28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №990/343/24
адміністративне провадження №П/990/343/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевської О. Р.,
секретаря судового засідання - Мамчича Р. В.,
за участі:
представника позивача - Лози Д. О.,
представника відповідача - Басая В. О.,
представника третьої особи (Служби безпеки України) - Оніщука С. Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про залучення третьої особи до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служба безпеки України, Рада національної безпеки і оборони України, про скасування указу (в частині), та
У провадженні Верховного Суду є справа за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служба безпеки України, Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним і скасування Указу Президента України від 24 червня 2024 року № 376/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 червня 2024 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію позиції № 382 Додатку № 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 червня 2024 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання вимог ухвали Суду Служба безпеки України надіслала документи, які, згідно з поясненнями цього органу, містять відомості щодо підстав для застосування санкцій до позивача. Ці документи мають гриф обмеження доступу «Для службового користування» і їх дослідження (в судовому засіданні) передбачає дотримання режимних обмежень.
Представник позивача - адвокат Лоза Д. О. звернувся до Суду з клопотанням про ознайомлення з цими документами, у зв'язку з чим Суд, аби надати заявнику таку можливість, відклав (протокольною ухвалою від 11 березня 2025 року) розгляд справи на 13 травня 2025 року.
На судовому засіданні 13 травня 2025 року представник позивача - адвокат Лоза Д. О. заявив клопотання про витребування доказів, а саме: копії листа Служби безпеки України № 8/4/3-4410дск від 29 травня 2024 року. Суд ухвалою від 13 травня 2025 року задовольнив це клопотання.
Відтак представник позивача - адвокат Лоза Д. О. знову ознайомився з матеріалами справи, зокрема із тими, які мають гриф обмеження доступу «Для службового користування», та повідомив Суду про те, що витребувані згідно з ухвалою від 13 травня 2025 року документи Служба безпеки України не надала. Зауважив також, що зі змісту листування, яке є в матеріалах справи, випливає, що витребуваний судом (згідно з ухвалою від 13 травня 2025 року) лист № 8/4/3-4410дск від 29 травня 2024 року був виготовлений в одному екземплярі та направлений до Служби зовнішньої розвідки України.
Отож зазначений документ (лист № 8/4/3-4410дск від 29 травня 2024 року), який, з пояснень Служби безпеки України, слугував підставою для застосування санкцій до позивача, представник останнього вважає за необхідне витребувати від Служби зовнішньої розвідки України. Додав, що з огляду на режим доступу «Для службового користування», отримати цей документ самотужки представник позивача не має змоги.
До того ж, у листі Служби зовнішньої розвідки України від 18 червня 2024 року №10/2/3743дск, за текстом заяви представника позивача, викладено неповну інформацію щодо участі / причетності ОСОБА_1 до діянь, які завдали шкоди національним інтересам України. Зокрема, там не зазначено про конкретні державні та комунальні підприємства, які, нібито, через діяльність позивача втягнуті у боргову залежність, а також обставини, що свідчать про причетність (дотичність) позивача до утворення цієї заборгованості.
З погляду представника позивача, конкретизувати ці обставини (відомості) і, заразом, сприяти повноті судового розгляду може Служба зовнішньої розвідки України як розпорядник інформації, яка, у наслідку, спонукала до застосування санкцій щодо позивача.
У цьому зв'язку зауважив, що у випадку виявлення недостовірності наданої Службою зовнішньої розвідки України інформації, що стала підставою запровадження санкцій, позивач, відтак, матиме підстави для звернення до Служби зовнішньої розвідки України із позовом про відшкодування збитків та моральної шкоди.
З уваги, що ймовірні юридичні наслідки судового рішення у справі для прав, інтересів або обов'язків особи є підставою для залучення її до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, представник позивача, з покликанням на статтю 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), висловив також клопотання про залучення Служби зовнішньої розвідки України до участі у цій справі у названому процесуальному статусі (як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача).
Додав, що про існування підстав для залучення Служби зовнішньої розвідки України до участі у справі як третьої особи довідався тільки після повторного ознайомлення із матеріалами справи із грифом «Для службового користування».
Представники відповідача і третьої особи загалом не заперечили щодо задоволення зазначеного клопотання.
Суд заслухав думку представників сторін і третьої особи та під час постановлення цієї ухвали керувався таким.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
За частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; .
Згідно з частинам першою-третьою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Зважаючи на аргументи, якими представник позивача - адвокат Лоза Д. О. обґрунтував необхідність залучення Служби зовнішньої розвідки України до участі у справі за згаданим вище позовом ОСОБА_1 , у поєднанні з поясненнями необхідності витребування у названого суб'єкта доказів (з уваги на предмет спору та коло обставин, які потребують встановлення), у зіставленні також з приписами закону про рівність учасників судового процесу, диспозитивність та офіційність у розгляді і вирішенні справи, а також про належність доказів у справі, Суд дійшов висновку, що клопотання, яке заявив представник позивача, підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 49, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Клопотання представника позивача - задовольнити.
Залучити до участі у справі № 990/343/24 Службу зовнішньої розвідки України (код ЄДРПОУ 33240845, адреса: вул. Нагірна, 24/1, м. Київ, 04107) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Встановити третій особі п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання пояснень щодо позову і відзиву, який надіслав відповідач.
Витребувати у Служби зовнішньої розвідки України:
- належним чином засвідчену копію листа Служби безпеки України № 8/4/3-4410дск від 29 травня 2025 року;
- інформацію та докази, щодо того, які саме державні та комунальні підприємства було втягнуто у боргову залежність через діяльність ОСОБА_1 станом на 18 червня 2024 року та надати інформацію та докази, що свідчать про зв'язок між діями ОСОБА_1 та втягненням певних державні та комунальні підприємства у боргову залежність станом на 18 червня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст виготовлено 29 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська
Ж. М. Мельник-Томенко
О. Р. Радишевська