Провадження № 11-кп/803/2588/25 Справа № 204/7719/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 жовтня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7 (в режимі відео конференції)
захисника: ОСОБА_8 (в режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 його захисника ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному проваджені ОСОБА_9 на вирок Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 рокуу кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12022052630000333 від 06.05.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України,-
Вироком Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вугледар Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше судимого: -20 січня 1999 року Вугледарським міським судом Донецької області за ст. 94 КК України до 11 років позбавлення волі.Звільненого 22.10.2007 року відповідно до ухвали Торезького суду Донецької області від 12.10.2007 року, на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково, невідбутий строк 2 роки 11 днів, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні і призначено покарання за п.13 ч.2 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 15 років. Строк відбування покарання рахувати з 17 травня 2022 року, зараховано у строк призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи зброї у розмірі 4530,72 гривень. Вирішено питання по речовим доказам.
ОСОБА_7 , раніше засуджений за правилами КПК України 1960 року вироком Вугледарського міського суду Донецької області від 20.01.1999 за скоєння злочину, передбаченого ст. 94 КК України («Умисне вбивство») до 11 років позбавлення волі. Проте, ОСОБА_7 , маючи не зняту та не погашену в передбаченому законом порядку судимість за вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, знову вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи.
Так, 05 травня 2022 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, точний час не встановлено, до ОСОБА_7 , який знаходився на лавці біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , прийшов ОСОБА_10 , з яким у ОСОБА_7 напередодні відбувся конфлікт на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин. ОСОБА_10 присів на лавку поруч з ОСОБА_7 , ліворуч від нього. В ході словесного конфлікту, який раніше виник між ними, ОСОБА_7 , знаходячись на лавці, яка розташована на відкритій місцевості, біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , 05 травня 2022 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, точний час не встановлено, діючи умисно, протиправно, керуючись заздалегідь обміркованим злочинним умислом, через триваючи особисті неприязні відносини з ОСОБА_10 , з метою умисного протиправного заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті іншій особі - ОСОБА_10 , та свідомо бажаючи їх настання, утримуючи кухонний ніж, який він заздалегідь взяв в квартирі за місцем свого проживання та сховав в правому рукаві светра, який був вдягнений на нього, в кисті правої руки, знаходячись в положенні сидячи на лавці поруч із ОСОБА_10 , який перебував ліворуч від нього, завдав останньому один удар тичком клинка ножа в область серця ОСОБА_10 , після чого дістав ніж із грудної клітини та викинувши його, покинув місце скоєння злочину, а ОСОБА_10 , згідно висновку судово - медичної експертизи помер на місці внаслідок колото - різаної рани лівої половини грудної клітки, яка супроводжувалася наскрізним пошкодженням правого шлуночка, лівого купола діафрагми, лівої долі печінки, ускладнившись тампонадою серця.
Умисні дії ОСОБА_7 , що виразилися в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, кваліфікуються за п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Не погодившись з вказаним вироком суду обвинуваченим його захисником та прокурором подано апеляційні скарги.
Обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що під час досудового розслідування працівники поліції не допитали свідків, які проживали в його будинку. Зокрема, свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не були опитані ані під час досудового розслідування, ані у судовому засіданні. ОСОБА_7 стверджує, що він, його брат та зазначені свідки з 06.05 перебували під вартою незаконно, без належних на те підстав. На думку обвинуваченого, поліцією були зібрані сфабриковані докази, а витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань містить підроблений підпис. Крім того, він вказує, що твердження про неможливість проведення слідчого експерименту на місці події є неправдивими, оскільки працівники поліції провели його в іншому місці, зручному для них, а не за фактичним місцем злочину. Калюжний також вважає, що перевірка дій працівників поліції, проведена Державним бюро розслідувань, не могла забезпечити об'єктивного результату. Вказує, що особи, які брали участь у нападі, мали знайомих серед працівників поліції, про що зазначала свідок Стуканога. Просить переглянути справи перевірити докази по справі та розібратись.
Захисник ОСОБА_8 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 вважає, що оскаржуваний вирок повинен бути скасований через істотну неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує що захисником було заявлено клопотання про визнання недопустимих доказів, отриманих під час незаконного затримання ОСОБА_7 . Вказує, що матеріали перевірки ДБР не досліджувались і її повнота викликає обґрунтовані сумніви. Вважає, що судом не взято до уваги покази обвинуваченого. Вважає, що дії ОСОБА_7 були обумовлені неправомірними діями потерпілого. Вважає, що ці обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_14 , братом обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_15 . Вважає, що у судовому засіданні не спростовано, що заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 було викликано його неправомірними діями. Просить оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити новий вирок яким ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення та виправдати.
Прокурор у кримінальному проваджені ОСОБА_9 не оспорюючи правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та правильність кваліфікації його дій, вважає вирок таким, що підлягає зміні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в частини визначеного судом початку строку відбування призначеного ОСОБА_7 покарання та стягнення на користь держави документально непідтверджених витрат на залучення експерта.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність в частині визначення початку строку відбування призначеного ОСОБА_7 покарання. Згідно матеріалів кримінального провадження, ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2022 року стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказує, що суд неправильно визначив початок строку відбування покарання, не врахувавши час попереднього ув'язнення ОСОБА_7 з 17.05.2022 року, що суперечить положенням ч.5 ст.72 КК України та ч.4 ст.374 КПК України. Апелянт вимагає зарахувати період попереднього ув'язнення у строк покарання - один день за один день позбавлення волі, а початок відбування рахувати з дня набрання вироком законної сили. Вказує, що згідно вироку суду з ОСОБА_7 на користь держави необґрунтовано стягнуто фактичну вартість проведення судової експертизи зброї у сумі 4530,72 гривень. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо проведення вказаного експертного дослідження та витрат у зв'язку з ним, які підлягають стягненню на користь держави. За таких обставин вважає, що суд безпідставно стягнув із ОСОБА_7 витрати на проведення судової експертизи зброї у сумі 4530,72 грн, оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження фактичного проведення такої експертизи. Це порушує вимоги ч.2 ст.124 КПК України. Просить вирок змінити в частині призначеного покарання та стягнення на користь держави витрат на залучення експерта. Початок строку відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 17.05.2022 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Виключити з вироку стягнення з ОСОБА_7 на користь держави фактичної вартості проведення судової експертизи зброї у розмірі 4530,72 гривень. В іншій частині вирок стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Прокурором подані заперечення на апеляційну скаргу сторони захисту, в яких просить залишити її без задоволення. А оскаржуваний вирок змінити в межах вимог апеляційної скарги прокурора. В іншій частині вирок стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Сторони кримінального провадження про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, це підтверджується наявними матеріалами справи, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційних скарг сторони захисту та заперечувала проти доводів апеляційної скарги прокурора, думку прокурора, який заперечував проти доводів апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника та просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього ж Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді кримінального провадження по суті судом першої інстанції були всебічно, повно та об'єктивно з'ясовані та досліджені всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ст. 91 КПК України.
Подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України у повному обсязі підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Висновки суду про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджено доказами, зібраними у відповідності із вимогами закону та дослідженими у судовому засіданні. Всі висновки суду у вироку мотивовані з належною повнотою, наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Висновки суду викладені в мотивувальній та резолютивній частині вироку узгоджені між собою та не містять протиріч.
Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та досліджені безпосередньо у судовому засіданні, проаналізовані та оцінені судом першої інстанції з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності.
Судом був наданий ретельний аналіз показанням обвинуваченого, які були надані ним в судовому засіданні у співвідношенні з усіма зібраними доказами по справі.
Так, обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні суду першої інстанції свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому п.13 ч.2 ст.115 КК України, визнав частково, пояснивши, що дійсно вбив потерпілого ОСОБА_10 у зв'язку із самозахистом, шкодує у вчиненому. В дійсності, 05.05.2022 року до нього прийшов чоловік його сестри, сказав, що їде з міста, вони попрощались. Потім вони заходили у двір з братом - ОСОБА_16 , дружиною та ще його двома друзями. Коли вони заходили до двору, назустріч почали бігти якісь невідомі люди та хотіли їх побити. Як виявилось в подальшому це були два чоловіка ОСОБА_17 , ОСОБА_10 та жінка на ім'я ОСОБА_18 . Коли вони почали бити друга ОСОБА_7 , він почав їх рознімати та відчув удар по голові. Коли ОСОБА_7 прийшов до тями, почув крики у під'їзді, як когось вбивають. Він підійшов до під'їзду, де стояв потерпілий ОСОБА_10 , який не хотів його пускати і, який діставши ніж, порізав руку ОСОБА_7 . Потім все заспокоїлось, вони їх вивели зі двора та провели до дому. Христина та ОСОБА_19 були нормальні, а ОСОБА_10 був озлоблений, він міг раптово вдарити когось, хоча йому ніхто нічого не робив. Христина пригостила їх їжею, щоб згладити ситуацію та вони розійшлись. Перший день був 05.05.2022 року. Наступного дня 06.05.2022 року повинна була уїжджати сестра ОСОБА_7 . Після того, як вони проводили сестру, вони прийшли додому, попили чай та вийшли на вулицю до під'їзду щоб готувати їжу. До ОСОБА_7 підійшли ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та сказали, що вони шукають ОСОБА_20 . Після того, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 зайшли у під'їзд. В цей момент ОСОБА_21 підійшов до ОСОБА_7 та знову вдарив його. Він намагався поспілкуватись з ОСОБА_10 та заспокоїти його. Після чого, вони сіли на лавочку, ОСОБА_10 був налаштований агресивно. У ОСОБА_7 при собі був ніж, який він взяв, коли готував їжу, він сховав ніж у рукав своєї куртки. ОСОБА_10 почав грубити ОСОБА_7 та діставши ніж, почав погрожувати, після чого, вдарив ОСОБА_7 ліктем, від чого останній впав. Коли ОСОБА_7 лежав, ОСОБА_10 замахнувся на нього ножем, тоді ОСОБА_7 вийняв свій ніж з рукава та хотів вдарити ОСОБА_10 у плече, однак останній смикнувся та ОСОБА_7 влучив ножем ОСОБА_10 у грудну клітину. Після цього, ОСОБА_10 одразу покликав на допомогу ОСОБА_22 , а ОСОБА_7 пішов до під'їзду, у якому сиділи жінки і віддав ніж, яким він завдав удар потерпілому, сусідці ОСОБА_14 , попрохавши його нікому не давати та нічого з ним не робити. Хвилин через 10 після події, ОСОБА_10 взяли під руки ОСОБА_17 з ОСОБА_18 та повели до медпункту. У подальшому ОСОБА_7 чекав на приїзд працівників поліції, які приїхали ввечері. ОСОБА_7 не чинив опору, сам зібрався та вийшов до поліцейських. Вони забрали ОСОБА_7 та його брата близнюка ОСОБА_23 та повезли у м. Курахове. ОСОБА_7 не заперечував, що ОСОБА_10 помер від його удару ножем. Удар ОСОБА_7 наносив 06.05.2022 року, він був у тверезому стані. ОСОБА_7 не згоден з обвинуваченням в умисному вбивстві, оскільки він захищав своє життя, свій двір та порядок у ньому. Коли він 06.05.2022 року залишився з ОСОБА_10 біля під'їзду, то запропонував останньому присісти на лавочку, вони почали розмовляти, ОСОБА_10 дістав ніж і поводив себе зухвало, погрожуючи вбити. Потім ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_7 ліктем по голові, останній впав та побачив, що ОСОБА_10 дістав ніж. В цей час ОСОБА_7 також витяг свій ніж та хотів вдарити ОСОБА_10 в плече, однак влучив у грудну клітину, при цьому вбивати ОСОБА_10 він не хотів. Ніж, яким ОСОБА_7 вбив потерпілого, був для приготування їжі, ОСОБА_7 взяв його дома, цим ножем користувалися різні люди для приготування їжі. Ніж був з чорною рукояткою завдовжки сантиметрів 7 та з лезом такої ж довжини. Також, пояснив суду, що коли ОСОБА_10 підійшов до нього 06.05.2022 року, ОСОБА_7 сказав йому, що не тримає на нього зла і не бажає конфліктувати. ОСОБА_10 перебував в стані алкогольного сп'яніння та поводив себе неадекватно. Лавка, на якій вони сиділи з ОСОБА_24 , була із будівельних піддонів зі спинкою. ОСОБА_10 сидів по ліву руку від ОСОБА_7 , він дістав ніж та вдарив ОСОБА_7 ліктем в голову, від чого останній впав на бік, а ОСОБА_10 замахнувся на нього ножем, який був у нього в правій руці. Тоді, ОСОБА_7 дістав із рукава свій ніж та вдарив їм ОСОБА_10 першим, хотів вдарити у плече, а влучив у грудну клітину. Після удару, ОСОБА_10 почав кликати своїх друзів - ОСОБА_22 та ОСОБА_18 , які вийшли з під'їзду. ОСОБА_7 забрав ніж, яким спричинив удар ОСОБА_25 . Ніж був в руках ОСОБА_26 , коли вийшли друзі потерпілого. Потім сусіди почали надавати медичну допомогу ОСОБА_10 , а ОСОБА_7 знаходився у сторонці, на відстані 3-4 метри, щоб не накаляти обстановку. Після удару, ОСОБА_7 зрозумів, що ніж міг потрапити у життєво важливий орган. Після нанесення удару, ОСОБА_7 одразу ж витягнув ніж назад з рани потерпілого. Допомогу ОСОБА_10 надавали 10-15 хвилин, а потім його забрали під руки ОСОБА_27 з ОСОБА_18 та повели в сторону школи до лікаря. Сусідів, які допомагали потерпілому, було десь семеро. ОСОБА_7 попросив сусідів надати медичну допомогу ОСОБА_10 , а через годину після пригоди, він дізнався, що ОСОБА_10 помер, тому чекав на поліцію. Коли ОСОБА_28 витяг ніж з тіла потерпілого, то нічого не помітив на ножі, а потім побачив на ножі кров. Ніж він віддав ОСОБА_29 , тому що вона знала де ОСОБА_28 живе та потім змогла б віддати його. Куди вона діла ніж, ОСОБА_28 не знає, з її слів, вона занесла ніж у квартиру. Після удару, ОСОБА_10 сидів на імпровізованій лавочці, покликав своїх друзів і більше нічого не казав. Зі слідчим експериментом ОСОБА_28 не згоден, оскільки на нього тиснули працівники поліції та примусили його надавати такі покази і робити такі дії. Покази, які він надавав на слідчому експерименті різняться із наданими зараз, оскільки на нього тиснули працівники поліції, які незаконно тримали його 10 днів у м. Курахове. Під час вчинення злочину, ОСОБА_7 був тверезий. Лише іноді ввечері він з друзями випивали. Підтвердив, що він дійсно має судимість за вбивство у 1998 році. Потім його притягали до кримінальної відповідальності за крадіжки у 2010 році та здається у 2013 роках, звільнився з місць позбавлення волі у листопаді 2015 року. Також, пояснив, що ОСОБА_10 надавали медичну допомогу на місці приблизно 15-20 хвилин, а потім ОСОБА_30 і ОСОБА_18 понесли останнього до медпункту у школу, медсестра зателефонувала до поліції та повідомила про можливе вчинення вбивства. До медсестри ОСОБА_10 йшов своїми ногами, тримаючись під руки друзів. Про смерть ОСОБА_31 , ОСОБА_28 дізнався від сусіда Тєрєхова. 05 травня 2022 року ОСОБА_10 хотів вдарити ОСОБА_26 ножем, однак, останній підставив руку та ОСОБА_32 наніс йому різану рану руки, це було ввечері. При цьому, спочатку ОСОБА_26 вдарили битою по голові (скоріш за все ОСОБА_33 ), а потім ОСОБА_32 наніс йому різану рану на руці. Також зазначив, що до того, як 06.05.2022 року ОСОБА_28 та ОСОБА_32 присіли на лавку, ОСОБА_32 вдарив його ногою та ОСОБА_28 зрозумів, що він вже не зупиниться. ОСОБА_7 міг втекти після злочину, однак не схотів такого робити. Співробітників поліції він чекав пів дня, його затримали близько 20:00 години. ОСОБА_7 боявся за своє життя під час конфлікту з ОСОБА_24 , оскільки за день до події, ОСОБА_10 та компанія його ледь не вбили. Де дівся ніж потерпілого ОСОБА_31 , йому не відомо. Ніякі документи при затриманні працівники поліції не складали та по приїзду до м. Курахове також нічого не складали. До ОСОБА_7 і до його брата ОСОБА_34 працівники поліції застосовували фізичний вплив, били та застосовували електрошокери. Поліцейські були у масці, з них він знав лише ОСОБА_35 . В один день до нього в камеру зайшов поліцейський, сказав взяти ніж та показати як він наносив удари, ось так і з'явились його відбитки на ножі. Адвокат у ОСОБА_7 був 12.05.2022 року, під час проведення слідчого експерименту. Слідчий ОСОБА_36 та ОСОБА_37 вивели ОСОБА_7 у двір для проведення слідчого експерименту, за участю адвоката. Поліцейські хотіли, щоб ОСОБА_7 разом із братом ОСОБА_38 взяли вину за вбивство на себе. Слідчий експеримент проводився під тиском працівників поліції. ОСОБА_7 сказав на слідчому експерименті те, що хотіли працівники поліції. Поліцейські думали, що вони вдвох з братом вбили ОСОБА_31 , оскільки так повідомив медичний працівник на лінію 102. Працівників поліції не влаштовувало, що ОСОБА_7 казав, що це був самозахист, вони хотіли, щоб він сказав, що вбив навмисно. Він не знає, чому потім працівники поліції не наполягали на тому, що вони вдвох з братом вбили потерпілого. На слідчому експерименті все було вірно, не було лише ножа, яким він вбив людину. Своєму захиснику ОСОБА_7 не казав, що його катують працівники поліції. Поліцію викликала медсестра з лікарні та повідомила, що вбивство вчинили 2 брата Калюжних, тому правоохоронці і хотіли отримати зізнання, що він вдвох з братом це вчинив. 17.05.2022 року ОСОБА_7 привезли працівники поліції до суду на санкцію, його адвокат сказав, щоб він повідомив суд, що його тільки затримали. ОСОБА_28 так і сказав у суді, оскільки боявся, що його близькі постраждають від працівників поліції. Ніж, який був у потерпілого скоріш за все забрали друзі останнього. В дійсності обвинувачений з ОСОБА_24 сіли на лавку, ОСОБА_32 був ліворуч, поводив себе агресивно,вдарив його ліктем у скроню та ОСОБА_28 впав на землю, потім ОСОБА_32 замахнувся на нього та хотів вдарити ножем, а ОСОБА_28 захищаючись, лежачі вдарив ОСОБА_31 ножем у грудну клітину. Після удару ОСОБА_10 06.05.2022 року, у ОСОБА_26 травм не було, можливо струс мозку, був лише синець. Також, ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_26 у живіт ногою. Калюжний не міг уникнути спілкування з ОСОБА_24 , оскільки не хотів кидати своїх людей. Коли 06.05.2022 року все це сталося, брата ОСОБА_34 не було вдома, тому нікого не міг позвати на допомогу. Після отримання удару ножем, ОСОБА_32 не втрачав свідомість.
Незважаючи на займану обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником позиції, що виразилась у не визнанні ОСОБА_7 винним у пред'явленому обвинуваченні за п.13 ч.2 ст.115 КК України, не заперечуючи причетність ОСОБА_7 до заподіяння тілесних ушкодження потерпілому ОСОБА_10 , вказуючи, що свої дії ОСОБА_7 щодо заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 було викликано неправомірними діями потерпіло і мають характер необхідної оборони. На думку апеляційного суду вказані покази протирічать іншим доказам по справі, які в повній мірі підтверджують винність ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, при обставинах вказаних у вироку, за що передбачена кримінальна відповідальність за п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Також в судовому засіданні суду першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_7 рідний брат обвинуваченого свідки ОСОБА_39 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , також були допитані свідки ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 які приймали участь у розслідуванні справи, експерт ОСОБА_45 у оскарженому вироку суд відобразив покази вказаних свідків в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні, з достатньою повнотою. Учасники по справі не вказували про невідповідність їх показів наданих у судовому засіданні та відображених у судовому рішенні, що має значення для встановлення судом обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні за приписами ст. 91 КПК України.
Покази обвинуваченого, свідків та експерта наданими в судовому засіданні суду першої інстанції, досліджені та оцінені судом апеляційної інстанції, з точки зору їх належності й допустимості.
Крім показів самого ОСОБА_7 та свідків наданими в судовому засіданні суду першої інстанції, вина ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами.
Протокол огляду місця події від 11.05.2022 (а.п. 8-10)Проведено огляд подвір'я будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 . Громадянин ОСОБА_39 добровільно видав ніж (довжина 29 см) з плямами бурого кольору.
Постанова про залучення речових доказів від 11.05.2022 (а.п. 11)Ніж зі слідами бурого кольору, вилучений під час огляду місця події, визнано речовим доказом.
Протокол огляду місця події від 10.05.2022 (а.п. 18-19)Виявлено насип землі з табличкою « ОСОБА_10 ». Після розкопування знайдено труп чоловіка з проникаючим ножовим пораненням грудної клітини.
Лікарське свідоцтво про смерть №103 від 11.05.2022 (а.п. 22), згідно якого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , смерть настала внаслідок нападу з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
Висновок експерта №103 від 10.06.2022 (а.п. 23-27) згідно якого, смерть ОСОБА_10 настала від колото-різаної рани грудної клітки, що спричинила пошкодження серця, діафрагми та печінки.Рана нанесена предметом із властивостями клинка ножа.Виявлено алкоголь у крові (3,12‰).
Протокол огляду тіла від 11.05.2022 (а.п. 28)Під час огляду тіла ОСОБА_10 вилучено його речі: сіра пайта, чорна безрукавка, чорні штани, чоботи, кепка, труси.
Постанова про залучення речових доказів від 11.05.2022 (а.п. 29)Вилучені особисті речі ОСОБА_10 визнано речовими доказами.
Протокол отримання біологічних зразків від 13.05.2022 (а.п. 33)У підозрюваного ОСОБА_7 відібрано зразки крові.
Постанова про залучення речових доказів від 13.05.2022 (а.п. 34)Зразки крові ОСОБА_7 визнані речовими доказами.
Висновок експерта №29 від 14.05.2022 (а.п. 36)У ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не виявлено.
Висновок експерта №28 від 14.05.2022 (а.п. 38-39)У ОСОБА_7 виявлено:рану тім'яної частини голови (удар тупим предметом);рану лівої кисті (ріжучим предметом);Ушкодження кваліфіковано як легкі тілесні з короткостроковим розладом здоров'я (до 21 дня).
Протокол огляду від 15.05.2022 (а.п. 41)Огляд одягу (кофти, джинсових штанів), які ОСОБА_7 носив під час нанесення удару ножем 05.05.2022.
Постанова про залучення речових доказів від 13.05.2022 (а.п. 42)Зазначені кофта та джинсові штани визнані речовими доказами.
Протокол слідчого експерименту від 12.05.2022 (а.п. 66-68) ОСОБА_7 у присутності адвоката, понятих і статиста показав механізм нанесення удару ножем у грудну клітку ОСОБА_10 .
Відеозапис слідчого експерименту (а.п. 69)Карта пам'яті 32 GB із записом, де зафіксовано впевнені покази ОСОБА_7 про обставини злочину.
Постанова про залучення речових доказів (а.п. 70)Відеозапис експерименту визнано речовим доказом.
Висновок судово-психіатричного експерта №307 від 29.07.2022 (а.п. 108-110)згідно якого ОСОБА_7 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає.
Висновок експерта №347 від 11.07.2022 (а.п. 127-131)На ножі виявлено кров і піт людини, ймовірно, належні як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_7 .Кров обох - з антигеном А (група А).
Висновок експерта №773-МК від 31.08.2022 (а.п. 133-138)Колото-різане ушкодження на шкірі грудної клітки могло бути завдане тим самим ножем, вилученим у справі.
Висновок експерта №402 від 30.08.2022 (а.п. 144-149)На одязі ОСОБА_10 (безрукавка, пайта, штани) знайдено кров, що могла належати як самому загиблому, так і ОСОБА_7 .
Висновок експерта №402/1 від 25.08.2022 (а.п. 151-154)На кофті й штанах ОСОБА_7 виявлено кров людини; не виключено змішання крові потерпілого та підозрюваного.
Додатковий висновок експерта №103/1 від 08.09.2022 (а.п. 157-158)Підтверджено, що механізм утворення рани відповідає діям ОСОБА_7 , продемонстрованим під час слідчого експерименту. Смерть ОСОБА_10 настала внаслідок колото-різаної рани лівої половини грудної клітки, яка супроводжувалася наскрізним пошкодженням правого шлуночка, лівого купола діафрагми, лівої долі печінки, ускладнившись тампонадою серця; в області вищезгаданого тілесного ушкодження із урахуванням напрямком ранового каналу знаходяться життєво важливі органи - серце, печінка, які були відповідно пошкоджені: правий шлуночок серця та ліва доля печінки.
На підставі викладеного колегія суддів вважає що висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та, що ОСОБА_7 винний у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при обставинах вказаними у вироку суду, за ознаками у вчиненні умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, при обставинах вказаних у вироку, за що передбачена кримінальна відповідальність за п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо того, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 були зумовлені неправомірною поведінкою потерпілого та мали характер необхідної оборони, колегія суддів зазначає, що такі доводи не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кримінального кодексу України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів і інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищено меж необхідної оборони.
Згідно з ч. 3 ст. 36 КК України, перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Водночас перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, прямо передбачених статтями 118 та 124 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону» щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищається, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.
Обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1, 2 ст. 115 КК України, є наявність вини у формі прямого або непрямого умислу на протиправне позбавлення життя потерпілого. Особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або хоча й не бажати, але свідомо припускати можливість їх настання (непрямий умисел). Питання про наявність умислу вирішується з урахуванням сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень, а також поведінки винного і потерпілого до події.
Умисне вбивство, передбачене ст. 115 КК України, характеризується з об'єктивної сторони: діянням у вигляді посягання на життя іншої людини; наслідком у вигляді смерті потерпілого; причинним зв'язком між діянням і наслідком.
Розмежування умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України) і вбивства при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України) здійснюється за об'єктивною та суб'єктивною сторонами злочину. При цьому враховується спосіб учинення діяння, характер, локалізація і механізм утворення тілесних ушкоджень, а також зміст інтелектуального та вольового елементів вини.
Обов'язковою умовою кваліфікації діяння за ст. 118 КК України є перебування особи у стані необхідної оборони, тобто наявність суспільно небезпечного посягання, що викликало об'єктивну необхідність негайного захисту в межах, визначених законом. Якщо буде встановлено, що особа не перебувала у такій обстановці, вчинене слід кваліфікувати за ст. 115 КК України.
Таким чином, якщо визначальним мотивом поведінки особи було не відвернення нападу, а бажання заподіяти шкоду потерпілому, такі дії не становлять необхідної оборони і підлягають оцінці на загальних підставах.
Колегія суддів враховує характер взаємовідносин між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_10 , які свідчать про наявність між ними неприязних стосунків і попередніх конфліктів.
З показань обвинуваченого вбачається, що саме він запропонував потерпілому сісти на лавку для розмови. Потерпілий перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, а напередодні між ними стався конфлікт. Незважаючи на це, ОСОБА_7 , усвідомлюючи можливість подальшого загострення ситуації, самостійно вирушив на зустріч із потерпілим, хоча міг уникнути контакту.
Під час підготовки до зустрічі обвинувачений узяв кухонний ніж, який сховав у правому рукаві светра, тримаючи його лезом донизу, тобто у спосіб, що дозволяє швидко використати предмет для нанесення удару.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 12 травня 2022 року та відеозаписом до нього, ОСОБА_7 відтворив послідовність своїх дій і показав механізм нанесення удару ножем у грудну клітку потерпілого, який сидів ліворуч від нього. Положення обвинуваченого свідчить про зручність для нанесення удару правою рукою на відстані досяжної руки.
ОСОБА_7 завдав один цілеспрямований удар ножем у грудну клітку ОСОБА_10 , після чого викинув знаряддя злочину.
Судово-медичний експерт ОСОБА_45 у судовому засіданні підтвердив висновки експертиз № 103 від 11 травня 2022 року та № 103/1 від 8 вересня 2022 року і спростував версію обвинуваченого щодо механізму спричинення тілесного ушкодження. За висновком експерта, описаний обвинуваченим спосіб не узгоджується з характером і локалізацією виявленого ушкодження, що свідчить про інший механізм його утворення.
Нанесене ушкодження - удар ножем у ділянку грудей, де розташовані життєво важливі органи, - виключає випадковість дій обвинуваченого. Ушкодження має ознаки одного тичкового цілеспрямованого удару колюче-ріжучим предметом.
Локалізація, характер і ступінь тяжкості ушкодження, спосіб його нанесення, можливість уникнення конфлікту, а також стан потерпілого (тяжке алкогольне сп'яніння 3,12 %) свідчать, що обвинувачений діяв умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій. Після вчинення злочину ОСОБА_7 позбувся ножа та не надав потерпілому допомоги.
Свідки ОСОБА_40 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 підтвердили, що саме вони, почувши крик про допомогу, прибігли на місце події, намагалися надати потерпілому першу допомогу і несли його до школи № 2, де перебували медичні працівники.
Показання обвинуваченого про те, що потерпілий після отримання поранення міг пересуватися самостійно або кликати на допомогу, спростовуються показаннями зазначених свідків.
Дії потерпілого не створювали реальної загрози життю чи здоров'ю ОСОБА_7 , яку можна було б відвернути лише шляхом заподіяння йому шкоди. Відтак відсутні підстави вважати, що обвинувачений перебував у стані необхідної оборони або діяв із перевищенням її меж.
Факт створення реальної загрози з боку потерпілого не знайшов свого підтвердження, тому підстави для застосування положень ст. 36 КК України відсутні.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони, є безпідставними, оскільки право на необхідну оборону виникає лише у разі наявності суспільно небезпечного посягання, якого в даному випадку не було встановлено.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що під час досудового розслідування працівники поліції не допитали свідків, які проживали разом з обвинуваченим у його будинку, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Відповідно до положень ст.ст. 91, 92, 93, 290 КПК України, обвинувачення у кримінальному провадженні ґрунтується на сукупності доказів, здобутих у порядку, визначеному законом, під час досудового розслідування. Завершення досудового розслідування відбувається тоді, коли сторона обвинувачення вважає зібрані докази достатніми для доведення вини особи у висунутому обвинуваченні.
При цьому сторона захисту, згідно зі ст. 22 КПК України, не позбавлена права збирати та подавати суду свої докази, у тому числі заявляти клопотання про допит свідків захисту під час судового розгляду. З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що сторона захисту була позбавлена такої можливості.
Крім того, апелянтом у своїй скарзі не наведено конкретних обставин, які саме показання зазначених свідків могли б спростувати доведеність вини обвинуваченого, або в чому полягає істотність їхніх можливих свідчень для правильного вирішення справи.
Таким чином, недопит окремих осіб під час досудового розслідування сам по собі не свідчить про неповноту слідства чи порушення права на захист, оскільки сторона захисту мала реальну процесуальну можливість реалізувати це право у судовому засіданні. Відтак наведені у скарзі твердження не спростовують законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції.
Посилання сторони захисту на те, що слідчий експеримент було проведено не за фактичним місцем події, а в іншому місці, зручному для працівників поліції, що нібито свідчить про його недопустимість як доказу, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, слідчий експеримент було проведено 12 травня 2022 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 , у присутності його захисника ОСОБА_48 , двох понятих та статиста. Хід проведення слідчої дії було зафіксовано на відеозапис. Згідно з протоколом, ОСОБА_7 детально розповів про обставини вчинення вбивства ОСОБА_10 05.05.2022 року та продемонстрував механізм нанесення удару ножем у грудну клітину потерпілого, який перебував у сидячому положенні на лавці поруч із ним, ліворуч.
Проведення слідчого експерименту в іншому місці зумовлено неможливості його проведення через активні бойові дії, та саме по собі не є порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки слідчий має право визначати місце проведення цієї слідчої дії, виходячи з можливості відтворити необхідні умови для перевірки та уточнення обставин події за ч. 1 ст. 240 КПК України. У даному випадку відсутні дані про те, що зміна місця проведення вплинула на достовірність відтворених обставин або призвела до спотворення суті показань підозрюваного.
Суд першої інстанції належним чином оцінив протокол слідчого експерименту від 12.05.2022 року, відеозапис цієї слідчої дії, а також інші докази у справі - окремо та у їх сукупності відповідно до вимог ст. 94 КПК України. Підстав вважати зазначений доказ недопустимим або таким, що отриманий із порушенням вимог кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції не встановив.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту та обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він, його брат та інші особи з 06.05.2022 року перебували під вартою незаконно, без належних на те підстав, а також про нібито фабрикацію доказів органами поліції та підроблення витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки такі твердження не знайшли свого підтвердження матеріалами кримінального провадження.
Зокрема, з метою перевірки зазначених обставин за клопотанням захисника ОСОБА_8 ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2023 року Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Краматорську, було доручено проведення перевірки наведених доводів.
Постановою слідчого Третього слідчого відділу ТУ ДБР у м. Краматорську від 17 квітня 2024 року кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, було закрите у зв'язку з відсутністю у діях працівників поліції складу кримінального правопорушення.
Стороною захисту не надано відомостей про оскарження зазначеної постанови слідчого ДБР у встановленому законом порядку.
Разом із тим суд звертає увагу, що перевірка законності та обґрунтованості рішення про закриття кримінального провадження, у тому числі дій працівників Державного бюро розслідувань, не належить до повноважень суду першої інстанції під час розгляду обвинувального акта, оскільки така перевірка здійснюється в окремому процесуальному порядку, визначеному статтями 303-307 КПК України. Відтак наведені у скарзі доводи щодо нібито необ'єктивності проведеної перевірки та незаконності постанови про закриття провадження не можуть бути предметом розгляду у межах даного кримінального провадження.
Отже, підстави для визнання доказів, отриманих під час досудового розслідування, недопустимими - є надуманими та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
За наведених обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги, що оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_7 не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а висновки суду не підтверджуються доказами дослідженими судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження.
У даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування проведені необхідні слідчі експерименти, судові експертизи, результати яких надані суду стороною обвинувачення під час судового розгляду кримінального провадження в процесі доведення обґрунтованості пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення. Крім цього, судом були допитані свідки, які перебували під присягою.
В даному випадку обґрунтованість висновків експертів, показань свідків, інших наявних письмових доказів, а також, їх правова оцінка відповідно до вимог КПК України була надана судом при оцінці доказів в їх сукупності, достатності, достовірності та належності, викладена у вироку, що є предметом апеляційного оскарження.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судової експертизи зброї у сумі 4 530,72 грн, є обґрунтованими. З матеріалів кримінального провадження не вбачається відомостей, які б підтверджували фактичне проведення зазначеного експертного дослідження, а також документального підтвердження понесених витрат, що підлягають стягненню на користь держави. Отже, вказані доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають задоволенню.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора, про помилковість обчислення судом строку відбування покарання ОСОБА_7 вони є слушними.
Відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3352-ХІІ «Про попереднє ув'язнення» таке ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Таким чином, з моменту застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в розумінні Закону України «Про попереднє ув'язнення», до нього застосовано попереднє ув'язнення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Відтак, законодавець розмежовує поняття попереднє ув'язнення та відбування покарання, вимагаючи від суду у разі засудження особи до позбавлення волі зараховувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення.
Як вірно зазначає апелянт початок строку відбування покарання ОСОБА_7 необхідно рахувати з дня набрання вироком законної сили, а також зарахувати ОСОБА_7 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення у строк покарання день за день з 17 травня 2022 року по день набрання вироком законної сили.
Згідно п.2 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.
Враховуючи наведене вирок Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 рокуза обвинуваченням ОСОБА_7 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 рокуу кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12022052630000333 від 06.05.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України змінити.
Зазначити в резолютивній частині вироку - строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати, з дня набрання вироку законної сили, тобто з 15 жовтня 2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_7 термін попереднього ув'язнення з 17 травня 2022 року по 15 жовтня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Виключити з вироку стягнення з ОСОБА_7 на користь держави фактичної вартості проведення судової експертизи зброї у розмірі 4530,72 гривень.
В іншій частині вирок суду залишити без змін
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді