Справа № 600/880/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
29 жовтня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Шпарага М. Ю.,
представника позивача: Устінова К.О.,
представника відповідача: Фуштея М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Оршівська" та Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Оршівська" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
у лютому 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» (ТОВ «Агрофірма «Оршівська») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Чернівецькій області (ГУ ДПС в Чернівецькій області) в якому просило:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21.11.2024 року №0000023940/Ж10/24-13-07-08, №0000023941/Ж10/24-13-07-08,№00000/23947/ж10/24-13-07-08, №0000023960/Ж10/24-13-07-08, №0000023927/Ж10/24-13-24-07, №00000/23909/ж10/24-13-07-05.
24 червня 2025 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21 листопада 2024 року №0000023941/Ж10/24-13-07-08, яким зменшено для товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 208863,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21 листопада 2024 року №0000023927/Ж10/24-13-24-07, яким визначено для товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 1020,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних скарг апелянти послалися на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, про задоволення апеляційної скарги відповідача заперечив, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.
Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, про задоволення апеляційної скарги позивача заперечив, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ГУ ДПС у Чернівецькій області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 77.1, 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82, пп. 69.35 п. 69 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка на 2024 рік проведення документальних планових перевірок та п. 2 ч. І ст. 13, п. 923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.08.2024р. №1223-п, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агрофірма Оршівська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2020 по 30.06.2024, валютного законодавства за період з 01.10.2020 по 30.06.2024, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2020 по 30.06.2024, за результатами якої складено акт №13338/Ж5/24-13-07-08/03801730 від 09.10.2024.
У ході проведеної перевірки встановлені наступні порушення ТОВ "Агрофірма «Оршівська", зокрема:
-п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст. 4, ч. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.6, п.7 ПСБО 16 «Витрати» ТОВ «Агрофірма Оршівська» - встановлено заниження задекларованих сум податку на прибуток всього в сумі 404280 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 404280 грн;
- п.п 198.5, п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14102839 грн, в тому числі за жовтень 2020 року в сумі 13864885грн, за листопад 2020 року в сумі 237954 грн, та встановлено завищення від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду всього в сумі 208863 грн, в тому числі за червень 2024 року в сумі 208863 грн;
- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, зазначених в п. 3.1.2.4 акту перевірки;
- п.п. 270.1.2 п. 270.1, п. 286.2, п.286.4 ст. 286, п. 288.1, п.288.4 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, в результаті чого не нараховано орендну плату за землю всього в сумі 61115,35 грн, в тому числі за 2021 рік в сумі 57111,76 грн, та за період з березня по червень 2024 року в сумі 4003,59 грн;
- п.48.1 ст. 48, п. 49.1, п. 49.2, п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Агрофірма «Оршівська» протермінувало подання податкового розрахунку з орендної плати за землю за 2022 рік (податкова декларація від 17.05.2022 р. № 9052967798);
- п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України - ТОВ Агрофірма Оршівська не подано декларацію з екологічного податку за II квартал 2023 року;
- п.п. 266.2.2 п. 266.2, п.п.266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України - ТОВ «Агрофірма «Оршівська» не нарахувало та не сплатило податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за об'єкти нежитлової нерухомості, всього в сумі 37229,39 грн , в тому числі за жовтень-грудень 2020 року в сумі 1814,46 грн, за 2021 рік в сумі 9220,2 грн, за 2022 рік в сумі 10443,55 грн , за 2023 рік в сумі 10295,89 грн , за січень-червень 2024 року в сумі 5455,29грн;
- п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України - ТОВ «Агрофірма «Оршівська» встановлено порушення граничних термінів подання повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП по орендованих земельних ділянках (паях), орендованих транспортних засобах в кількості 1234 одиниці;
- п.п. 176.2.6) п. 176.2 ст. 176 та п. 119.1 ст. 119 п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України, а саме: встановлено подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) за ІV квартал 2020 року, 1-ІV квартали 2021 року, І-ІV квартали 2022 року, І-ІV квартали 2023 року, І-II квартали 2024 року;
- п.п.168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп.176.2.а) п.176.2 ст.176, п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 9846,00 грн, в т.ч за липень 2021 р. - 9846,00 грн;
- п.161 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2.а) п. 176.2 ст.176, п. 177.8 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого не перераховано до бюджету військовий збір в сумі 820,50 грн: в т.ч за липень 2021 р. - 820,50 грн;
- ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, в частині порушення граничних термінів розрахунків, а саме:
- по Контракту № VG-C-26102022 від 26.10.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки в сумі 319033,35 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 71 день, з 29.05.2023 по 07.08.2023 року по МД № 22UA408020060520U2 від 30.11.2022 року, на суму 97819,60 євро; на 66 днів, з 03.06.2023 по 07.08.2023 року по МД № 22UA408020061737U9 від 05.12.2022 року, на суму 85460,75 євро; на 63 дні, з 06.06.2023 по 07.08.2023 року по МД № 22UA408020062755U3 від 08.12.2022 року, на суму 135753,00 євро;
- по Контракту № VG-C-03112022 від 03.11.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки в сумі 437113,75 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 43 дні, з 08.06.2023 по 20.07.2023 року МД № 22UA408020063496U2 від 10.12.2022 року, на суму 58603,50 євро; на 36 днів, з 15.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020065463U2 від 17.12.2022 року, на суму 119029,00 євро; на 32 дні, з 19.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020066430U2 від 21.12.2022року, на суму 55676,25 євро; на 29 днів, з 22.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020067295U2 від 24.12.2022 року, на суму 97753,50 євро; на 25 днів, з 26.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020068258U2 від 28.12.2022 року, на суму 106051,50 євро;
- по Контракту № CN190421ORSH від 19.04.2021 року з AGROENERGY SP.Z.0.0 надходження валютної виручки в сумі 250513,98 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 44 дні, з 08.02.2023 по 23.03.2023 року в сумі 117070,46 дол. США за експортований товар по МД № UA500090/2022/008043 від 12.08.2022 року; на 1 день, з 24.03.2023 по 24.03.2023 року в сумі 97726,76 дол. США за експортований товар по МД № UA500090/2022/008043 від 12.08.2022 року; на 14 днів, з 25.03.2023 по 07.04.2023 року в сумі 35716,76 дол. США за експортований товар по МД № UA500090/2022/008043 від 12.08.2022 року.
Так, позивачем подавалися відповідачу заперечення на акт перевірки і відповідно до Висновку від 14.11.2024 р. №202/Ж7/24-13-07-08 постійно діючої комісії з розгляду спірних питань: враховано надані документи до заперечення від 01.11.2024р. №01/11-04 стосовно зовнішньоекономічних операцій по контракту № VG-C-03112022 від 03.11.2022 року з Vinsle Group КЕТ та здійснено перерахунок загальної суми неповерненої валютної виручки, кількості митних декларацій, по яких були встановлені порушення та кількості днів порушення граничних термінів повернення валютної виручки.
За результатами перерахунку, Комісією прийнято рішення, що по Контракту №VG-C-03112022 від 03.11.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки складає 318084,75 євро, які надійшли з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на 43 дні з 08.06.2023 по 20.07.2023 року по МД №22UA408020063496U2 від 10.12.2022 року, в сумі 58603,50 євро; на 36 днів, з 15.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020065463U2 від 17.12.2022 року, в сумі 106051,50 євро; на 32 дні з 19.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020066430U2 від 21.12.2022 року, в сумі 55676,25 євро; на 29 днів з 22.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020067295U2 від 24.12.2022 року, в сумі 97753,50 євро.
Також встановлено, що платником зареєстровано податкову накладну №25 від 17.12.2022р. (дата реєстрації в ЄРПН 31.10.2024р.) на покупця-нерезидента Vinsle Group KFT, Угорщина з порушення гранично встановлених термінів для реєстрації податкових накладних, що буде враховано при прийнятті ГУ ДПС у Чернівецькій області податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Оршівська».
В іншій частині висновки акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Оршівська» від 09.10.2024 року №13338/Ж5/24-13-07-08/03801730 вирішено вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «Агрофірма Оршівська» від 01.11.2024р. №26023/6 вирішено залишити без задоволення.
На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Чернівецькій області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
-№0000023940/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 17628548,75 грн, з яких 14102839,00 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 3525709,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №00023941/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким зменшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 208863,00 грн;
- №00000/23947/ж/10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість;
- №00000/23960/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 1258680,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції;
- №0000023927/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 1020,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
- №0000023924/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) у розмірі 12307,50 грн, з яких 9846,00 грн сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням, а 2461,50 грн за штрафними санкціями;
- №0000023925/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) у розмірі 1025,63 грн, з яких 820,50 грн сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням, а 205,13 грн за штрафними санкціями;
- №00000/23909/ж10/24-13-07-05 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 4418122,14 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства;
- №00000/23935/Ж10/24-13-07-05 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 404280,00 грн;
- №00000/23944/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 1219,54 грн за платежем податок на додану вартість;
- №00000/23948/Ж10/24-13-07-68 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 57111,76 грн;
- №00000/24009/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 5004,49 грн, з яких 4003,59 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 1000,90 грн за штрафними санкціями;
- №00000/23949/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 340,00 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб;
- №00000/23952/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 340,00 грн за платежем екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;
- №00000/2395З/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 42585,02 грн, з яких 36774,39 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 5810,63 грн за штрафними санкціями;
- №00000/23956/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 540,29 грн, з яких 455,00 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 85,29 грн за штрафними санкціями.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №0000023940/Ж10/24-13-07-08, №0000023941/Ж10/24-13-07-08, №00000/23947/ж10/24-13-07-08, №00000/23960/Ж10/24-13-07-08,№0000023927/Ж10/24-13-24-07,№0000023924/Ж10/24-13-24-07, №0000023925/Ж10/24-13-24-07, №00000/23909/ж10/24-13-07-05, ТОВ «Агрофірма «Оршівська» подало скаргу до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 06.02.2025 року №3535/6/99-00-06-01-01-06 скаргу задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000023924/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р. та №0000023925/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р., інші податкові повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., №0000023941/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., №00000/23947/ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., №00000/23960/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., №0000023927/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р. та №00000/23909/ж10/24-13-07-05 від 21.11.2024 р. - залишено без змін.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000023941/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 208863,00 грн, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, підставою для такого висновку контролюючого органу слугувало те, що позивачем в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України включив до складу податкового кредиту за березень 2023 року суми ПДВ (податкові накладні за вересень 2021 р. в сумі ПДВ 9981,73 грн, за листопад 2021 р. в сумі 148499,51 грн та за грудень 2021 р. в сумі 50381,44 грн, а загалом в розмірі ПДВ 208863 грн) по взаємовідносинах з ТОВ «Гермес Юг Агро», які станом на 09.10.2024 року оскаржуються в судовому порядку. Оскільки рішення у вказаній справі не прийнято, контролюючий орган вважав, що позивачем завищено суму податкового кредиту за березень 2023 року всього в сумі 208863,00 грн.
Згідно п. 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); везення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими наклад ними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних /розрахунків коригувань до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригувань.
Згідно п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Разом з тим, відповідно до абзацу 4 пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289, у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
Тобто, у разі, коли за результатами перевірки контролюючим органом встановлено завищення суми бюджетного відшкодування задекларованої платником податку в декларації з ПДВ і прийнято податкове повідомлення-рішення за формою В1, і якщо платником податку здійснюється оскарження такого податкового повідомлення-рішення, то сума завищеного залишку від'ємного значення відображається в рядку 16.3 декларації лише після узгодження такого податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на час проведення перевірки в судовому порядку ТОВ «Агрофірма «Оршівська» оскаржується податкове повідомлення-рішення від 06.02.2023 року форм В1 №00000898/Ж10/24-13-07-08, в яке включено суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Гермес Юг Агро» у розмірі 208863,00 грн.
Отже, вказана сума завищення податкового кредиту за березень 2023 року є неузгодженою.
Із змісту форми Декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами), встановлено, що у рядку 21 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації), яка (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
У рядку 17 Декларації з ПДВ зазначається сума усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 10.2 + 10.3 + 11.1 + 11.2 + 11.3 + 12 + 13.1 (/+) +13.2 (/+) +14 (/+) + 15 (/+) + 16 (/+) колонки Б)).
У рядку 19 Декларації з ПДВ зазначається від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 рядок 9 декларації) (позитивне значення).
У рядку 16.3 Декларації з ПДВ зазначається збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу.
Враховуючи те, що зменшення суми від'ємного значення ПДВ по операціях із постачальником ТОВ «Гермес Юг Агро» на загальну суму 208863,00 грн, що включені до оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 06.02.2023 р. форми В1 №00000898/Ж10/24-13-07-08, є неузгодженим, а відтак у ТОВ «Агрофірма «Оршівська» на час подання податкової декларації з ПДВ за березень 2023 р., за травень 2023 року і за інші періоди був відсутній обов'язок відображати у рядку 16.3 суму зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 208863,00 грн до дня набрання судовим рішенням законної сили, за результатами його оскарження.
За таких обставин, позивачем правомірно включено ці суми ПДВ до складу податкового кредиту по рядку 10.1 Декларації з ПДВ за березень 2023 року, які відповідно були включені до загальної суми податкового кредиту по рядку 17 Декларації та зараховані до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по рядку 21 Декларації з ПДВ за березень 2023 року.
Відтак, у позивача відсутнє завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ всього у сумі 208863 грн, в тому числі за червень 2024 року в сумі 208863 грн, оскільки вказана сума ПДВ була (і наразі є) неузгоджена.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000023941/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 є протиправним і підлягає скасуванню.
Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000023927/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 1020,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, позивача було притягнуто до відповідальності на підставі пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що за результатом проведеної перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.51.1 ст.51, п.п. 176.2.6) п. 176.2 ст. 176, п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України, а саме: подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) за ІV квартал 2020 року, 1-ІV квартали 2021 року, І-ІV квартали 2022 року, І-ІV квартали 2023 року, І-II квартали 2024 року.
Відповідно до п. 119.1 статті 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Тобто, вказаною нормою передбачено притягнення платника податків до відповідальності лише у разі якщо недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Проте, як вбачається з акту перевірки та не заперечувалось податковим органом під час розгляду справи в суді першої інстанції, виявлені вищевказані порушення не вплинули на заниження податку на доходи фізичних осіб, тобто не призвели до зменшення та/або до збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 119.1 статті 119 ПК України, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000023927/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 є протиправним і підлягає скасуванню.
Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000023960/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 1258618,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції згідно пункту 117.1 статті 117 ПК України за порушення ТОВ «Агрофірма «Оршівська» пункту 63.3 статті 63 ПК України, а саме: порушено граничні терміни подання повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП по орендованих земельних ділянках (паях), орендованих транспортних засобах в кількості 1234 одиниці, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також з місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Вказане вище питання врегульовано Порядком обліку платника податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300 (Порядок №1588).
Зокрема, Порядок обліку об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням визначено у розділі VIII Порядку №1588, згідно пункту 8.1 якого платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Відповідно до пункту 8.2 розділу VIII Порядку №1588 об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Згідно пункту 8.3 розділу VIII Порядку №1588 якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об'єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку.
