Справа № 444/1565/25
Провадження № 2/444/1157/2025
(повне)
16 жовтня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за кредитним договором № 101668648 від 19.09.2023 року в сумі 31533 грн. 74 коп., та судові витрати, з підстав відсутності добровільного погашення заборгованості зі сторони відповідача. Даний позов направлено до суду через систему «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19.09.2023 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 101668648 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримала 8000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було внесено. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 101668648 від 19.09.2023 року - Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.
Пункт 7.1. Кредитного договору № 101668648 від 19.09.2023 року визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Укладаючи Кредитний договір, Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. З огляду на викладене, договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та Відповідачем не був би укладений.
Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від ТОВ Мілоан. Підтвердженням добровільного укладення Відповідачем даного Договору є Анкета-заява на кредит № 101668648 Позичальника від 19.09.2023 року, що заповнена Відповідачем.
26.03.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 101668648 від 19.09.2023 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.
Варто зазначити, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 101668648 від 19.09.2023 року було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024 р.
Сума заборгованості Відповідача становить 31533,74 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №106- МЛ/Т від 26.03.2024 р., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7332 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 23641,74 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить - 560 грн.;
Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23454835/2923 від 21.03.2025 р.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позовні у повному обсязі та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №101668648 від 19.09.2023 року, в сумі: 31533,74 грн., та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 12.05.2025 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 34-35).
18.06.2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідачки - адвокат Шелудько О.О. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. В своїй позовні заяві позивач не надав доказів погодження умов договору, на які він посилається, у зв'язку із відсутністю погодження його з Відповідачем шляхом накладення електронного підпису. Долучений до матеріалів справи документ «Договір про споживчий кредит №101668648» не містить електронного підпису, або будь-яких даних які б свідчили про волевиявлення прийняття умов договору Відповідачем, в даному випадку це лише текст договору, який складений Позивачем одноособово та не містить підпису Відповідача. Слід зауважити про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази підписання Договору про споживчий кредит №101668648, Заявки на отримання кредиту №101668648, анкети-заяви на кредит №101668648, оскільки вказані документи складені Позивачем одноособово та не містять підпису Відповідача. Позивач долучив Довідку №б/н від 14.10.2024, у якій посилається на те, що спірний кредитний договір, який, на його суб'єктивну думку, підписано одноразовим ідентифікатором «312909», проте, у тексті договору №101668648 відсутні будь-які відомості про вказаний ідентифікатор. Таким чином, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє Позивач у позовній заяві, а саме, що Відповідач погодив умови, які передбачені договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №101668648, матеріали справи не містять. Позивачем до позовної заяви не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань за кредитним Договором №101668648 від 19.09.2023. У зв'язку із відсутністю в матеріалах справи вказаних документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у Відповідача, так і встановити її розмір. Долучене платіжне доручення не є документом первинного бухгалтерського обліку, який би підтверджував факт переказу коштів на рахунок Відповідача. Фактично, вказаний документ не містить підписів обох сторін правочину, а лише містить самостійно надруковану Позивачем інформацію. На обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивачем надані копія кредитного договору, складений ним розрахунок заборгованості за цим договором, а також копія договору відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024р. які, за умови відсутності інших доказів у справі, а саме, первинних документів, оформлених відповідно до вимог статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' та Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» (виписки з особового рахунку клієнта та ін.), не можуть бути оцінені судом як належні і достатні докази в підтвердження факту наявності заборгованості у Відповідача та її розміру. З огляду на наведене, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, що підтверджують заявлені ним вимоги, і у суду немає правових підстав для задоволення позовних вимог Позивача про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту. В своїй позовні заяві Позивач посилається на те, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024р. На підставі цього позивач, стверджує, що нього перейшло право вимоги за кредитним Договором №101668648 від 19.09.2023 р. На підтвердження наявності права вимоги до Відповідача Позивач додав до позовної заяви Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024, укладений між ним та первісним кредитором. Водночас цей договір не містить інформації про кредитні договори, за якими передається право вимоги, не містять даних про особу-боржника, відомостей щодо суми заборгованості та інші необхідні відомості для такого виду договорів. Наданий «Витяг з Реєстру Боржників до договору відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024 р.», не є належним доказом наявності заборгованості, що відповідно до вимог цивільного процесуального закону не встановлює реальне виконання чи невиконання кредитного договору боржником/відповідачем. Зазначена у ньому інформація, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає Позивач. Відповідач вважає, що отримання кредитором комісійної винагороди в розмірі 560,00 грн. від суми кредиту є таким, що не відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».
