29 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 420/36768/23
провадження № К/990/51168/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними дії та стягнення коштів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Градовського Ю. М., суддів: Турецької І. О., Шеметенко Л. П.
І. Суть спору
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить:
1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 30 листопада 2023 року № 655 в частині притягнення інспектора взводу №2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 14 грудня 2023 року № 1710 о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
1.3. зобов'язати Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 15 грудня 2023 року;
1.4. стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2023 року по день поновлення;
1.5. визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо утримання з грошового забезпечення відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння, яких не закінчився в розмірі 1814,97 грн.
1.6. стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 компенсації в розмірі 1814,97 грн, які утримано з грошового забезпечення для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння, яких не закінчився.
2. На обґрунтування позову зазначає, що, починаючи з 07 листопада 2015 року, проходив службу в органах Національної поліції на різних посадах, останню з яких обіймав посаду інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта поліції.
Однак наказом Департаменту патрульної поліції від 14 грудня 2023 року № 1710 о/с позивача звільнено із займаної посади на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Підстава видання оскаржуваного наказу зумовлена скоєнням дисциплінарного проступку, внаслідок неоформлення 27 червня 2021 року адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 у зв'язку з його зверненням про зупинення на дорожній станції патрульної поліції СП « 2 Стовпи» працівниками поліції, один із яких вимагав та в подальшому отримав неправомірну вигоду у розмірі шістсот гривень. Під час даного службового розслідування також було встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював відео фіксацію на портативні відео реєстратори протягом усього часу несення служби 27 червня 2021 року. Таким чином відповідач дійшов висновку про вчинення позивачем дій, які призвели до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві, перешкоджання у проведенні службового розслідування, несприяння керівникові в організації отримання службової дисципліни, безпідставного зберігання у сейфі службового кабінету добровільно зданої зброї.
Позивач наголошує, що жодного проступку, що дискредитує звання старшого лейтенанта поліції він не вчиняв, а факти, які встановлювались службовим розслідуванням підлягають встановленню та доведенню у кримінальному провадженні № 62023150020000770 за частиною третьою статі 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), внесені за заявою водія ОСОБА_3 ,
Вважаючи, що обраний вид дисциплінарного стягнення не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо обґрунтованості та пропорційності, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 перебував на службі в органах поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, маючи спеціальне звання старший лейтенант поліції.
4. 09 жовтня 2023 року начальнику УПП в Одеській області надійшов рапорт старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Пузанова Р., яким доповів, що 08 жовтня 2023 року під час здійснення контролю за належним виконанням службових обов'язків працівниками полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області ДПП), нарядом поліції «Океан-0015» на 18 км Об'їзної дороги, м.Одеса, було зупинено транспортний засіб RENAULT PREMIUM 420.19 номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом KOGEL SN24P, номерний знак НОМЕР_2 , який мав зовнішні ознаки, які свідчили про внесення змін у конструкцію.
Під час перевірки вказаного транспортного засобу виявлено відсутність номеру рами напівпричепа, у зв'язку з чим на місце події було викликано слідчо-оперативну групу. Під час перевірки документів, водій вказаного транспортного засобу, яким виявився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що він рухається з боку м.Ізмаїл та його близько 11:00 08 жовтня 2023 року вже зупиняли співробітники патрульної поліції, які несуть службу на стаціонарному посту «Два стовпи». За словами водія, поліцейські виявили відсутність номеру рами напівпричепа та вимагали в нього неправомірну вигоду за вказане порушення та обіцяли відпустити водія, не викликаючи на місце події слідчо-оперативну групу. ОСОБА_3 мав при собі грошові кошти у розмірі 3500 грн, проте вказана сума не влаштовувала співробітників поліції, які запропонували йому направитись на заправку та зняти додаткові кошти з банківської картки. ОСОБА_3 зробив все, що вимагали від нього співробітники поліції та через деякий час повернувся до них із грошовими коштами у сумі 5000 грн, яку передав одному із поліцейських у кабіні свого вантажного сидільного тягача. Отримавши вказану інформацію, співробітники ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП передали її за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та направились до приміщення стаціонарного посту «Два стовпи», з метою охорони місця події до прибуття на місце працівників Державного бюро розслідувань. Після прибуття на місце події працівників Державного бюро розслідувань, останніми у присутності двох понятих, проведено огляд будівлі стаціонарного посту, під час якого у кишені форменого одягу інспектора взводу №2 роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 виявлено десять купюр номіналом по 500 грн на загальну суму 5000 грн. Вказані кошти було вилучено у присутності понятих. Також здійснено перегляд відеозаписів зі стаціонарних камер відеоспостереження, розміщених на стаціонарному посту «Два стовпи» та встановлено, що об 11:03 08 жовтня 2023 року з будівлі посту вийшли інспектор взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку капрал поліції ОСОБА_4 , які об 11:04 08 жовтня 2023 року зупинили транспортний засіб RENAULT PREMIUM42019, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом KOGEL SN24P, номерний знак НОМЕР_2 . Встановлено, що під час спілкування з ОСОБА_3 , зазначені поліцейські не використовували портативні відео реєстратори. Подія зафіксована на портативні відео реєстратори №№ 001446 та 001644. ( т.І а.с.41-42)
До вказаного рапорту долучено письмове пояснення ОСОБА_3 від 08 жовтня 2023 року, в якому повідомив, що 08 жовтня 2023 року він рухався з м.Одеса по Об'їзній дорозі. Приблизно об 11.20 його зупинив співробітник патрульної поліції та попросив документи для перевірки. Після передачі документів поліцейський повідомив про порушення Правил дорожнього руху та запропонував вирішити питання без складання адміністративних матеріалів. Він повідомив, що має кошти у розмірі 3500грн.. В цей час підійшов інший працівник поліції і вони спільно почали натякали, що потрібна більша сума. ОСОБА_3 повідомив поліцейським, що відійде в бік зателефонувати щоб скинули кошти на банківський рахунок, після чого зателефонував дядьку та попросив скинути 5000 грн. Повідомивши поліцейським про наявність коштів на банківському рахунку, один із них повідомив, що неподалік є заправка, де можна зняти кошти. На заправці «ОККО» не вдалось зняти кошти та він повернувся до поліцейських. Один з поліцейських показав жестом та повідомив, що там можна зняти кошти через касу. Знявши кошти, він повернувся до поліцейських. Один із поліцейських сказав піти до автомобіля, де він став на підніжку та йому було передано 5000 грн, номіналом по 500 грн. Поліцейський взяв кошти та поклав їх до своєї кишені, після чого останній побажав щасливої дороги та пішов до напарника, а він поїхав далі по Об'їзній дорозі. (т.І а.с.62-63).
09 жовтня 2023 року начальник управління УПП в Одеській області капітан поліції Р.Рубан доповів керівництву Департаменту патрульної поліції про необхідність призначення службового розслідування з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин подій за участю окремих працівників роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, які мали місце 08 жовтня 2023 року згідно з рапортом старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП з Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Пузанова Р. від 09 жовтня 2023 року № ВН22343/41/13/03-23. (т.І а.с.43-45).
09 жовтня 2023 року наказом начальника Департаменту патрульної поліції полковника поліції Євгенія Жукова № 2074 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин можливого одержання неправомірної вигоди окремими працівниками роти №5 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП під час несення служби 08 жовтня 2023 року на дорожній станції патрульної поліції СП « 2 Стовпи» від водія транспортного засобу RENAULT PREMIUM 420.19 номерний знак НОМЕР_1 , про що стало відомо з рапорту старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області Д11П старшого лейтенанта поліції Пузанова Р. від 09 жовтня 2023 року № ВН22343/41/13/03-23, з яким був ознайомлений ОСОБА_1 10 жовтня 2023 року (т.І а.с.46-48).
У межах службового розслідування 20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 08 жовтня 2023 року він разом з іншими працівниками роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП заступив на службу в денну зміну у складі наряду «СП-205 «Два стовпи». Приблизно об 11:00 він спільно з інспекторами ОСОБА_4 , зупинили транспортний засіб RENAULT PREMIUM для перевірки документів в рамках здійснення заходів правового режиму. Водій ОСОБА_3 надав документ для перевірки його особи. Підстав для затримання водія ОСОБА_3 чи транспортного засобу, а також для складання адміністративних матеріалів не було. Також пояснив, що під час спілкування водій розповів про те, що він з Херсонської області і як складно живуть громадяни в даному регіоні. Після перевірки він повернув водію документи та відпустив. Але водій зачинив автомобіль і спочатку пішов в напрямку Об'їзної дороги, а потім в сторону Авангарду. Він разом з інспекторами ОСОБА_4 продовжили несення служби. Приблизно о 13:30 на планшетний пристрій надійшов виклик про прийняття неправомірної вигоди на посту. Після дзвінка до заявниці інспектора ВМАЗ ОСОБА_6, вона разом з інспектором ВМАЗ зайшли до будівлі та почали ставити питання хто і коли зупиняв вантажівки та вимагали у водія винагороду. Також пояснив, що слідчі ДБР вилучили у нього грошові кошти у розмірі 5000 грн, номіналом по 500 грн, решту грошей (90 грн) залишили. Також були надані пояснення, що у водія ОСОБА_5 не вимагав та не отримував неправомірну вигоду, несе службу відповідно до Конституції України та законів України. З яких суб'єктивних причин та за яких обставин ОСОБА_5 вирішив повідомити про таке йому невідомо, жодних незаконних відносин з ним не було і тому вважає його заяву необґрунтованою та безпідставною. Додатково ОСОБА_1 пояснив, що він здійснював безперервно при виконанні своїх обов'язків і під час спілкування з громадянами, за виключенням приватного становища, а до кабіни автомобіля він підійшов запитати у водія, чому він стоїть і які в нього проблеми, здійснював фіксацію на портативному відео реєстраторі. (т.І а.с.84-86).
5. Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 23 жовтня 2023 року № 2175 строк розслідування був продовжений.
6. За результатами проведення службового розслідування комісією, призначеною наказом ДПП від 09 жовтня 2023 року № 2074 складено висновок службового розслідування, який затверджений начальником Департаменту патрульної поліції Є.Жуком 07 листопада 2023 року.
7. Відповідно до вказаного висновку службового розслідування 08 жовтня 2023 року під час несення служби старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та капрал поліції ОСОБА_4 з невстановлених в ході службового розслідування підстав зупинили транспортний засіб RENAULT PREMIUM 420.19, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 . Після тривалого спілкування, водій направився до автомобільної заправної станції, де зняв готівкові кошти, які, як стало відомо з його, письмових пояснень, він в подальшому передав поліцейському за непритягнення його до відповідальності, після чого залишив місце події. Факт зняття готівкових коштів ОСОБА_5 підтверджується поясненням старшого інспектора з особливих доручень ВМАЗ УПП в Одеській області ДПГІ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та наданим нею відеозаписом.
08 жовтня 2023 року під час спілкування з ОСОБА_5 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та капрал поліції ОСОБА_4 не здійснювали безперервну відео фіксацію події на службові портативні відео реєстратори.
Дисциплінарна комісія зауважила, що перед тим, як направитись разом з ОСОБА_5 до кабіни його вантажного сідлового тягача, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 дістав з кишені портативний відео реєстратор та передав його капралу поліції ОСОБА_4 , що свідчить про навмисне нездійснення відео фіксації ним під час виконання службових обов'язків, з метою уникнення фіксації події, що мала місце в кабіні, де зі слів ОСОБА_5 він передав неправомірну вигоду поліцейському.
Дисциплінарна комісія взяла до уваги те, що капрал поліції ОСОБА_4 , узявши в старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 портативний відео реєстратор, не лише не вжив заходів щодо припинення порушення, а й сприяв вчиненню останнім протиправних дій.
Комісія зазначила, що відсутність безперервної відео фіксації у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та капрала поліції ОСОБА_4 унеможливлює встановлення всіх фактів події, а також спростування тверджень ОСОБА_5 щодо надання неправомірної вигоди, що, своєю чергою, дискредитує звання працівника поліції.
За заявою ОСОБА_5 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023150020000770 за ч.3 ст.368 КК України.
