Справа № 932/4917/23
Провадження № 2-ві/932/24/25
28 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Клепки Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцької Світлани Сергіївни, -
В провадженні судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцької С.С. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Котовська сільська рада, про визнання заповіту недійсним.
23.10.2025 на адресу суду надійшла заява позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про відвід від розгляду справи судді Потоцької С.С. у зв'язку з недовірою до неї, викликаною аналізом публікацій у ЗМІ та Інтернет-ресурсах про суддю, її походження, зв'язки з РФ, де вона народилася, навчалася та до 2000 року мала громадянство цієї держави, про її неодноразові поїздки на тимчасово окуповані території АР Крим та РФ, де на думку заявника вона вочевидь підкорялася діючим на окупованій території законам, виконувала розпорядження нелегітимної влади та держави-агресора, розраховувалася грошовою одиницею РФ, тощо, а також про перетин нею лінії розмежування АТО з тимчасово окупованою Донецькою областю та наявність у неї реєстрації у м. Донецьк. Зазначаючи на вказані обставини як такі, що створюють сумнів у неупередженості і об'єктивності судді, її доброчесної поведінки, заявник, наводячи правила поведінки судді, визначені Кодексом суддівської етики, Бангалорські принципи поведінки судді, практику Європейського суду з прав людини, просить відвести суддю Потоцьку С.С. від розгляду її справи на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Розглянувши заяву без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному ч.8 ст.40 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.
За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею сьомою Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частиною першою статті шостої Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно ст.52 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права, є незалежними від будь-якого незаконного впливу і підкоряються лише закону.
У пунктах 77-78 Рішення Європейського суду з прав людини «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства» від 28.06.2014, практику якого суди використовують як джерело права, зазначено, що для того, щоб володіти якостями незалежності та гарантувати справедливе судочинство орган (суд) не повинен залежати від виконавчої влади при здійсненні своїх функцій, а також сторін справи. Щодо визначення безсторонності суддів в усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини передбачено об'єктивний та суб'єктивний критерії. Суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) полягає у врахуванні особистих переконань судді, поведінки окремого судді у конкретній справі, неприпустимість особистої прихильності чи упередження. Об'єктивний критерій визначається тим, чи забезпечував суд як такий або його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності з точки зору безстороннього спостерігача. Цей критерій передбачає виключення будь-яких обгрунтованих сумнівів небезсторонності у конкретній справі, наявність фактів, що породжують сумніви у відсутності безсторонності, що можуть бути перевірені, недопущення зовнішніх ознак небезсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Гарантією безсторонності суду, запобігання упередженості судді під час розгляду справи та права на справедливий суд є запроваджений нормами Цивільного процесуального Кодексу інститут відводу судді.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 36, 37 ЦПК України.
Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Разом з тим, наділяючи учасника справи правом на відвід судді, законодавство не допускає права на зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді від розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства. Тобто, право на відвід не є абсолютним, інакше це право перетвориться у спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
У своїх рішенням Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (ухвала від 20 січня 2025 року у справі № 619/11/25 (провадження № 61-742ск25).
Крім того, відвід має бути обгрунтований посиланнями на об'єктивні факти і обставини, які реально існують, є доведеними і вказують на заінтересованість, залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Саме тому не може бути підставою для відводу судді (суду) заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Обов'язок доведення обставин обґрунтованості відводу покладається на особу, яка подає заяву про відвід.
Заявляючи відвід судді Потоцькій С.С., заявник посилається на п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України - інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, в якості яких наводить інформацію про суддю, отриману з публікацій засобів масової інформації та з соціальної мережі «Фейсбук», яка перебуває поза зв'язком зі справою, не є першоджерелом та не визнана у встановленому законодавством порядку достовірною і за відсутності будь-яких інших об'єктивних і підтверджених доказами обставин й фактів не утворює самостійної і достатньої підстави для відводу судді від розгляду справи.
Отже, наведені заявником обставини, сформовані на припущеннях про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами як з погляду суб'єктивного, так і з погляду об'єктивного критерію, якими керується ЄСПЛ, не створюють обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді і не є достатніми для відводу від розгляду справи.
До того ж, заявником не зазначено, як саме обставини, на які він посилається, вплинули чи можуть вплинути на поведінку судді у даному судовому провадженні чи поза ним, та на його ставлення до учасників цього судового провадження.
Інших аргументів та доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Потоцької С.С. у результаті розгляду справи або вказували на наявність обставин, які б викликали сумнів у її неупередженості або об'єктивності і в контексті положень ст.ст.36,37 ЦПК України були б достатньою підставою для задоволення заяви про відвід, з доводів заявника не вбачається.
Оскільки передбачених процесуальним законом підстав для відводу судді Потоцької С.С. від участі у розгляді справи не встановлено, у задоволенні заяви про її відвід слід відмовити, визнавши заяву необґрунтованою.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцької Світлани Сергіївни у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Котовська сільська рада, про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Клепка