У зв'язку з наведеним, представник просить у задоволенні позову відмовити.
26.06.2025 року через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач посилається на те, що ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 101668648 від 19.09.2023 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір № 101668648 від 19.09.2023 року є укладеним в електронній формі. договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і паролю особистого кабінету, кредитний договір між сторонами не був би укладений. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 101668648 від 19.09.2023 р., який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. Зі змісту довідки про ідентифікацію, за підписом представник ТОВ «Мілоан», вбачається, що клієнт, з яким укладено договір № 101668648 від 19.09.2023 р., ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор 312909, час відправки ідентифікатора позичальнику 19.09.2023, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380686292943, який вказаний відповідачем в заявці на отримання грошових коштів. На підтвердження надання відповідачу кредиту позивач подав копію платіжного доручення № 72783822 від 19.09.2023 року, з якого слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім'я отримувача ОСОБА_1 на Кредит рах. №414949*96, кредитні кошти в сумі 8 000 грн. 00 коп., у дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.1 Договору. 26.03.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та Позивачем, відповідно до чинного законодавства України, було укладено Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26 березня 2024 року (надалі - Договір відступлення права вимоги). Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Мілоан», в тому числі і до Відповідача за кредитним договором. Варто зазначити, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 101668648 від 19.09.2023 року було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024 року. Встановлення ТзОВ «Мілоан» у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов'язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була. За таких обставин, Позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди. Враховуючи вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі та розгляд справи розглядати без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал».
Ухвалою суду від 22.07.2025 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано в АТ КБ "Приват Банк" інформацію щодо переказу коштів в сумі 8000 грн. на рахунок відповідачки (арк. спр. 87-88).
Представник відповідача подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності відповідачки та її представника за наявними в матеріалах справи документами.
У зв'язку із наведеним, враховуючи викладені письмово позиції позивача та відповідача у поданих ними заявах по суті справи, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд справи у відсутності сторін та на підставі поданих до суду доказів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 19.09.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №101668648 (арк. спр. 6-11). Також до договору додано Графік платежів за договором про споживчий кредит, Паспорт споживчого кредиту, заяву на отримання кредиту від 19.09.2023 року (арк. спр. 11-13).
Згідно з п. 1.2. договору про споживчий кредит, сума кредиту становить 8000 грн.
Відповідно до п. 1.3. договору, кредит надається загальним строком на 120 днів з 19.09.2023 року і складається з пільгового та поточного періодів.
Згідно з п. 1.4. договору, остаточною датою погашення заборгованості за кредитом є 17.01.2024 року.
Відповідно до п. 1.5.2. договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2112,00 грн., які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Згідно з п. 1.6. договору, тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 6.1. договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.5. договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Як встановлено із договору про споживчий кредит №101668648 від 19.09.2023 року відповідачці було надано одноразовий ідентифікатор 312909, яким підписано цей кредитний договір, що стверджується наявністю такого ідентифікатора на тексті Договору про споживчий кредит від 19.09.2023 року на першому аркуші якого надруковано «підписано 19.09.2023 19:31 ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 312909» (арк. спр. 6-11).
У зв'язку із наведеним вище, суд дійшов висновку про те, що договір про споживчий кредит №101668648 від 19.09.2023 року підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, а тому цей договір вважається укладеним відповідно до наведених вище вимог законодавства.
26.03.2024 р. згідно з умовами Договору факторингу №106-МЛ/Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за договором про споживчий кредит №101668648 від 19.09.2023 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (арк. спр. 18-22).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги від 26.03.2024 року, ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 31533,74 грн., з яких: 7332,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 23641,74 грн. - залишок по відсотках; 560,00 грн. - залишок по комісії (арк. спр. 25).
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 та 18.10.2023 у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, Фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 тощо).
Наданими ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» доказами, а саме завіреною копію Договору відступлення прав вимоги від 26.03.2024 року, Актом прийому-передачі Рекєстру боржників від 26.03.2024р., Додатковою угодою №1 до Договору відступлення прав вимоги від 26.03.2024 року, платіжною інструкцією (арк. спр. 18-24) підтверджується перехід права вимоги за Договором про споживчий кредит №101668648 від 19.09.2023 року до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», що спростовує доводи відповідачки про те, що такий перехід права вимоги не відбувся.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке набуло права грошової вимоги до відповідачки, на адресу останньої направило претензію про наявність заборгованості за кредитним договором, що первинно був укладений з ТОВ «Мілоан», в розмірі 31533,74 грн., а також зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору №101668648 від 19.09.2023 року (арк. спр. 15. зворот).
Відповідно до п. 2.1. договору про споживчий кредит, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414949*96.
Згідно з платіжним дорученням 72783822 від 19.09.2023 року ТОВ «Мілоан» через Приватбанк переказало кошти в сумі 8000 грн. (кошти згідно договору 101668648) ОСОБА_1 на наданий нею рахунок НОМЕР_1 *00 (арк. спр. 15. зворот).
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу суду надало інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту, на яку 19.09.2023 року переказано кошти на суму 8000 грн.
Згідно із Випискою з особового рахунка за кредитним договором №101668648 від 19.09.2023 року, заборгованість перед ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" за Кредитним договором №101668648 від 19.09.2023 року станом на 27.03.2025 року (включно) складає: 31533,74 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7332 гривень; прострочена заборгованість за комісіями становить - 560 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить - 23641,74 гривень (арк. спр. 17 зворот).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обв'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачка належним чином не виконала своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит, не здійснила платежів для погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті платежів за договором кредиту відповідачка суду не надала.
Ураховуючи наведене вище, оскільки судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 не виконала своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит, належним чином не повертає отримані грошові кошти, не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача щодо нарахованої суми заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в сумі 7332 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 23641,74 грн., а всього 30973, 74 грн.
Твердження представника відповідачки, які наведені у відзиві на позовну заяву, не спростовують факту користування відповідачкою ОСОБА_1 кредитними коштами, що підтверджується наданою позивачем Відомістю про щоденні нарахування та погашення (арк. спр. 16-17), та не спростовують наявну у відповідачки заборгованість за договором про споживчий кредит.
Умовами договору про споживчий кредит №101668648 від 19.09.2023 року передбачено сплату комісії за надання кредиту 560,00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1).
Відповідно до ч. ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
У договорі про споживчий кредит №101668648 від 19.09.2023 року кредитодавцем встановлено сплату комісію за надання кредиту, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.
Отже, умови договору про нарахування позивачем одноразової комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії пов'язаної з наданням кредиту належить відмовити.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково та стягнути із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача 30 973 грн. 74 коп. заборгованості за договором про споживчий кредит №101668648 від 19.09.2023 року (7332 грн. 00 коп. - тіло кредиту + 23641 грн. 74 коп. - проценти), а щодо стягнення комісії в сумі 560 грн. 00 коп. належить відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов ТОВ «Кредит-Капітал» задоволено частково, суд, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, визначає позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_1 в сумі 2379 грн. 28 коп. виходячи з розрахунку: 30 973 грн. 74 коп. (задоволені позовні вимоги) становлять 98,22 % і від суми сплаченого при поданні судового збору в розмірі 2422,40 грн. складають 2379,28 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 509, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.76-81, 128, 133-137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"заборгованість за кредитним договором №101668648 від 19.09.2023 року у розмірі 30 973 (тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривні 74 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"сплачений судовий збір в розмірі 2 379 грн. 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", юридична адреса: 79018 м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце праці судом не встановлено, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_3 .
Повне рішення суду складено 21.10.2025 року.
Суддя: Олещук М. М.