Справа № 706/1148/25 3/706/434/25
28 жовтня 2025 року м. Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВПД № 3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
06.08.2025 на розгляд Христинівського районного суду Черкаської області надійшов датований 31.07.2025 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 407911.
Згідно із вказаним протоколом ОСОБА_1 близько 09 години 30 хвилин, керуючи автомобілем, «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Пушкіна в м. Христинівка, при зустрічному роз'їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався назустріч. Унаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Поліцейський ВПД №3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Юрчишин О.П. у протоколі констатує, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у в чиненні діяння, відомості про яке наведені у протоколі, не визнав і пояснив, що він 31.07.2025 близько 9 год 30 хв керував належним йому транспортним засобом «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Пушкіна в м. Христинівка. Рухався від обеліску в напрямку м. Умань та мав намір повертати ліворуч до шиномонтажу. Побачивши зустрічний транспортний засіб, призупинив автомобіль (навпроти автобусної зупинки) та увімкнув показчик повороту ліворуч. Автомобіль знаходився ближче до центру проїжджої частини. Зустрічний автомобіль під керуванням ОСОБА_2 їхав зі швидкістю близько 100 км/ год, почав різко гальмувати та відбулося зіткнення. У результаті ДТП у його транспортного засобу пошкоджена передня ліва частина.
На пропозицію надати пояснення щодо обставин події водій іншого транспортного засобу ОСОБА_2 повідомив, що 31.07.2025 в м. Христинівка по вул. Пушкіна близько 9 год 30 хв він керував автомобілем ВАЗ 211440. Рухався зі швидкістю близько 50 км/год від заправної станції в напрямку міста. Здалеку побачив автомобіль «Opel Astra» зеленого кольору, який рухався по зустрічній смузі руху. Водій автомобіля «Opel Astra» без показчика повороту, перед самим транспортним засобом, виїхав на його смугу руху та в'їхав в його автомобіль. ОСОБА_2 різко почав гальмувати, однак уникнути зіткнення не вдалося. Зіткнення відбулося на смузі руху ОСОБА_2 , ближче до правого узбіччя. Місцем зіткнення є місце закінчення гальмівного шляху. В результаті зіткнення пошкоджено ліву частину автомобіля.
Поліцейський СРПП ВПД №3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вранці 31.07.2025 разом із колегою прибув на місце пригоди. Спочатку вони заслухали пояснення учасників дорожньо - транспортної пригоди, з'ясували напрямок руху кожного, запитали водіїв про місце зіткнення, відібрали письмові пояснення та склали план - схему. Водії підписали план - схему без застережень. Місце зіткнення встановили за поясненнями учасників ДТП та за уламками від транспортних засобів. Як встановлено в ході оформлення адміністративних матеріалів, зіткнення транспортних засобів відбулося на зустрічній, по відношенню до напрямку руху ОСОБА_1 , смузі руху, про це свідчили уламки від транспортних засобів та пояснення водіїв. Поліцейський СРПП підтвердив, що при оформленні план - схеми допустився помилки та невірно зазначив місце розташування транспортних засобів, оскільки автомобіль ВАЗ після зіткнення знаходився ближче до заводу продтоварів, а «Opel Astra» - ближче до зупинки. На план - схемі ці транспортні засобі відображені навпаки. Працівник поліції зазначив, що ОСОБА_1 порушив правила повороту ліворуч, оскільки не пропустив зустрічний транспортний засіб, та не дотримався безпечного бокового інтервалу, що і є у причинно - наслідковому зв'язку із ДТП.
