Провадження № 33/803/2115/25 Справа № 211/550/25 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
20 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Маленко Г.С., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2025 року, якою,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Обставини встановлені судом першої інстанції:
Під час судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2025 року о 08 год. 35 хв., водій ОСОБА_1 в м. Дружківка, вул. Яківлівська, керував транспортним засобом БМВ 525D, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Вимоги, викладені в апеляційній скарзі та узагальненні доводи особи, яка її подала:
З таким судовим рішення не погодилась захисник Маленко Г.С. та оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постанову суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не з'ясовано усі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Вказує на порушення судом першої інстанції вимог передбачених ст.ст. 7, 9 КУпАП, оскільки справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП розглянута в спрощеним провадженні не з'ясувавши всих обставин подій у справі.
При винесенні рішення суд першої інстанції проігнорував клопотання захисника Маленко Г.С. про розгляд справи в режимі відеоконференції, позбавивши сторону захисту можливості бути присутньою у судовому засіданні.
Зазначає, що наявний в матеріалах справи відеозапис не може вважатися належним доказом, оскільки працівниками поліції були порушені вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції №1026 від 18 грудня 2018р. при здійсненні відеозапису. Тому, даний відеозапис. Долучений до матеріалів справи не носить інформативного характеру та є недопустимим доказом при розгляді справи.
Вказує, що при складанні протоколу працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз'яснено права, передбачені ст.ст. 55,56,59,63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що є порушенням його права на захист.
Наголошує, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують законність підстав зупинки транспортного засобу.
Зазначає, що на наявних в матеріалах справи відеозаписах відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу БМВ 525D, номерний знак НОМЕР_1 , та взагалі рух транспортного засобу зафіксовано не було.
Вказує, що згідно відеозапису подій, жодних ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння поліцейські не називають.
Наголошує, що водій ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем і проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння проведено з істотними порушеннями вимог ст. 266-1 КУпАП.
Матеріали справи не містять даних про повідомлення працівниками Національної поліції Військової служби правопорядку у ЗСУ про те, що ними було зупинено автомобіль, водієм якого виявився військовослужбовець ЗСУ - ОСОБА_1 у якого нібито було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння.
Позиції сторін в суді:
Особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Маленко Г.С. про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак до зали судового засідання не з'явилися. Клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило.Керуючись вимогами ст. 268 КУпАП України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про розгляд справи без їх участі.
Висновки суду:
Суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Судом першої інстанції ОСОБА_1 , визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду у встановленому законом порядку, останній відмовився. Чим порушив п.2.5 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 , суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис з бодікамери поліцейського, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, рапорт працівника патрульної поліції, пояснення свідків. З огляду на зазначені докази суддя першої інстанції вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу 1 Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння, відповідно до п.6 розділу 1 зазначеної Інструкції, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів відбувається у відповідності із розділом ІІ вищезазначеної інструкції.
Крім того, однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння є не лише наявність того, що водій перебуває у стані сп'яніння чи в нього маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він у такому стані саме керував транспортним засобом.
Абзацом 3 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейський мав зафіксувати безпосередньо рух транспортного засобу та зупинення безпосередньо самим поліцейським транспортного засобу під час руху, що і передбачає, що особа керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Якщо відеозапис вказаного факту відсутній, поліцейський повинен зафіксувати керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності у інший спосіб, передбачений КУпАП.
Факт того, що ОСОБА_1 як водій, керував транспортним засобом та був під час такого керування зупинений працівниками поліції, жодним чином не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Інших доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції та безпосередньо після зупинки відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, суду не надано. З цих підстав суд вважає наявний відеозапис неналежним доказом у справі.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції хоча і містять відомості про обставини правопорушення, але вони повинні оцінюватись у сукупності з іншими доказами. Відсутність будь-яких інших доказів ніж протокол про адміністративне правопорушення чи рапорт поліцейського не дають підстав суду «поза розумних сумнівів» прийти до висновку про наявність вини особи, оскільки вищезазначені документи складаються працівниками поліції, які є зацікавленими особами.
Крім того, відповідно до положень ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Відповідно до ч.7 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» Учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Нормами діючого КУпАП не врегульовано порядок проведення судового засідання в режимі відео конференції у справах про адміністративне правопорушення .
За таких обставин у разі відсутності закону, який регулює відповідні правовідносини,суд може застосувати закон, що регулює подібні правовідносини в даному випадку застосування аналогія закону за ст. 336 КПК України, яка регулює проведення судового засідання у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду.
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення 17 березня 2025 року захисником Маленко Г.С., яка діяла в інтересах, особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , було подано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Але судом першої інстанції дане клопотання було проігноровано, що призвело до порушення прав та свобод учасників справи, порушення приписів чинного законодавства та не надано захиснику можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що є порушенням доступу до правосуддя та є грубим нехтуванням гарантіями, передбаченими ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, кожний обвинувачений має щонайменше права мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.
В матеріалах справи, відсутні будь які підтвердження того, що суд першої інстанції намагався забезпечити можливість захиснику брати участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що самі по собі матеріали справи не можуть бути беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин даної справи, оскільки суд першої інстанції, перерахувавши вказані докази, не надав їм належної правової оцінки та допустивши спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги в частині скасування постанови судді в наслідок істотного порушення процесуальних норм є слушними та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247КУпАП.
З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які б беззаперечно доводили факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та в подальшому його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відсутність в справі доказів факту керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння або яка відмовилась від проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.
Враховуючи, що саме факт керування транспортним засобом є обов'язковою складовою об'єктивної сторони вказаного правопорушення, який не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на зібраних по справі доказах.
У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги про відсутність складу та події правопорушення в діях притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заслуговують на увагу.
За вказаних обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю з підстав, визначених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника Маленко Ганни Сергіївни - задовольнити.
Постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: