Справа №577/1218/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гук Т. Р.
Номер провадження 22-ц/816/1174/25 Суддя-доповідач - Собина О. І.
Категорія - 41
29 жовтня 2025 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі судді
Собини О. І., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" на заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 18 грудня 2024 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" (далі - ТОВ «УМ Факторинг»)не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 354 ЦПК України, до апеляційної скарги долучений доказ оплати судового зору, у меншому розмірі, ніж визначено підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що суд ухвали оскаржуване рішення 18 грудня 2024 року, проголосивши вступну та резолютивну частини судового рішення. Повне судове рішення складено 23 грудня 2024 року (а.с. 110-114).
Закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, обчисленого з дня складення повного судового рішення, припадає на 22 січня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подана заявником в електронній формі через систему Електронний суд 23 січня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску заявник до апеляційного суду не подав.
Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Таким чином, заявник апеляційної скарги має право надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку.
Керуючись ст. 185, ст. 354, ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" на заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 18 грудня 2024 року залишитибез руху.
Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" у строк не більше десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до Сумського апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Копію даної ухвали направити Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг", адвокату Калачику Володимиру Вікторовичу.
Суддя Сумського апеляційного суду О.І. Собина