Дисциплінарною комісією також ураховано, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного простушку у вигляді порушення службової дисципліни, а саме, особистої недисциплінованості та негативності особистих якостей, невиявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов'язків поліцейського, Конституції, законів, інших нормативно-правових актів та Присяги поліцейського, однак, усвідомлюючи характер своїх дій, не утримався від його скоєння.
Обставини, що пом'якшуюсь відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарною комісією в ході проведення службового розслідування не встановлено.
Також дисциплінарною комісією враховано, що за час несення служби лейтенант поліції ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності (наказом УПП в Одеській області ДПП в Одеській області ДПП від 11.01.2021р. № 11 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження; наказом УПП в Одеській області ДПП від 03.09.2021р. №493 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, наказом УПП в Одеській області ДПП від 10.05.2023р. № 471 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. При цьому, зауважено, що на підставі наказу ДПП від 13.07.2021р. № 1534 проведено службове розслідування щодо встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни, у т.ч. старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося; у неоформленні 27.06.2021 р. адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 у зв'язку з його зверненням про зупинення на дорожній станції патрульної поліції СП « 2 Стовпи» працівниками поліції, один із яких вимагав та в подальшому отримав неправомірну вигоду у розмірі шістсот гривень. Під час даного службового розслідування також було встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював відео фіксацію на портативні відео реєстратори протягом усього часу несення служби 27 червня 2021 року.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейських є наявність негативних наслідків, а саме поширення інформації щодо вказаної події у місцевому телеграм-каналі, яка набула суспільного резонансу, що підриває авторитет не тільки одного поліцейського, а й авторитет Національної поліції України в цілому.
На підставі викладеного дисциплінарна комісія запропонувала за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію». Присяги працівника поліції, визначеної ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.ст.22, 38 та 42 ЗУ «Про запобігання корупції», п.п.1, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, абз.2 та 3о п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 9 листопада 2016р. №1179, п.п.4, 5 розділу ІІ та п.2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018р. №1026, підпунктів 1, 10, 13 п.3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018р. N112, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу №2 роти №5 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. ( т.І а.с.90-131).
8. 30 листопада 2023 року на підставі висновку службового розслідування відповідно до ст.11-14, ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту, п.1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, наказом Департаменту патрульної поліції № 655 «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію». Присяги працівника поліції, визначеної ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.22, 38 та 42 ЗУ «Про запобігання корупції», п.1, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, абз.2 та 3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 9 листопада 2016р. №1179, п.4, 5 розділу ІІ та п.2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018р. №1026, підпунктів 1, 10, 13 п.3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018р. N5112, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу №2 роти №5 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. ( т.І а.с.38-40).
9. З цим наказом позивач ознайомлений 14 грудня 2023 року, про що свідчить його особистий підпис.
10. 14 грудня 2023 року наказом Департаменту патрульної поліції № 1710 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 6 частиною першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП з 14 грудня 2023 року. Підстава наказ Департаменту патрульної поліції № 655 від 30 листопада 2023 року.
11. З указаним наказом позивач ознайомлений 14 грудня 2023 року, про що свідчить його особистий підпис про отримання його копії.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року в позові відмовлено.
12. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до позивача обґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
13. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.
13.1. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 30 листопада 2023 року № 655 в частині притягнення інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
13.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 14 грудня 2023 року № 1710о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
13.3. Зобов'язано Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 15 грудня 2023 року.
13.4. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2023 року по 07 листопада 2024 року у розмірі 171 330,04 гривень.
13.5. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 компенсації в розмірі 1814,97 грн, які утримано з грошового забезпечення для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння, яких не закінчився.
13.6. В решті позові - відмовлено.
14. П'ятий апеляційний адміністративний суд, приймаючи вказану постанову, дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів з огляду на те, що застосування до позивача такого виду стягнення як звільнення зі служби в поліції, яке є більш суворим, відбулось без врахування приписів частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, тобто оскаржуваними наказами порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а саме в частині визнання протиправним та скасуванні пункту 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 30 листопада 2023 року № 655 в частині притягнення інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції та, як наслідок, наявність для задоволення похідних позовних вимог.
IV. Касаційне оскарження
15. Представник Департаменту патрульної поліції подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення першої інстанції.
16. Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування частини другої статті 29 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», викладених у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22 у подібних правовідносинах.
