Справа № 185/2696/25
Провадження № 2/202/3097/2025
(з а о ч н е)
29 жовтня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.05.2021 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» Діденком І.Ю. було подано заявку на отримання кредиту № 4918806.
Законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом.
ТОВ «МІЛОАН» направило відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 4918806 від 09.05.2021 року.
Відповідно до умов кредитного договору до укладення договору відповідач отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами надання фінансових кредитів, що розміщені на веб-саи?ті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору.
Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 4918806 від 09.05.2021 року з ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ 40484607).
На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 3200 грн.
10.08.2021 згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 06Т ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 4918806 від 09.05.2021 р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке набуло право вимоги до відповідача.
Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») становить 13 752 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 3200 грн; заборгованість за відсотками 10200 грн; заборгованість за комісійними винагородами 352 грн.
У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості за кредитним договором.
Але позичальник не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит.
За цих підстав Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою на користь заборгованість за кредитним договором № 4918806 від 09.05.2021 у розмірі 13 752 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2025 року дану цивільну справу було передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 травня 2025 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін
Сторони в судове засідання 29 вересня 2025 року не з'явилися.
В своїй заяві представник позивача просить розглянути справу в його відсутність, у якій не заперечує проти винесення судом заочного рішення.
В свою чергу, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному сайті «Судова влада України», відзив на позов не надав, у зв'язку з чим судом проведений заочний розгляд справи, яка вирішується на підставі наявних у справі даних та доказів.
Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи,або уразі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Судом установлено, що 09 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитодавець) і ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір про споживчий кредит № 4918806, відповідно до якого товариство надає позичальнику споживчий кредит у сумі 3 200,00 грн на строк 15 днів - до 24.05.2021 року зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 352,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 600,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом.
Крім того, сторони погодили стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а також можливість пролонгації строку кредитування, який не може перевищувати 60 днів.
Відповідач був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту та графіком платежів за договором.
Згідно з платіжним дорученням № 45802928 від 09.05.2021 ОСОБА_1 був виданий кредит на суму 3 200,00 грн. шляхом перерахування на його банківський рахунок.
Також судом установлено, що 10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір відступлення права вимоги № 06Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 4918806, укладеним із ОСОБА_1 , на суму 13 752,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 200,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 10 200,00 грн, заборгованість за комісією 352,00 грн.
У вересні 2023 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направило відповідачу досудову вимогу, в якій повідомило про відступлення йому права вимоги за кредитним договором та запропонувало сплатити заборгованість за кредитом.
Згідно з розрахунком заборгованості заборгованість відповідача становить 13 752,00 грн., з яких: 3 200,00 грн - основна сума боргу, 10 200,00 грн - заборгованість за відсотками, 352,00 грн - заборгованість з комісії.
При вирішенні спору між сторонами суд керується тим, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч. 6 ст. 11 Закону).
В силу ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України також визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Статтею 514 ЦК України визначено, щодо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та у встановлений строк.
Суд вважає доведеним, що відповідач отримав споживчий кредит, але свої зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування грошовими коштами не виконав, у зв'язку з чим має перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке є правонаступником кредитора, заборгованість у загальному розмірі 13 752,00 грн.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав копію анкети-заяви відповідача, копію договору споживчого кредиту, графіку платежів, а також платіжного доручення про зарахування грошових коштів на рахунок, вказаний відповідачем.
Відповідач доказів на спростування заборгованості або її конкретного розміру суду не надав, умови кредитного договору не оспорював.
Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» необхідно задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4918806 від 09.05.2021 у розмірі 13 752,00 грн, з яких: 3 200,00 грн - основна сума боргу, 10 200,00 грн - заборгованість за процентами, 352,00 грн - заборгованість з комісії.
При розподілі судових витрат суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати.
Відповідно до статті ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).
Позивачем у зв'язку з поданням цього позову були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Оскільки позов задоволено, то вказані витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Крім того, в своєму позові ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просило стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 01/11 від 12.02.2025 року, укладеного між позивачем і АБ «Анастасії Міньковської», детальний опис робіт, виконаних адвокатом, акт 4918806 про підтвердження факту надання правничої допомоги в розмірі 4 000,00 грн.
Зокрема згідно з наданим актом правнича допомога полягала у правовому аналізі обставин спірних правовідносин та наданні правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів - 1500 грн, складанні позовної заяви - 2000 грн, формуванні додатків до позовної заяви - 500 грн.
При визначенні суми відшкодування цих витрат суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд звертає увагу, що адвокатом надаються позивачу правничі послуги не лише в цій справі, а й інших аналогічних справах.
Суд знаходить, що об'єктивно необхідними для захисту порушених прав та інтересів позивача були витрати, пов'язані зі складанням та оформленням позовної заяви.
Отже, з урахуванням ціни позову, рівня складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, а також матеріального стану обох сторін, суд вважає, що у зв'язку із задоволенням позову понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачем частково в сумі 2 500,00 грн.
На переконання суду, витрати в такому розмірі повною мірою відповідатимуть критеріям, визначеним статтею 137 ЦПК України, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 4918806 від 09.05.2021 року в загальному розмірі 13 752 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 29 жовтня 2025 року.
Суддя Наталія Марченко