Справа № 304/904/23
Провадження № 22-ц/4806/1055/25
про залишення апеляційної скарги без руху
10 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Джуга С.Д., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мельник Ярослав Юрійович, на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 серпня 2025 року у складі судді Ганька І. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - виконавчий комітет Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - виконавчий комітет Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ,
26 серпня 2025 року (згідно з відбитком календарного штампу суду) ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мельник Ярослав Юрійович, подав до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 серпня 2025 року у справі №304/904/23.
Вказану справу витребувано з Перечинського районного суду Закарпатської області.
В поданій апеляційній скарзі одночасно заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору в частині оскарження зустрічного позову.
На обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянт зазначає, що є особою з інвалідністю 3 (третьої) групи та отримує державну соціальну допомогу у розмірі 2361 грн. Окрім того, посилається на скрутне матеріальне становище, яке зумовлено необхідністю систематичного вартісного лікування рака крові, а також понесенням витрат на оренду житла та виховання дитини.
На підтвердження наведених обставин апелянтом до апеляційної скарги додано копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , а також епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №9322 ОСОБА_1 .
Стосовно заявленого клопотання слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа №821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
У Законі України «Про судовий збір» немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), нерухомого чи рухомого майна, зокрема автомобілів, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
Крім того, за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Надана апелянтом копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , в якому зазначено про отримання ним державної соціальної допомоги у місячному розмірі 2361 грн. за період з березня 2025 року по лютий 2028 року, не характеризує його загальний майновий стан. Апелянт не підтвердив відсутність у нього, крім зазначеного, іншого доходу, заощаджень, права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо. Зокрема, не надав довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші відомості, що характеризують саме майновий стан.
Окрім того, суддя-доповідач звертає увагу, що апелянтом було оплачено витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у загальному розмірі 48685 грн., які він просив стягнути з відповідача, що стверджується наявними у матеріалах справи квитанціями, та свідчить про задовільний майновий стан апелянта та його спроможність сплатити судовий збір.
Таким чином, наведені доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що характеризують важкий майновий стан апелянта і зумовлюють необхідність задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору, відтак у його задоволенні слід відмовити.
З матеріалів справи вбачається, що у первісній позовній заяві ОСОБА_1 , яка подана у 2023 р. міститься одна вимога немайнового характеру (про виселення).
Водночас у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 містяться дві вимоги немайнового характеру (про визнання спільною сумісною власністю житлового будинку та земельної ділянки) та дві вимоги майнового характеру (про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки).
Апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції в повному обсязі.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору встановлюється в сумі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання первісної позовної заяви та зустрічної позовної заяви - 2023 р.) за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1073,60 грн.
Підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір» (в редакції, чинній на день подання позовної заяви та зустрічної позовної заяви - 2023 р.) визначено, що при поданні позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1073,60 грн. та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 13420 грн.
Відповідно до пунктів 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості.
За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 грн.
Верховний Суд неодноразово звертає увагу у своїх судових рішеннях на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Враховуючи заявлені позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, а також вимоги апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги в частині оскарження 3 вимог немайнового характеру за ними становить 4831,20 грн. (1073,60 грн.х 3=3220,80 грн. х 150%).
Апелянтом сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн.
З огляду на наведене, апелянту з урахуванням частково сплаченого збору у сумі 1610,40 грн. слід доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в частині оскарження 3 вимог немайнового характеру у розмірі 3220,80 грн. (4831,20 грн. - 1610,40 грн.), який має бути внесено або перераховано апелянтом за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA708999980313161206080007493
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101__________(РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Закарпатський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Так, до зустрічного позову, який подано у 2023 р. додано договір купівлі-продажу житлового будинку від 27.10.2003 р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, державний акт на право власності на земельну ділянку.
Поряд з цим аналіз апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та наявних у справі матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині оскарження вимог майнового характеру за зустрічним позовом.
Отже, апелянту необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині вимог майнового характеру за зустрічним позовом, а також самостійно визначити розмір судового збору за подання апеляційної скарги в цій частині, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного нерухомого майна) та сплатити його за наведеними вище банківськими реквізитами в розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні зустрічної позовної заяви з урахуванням вартості майна, право власності на яке просила визнати за нею позивач за зустрічним позовом.
Подібні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 678/1026/24 (провадження № 61-11919ск25), від 03 лютого 2025 року у справі №466/12252/23 (провадження №61-557ск25), від 31 березня 2025 року у справі №399/534/23 (провадження №61-3122ск25).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити апелянта та надати йому строк для усунення недоліків, шляхом доплати судового збору - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мельник Ярослав Юрійович, про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мельник Ярослав Юрійович, на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 серпня 2025 року - залишити без руху, про що повідомити апелянта та надати йому строк для усунення недоліків, шляхом доплати судового збору - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, якщо відповідно до цієї ухвали у встановлений строк він не усуне недоліки апеляційної скарги, шляхом подання або надіслання квитанції про доплату судового збору безпосередньо до суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга буде визнана неподаною і підлягатиме поверненню апелянту.
Суддя С.Д. Джуга