На доведення гіпотетичної винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення судді надані такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №407911 від 31.07.2025, зміст якого наведений вище (а.с.1);
- датована 31.07.2025 схема місця ДТП до протоколу ЕПР1 №407911 від 31.07.2025, на якій позначено, що автомобіль ВАЗ 211440 знаходиться неподалік електроопори, а автомобіль «Opel Astra» на зустрічній смузі руху поряд із місцем зіткнення та слідами гальмування; на звороті план - схеми означено, що у автомобіля ВАЗ 211440 деформовано бампер, розбита ліва фара, передній бампер, деформовна передня ліва дверка, а у автомобіля «Opel Astra» наявні пошкодження у вигляді деформації переднього бампера, капота, розбита ліва фара, деформована передня ліва дверка, розбите лобове скло (а.с. 2);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тест №4469, згідно якого ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не перебував - проба негативна, 0,00 проміле (а.с. 3, 4);
- пояснення ОСОБА_2 від 31.07.2025 про те, що 31.07.2025 близько 9 год 30 хв він керував автомобілем ВАЗ 211440 по вул. Пушкіна в м. Христинівка. Рухався від заправки, на його смугу руху виїхав автомобіль марки «Opel» зеленого кольору, що призвело до ДТП (а.с. 6);
- пояснення ОСОБА_1 від 31.07.2025, в яких він повідомив, що 31.07.2025 близько 9 год 30 хв рухався власним автомобілем «Opel Astra», їхав прямо, при здійсненні повороту ліворуч сталось зіткнення із автомобілем ВАЗ2114 (а.с. 7);
- копію наданих ОСОБА_2 працівнику поліції пояснень від 31.07.2025, в яких він повідомляє, що керував автомобілем ВАЗ 2114 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено оглядом за допомогою приладу «Драгер» (а.с. 8);
- копію тесту №4468 від 31.07.2025 щодо огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_2 . Результат - 2,11 проміле (а.с. 9);
- копію акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_2 , яким зафіксовано факт сп'яніння водія, результат освідування позитивний - 2,11 проміле (а.с. 10);
- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №407938 від 31.07.2025, складений відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- відеозапис проведеного освідування водіїв та оформлення адміністративних матеріалів (а.с. 11).
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поліцейського СРПП ВПД №3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Юрчишина О.П., дослідивши письмові матеріали справи і переглянувши надані поліцією відеозаписи, суддя приходить до таких висновків та такого рішення.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Статтею 280 КУпАП на орган (посадову у при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
З аналізу наведеної вище норми слідує, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому у справі протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще й як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
З огляду на це, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення статтею 278 КУпАП покладено обов'язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З огляду на те, що зазначена норма закону, порушення якої ставиться в провину ОСОБА_1 , є бланкетною, то при розгляді цієї справи суддя має обов'язок з'ясувати, серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду першої інстанції.
Посадова особа, яка складала протокол, констатує, що ОСОБА_1 порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами). Зазначений пункт правил покладає на водія обов'язок під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Водночас доказів порушення водієм ОСОБА_1 правил зустрічного роз'їзду та недотримання, при цьому, безпечного інтервалу матеріали справи не містять.
Як слідує із дослідженої суддею план - схеми, наданих поліцейським Юрчишиним О.П. та водієм ОСОБА_2 пояснень, зіткнення відбулося на зустрічній по відношенню до напрямку руху ОСОБА_1 , смузі руху. Що може свідчити про недотримання останнім вимог п. 10.4, 11.3 ПДР при виконанні повороту ліворуч чи виїзді на зустрічну смугу руху, однак порушення таких положень Правил дорожнього руху особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вину не ставиться.
Окрім того, досліджена схема місця ДТП не дає змоги встановити дійсні обставини діяння, оскільки містить недостовірні відомості, про що в судовому засіданні повідомили як самі учасники ДТП, так і поліцейський, який проводив огляд дорожньо - транспортної пригоди. А відтак зазначений доказ вимогам допустимості та достовірності не відповідає та не може бути покладеним в основу прийнятого по справі рішення.
Більше того, вказане на схемі місце зіткнення транспортних засобів суддя піддає сумніву, позаяк жодних ознак, як то осип пластмаси, скла, фарби, ґрунту, тощо, у цьому місці працівник поліції не зафіксував, а транспортні засоби в результаті удару суттєво змінили своє розташування на проїжджій частині.
Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ, акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст. 254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є актом обвинувачення, та повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам, свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Нечітке, незрозуміле обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення, є порушенням права особи на захист.
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Необхідно зазначити, що відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
У цій справі не доведено поза всяким розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке ставиться йому за вину, а відтак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 7, 9, 124, 245, 247, 251, 276, 283- 285, 287, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити з мотивів відсутності в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення (п.1 ст. 247 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення, через Христинівський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.
Суддя Альона ШКОЛЬНА