Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/14629/23
29.10.2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю :
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
та її представника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100070002238 від 01.11.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, маючого одну неповнолітню дитину, із неповною вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
встановив :
25.10.2023 року, приблизно о 10 год. 05 хв., ОСОБА_7 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Nissan Leaf», р.н. НОМЕР_1 , рухався по вулиці Кирилівська зі сторони зі сторони вулиці Оленівської в бік вулиці Заводської в місті Києві.
Рухаючись у вказаному напрямку він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.38.1/5.38.2 ПДР України і дорожньої розміткою 1.14.1 ПДР України.
В цей час, на вказаний пішохідний перехід вийшла пішохід ОСОБА_5 , яка звичайним темпом розпочала переходити дорогу по вищевказаному пішохідному переходу та рухалася справа наліво відносно руху автомобіля «Nissan Leaf», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Використовуваний ОСОБА_5 нерегульований пішохідний перехід - це ділянка проїзної частини, призначена для забезпечення безпечного руху пішоходів через дорогу. На цих ділянках пішоходи мають перевагу перед автотранспортом і не повинні враховувати можливість порушення Правил дорожнього руху України водіями транспортних засобів та іншими учасниками руху.
Під час руху ОСОБА_7 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 18.1 Правил дорожнього руху України:
п.1.3: Правил дорожнього руху України (учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими);
п.1.5: Правил дорожнього руху України (дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальної шкоди...);
п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 виразились в тому, що він, керуючи технічно - справним автомобілем, рухався по вищевказаній проїзній частині, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_5 .
А саме, ОСОБА_7 не урахував дорожню обстановку, яка виражалась у наявності інформаційних дорожніх знаків 5.38.1/5.38.2 ПДР України і дорожньої розмітки 1.14.1 ПДР України, які інформували його про наявність цього переходу, не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_5 , яка перебувала на пішохідному переході.
Внаслідок чого ОСОБА_7 на нерегульованому пішохідному переході, який розташований по вулиці Кирилівській, поблизу будинку №39, що у місті Києві, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №042-1928-2023 від 16.11.2023, отримала наступні тілесні ушкодження: закрита травма правого гомілково-ступневого суглобу: розрив передньої малогомілково-таранної зв'язки, частковий розрив малогомілково-таранної та малогомілково-п'яткової зв'язок, синовіїт, забій м'яких тканин, теносиновііт великогомілкового м'язу та довгого згинача пальців.
Вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу».
Порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди - ділянка проїзної частини, яка розташована неподалік будинку №39 по вулиці Кирилівської, що територіально відноситься до Подільського району міста Києва.
Своїми діями, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі. Пояснив суду, що 25.10.2023 року, приблизно о 10 год. 00 хв., керував автомобілем марки «Nissan Leaf», р.н. НОМЕР_1 , рухався по вулиці Кирилівська зі сторони зі сторони вулиці Оленівської в бік вулиці Заводської в місті Києві. Був сильний дощ, і він скоїв наїзд на пішохода. Визнає порушення ним Правил дорожнього руху, та спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Просив врахувати, що кається у вчиненому, просив вибачення у потерпілої. Зазначив, що є законослухняним громадянином, він не судимий, така ситуація трапилась вперше. Він на початку слідства хотів вирішити питання мирним шляхом, однак після результатів експертизи потерпіла змінила позицію і ту суму, яку остання просила стягнути на її користь, була неспроможною до виконання, він не має такої фінансової можливості, має на утриманні дитину із незадовільним станом здоров'я.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з нього моральної шкоди у сумі 300 000 грн. не визнає у повному обсязі. Коштів потерпілій не сплачував, на банківські картки потерпілої коштів не перераховував.
Від потерпілої ОСОБА_5 надійшов цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в сумі 300 000 грн., а також просить стягнути з Товариства Страхова компанія «УСГ» на її користь 18 367 грн. 50 коп. та моральну шкоду у сумі 918 грн. 38 коп.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні на обгрунтування позовних вимог про стягнення на її користь моральної шкоди вказала, що на пішохідному переході її збив автомобіль під керуванням водія ОСОБА_7 , вона відчула удар в ногу, а потім у плече і відлетіла. Автомобіль зупинився, до неї підійшли свідки події разом із водієм. У зв'язку із розривом зв'язок вона проходила курс реабілітації, не могла працювати, вона є тренером у тренажерному залі і 3 тижні не могла пересуватись.
Зазначила, що неодноразово приходили до домовленостей про відшкодування моральної шкоди, однак обвинувачений ОСОБА_7 кожного разу змінював свою позицію та умови відшкодування і коштів не відшкодував.
Щодо міри покарання погодилась із позицією свого захисника, а саме застосування покарання у виді обмеження волі. Вважають, що відсутня така пом'якшуюча обставина як щире каяття, а також врахувати, що обвинувачений шкоду потерпілій не відшкодував.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому кримінальному правопорушенні, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди та допитом з нього приводу потерпілої, даних, що характеризують особу винного, документів щодо процесуальних витрат, арештів та речових доказів.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз'яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання, згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, його особисте ставлення до вчиненого діяння, вказав, що кається, вибачився, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у межах санкції у виді обмеженням волі, із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, та звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку, та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Суд відхиляє позицію сторони захисту в частині призначення покарання у виді штрафу, враховуючи, що обвинувачений цивільний позов повністю не визнав, не відшкодував заподіяну потерпілій моральну шкоду, і вказав, що він не має можливості сплачувати кошти, є непрацюючим.
Тому суд переконаний, що саме покарання у виді обмеження волі із застосуванням іспитового строку буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а також надасть можливість працевлаштуватись для сплати коштів на користь потерпілої в частині позовних вимог.
Щодо заявлених потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 300 000 грн., а також позовних вимог до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «УСГ» позовних вимог про відшкодування страхового відшкодування в сумі 18 367 грн. 50 коп. та моральної шкоди в сумі 918 грн. 38 коп., суд зазначає наступне.
В обґрунтування вказаних вимог позивач ОСОБА_5 посилається на те, що після отриманих травм вона проходила лікування, яке супроводжувалось постійними больовими відчуттями, фізичним дискомфортом. Після ДТП постійно перебувала в пригніченому стані, була знервована, страждала безсонням, були постійні головні болі та тривожні відчуття. Вона змушена була звертатись за психологічною допомогою. Отримані травми спричинили емоційні та психологічні страждання. Вона є тренером і від її фізичного стану залежить її подальша професійна діяльність. Нею було багато часу витрачено на пошук способу відновлення свого порушеного права, мирного врегулювання питання про відшкодування шкоди. Однак побачила зневагу та негатив від обвинуваченого. Він в процесі комунікації не вжив жодних заходів щодо мирного врегулювання конфлікту, не приймав участі у лікуванні. Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_7 їй завдано моральна шкода, яка полягає у сильних душевних та фізичних стражданнях, нервовому стресі, який вона відчуває і до сих пір.
Щодо страхового відшкодування з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «УСГ» в сумі 18 367 грн. 50 коп. та моральної шкоди в сумі 918 грн. 38 коп., керується вимогами ст. 1166, 1187 ЦК України, п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 24.1, а саме у зв'язку з лікуванням ОСОБА_5 витрачено 18 367 грн. 50 коп. згідно платіжних квитанцій. Згідно ст.26-1 Закону, страховиком відшкодовується 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю потерпілого, що становить 918 грн. 38 коп.
Представник Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «УСГ» надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно якої позов не визнали, оскільки не мають обов'язку виплачувати страхове відшкодування. Керуючись вимогами п. 36.2 ст. 36 Закону, з моменту подання позивачем заяви про виплату страхового відшкодування (22.01.2024) по дату написання відзиву (12.03.2024) минуло лише 50 днів, в той час як Спеціальним Законом передбачено 90 днів і з врахуванням надання потерпілою стороною вичерпного переліку документів. Окрім цього, страховик виплачує страхові виплати за наявності вини, а також належних підтверджуючих документів, виданих відповідним закладом охорони здоров'я. Заявлені витрати на лікування повинні знаходитись в причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП, фіскальні чеки містити назву препарату. Вказують, що витрати на медикаменти, МРТ, консультації психіатра позивачка не підтвердила, оскільки понесла за власним волевиявленням. Вказують про можливе часткове відшкодування витрат в сумі 2900 грн. (МРТ гомілково-ступеневого суглоба та проксимального відділу ступні) та 5% моральної шкоди, що становить 145 грн. 00 коп.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілим позову, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням іншим обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану (п. 9 постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Обов'язковому доказуванню під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння і її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, з'ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або шкоди немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На думку суду, наведені вище обставини зазнання тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_5 , яка працювала тренером у тренажерному залі, зазнала травми гомілково-ступневого суглоба, не могла працювати, закономірно породжували підстави для моральних страждань у потерпілої.
Проте суд звертає увагу, що у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватний завданій моральній шкоді.
Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення.
Вирішуючи питання щодо розміру стягнення моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілої, суд ураховує глибину фізичних та душевних страждань, також вимоги розумності та справедливості, а також ту обставину, що обвинувачений цивільний позов потерпілої не визнав та не відшкодував коштів, навіть частково.
На підставі викладеного, суд виходячи з принципу розумності та справедливості, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_5 підлягають задоволенню частково на суму 150 000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 9 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Так, згідно ст. 24.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (чинного на момент вчинення кримінального правопорушення), у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Згідно ст. 26-1 Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
На обґрунтування позовних вимог потерпіла надає квитанції на суму 867 грн. 50 коп. ліки, 2200 грн. МРТ шийного відділу хребта, дві консультації психіатра по 600 грн., консультаційні послуги психолога 11 200 грн., однак суд відхиляє вказані позовні вимоги та вважає доведеним стягнення витрат на лікування потерпілої за наслідками ДТП відшкодування витрат за проведення МРТ гомілково-ступневого суглоб в сумі 2 900 грн., та стягнення 5 відсотків моральної шкоди від цієї суми 145 грн. 00 коп.
Отже, зі страховика на користь потерпілого підлягає до стягнення 3045 грн. 00 коп., в іншій частині позову - відмовити.
Речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як встановлено судом, розмір витрат на залучення експертів, у зв'язку з проведенням судових експертиз складають 4 584 грн. 00 коп., а саме :
- судово-медичної експертизи № 042-1928-2023 від 16.11.2024 - 2 672 грн. 00 коп.,
- судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/111-23/616579-ІТ 4 від 20.11.2023 року - 1912 грн. 00 коп.
Таким чином, до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави підлягають витрати за проведення вищезазначених експертиз в сумі 4 584 грн. 00 коп.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувався.
Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому основне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 150 000 грн. 00 коп. (сто п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «УСГ» - задовольнити частково.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «УСГ» на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 2900 грн., моральну шкоду - 145 грн. 00 коп., а всього 3045 грн. 00 коп. (три тисячі сорок п'ять грн. 00 коп. ).
Речові докази:
- автомобіль марки «Nissan Leaf», р.н. НОМЕР_1 , який передано на зберігання обвинуваченому ОСОБА_7 - залишити у власності останнього.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 4 584 грн. 00 коп. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1