Постанова від 29.10.2025 по справі 495/7455/25

Справа № 495/7455/25

№ провадження 3/495/2421/2025

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

29 жовтня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої - одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря - Тюпи Є.С.

справа № 495/7455/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громаднки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні прав.опорушення,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2025 о 17:30, а саме під час здійснення прикордонного контролю осіб на виїзд з України виявлено громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка здійснила спробу незаконного перетинання державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон без відповідних документів, а саме з використанням паспорту громадянки Республіки Молдова для виїзду за кордон серії № НОМЕР_2 , будучи в правових відносинах з Україною.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_3 під час виїзду з України в пункті пропуску не пред'явила на паспортний контроль паспорт громадянки України, а надала паспорт громадянки Молдови, тому що не знала, що не можна бути в правових відносинах з іншою країною.

У судове засідання ОСОБА_3 не з'явилась, причини неявки не повідомила.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з чим, згідно зі ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу за відсутності особи, відносно якої складений протокол, належним чином повідомленої про день та час судового розгляду справи, за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Держава Україна, керуючись Конституцією України, Декларацією про державний суверенітет України та Актом проголошення незалежності України, неухильно проводить політику миру, виступає за зміцнення безпеки народів України виходячи із принципів непорушності державних кордонів, які є відображенням територіальної цілісності, політичної та економічної незалежності, суверенітету та єдності України.

Державний кордон України є недоторканним. Будь-які порушення його рішуче припиняються.

Відповідно до ст. ст. 8-9, 35 Закону України «Про державний кордон України» режим державного кордону України - порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України - визначається цим Законом, іншими актами законодавства України і міжнародними договорами України.

Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон із додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.

Відповідно до ст.ст. 2-3 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в'їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.

Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Диспозиція ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Тобто об'єктивна сторона складу даного адміністративного правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України одним із наступних способів: 1) поза пунктами пропуску через державний кордон України; 2) в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів; 3) в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу; 4) в пунктах пропуску через державний кордон України без дозволу відповідних органів влади.

Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає ДКУ та бажає вчинити такі протиправні дії.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона надала паспорт громадянки Молдови, тому що не знала, що потрібно надавати тільки паспорт громадянина України, тоді як суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає ДКУ та бажає вчинити такі протиправні дії

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), сформовано висновок згідно якого «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №009437Е від 18 вересня 2025 року, пояснень не вбачається наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а отже органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не доведено наявність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 204-1 ч. 1, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громаднки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складений 29 жовтня 2025 року.

Суддя Ольга ПРИЙОМОВА

Попередній документ
131377085
Наступний документ
131377087
Інформація про рішення:
№ рішення: 131377086
№ справи: 495/7455/25
Дата рішення: 29.10.2025
Дата публікації: 31.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (29.10.2025)
Дата надходження: 29.09.2025
Розклад засідань:
29.10.2025 10:00 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПРИЙОМОВА ОЛЬГА ЮРІЇВНА
суддя-доповідач:
ПРИЙОМОВА ОЛЬГА ЮРІЇВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Гуц Зінаіда Деонисівна