Пунктом 8.4 розділу VIII Порядку №1588 визначено, що повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об'єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об'єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Пунктом 8.5 розділу VIII Порядку №1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об'єкта оподаткування.
При цьому, в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування змінюється.
Відповідно до додатку 10 до Порядку №1588 «Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» у графі 10 «Вид права на об'єкт» зазначається: 1 - право власності, 2- право володіння, 3 - право користування, 4 - право господарського відання, 5 - право оперативного управління, 6 - право постійного користування, 7 - право довгострокового користування або оренди, 8 - право короткострокового користування або оренди або найму, 9 - іпотека, 10 - довічне управління майном.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, договорів оренди об'єктів нерухомого майна для здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «Агрофірма «Оршівська» за період, що перевірявся, орендувало земельні ділянки (паї), сільськогосподарську техніку та автомобіль, зазначені в п.3.17.1 акта перевірки від 09.10.2024 року № 13338/Ж5/24-13-07-08/03801730, та подало повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП з порушенням гранично встановлених термінів.
Відповідно до п. 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Крім того, у від 04.04.2023 у справі №120/15979/21-а, від 15.02.2022 року у справі №160/2155/20, від 03.06.2021 року у справі №640/7244/19, від 20.05.2021 року у справі №560/3008/19, від 21.07.2020 року у справі №826/14197/17 Верховний Суд виходив з того, що встановлений факт не подання платником податків повідомлення за формою №20-ОПП є підставою для застосування штрафних санкцій саме на підставі пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.
Вказане спростовує твердження апелянта про безпідставність притягнення його до відповідальності саме згідно пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України, оскільки, на його думку, вказана норма передбачає відповідальність за порушення, пов'язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника і не передбачає відповідальність за неподання повідомлення щодо об'єкта оподаткування за формою 20-ОПП.
Враховуючи наведені норми та встановлені обставини справи, зважаючи на те, що повідомлення за формою №20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об'єктів оподаткування та/або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення граничних термінів подання повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП по орендованих земельних ділянках (паях), орендованих транспортних засобах в кількості 1234 одиниці, а відтак податкове повідомлення-рішення №0000023960/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 є законним та не підлягає скасуванню.
Стосовно податкового повідомлення-рішення №00000/23909/ж10/24-13-07-05 від 21.11.2024, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 4418122,14 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Згідно п. 21 Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Так, у ході проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем термінів розрахунків з нерезидентами, визначених ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. №5, по зовнішньоекономічних контрактах за такі періоди:
-по Контракту №VG-C-26102022 від 26.10.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки в сумі 319033,35 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 71 день з 29.05.2023 по 07.08.2023 року по МД №22UA408020060520U2 від 30.11.2022 року на суму 97819,60 євро; на 66 днів з 03.06.2023 по 07.08.2023 року по МД №22UA408020061737U9 від 05.12.2022 року, на суму 85460,75 євро; на 63 дні з 06.06.2023 по 07.08.2023 року по МД № 22UA408020062755U3 від 08.12.2022 року на суму 135753,00 євро;
- по Контракту №VG-C-03112022 від 03.11.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки в сумі 437113,75 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 43 дні з 08.06.2023 р. по 20.07.2023 р. по МД №22UA408020063496U2 від 10.12.2022 року на суму 58603,50 євро; на 36 днів з 15.06.2023 р. по 20.07.2023 р. по МД №22UA408020065463U9 від 17.12.2022 року на суму 106051,50 євро; на 32 дні з 19.06.2023 р. по 20.07.2023 р. по МД №22UA408020066430U1 від 21.12.2022 року на суму 55676,25 євро; на 29 днів з 22.06.2023 р. по 20.07.2023 р. по МД №22UA408020067295U3 від 24.12.2022 року на суму 97753,50 євро;
- по Контракту №CN190421ORSH від 19.04.2021 року з AGROENERGY SP.Z.O.O надходження валютної виручки в сумі 250513,98 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 44 дні з 08.02.2023 р. по 23.03.2023 року в сумі 117070,46 дол. США за експортований товар по МД №500090/2022/008043 від 12.08.2022 року; на 1 день з 24.03.2023 р. по 24.03.2023 року в сумі 97726,76 дол. США за експортований товар по МД №500090/2022/008043 від 12.08.2022 року; на 14 днів з 25.03.2023 р. по 07.04.2023 року в сумі 35716,76 дол. США за експортований товар по МД №500090/2022/008043 від 12.08.2022 року.
Стосовно посилань апелянта на те, що у контролюючого органу не було підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не врахування абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також наявність форс-мажорних обставин - військової агресії Російської Федерації проти України, з посиланням на інформацію Торгово-промислової палати України у загальному офіційному листі №2024/02.0/7.1, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 сформульовано такі правові висновки: пеня, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду. З огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом, відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Крім цього, судом касаційної інстанції вказано і про форс - мажорну обставину, а саме введення в Україні воєнного стану. Зокрема, зазначено, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Отже, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.
Вказані правові висновки застосовано і в подальшому Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24, від 01 квітня 2025 року у справі №400/15321/23.
Крім того, у постанові від 27 лютого 2025 року по справі №520/2941/24 Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду вказано, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити. Судова палата дійшла висновку, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем не надано доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування іншої сторони зовнішньоекономічних контрактів №VG-C-26102022 від 26.10.2022 року, №VG-C-03112022 від 03.11.2022 року та №CN190421ORSH від 19.04.2021 року або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов'язків за цими контрактами. Також, позивачем не надано і сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, або ж інших належних доказів на підтвердження доводів існування форс-мажорних обставин та їх впливу на господарські операції по вказаних зовнішньоекономічних контрактах.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23, від 28 березня 2024 року у справі №380/17879/22, від 13 травня 2024 року у справі №420/11208/23, від 21 липня 2021 року у справі №912/3323) оскільки Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 відступив від висновків Верховного Суду у постановах від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23, від 28 березня 2024 у справі №380/17879/22, від 13 травня 2024 у справі №420/11208/23, наведених позивачем.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючим органом правомірно визначено позивачу суму штрафу у розмірі 4418122,14 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, а відтак відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №00000/23909/ж10/24-13-07-05 від 21.11.2024.
Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024, яким за порушення позивачем пунктів 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та на підставі пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 17628548,75 грн (з яких 14102839,00 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 3525709,75 грн за штрафними санкціями), то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно п. п. 123.1, 123.2 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування вказаного пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 197 ПК України не є об'єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до рішення власника (учасника) №22/10-2020 ТОВ «Агрофірма «Оршівська» від 22.10.2020 прийнято рішення про створення шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська» нового підприємства ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020». Даним рішенням також вирішено сформувати статутний капітал, визначено види діяльності, затверджено статут та обрано директора цього нового підприємства. Також вказаним Рішенням затверджено звіт про виконану роботу та затверджено розподільчий баланс, прийнято рішення про зменшення розміру статутного капіталу, затвердження нового розміру статутного капіталу, прийнято рішення про перерозподіл часток учасників та надано повноваження щодо проведення реєстраційних змін. Відповідно до затвердженого розподільчого балансу ТОВ «Агрофірма «Оршівська» від 22.10.2020 вирішено передати до новоствореного підприємства ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020» (код ЄДРПОУ 43890940) частину майна, прав та зобов'язань в тому числі дебіторську та кредиторську заборгованість. Загальна сума переданих активів та пасивів за розподільчим балансом склала 254820 тис. грн.
Отже, факт створення ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020» шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська» та переведення заборгованостей від ТОВ «Агрофірма «Оршівська» до ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020» визнається сторонами у даній справі.
Разом з тим, у ході проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що станом на 01.10.2020 року за позивачем рахується дебіторська заборгованість (авансові платежі) по взаємовідносинах з платниками ПДВ: ТОВ «Городище Агро» (код ЄДРПОУ 36601654) в сумі 15060998,48 грн, ТОВ «Євразія сервіс» (код ЄДРПОУ 32046019) в сумі 12642877,74 грн, ТОВ «Сварог Буковина» (код ЄДРПОУ 35125900) в сумі 12836867,63 грн, ТОВ «Серединецьке» (код ЄДРПОУ 32678262) в сумі 1781925,95 грн, ТОВ «Торгагросолюшн» (код ЄДРПОУ 39022147) в сумі 8426330,67 грн, ТД «Шепетівський цукор» (код ЄДРПОУ 36681090) в сумі 21929473,03 грн.
При цьому, по платнику ТОВ «Городище Агро» станом на 01.10.2020 року дебіторська заборгованість по рахунку 631 рахується безнадійною в сумі 15058789,9 грн., а по ТОВ «Євразія сервіс» та ТОВ «Серединецьке» порушені справи про банкрутство, будь яка претензійна робота зі стягнення дебіторської заборгованості по взаємовідносинах з ТОВ «Євразія-Сервіс» та ТОВ «Серединецьке» чи заявлення вимог кредиторів зі сторони ТОВ «Агрофірма Оршівська» чи ТОВ «Агрофірма Оршівська - 2020» на повернення надмірно сплачених коштів відсутня.
Також, станом на 01.10.2020 року за позивачем рахується і кредиторська заборгованість з платниками ПДВ: ТОВ «Дністрові роси» (код ЄДРПОУ 35194398) в сумі 2745088,8 грн, ДП «Перший національний технічний кооператив» (код ЄДРПОУ 40399103) в сумі 166406,82 грн, ТОВ «Лотівка Еліт» (код ЄДРПОУ 32678215) в сумі 5337,86 грн, ТОВ «Лотівка Еліт 2019» (код ЄДРПОУ 43503868) в сумі 288000,00 грн, ТОВ «АТЗТ Мирне» (код ЄДРПОУ 35642878) в сумі 107952,29 грн, ТОВ «Сапоніт Інвест» (код ЄДРПОУ 34944534) в сумі 3796407,22 грн, ТОВ «ФГ Тракт-2019» (код ЄДРПОУ 43502859) в сумі 3909995,4 грн, ТОВ «Хіміятрейд» (код ЄДРПОУ 42947990) в сумі 919259,4 грн, ПП «Холдерагро» (код ЄДРПОУ 37938319) в сумі 113,04 грн.
При цьому, по платнику ТОВ «Сапоніт Інвест» кредиторська заборгованість по рахунку 631 рахується безнадійною в сумі 96631,87 грн (період виникнення 2016 рік) і по ТОВ «Сапоніт Інвест» порушено справу про банкрутство, будь яка претензійна робота зі стягнення дебіторської заборгованості по взаємовідносинах з цим підприємством чи заявлення вимог кредиторів зі сторони ТОВ «Агрофірма Оршівська» чи ТОВ «Агрофірма Оршівська - 2020» на повернення надмірно сплачених коштів відсутня.
Також було виявлено, що ТОВ «ФГ Тракт-2019» та ТОВ «Лотівка Еліт 2019», по взаємовідносинах ТОВ «Агрофірма «Оршівська» з якими рахується кредиторська заборгованість в сумі 3909995,4 грн та в сумі 288000, 00 грн відповідно, за період з 2020 року по 2024 рік податки до бюджету не сплачували.
Крім того, податковим органом у ході проведення перевірки встановлено і те, що ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» не реєструвалося як платник податку на додану вартість. З дати реєстрації підприємством ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» не подано жодної податкової та фінансової звітності до контролюючого органу (у тому числі відсутнє повідомлення про прийняття працівників на роботу). Інформація щодо наявності складських приміщень, основних фондів у ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» відсутня. ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» не повідомляло податкові органи про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, до контролюючого органу за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за формою №20-ОПП. У ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» відсутні розрахункові рахунки. Відповідно до інформаційних баз ДПС Золотарьов Вадим Олександрович (керівник ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020») є керівником або головним бухгалтером або засновником ще 29-х підприємств по регіонах України, більшість яких не звітують. ТОВ «Агрофірма Оршівська-2020» розрахункові рахунки не відкривались (необхідні для погашення заборгованості за надані товари/послуги (передані ТОВ «Агрофірма Оршівська»). У ТОВ «Агрофірма Оршівська-2020» відсутня фінансова та податкова звітність за період з 2020 рік по 2024 рік, відсутні повідомлення про об'єкти оподаткування та наймані працівники.
Разом з тим, позивачем на підставі належних та достовірних доказів не було спростовано вказаних вище обставин, виявлених під час перевірки позивача податковим органом, та позиції відповідача про те, що господарські операції між ТОВ «Агрофірма «Оршівська» з переведення заборгованостей на ТОВ ««Агрофірма «Оршівська-2020» фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах. За господарськими операціями з реорганізації підприємства шляхом виділу лише оформлювалися документи без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) здійснення господарських операцій, наслідком чого є отримання ТОВ «Агрофірма «Оршівська» необґрунтованої вигоди за такими господарськими операціями.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №280/10715/23 з подібних правовідносин (у справі №280/10715/23, як і у цій справі, відбулася процедура реорганізації позивача-юридичної особи шляхом виділення (утворення) нової юридичної особи, якій було передано заборгованість позивача) вказав, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. У той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Тобто, господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку. З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.
Проте, в ході розгляду даної справи позивачем як не було спростовано наведених вище обставин, встановлених відповідачем під час перевірки, щодо історії наявності у ТОВ «Агрофірма «Оршівська» кредиторської та дебіторської заборгованості, так і не було доведено економічну спрямованість передачі ТОВ «Агрофірма «Оршівська» належних йому майнових прав і кредиторської та дебіторської заборгованості іншій юридичній особі - ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020».
Також позивачем не доведено економічну спрямованість створення ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020» шляхом виділення за результатами реорганізації ТОВ «Агрофірма «Оршівська», зважаючи при цьому на встановлені відповідачем під час проведення перевірки позивача і не спростовані останнім обставини щодо ТОВ ««Агрофірма «Оршівська-2020» (не реєстрація платником податку на додану вартість; не подання жодної податкової та фінансової звітності до контролюючого органу; відсутність повідомлення про прийняття працівників на роботу; відсутність інформації щодо наявності про складських приміщень, основних фондів; не повідомлення про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням; відсутність розрахункових рахунків).
Таким чином, позивачем не наведено доводів, як і не надано доказів, які б підтверджували наявність безпосереднього економічного ефекту з результатами проведення відповідної реорганізації, як і обґрунтувань щодо причин її проведення.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта про неврахування відповідачем приписів підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 197 Податкового кодексу України та позицій Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 10 жовтня 2023 року у справі №480/7472/21, від 25 травня 2021 року у справі №822/2434/16, від 15 серпня 2019 року у справі №802/2488/14-а, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію суду касаційної інстанції, відтак застосована судом правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 11.12.2024 у справі №280/10715/23 була прийнята пізніше від тих, на які посилається позивач.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ «Агрофірма «Оршівська» у жовтні 2020 не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по списанню з балансу дебіторської та кредиторської заборгованості на суму 14102839,00 грн у зв'язку з відсутністю здійснення фактичної передачі даних заборгованостей до нового підприємства, утвореного шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська», що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14102839 грн, в тому числі за жовтень 2020 року в сумі 13864885 грн, за листопад в сумі 237954 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Також, враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00000/23947/ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024, яким визначено позивачу суму штрафу у розмірі 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість є похідним від податкового повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08, яке визнається судом законним, то і податкове повідомлення-рішення №00000/23947/ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 скасуванню не підлягає.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Оршівська" та Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. .
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.