про повернення касаційної скарги
29 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 260/5497/23
адміністративне провадження № К/990/43008/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Приватного акціонерного товариство «Закарпаттяобленерго», ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Приватного акціонерного товариство «Закарпаттяобленерго», ОСОБА_1 , у якому просила:
- визнати протиправним та нечинним рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання №2055 від 23.07.2020 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською, Олександра Радищева та Слов'янською набережною» в частині затвердження детального плану території, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:17:001:0507 та 2110100000:17:001:0508 за адресою: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, утворених в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 (адреса: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна), що була утворена в результаті об'єднання земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0018 (адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, набережна Слов'янська, п. 5 (пп. 5/5)), земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0031 (адреса ділянки: Закарпатська область, Ужгород, набережна Слов'янська) та земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0039 (адреса: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, 17в).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого.
Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі №21-1115во10, від 15.12.2015 у справі №800/206/15, від 24.01.2017 №21-3309а16; у постанові Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі №К/800/38720/15; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №9901/386/18; у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №822/450/16, від 10.02.2021 у справі №640/14623/20, від 18.03.2021 у справі №826/3932/17, від 19.05.2021 у справі №826/13229/16, від 21.12.2021 у справі №370/2759/18, від 14.02.2022 у справі №210/3729/17, від 28.07.2022 у справі №640/31850/20, від 20.02.2019 у справі №522/3665/17, від 04.07.2018 у справі №367/4883/17, від 24.04.2019 у справі №539/1699/17, від 11.08.2021 у справі №480/8472/20, від 15.09.2021 у справі №742/3070/18, від 23.12.2021 у справі №370/2759/18 та від 18.05.2022 у справі №826/12131/17.
Виникнення підстав для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, на який у касаційній скарзі посилається відповідач, обумовлюється наявністю саме подібних правовідносин, які виникли у справі, у якій ухвалені судові рішення, щодо оскарження яких порушується питання, та у справах, розглянутих Верховним Судом, на які здійснюється посилання на підтвердження застосування норми права без урахування висновку цього Суду.
Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
Відповідно до положень цих норм процесуального права касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Визначаючи зміст поняття «подібність правовідносин», Велика Палата Верховного Суду у пункті 32 постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, пункті 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/7 та пункті 40 постанов від 25.04.2018 у справі №910/24257/16 виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
В справі, що розглядається, спірні правовідносини щодо рішення про затвердження детального плану території.
Верховний Суд вважає посилання скаржника на вищезазначені правові висновки нерелевантними, оскільки вони сформовані за інших обставин у справі, а правовідносини у зазначеній справі та у справі, що розглядається, не є подібними.
Так, у постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі №21-1115во10 - спір стосувався визнання протиправними та скасування наказів про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали; від 15.12.2015 у справі №800/206/15 - визнання незаконним акта Президента України; від 24.01.2017 №21-3309а16 - визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції; у постанові Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі №К/800/38720/15 - визнання протиправним та скасування розпорядження про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Державної служби геології та надр України; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №9901/386/18 - визнання набуття права на відставку судді та зобов'язання вчинити дії; у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №822/450/16 - визнання протиправними дії щодо видачі містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, визнання протиправними дій при реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; від 10.02.2021 у справі №640/14623/20 - визнання протиправними та скасування наказу і посвідчення на перевірку, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії; від 18.03.2021 у справі №826/3932/17 - визнання протиправним та скасування рішення з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зобов'язання вчинити дії; від 19.05.2021 у справі №826/13229/16 - визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу; від 21.12.2021 у справі №370/2759/18 - визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів державного контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів за результатами розгляду заяви про проведення перевірки дотримання законодавства у сфері благоустрою власником земельної ділянки при спорудженні бетонної огорожі; від 14.02.2022 у справі №210/3729/17 - визнання протиправним та скасування рішення про затвердження плану зонування території; від 28.07.2022 у справі №640/31850/20 - визнання протиправними дії щодо розробки та прийняття наказу про внесення змін до нормативно-правових актів, визнання протиправним та нечинним цього наказу та скасування його державної реєстрації; від 20.02.2019 у справі №522/3665/17 - визнання протиправним та скасування рішення, на підставі якого надано пільги щодо плати за землю; від 24.04.2019 у справі №539/1699/17 - визнання дій щодо відмови у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг протиправними та зобов'язання вчинити дії; від 11.08.2021 у справі №480/8472/20 - визнання протиправними дії, які полягають у незарахуванні до страхового стажу періодів роботи, зобов'язання вчинити дії; від 15.09.2021 у справі №742/3070/18 - визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу проведення торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення; від 18.05.2022 у справі №826/12131/17 - визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання скласти та надати містобудівні умови та обмеження на земельну ділянку, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом.
Таким чином, наведені обставини унеможливлюють касаційний перегляд оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою на підставі та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, заявник касаційної скарги посилається на пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Верховний Суд наголошує, що доводи про порушення судом норми процесуального права, передбаченої пунктом 1 частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв'язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним.
Проте перевіркою Верховним Судом змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Отже, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Приватного акціонерного товариство «Закарпаттяобленерго», ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко