29 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/4215/25 пров. № А/857/28009/25
Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Гуляка В.В., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року (ухвалене головуючим - суддею Качур Р.П. у м. Львові) у справі № 380/4215/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів в якому просив:
визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3-ої групи інвалідності, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;
зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та скерувати таке рішення до Управління МВС України у Львівській області для здійснення виплати.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що Міністерство внутрішніх справи протиправно відмовлено позивачу у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3-ої групи інвалідності, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3-ої групи інвалідності, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, передбачену Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та вчинити дії щодо її виплати.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності та 45% втрати працездатності, внаслідок захворювання із проходженням служби в ОВС відповідно до пункту 7 Порядку № 850.
Зазначені відповідачем підстави для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги пункт 14 Порядку № 850 не містить.
За таких обставин, відмова Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3-ої групи інвалідності, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 є протиправною.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що саме лише подання позивачем передбачених п.7 Порядку документів, не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. В компетенції МВС України є аналіз та дослідження змісту таких документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо обставин отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь - якого з рішень, чи то про виплату одноразової допомоги чи про відмову. Крім цього зазначає, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що згідно з витягом з наказу від 21.12.2007 № 496о/с звільнено з органів внутрішніх справ у відставку збройних сил України за п. 65 “б» (через хворобу) майора міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жидачівського районного відділу ГУМВС, з 25.12.2007.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 377748 від 16.10.2023 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
За заявою (рапортом) позивача Головним управління МВС України у Львівській області складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» та, разом з поданими позивачем документами, направлено до Міністерства внутрішніх справ України.
Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту від 20.11.2023 матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто Ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області.
Підставою для повернення документів слугувало те, що ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не оформляв та представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучались, що є прямим порушенням вимог Положення про медико-соціальну експертизу.
Листом від 17.01.2024 № 6 Головне управління МВС України у Львівській області повернуло матеріли щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 380/3989/24, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України дії щодо повернення листом від 20.11.2023 № 291/31/01-2023, без прийняття рішення, заяви (рапорту) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та доданих до неї документів.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та додані до неї документи, та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.10.2015 № 850.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 380/3989/24, яке набрало законної сили, Міністерство внутрішніх справ України розглянуло висновок Головного управління МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» та не погодив такий.
Листом від 31.12.2024 № 35858-2024 Міністерство внутрішніх справ України повідомив позивача про те, що при проведення медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучався. Крім того, лікарсько-консультативною комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 на МСЕК не направлявся. Вказав, що невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення унеможливила прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги заявнику згідно з Порядком. Ураховуючи викладене, прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та затверджено відповідний висновок.
Позивач вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (який набрав чинності 07.11.2015) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Відповідно до п. 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850(далі - Порядок № 850).
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 передбачає, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цього Порядку; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно із пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до п. 14 Порядку № 850 встановлено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), порання (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступки;
учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Проаналізувавши наведені положення законодавства в контексті встановлених обставин справи колегія суддів вважає, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).
Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у Порядку № 850 не визначено підстав, з яких виходив відповідач при прийнятті рішення, оскільки такі є вичерпними та передбачені цим Порядком.
Ба більше, потрібно зазначити, що згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ № 377748 від 16.10.2023 позивачу встановлено третю групу інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС).
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 027515 від 16.10.2023 ступінь втрати працездатності у відсотках становить 45% (причина втрати професійної працездатності - захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС).
Cудом не встановлено, що позивачу попередньо до встановлення інвалідності 16.10.2023 встановлено інвалідність із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.
Разом з цим, судом встановлено, що позивачем до заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності та 45% втрати працездатності, внаслідок захворювання із проходженням служби в ОВС подав всі необхідні документи відповідно до пункту 7 Порядку № 850.
Відтак, дії Міністерства внутрішніх справ України, які виразились у прийнятті рішення щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850, є протиправними.
Щодо доводів апелянта про те, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, то колегія суддів вважає за потрібне зазначити таке.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади.
Одночасно, колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Зважаючи на повноту встановлення судом обставин справи, встановлення наявності підстав для прийняття рішення про призначення одноразової грошової позивачу, як особі з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, колегія суддів вважає, що захист прав позивача в такий спосіб не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.
Враховуючи наведене вище колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, передбачену Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 та вчинити дії щодо її виплати.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі № 380/4215/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді В. В. Гуляк
С. П. Нос