідач Вадовська Л. М.
25.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
відповідача Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, представника відповідача ОСОБА_3 ,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 ,
від відповідача Управління освіти Херсонської міської ради - не з'явились,
переглянувши справу №521/7600/23 за позовом ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування наказу в частині призупинення трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати за апеляційною скаргою Управління освіти Херсонської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2024 року у складі судді Роїка Д.Я., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 21 березня 2023 року до суду з вищеназваним позовом, після збільшення 15 серпня 2023 року позовних вимог остаточно просила:
поновити строк звернення до суду;
скасувати наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30 грудня 2022 року за №5 «Про призупинення дії трудових відносин» в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 ;
стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2023 року в розмірі 603000,00 грн.; заробітну плату в розмірі 33500,00 грн.;
стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу;
допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць (т.1 а.с.1-6, 68).
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 14 липня 2023 року відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 (т.1 а.с.60-62).
Відповідач Управління освіти Херсонської міської ради позов не визнав, зазначивши у відзиві, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 26 серпня 2022 року з педагогічними працівниками, з якими повністю відсутній зв'язок або є обґрунтована підозра щодо їх співпраці з окупантами, відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» рекомендовано призупинити дію трудового договору. Відповідно до отриманої інформації управлінням освіти щодо співпраці з окупантами більшості колективу та попереднього керівника Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради (слідчі дії тривають) прийнято рішення призупинити дію трудових відносин з ними. ОСОБА_1 в період з 01 серпня 2022 року по 30 грудня 2022 року не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата згідно табелів обліку робочого часу Херсонського закладу дошкільної освіти №23, оскільки остання фактично припинила виконання своїх посадових обов'язків. Станом на сьогодні заклад припинив свою роботу через постійні обстріли, вибиті вікна та інше. Наказом в.о. обов'язки директора Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради Синько О.В. видано наказ від 10 січня 2023 року №6 «Про внесення доповнень до наказу від 30 грудня 2022 року №5 «Про призупинення трудових відносин», з яким ОСОБА_1 ознайомлена (а.с.80-82).
Відповідач Херсонський заклад дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради позов не визнав, зазначивши у відзиві, що ОСОБА_1 працювала на посаді кухара. Відповідно до наказу Херсонського закладу дошкільної освіти №23 від 30 грудня 2022 року №5 на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено дію трудового договору на період дії воєнного стану з 18 працівниками закладу, в тому числі з ОСОБА_1 з 30 грудня 2022 року у зв'язку із неможливістю обох сторін трудових відносин виконувати передбачені трудовим договором обов'язки. Виданню наказу передували об'єктивні обставини, які фактично унеможливлюють виконання трудових обов'язків працівником. Через необґрунтованість та неправомірність основної позовної вимоги про скасування наказу від 30 грудня 2022 року №5 в частині призупинення трудових відносин відсутні правові підстави для задоволення похідних вимог (т.1 а.с.131-134).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2024 року поновлено строк звернення до суду;
скасовано наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30 грудня 2022 року №5 «Про призупинення дії трудових відносин» із внесеними доповненнями наказом від 10 січня 2023 року №6 «Про внесення доповнень до наказу від 30 грудня 2022 року №5 в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 »;
стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату з серпня 2022 року по грудень 2022 року в розмірі 33500,00 грн.;
стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2023 року по 25 жовтня 2024 року в розмірі 144637,50 грн. (сума без утримання податків і зборів);
допущено негайне виконання рішення в частині поновлення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за один місяць;
стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18800,00 грн.;
стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 3220,80 грн. (т.1 а.с.168-184).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти Херсонської міської ради на рішення суду.
В апеляційній скарзі Управління освіти Херсонської міської ради просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення грошових коштів з управління освіти і ухвалити нове рішення про покладення всіх грошових витрат у повному обсязі на державу, що здійснює військову агресію проти України (т.2 а.с.1-4).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення в оскаржуваній частині з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Відповідно до статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» цей Закон визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На час призупинення дії трудового договору за позивачем зберігається робоче місце, сам трудовий договір не припинений, а відповідно до положень частини 4 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи, що мають значення для справи, оскільки відповідно до положень частини 4 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Судом проігноровано вказану норму права та покладено обов'язок сплати на управління освіти, яке не є роботодавцем для позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що управління освіти є належним відповідачем за вимогами про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат, оскільки саме управлінням освіти виплачується заробітна плата працівникам Херсонського закладу дошкільної освіти №23 згідно наданих керівником закладу табелів обліку робочого часу. Херсонський заклад дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради не є розпорядником бюджетних коштів, отже залучення Управління освіти Херсонської міської ради в якості відповідача та пред'явлення до цього органу вимог про стягнення коштів необхідно розглядати як обрання належного способу захисту порушених прав позивача на отримання заробітної плати. Позивачем правильно обрано склад сторін при пред'явленні позову та вірно визначено вимоги щодо кожного відповідача. Управлінням освіти не заявлялось клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та не заперечувалось проти стягнення таких, тому відсутні підстави для зменшення таких витрат судом апеляційної інстанції. Щодо твердження про покладення відповідальності на державу агресора, то положення частини 4 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» застосовуються у разі призупинення трудових відносин, коли накази про призупинення трудових відносин чинні і не скасовані та застосовується як правовий наслідок призупинення трудових відносин. Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 від 30 грудня 2022 року №5 «Про призупинення дії трудових відносин» в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 визнано незаконним та скасовано, Управлінням освіти та закладом №23 в цій частині рішення не оскаржується, а тому в даному випадку частина 4 статті 13 вказаного Закону не підлягає застосуванню. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що позивач працювала на державу-агресора, але не стверджує про законність наказу про призупинення трудових відносин з нею та не вимагає в скарзі його скасувати, як наслідок такі доводи не заслуговують на увагу та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції. Звернуто увагу на відсутність підстав для прийняття нових доказів у розумінні частини 3 статті 367 ЦПК України (т.2 а.с.34-36).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду в частині стягнення грошових коштів з управління освіти без змін з огляду на наступне.
Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 24 березня 2022 року, визначено особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року в справі №758/4178/22 (провадження №61-6935сво24), зокрема, зазначено, що сам по собі факт військової агресії проти України не є безумовною підставою для призупинення роботодавцем дії трудового договору. Формулювання положень статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи, й використання сполучника «та» дозволяє зробити висновок, що саме настання цих двох обставин одночасно дозволяє використовувати призупинення трудового договору з працівником як тимчасову виключну подію.
Обов'язковість одночасного настання обставин неможливості роботодавця надати роботу і неможливості виконувати роботу працівником для застосування положень статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є визначальною, оскільки можливість продовження виконання умов трудового договору хоча б однією із сторін та пов'язані з такою можливістю правові наслідки для іншої сторони - не породжують правові наслідки у зв'язку із призупиненням дії трудового договору, й в кінцевому результаті нівелюють необхідність/можливість застосування цієї норми закону.
У КЗпП України відсутня норма права, яка б у цій ситуації регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, оскільки це не є ні простоєм, ні звільненням працівника. Разом з тим, з урахуванням положень статті 43 Конституції України, найбільш подібним (аналогічним) до цієї ситуації є застосування частин першої, другої статті 235 КЗпП України. Відновлення порушеного права працівника на працю повинно здійснюватись не тільки визнанням наказу про призупинення дії трудового договору з працівником незаконним й поновленням дії трудового договору, а так само виплатою роботодавцем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, застосовуючи норми статті 235 КЗпП України.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України, у випадку обґрунтованості призупинення дії трудового договору. Якщо ж незаконні дії роботодавця (незаконне призупинення дії трудового договору) позбавили працівника можливості працювати, то на роботодавця покладається обов'язок відшкодувати працівнику середню заробітну плату за час його перебування у вимушеному прогулі.
Наказом в.о. директора Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30 грудня 2022 року №5 «Про призупинення дії трудових відносин» з урахуванням Наказу в.о. директора Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 10 січня 2023 року №5 «Про внесення доповнень до наказу від 30 грудня 2022 року №5 «Про призупинення дії трудових відносин» призупинено дію трудових відносини без збереження заробітної плати з 30 грудня 2022 року до закінчення періоду дії воєнного стану працівникам, серед яких ОСОБА_1 (кухар).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2024 року скасовано Наказ в.о. директора Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30 грудня 2022 року №5 «Про призупинення дії трудових відносин» з урахуванням Наказу в.о. директора Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 10 січня 2023 року №5 «Про внесення доповнень до наказу від 30 грудня 2022 року №5 «Про призупинення дії трудових відносин».
Визнання наказу про призупинення дії трудового договору з працівником ОСОБА_1 незаконним мало наслідком стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу із застосуванням норми статті 235 КЗпП України.
Рішення суду в частині скасування наказу про призупинення дії трудових відносин не оскаржено, відтак, при даному апеляційному перегляді справи в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції законність рішення суду в частині щодо призупинення дії трудових відносин не перевіряється.
Щодо покладення відповідальності на державу-агресора.
За положеннями частини 4 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Проте, дані положення Закону застосовуються у випадку обґрунтованості призупинення дії трудового договору. Якщо ж незаконні дії роботодавця (незаконне призупинення дії трудового договору) позбавили працівника можливості працювати, то на роботодавця покладається обов'язок відшкодувати працівнику середню заробітну плату за час його перебування у вимушеному прогулі.
Наказ від 30 грудня 2022 року №5 «Про призупинення дії трудового договору» з урахуванням наказу від 10 січня 2025 року №6 рішенням суду скасований, судове рішення в цій частині не оскаржено. Отже, призупинення дії трудового договору щодо працівника ОСОБА_1 є незаконним, відтак, положення частини 4 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо покладення відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат на державу, що здійснює збройну агресію проти України, за таких обставин застосуванню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги про покладення відповідальності на державу-агресора безпідставні.
Щодо належності відповідача за вимогами про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судових витрат.
ОСОБА_1 працювала на посаді кухара Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради.
Херсонський заклад дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради не є розпорядником бюджетних коштів; рахунки в Державній казначейській службі відкрито на Управління освіти Херсонської міської ради.
Центральна бухгалтерія при Управлінні освіти Херсонської міської ради нараховувала та виплачувала працівникам Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради заробітну плату згідно наданих керівником Херсонського закладу дошкільної освіти №23 табелів обліку робочого часу.
Отже, Управління освіти Херсонської міської ради обґрунтовано залучено до участі у справі в якості відповідача за вимогами про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судових витрат; спосіб захисту порушених прав позивача в цій частині вимог обрано правильно.
Дане узгоджується з судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04 червня 2025 року та постанові від 24 липня 2025 року в справі №766/9397/24.
Доводи апеляційної скарги про неналежність управління освіти як відповідача безпідставні.
Апеляційна скарга не містить доводів неправильності розрахунку стягнутих сум заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судових витрат, відтак, при даному апеляційному перегляді справи в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції законність рішення суду в частині щодо розміру стягнутих сум не перевіряється.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Управління освіти Херсонської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування наказу в частині призупинення трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати - залишити без змін в частині стягнення грошових коштів з Управління освіти Херсонської міської ради.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 29 жовтня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Є.С.Сєвєрова
О.М.Таварткіладзе