Справа № 753/11859/25 Головуючий в суді І інстанції - Рудюк О.Ю.
Провадження № 33/824/4167/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
17 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
захисника особи, яка притягається до відповідальності Бернацької Ж.О.,
потерпілого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року, якою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 31 травня 2025 року о 14 год. 02 хв., керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечного інтервалу, в результаті стався наїзд на стоячий транспортний засіб Lexus ES300 д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_2 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Дарницького районного суду м. Києва та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з порушеннями норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконною і необґрунтованою, а відтак підлягає скасуванню.
Вказує, що висновок місцевого суду щодо наявності порушень пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, а відповідно складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах та належним чином не мотивований.
Так, на схемі, яка додається до протоколу про адміністративне вчинення не зазначено про наявність або відсутність дорожніх знаків.
Також, у заяві написано, що потерпілий ОСОБА_1 жодних претензій по даному ДТП до ОСОБА_2 не має, а двісті доларів США отримав ОСОБА_1 зі слів ОСОБА_2 , щоб уникнути будь-яких проблем від ОСОБА_1 . Про відшкодування матеріальної шкоди та розмір грошових коштів не зазначено у заяві. Таким чином, майнову шкоду по даному ДТП не відшкодовано.
Разом з тим, на відеозаписі не вбачається, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter 31.05.2025 спричинив механічні пошкодження стоячому транспортному засобу Lexus ES300, праву частину кузову транспортного засобу Volkswagen Transporter на відеозаписі неможливо побачити чи кузов транспортного засобу Lexus ES300, оскільки на відеозаписі можливо продивитися лише ліву частину кузову транспортного засобу Volkswagen Transporter.
До поліції ОСОБА_1 звернувся лише 01.06.2025, на наступний день. Огляд транспортного засобу Lexus ES300 проведено працівниками патрульної поліції не 31.05.2025, а 01.06.2025 близько 18:00. А інший транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 має численні старі пошкодження. ОСОБА_2 не було порушено Правил дорожнього руху і в діях відсутній склад адміністративного правопорушення з вищевикладених обставин та підстав.
Апелянт вважає, що викладені обставини у постанові суду в сукупності свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду даної справи. Свідки не залучались.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом мають бути витлумачені на користь останнього.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_2 - адвоката Бернацької Ж.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити,
пояснення потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Так, стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст. ст. 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Зазначені пункти ПДР ОСОБА_2 було порушено і ці обставини повністю доведені зібраними по справі доказами.
Судом встановлено, що 31 травня 2025 року о 14 год. 02 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу, в результаті стався наїзд на стоячий транспортний засіб Lexus ES300 д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України.
Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 356462 від 09 червня 2025 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди, містить об'єктивні відомості щодо розташування транспортних засобів, а також локалізацію механічних пошкоджень, а також поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Так, у своїх первинних поясненнях потерпілий ОСОБА_1 вказав, що 31 травня о 14 год 10 хв йому повідомили, що автомобіль останнього пошкоджений. 01.06.2025 ОСОБА_1 оглянув пошкоджений автомобіль, який був припаркований навпроти парадного № 4 по вул. Дніпровська набережна, 19, з 30.05.2025 по 01.6.2025. Переглянувши камери відео-спостереження, якими обладнано 4 парадне, з якого вбачається, що в автомобіль ОСОБА_1 в'їхав автомобіль Volkswagen чорного кольору з нанесеною рекламою фірми «Kyivcarpetservice.biz.ua та номерами телефону 0996310787 та 09830387. З вказаного відеозапису вбачається, що водій здаючи заднім ходом зачепив правою стороною бампер автомобіля ОСОБА_1 , потім поїхав вперед, розвернувся та на виїзді зупинився навпроти автомобіля ОСОБА_1 та подивився, що з автомобілем. Після чого поїхав далі (а.с. 5).
У своїх первинних поясненнях ОСОБА_2 вказав, що 31.05.2025 о 14 год. 02 хв він керуючи автомобілем Volkswagen д.н.з. НОМЕР_3 в м. Києві по вул. Дніпровська Набережна, 19, доставляючи замовлення у 1 під'їзд, на парковці біля під'їзду він зачепив автомобіль Lexus д.н.з. НОМЕР_4 та не побачив цього, поїхавши далі по маршруту. В подальшому йому зателефонував власник зазначеного автомобіля, вони згодом зустрілися, узгодили відшкодувати подряпину та ОСОБА_2 вибачився (а.с. 6).
В матеріалах справи наявна схема місця ДТП відповідно до якої, автомобіль «Lexus д.н.з. НОМЕР_4 » стояв припаркованим за адресою м. Київ, Дніпровська Набережна, 19. Вказаний автомобіль отримав пошкодження передньої правої частини, причина - зіткнення (а.с. 4).
Виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 31 травня 2025 року, дослідивши схему ДТП, локалізацію пошкоджень автомобіля «Lexus д.н.з. НОМЕР_4 », пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд погоджується з висновками судді суду першої інстанції, що саме невиконання водієм ОСОБА_2 вимог п. 13.1 ПДР України знаходиться у прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортного засобу «Lexus д.н.з. НОМЕР_4 » з заподіянням майнової шкоди. Саме водій ОСОБА_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу та скоїх зіткнення з припаркованним автомобілем марки «Lexus д.н.з. НОМЕР_4 », який не рухався. При цьому, водій ОСОБА_2 не заперечує, що зіткнення вказаних автомобілів відбулося внаслідок його дій.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 судом першої інстанції відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді суду першої інстанції відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Суд бере до уваги, що незважаючи на незгоду ОСОБА_2 із діями працівника поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням ст. 256 КУпАП, ОСОБА_2 не оскаржувалися такі дії (бездіяльність) працівника поліції, і в ході розгляду справи вказані в протоколі обставини ним не спростовані. Протокол складений фактично без жодних зауважень ОСОБА_2 щодо відомостей викладених у ньому.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. ДТП за участю ОСОБА_2 мало місце і ця обставина ним не заперечувалася, а тому вимоги апеляційної скарги про закриття провадження у справі у звязку з відсутністю події правопорушення є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не грунтуються на вимогах закону.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя суду першої інстанції правильно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 порушив п. 13.1 ПДР України, що призвело до даної ДТП та пошкодження автомобіля «Lexus д.н.з. НОМЕР_4 », із заподіянням майнової шкоди.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи.
А тому постанова Дарницького районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року щодо ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко