іменем України
(заочне)
Справа № 684/468/25
Провадження № 2/684/290/2025
28 жовтня 2025 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 22612,80 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 01 липня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір №2647136 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Згідно договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві суму грошових коштів та сплатити позикодавцю проценти та всі інші платежі, сума позики становить 7000,00 грн. Підписанням цього договору позики відповідач підтвердила, що вона ознайомилася на сайті установи з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
09 лютого 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №09/02-2022, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №2647136.
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором №2647136.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача за договором №2647136 в сумі 22612,80 грн., з яких: 6947,56 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 15665,24 грн - сума заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своє зобов'язання, оскільки не здійснив погашення існуючої заборгованості позивачу, ні на рахунки ТОВ «Маніфою», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 10 січня 2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект центр» за кредитним договором № 2647136 в розмірі 22612,80 грн, які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також стягнути судові витрати, а саме, 2422,40 грн судового збору та 13000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, при звернені до суду з позовом просив розгляд справи проводити в його відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подавала.
Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 01 липня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2647136 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно п. 2.1. договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2.3.3. вказаного Договору, сума позики складає 7000,00 гривень, строк позики 30 днів (п.2.3.4.) до 31 липня 2021 року. Згідно п. 2.4.4 процентна ставка/базова 1,99 %. Тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п.8 договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту розміщенні на сайті, їх зміст, суть,об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Також, електронним одноразовим підписом відповідач ОСОБА_1 підписала паспорт позики, сторонами було узгоджено умови позики, суму кредитних коштів, строк позики, процентна ставка та інші платежі за позикою.
Як встановлено судом, сторонами до договору позики №2647136 від 01 липня 2021 року, неодноразово укладалися додаткові угоди до договору, зокрема 02 серпня 2021 року, 06 вересня 2021 року, 11 жовтня 2021 року. За кожною додатковою угодою сторони погоджували продовжити строк позики на 30 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,99 %, заборгованість за сумую позики (стала сума) становить 6947,75 грн. За додатковою угодою №3 продовжено строк позики до 10 листопада 2021 року. При продовжені строку договору сторони також погодили графік нарахувань за кожних 30 днів, сума становить 11095,56 грн (6947,75 грн сума позики +4147,81 грн сума нарахованих процентів).
09 лютого 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 09/02-2022, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Маніфою» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 09/02-2022 від 09 лютого 2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (номер договору 2647136) в сумі 21560,25 грн., з яких: 6947,56 грн. - сума заборгованості за сумою позики; 11112,69 грн. - сума заборгованості по процентам за користування позикою, 3500,00 грн заборгованість за процентами на прострочену позику.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Додатковою угодою №10 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року сторонами внесено зміни до договору.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (договір №2647136) в сумі 22612,80 грн., з яких: 6947,56 грн. сума заборгованості за основним зобов'язанням; 15665,24 грн. сума заборгованості за відсотками.
Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).
У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У свою чергу, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», тому, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що договір, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.
Так, в порушення умов укладеного договору № 2647136, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором в установлений строк не виконала ні первісному, ні новому кредитору, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами перед позивачем ТОВ «Коллект Центр», який набув права грошової вимоги за вказаним договором.
В даному випадку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на свою користь борг за кредитним договором від 01 липня 2021 року у розмірі 22612,80 грн., з яких: 6947,56 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 15665,24 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Позивачем на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подано до суду розрахунок за договором позики №2647136 від 01 липня 2021 року, також на підтвердження розміру заборгованості до справи долучені витяги з реєстру боржників до договорів факторингу від 09 лютого 2022 року та він 10 січня 2023 року, відповідно до яких сума заборгованості за кредитом станом на 10 січня 2023 року за основною сумою становить 6947,56 грн та по відсотках 15665,24 грн.
Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів належного виконання умов договору в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики №2647136 від 01 липня 2021 року в розмірі 22612,80 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 п.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.
Згідно договору №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01 липня 2024 правову допомогу позивачу у справі надавало адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс».
Згідно заявки про надання юридичної допомоги №150 від 01 серпня 2025, по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 вартість надання усної консультації становить 2 год. - 4000 грн. та складання позовної заяви 3 год. - 9000 грн, ( витяг з Акту №13 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 4000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 551, 610,612,616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором позики №2647136 від 01 липня 2021 року в розмірі 22612,80 грн, з яких тіло кредиту 6947,56 грн, відсотки 15665,24 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, а всього 6422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне заочне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.