17. Верховний Суд ухвалою від 27 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
18. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарним статутом.
22. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
23. За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
24. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
25. При цьому дисциплінарним проступком, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
26. Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
27. В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
28. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).
29. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
30. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов'язки поліцейського, а саме: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
31. За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
32. Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
33. В силу частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
34. Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділ V Дисциплінарного статуту.
35. Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
36. Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
37. Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
38. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
VI. Позиція Верховного Суду
39. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
40. Як уже зазначалось, позивачем вчинено діяння, яке, на думку відповідача, несумісне з його посадою. Згідно з висновком службового розслідування позивач вчинив проступок, який проявився у порушенні вимог п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію». Присяги працівника поліції, визначеної ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.22, 38 та 42 ЗУ «Про запобігання корупції», п.1, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, абз.2 та 3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 9 листопада 2016р. №1179, п.4, 5 розділу ІІ та п.2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018р. №1026, підпунктів 1, 10, 13 п.3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018р. N5112, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, що полягло у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, невиконанні обов'язків поліцейського, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України.
41. Тож відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків і проходження служби у Національній поліції.
42. У цьому аспекті варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов'язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
43. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції та її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.
44. Оцінюючи доводи касаційної скарги Верховний Суд ураховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
45. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
46. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
47. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
48. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
49. Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
50. Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати зв'язків і не вчиняти дій, які підривають авторитет працівника поліції чи носять корисливий або протиправний характер.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 420/241/20, на яку посилається автор касаційної скарги.
Водночас законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
51. Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року та від 14 березня 2023 року у справах № 120/8381/20-а та № 320/1206/21 відповідно.
52. Таким чином, позивача звільнено не за підозру у вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
53. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.
54. У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням позивача з посади за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", тобто з підстав реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
55. Як висновується з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_5 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023150020000770 за ч.3 ст.368 КК України. Фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало отримання позивачем неправомірної вигоди. При цьому відсутність безперервної відео фіксації у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та капрала поліції ОСОБА_4 унеможливило встановлення всіх фактів події, а також спростування тверджень ОСОБА_5 стосовно надання неправомірної вигоди, що, насамперед, дискредитує звання працівника поліції.
56. Отже, саме ці наведені підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності варто проаналізувати крізь призму наявності у діях позивача саме дисциплінарного проступку, розмежовуючи види юридичної відповідальності.
57. Так, пункт 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
58. З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
59. Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію").
Акцентуючи увагу на тому, що Закон України "Про Національну поліцію" виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не варто ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
60. Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 26 листопада 2020 року у справі № 580/1415/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21 та багатьох інших.
61. У цій справі Верховний Суд також враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
62. Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
63. Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати, насамперед, в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
64. Варто враховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
65. Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
66. Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19 та ін.
67. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що керівником Департаменту патрульної поліції при виданні наказу «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» від 30 листопада 2023 року № 655, зокрема, пункту 1, який стосується позивача, не були враховані приписи Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зокрема стаття 29 якою визначені особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
68. Так, Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Указані зміни набрали чинності 01 травня 2022 року.
69. Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
70. Отже, положеннями статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
71. Указаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
72. Таким чином, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливостей його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
73. У постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22, на яку посилається автор касаційної скарги, Верховний Суд зазначив, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
74. Отже, висновки суду апеляційної інстанції про те, що в спірних правовідносинах відповідач не міг застосувати до позивача відразу найсуворіше дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції ґрунтуються на неправильному застосуванні статей 19 і 29 Дисциплінарного статуту.
75. У постанові від 26 січня 2022 року у справі № 620/39721 Верховний Суд указав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися, насамперед, на такому:
чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлений Конституцією та законами України;
чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим діянням.
76. Варто зауважити, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки указаному, а лише констатував неможливість застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення з огляду на особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
Однак, як уже зазначено, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про протиправність оскаржуваних наказів, оскільки повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними з урахуванням обставин.
77. З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
78. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
79. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
80. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
81. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
82. Суду під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.
ІV. Судові витрати
83. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
2. Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року скасувати, а справу № 420/36768/23 направити до цього ж суду на новий судовий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська