Справа № 991/10602/25
Провадження 1-кс/991/10687/25
24 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
детектива ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представників власника майна ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна у межах кримінального провадження № 52024000000000101 від 05.03.2024,
1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить накласти арешт на майно, вилучене 09.10.2025 під час проведення обшуку за місцем здійснення трудової діяльності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в офісі юридичної компанії «Lexnavigator Law Group», - ТОВ «Лекснавігатор» (ЄДРПО - 32957269), за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
Досудовим розслідуванням встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_11 (анкетні дані особи змінені на підставі постанови слідчого про застосування заходів безпеки).
ОСОБА_11 протягом 2024 року, побоюючись, що може бути безпідставно притягнутий до кримінальної відповідальності, обговорював деякі обставини кримінального провадження із своїм знайомим - адвокатом ОСОБА_12 .
10.02.2025 та 24.02.2025 ОСОБА_12 ініціював зустрічі з ОСОБА_11 , під час яких запропонував останньому декілька варіантів уникнення кримінальної відповідальності. Один з таких варіантів передбачав участь знайомих ОСОБА_12 прокурорів Офісу Генерального прокурора, які за надання неправомірної вигоди та залучення третіх осіб обіцяли допомогти із вирішенням питання про закриття кримінального провадження.
18.03.2025 ОСОБА_12 організував зустріч та познайомив ОСОБА_11 з одним із прокурорів Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_13 , таким чином залучивши його до процесу вирішення питання про закриття вказаного кримінального провадження. ОСОБА_13 запевнив учасників зустрічі, що зможе допомогти із закриттям вказаного кримінального провадження, оскільки має знайомства серед суддів ВАКС. Також ОСОБА_13 презентував ОСОБА_11 свій план закриття кримінального провадження, який полягав у необхідності подання до ВАКС скарги, яка має потрапити на розгляд заздалегідь обумовленому слідчому судді. Слідчий суддя повинен ухвалити рішення, яким буде з констатовано факт закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні та фактично зобов'язано орган досудового розслідування прийняти рішення у порядку ст. 284 КПК України.
09.06.2025 під час розмови між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , останній повідомив, що уточнив у ОСОБА_13 остаточні умови для вирішення питання із закриттям кримінального провадження. ОСОБА_14 необхідно буде надати неправомірну вигоду у розмірі 3,5 млн. доларів США. При цьому 1,5 млн. доларів США необхідно надати прокурорам САП. Вказаними діями повинен зайнятися ОСОБА_12 , а 2 млн. доларів США необхідно буде надати, як неправомірну вигоду, суддям ВАКС. Половину зазначеної суми, тобто 1 млн. доларів США, необхідно надати до винесення рішення суддею ВАКС, а ще 1 млн. доларів США - після винесення такого рішення. При цьому, якщо прокурори САП не погодяться на отримання неправомірної вигоди, то за 1,5 млн. доларів США, залучені ОСОБА_13 особи, готові забезпечити у ВАКС винесення необхідного кінцевого рішення на користь ОСОБА_11 .
Під час зустрічі 10.06.2025, ОСОБА_13 , у присутності ОСОБА_12 , підтвердив ОСОБА_11 вказаний порядок надання неправомірної вигоди та повідомив, що саме він буде почергово отримувати неправомірну вигоду для подальшої передачі особам, які безпосередньо разом з ним працюватимуть над вирішенням питання про закриття кримінального провадження.
26.06.2025 ОСОБА_13 організував зустріч ОСОБА_11 з адвокатами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які, з його слів, займаються юридичним супроводом вирішенням питання ОСОБА_11 . Під час зустрічі, присутні обговорили стратегію захисту та необхідність отримання всіх матеріалів кримінального провадження, а також підписали договір про представництво інтересів ОСОБА_11 в суді.
Окрім того, після зустрічі з адвокатами, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_11 , що ОСОБА_9 , маючи особисті тісні зв'язки з суддями ВАКС, окрім юридичного супроводу, надав свою згоду у допомозі з вирішенням питання про закриття кримінального провадження за обумовлену вище суму неправомірної вигоди.
16.07.2025 на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , ОСОБА_11 передав ОСОБА_13 частину обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 100000 доларів США, для її подальшої передачі суддям ВАКС та пояснивши, що решту він розмістить у банківській чарунці визначеного банку.
Тобто, ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у період з 10.02.2025 до 03.10.2025, діючи за попередньою змовою групою осіб, підбурили ОСОБА_11 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за прийняття рішення в інтересах ОСОБА_11 .
09.10.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
09.10.2025 за місцем здійснення трудової діяльності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в офісі юридичної компанії «Lexnavigator Law Group», - ТОВ «Лекснавігатор» (ЄДРПО - 32957269), за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, проведено обшук під час якого виявлено і вилучено: скаргу до ВАКС від адвоката ОСОБА_10 на рішення прокурора у кримінальному провадженні 52017000000000841; аркуші з рукописними записами олівцем цифр, схематичних позначень та описів дій; скріплені під обкладинкою Офісу Генерального прокурора відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42019110350000029, №52017000000000841, №52024000000000146; ноутбук «Apple Macbook Air», модель А3113, с/н: F725F49GKQ; довідку щодо обставин які свідчать про закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000841; аркуш до картки «Binance» на ім'я ОСОБА_15 щодо активації « ОСОБА_16 »; записник із рукописними записами. які містять дані про грошові суми, ім'я в обкладинці «AMSTERDAM»; записник із рукописними записами темно синього кольору в тому числі грошових сум та їх розподілу; аркуші з рукописними записами які містять дані про суми коштів і їх розподіл; комп'ютер-моноблок «Apple iMac», А3663, с/н: H4TFM113Q6W7, із блоком живлення, клавіатурою та мишею.
Вилучене в ході обшуку має значення речового доказу, містить інформацію, що досліджується у кримінальному провадженні, необхідне для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Представники власників майна в судовому засідання проти задоволення клопотання заперечували, надали письмові заперечення проти клопотання. Зазначили, що документи, вилучені під час обшуку не стосуються кримінального правопорушення та створені внаслідок законної адвокатського діяльності, наполягали про те, що обшук проведено саме у АО «Лекснавігатор», а не ТОВ «Лекснавігатор». Крім того, вказали, що вилучені технічні засоби містять адвокатську таємницю, яка стосується інших клієнтів, а детектив не має права брати участь у розгляді вказаного клопотання з огляду на ст. 64-2 КПК.
Детектив в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав з наведених у ньому мотивів, просив задовольнити. Наполягав на законності проведеного обшуку та наявності у вилучених речах і документах відомостей, необхідних для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
2. Мотиви слідчого судді
Питання щодо підсудності слідчому судді ВАКС клопотань у межах кримінального провадження № 52024000000000101 від 05.03.2024 вирішувалось під час розгляду клопотання про проведення обшуку по справі № 991/10302/25 та клопотання про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу по справі № 991/10584/25.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
2.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя.
Згідно з пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення чи підлягає спеціальній конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
2.2. Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
Досудовим розслідуванням встановлено обставини того, що ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у період з 10.02.2025 до 03.10.2025, діючи за попередньою змовою групою осіб, підбурили ОСОБА_11 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за прийняття рішення в інтересах ОСОБА_11 .
09.10.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
Сторона захисту та володільця майна стверджувала, що ТОВ «Лекснавігатор», на обшук якого надано дозвіл ухвалою слідчого судді, не здійснює господарську діяльність у цьому приміщенні, однак там здійснює діяльність Адвокатське об'єднання «Лекснавігатор», у тому числі адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Сторона володільця майна стверджувала, що на комп'ютері «Apple iMac» працював адвокат ОСОБА_9 .
Слідчий суддя звертає увагу, що при наданні дозволу на обшук приміщення було вказано, що дозвіл надається за місцем здійснення трудової діяльності ОСОБА_9 . Здійснення ним трудової адвокатської діяльності за вказаною адресою та у вказаному приміщенні підтверджується матеріалами клопотання та поясненнями сторони захисту та володільця майна. Отже, слідчий суддя вважає, що обшук приміщення за місцем здійснення трудової (адвокатської) діяльності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в офісі юридичної компанії «Lexnavigator Law Group», - ТОВ «Лекснавігатор» (ЄДРПО - 32957269), за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, проведено з дозволу слідчого судді.
Відповідно до протоколу обшуку від 09.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 06.10.2025 проведено обшук в офісі юридичної компанії ТОВ «Лекснавігатор», за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37. Під час обшуку виявлено та вилучено: скаргу до ВАКС від адвоката ОСОБА_10 на рішення прокурора у кримінальному провадженні 52017000000000841; аркуші з рукописними записами олівцем цифр, схематичних позначень та описів дій; скріплені під обкладинкою Офісу Генерального прокурора відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42019110350000029, №52017000000000841, №52024000000000146; ноутбук «Apple Macbook Air», модель А3113, с/н: F725F49GKQ; довідку щодо обставин які свідчать про закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000841; аркуш до картки «Binance» на ім'я ОСОБА_15 щодо активації « ОСОБА_16 »; записник із рукописними записами, які містять дані про грошові суми, ім'я в обкладинці «AMSTERDAM»; записник із рукописними записами темно синього кольору в тому числі грошових сум та їх розподілу; аркуші з рукописними записами, які містять дані про суми коштів і їх розподіл; комп'ютер-моноблок «Apple iMac», А3663, с/н: H4TFM113Q6W7, із блоком живлення, клавіатурою та мишею.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_17 від 09.10.2025 майно, вилучене 09.10.2025 під час проведення обшуку, а саме: скаргу до ВАКС від адвоката ОСОБА_10 на рішення прокурора у кримінальному провадженні 52017000000000841; аркуші з рукописними записами олівцем цифр, схематичних позначень та описів дій;скріплені під обкладинкою Офісу Генерального прокурора відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42019110350000029, №52017000000000841, №52024000000000146; ноутбук «Apple Macbook Air», модель А3113, с/н: F725F49GKQ; довідку щодо обставин які свідчать про закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000841; аркуш до картки «Binance» на ім'я ОСОБА_15 щодо активації « ОСОБА_16 »; записник із рукописними записами які містять дані про грошові суми, ім'я в обкладенці «AMSTERDAM»; записник із рукописними записами темно синього кольору в тому числі грошових сум та їх розподілу; аркуші з рукописними записами які містять дані про суми коштів і їх розподіл; комп'ютер-моноблок «Apple iMac», А3663, с/н: H4TFM113Q6W7, із блоком живлення, клавіатурою та мишею, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
15.10.2025 постановою детектива НАБУ ОСОБА_18 призначено комп'ютерно-технічну експертизу ноутбука «Apple Macbook Air», модель А3113, с/н: F725F49GKQ та комп'ютера-моноблока «Apple iMac», А3663, с/н: H4TFM113Q6W7.
Крім того, сторона володільця майна підтвердила, що комп'ютері «Apple iMac» дійсно працював адвокат ОСОБА_9 , а оскільки йому повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні, то за відповідних обставин, що встановлені в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу, у його робочому комп'ютері «Apple iMac», А3663, с/н: H4TFM113Q6W7, можуть міститись відомості, які є доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, комп'ютер-моноблок «Apple iMac», А3663, с/н: H4TFM113Q6W7, може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Водночас, у клопотанні про арешт майне не вказано чому інше тимчасово вилучене майно, яке може містити адвокатську таємницю, може бути доказом у кримінальному провадженні, не наведено аргументів, чому інші вилучені речі, зокрема комп'ютер ОСОБА_10 , яка є захисником ОСОБА_11 у справі, що розслідувалась НАБУ, можуть бути доказами по справі, й що це становитиме пропорційне втручання в конституційне право підозрюваного на захист та адвокатську таємницю, яка забезпечує це право. Вказане не підтверджують також і матеріали, долучені детективом у судовому засіданні. Таким чином, накладення арешту на інше тимчасово вилучене майно може становити надмірне втручання в адвокатську таємницю та законну професійну діяльність адвокатів, які здійснюють свої повноваження за вказаною адресою.
Щодо аркушу паперу із рукописними записами, які містять дані про суми коштів та їх розподіл, то з його фотокопії, яку надав детектив, не випливає що вона має стосунок до цього кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя відмовляє у накладенні арешту на решту тимчасово вилученого майна, яке вказане у клопотанні, з огляду на недоведення обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 3 ст. 132 та ч. 1 ст. 173 КПК.
2.3. Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У п. 2.2 ухвали слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності застосування арешту майна до комп'ютера-моноблока «Apple iMac», А3663, с/н: H4TFM113Q6W7.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Частиною 4 статті 173 КПК визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Оскільки йдеться про речові докази, слідчий суддя вважає, що незастосування заборони користуватись, розпоряджатись майном призведе до втрати, знищення доказів.
Під час розгляду клопотання не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який у цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та юридичної компанії «Lexnavigator Law Group», - ТОВ «Лекснавігатор».
Оскільки йдеться про обґрунтовану підозру, в тому числі у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосування заборони користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024.
Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності.
Оскільки сторона обвинувачення очевидно має намір огляду вмісту носія інформації (комп'ютера-моноблока), на який накладено арешт з метою збереження речових доказів, слідчий суддя звертає увагу на таке.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.
Дозвіл на проведення обшуку за місцем роботи адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 був отриманий у слідчого судді за клопотанням заступника Генерального прокурора із визначенням чіткого переліку речей, речей і документів, дозвіл на відшукання яких надавався.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що законодавець передбачив участь представника ради адвокатів регіону під час обшуку з метою дотримання законодавчої вимоги про неможливість вилучення речей та документів, які становлять виключно адвокатську таємницю і не містять відомостей, що мають значення для досудового розслідування та не можуть бути отримані іншим шляхом. Зважаючи на те, що під час вилучення технічних пристроїв з'ясувати повний зміст даних, на місці є неможливим, відповідні завдання представника ради адвокатів регіону не були реалізовані у повному об'ємі з об'єктивних причин.
Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд комп'ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).
Відповідно до ч. 3 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
На підставі викладеного, з огляду на те, що дані, які містяться на вилученому технічному пристрої можуть містити адвокатську таємницю, детектив, прокурор можуть проводити огляд даних, що він вміщує, виключно з участю представника ради адвокатів регіону з метою виокремлення відомостей, що становлять адвокатську таємницю та не містять обставин, що мають значення для досудового розслідування. У випадку виникнення будь-яких сумнівів щодо відношення тих чи інших даних виключно до адвокатської таємниці, такий огляд має бути припинений для надання можливості власникам майна звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна з метою вирішення належності до адвокатської таємниці та відповідно відсутності потреби у подальшому арешті майна. Вказане відповідає практиці ЄСПЛ (Wieser and Bicos Beteiligungen GmbH v. Austria (заява № 74336/01) п.57-62).
З огляду на таке, слідчий суддя вважає за необхідне встановити заборону стороні обвинувачення здійснювати огляд зазначеного носія інформації без присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 або їх представників та представника ради адвокатів регіону.
Щодо заперечень представника третьої особи, про неможливість участі детектива у розгляді клопотання, то статтею 171 КПК передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя зазначає, що участь детектива під час розгляду клопотання про арешт майна не суперечить вимогам КПК України.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною володіння, користування та розпорядження на майно, вилучене 09.10.2025, за результатом проведення обшуку за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в офісі юридичної компанії «Lexnavigator Law Group», - ТОВ «Лекснавігатор» (ЄДРПО - 32957269), за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, а саме на комп'ютер-моноблок «Apple iMac», А3663, с/н: H4TFM113Q6W7, із блоком живлення, клавіатурою та мишею.
У решті клопотання відмовити.
Заборонити стороні обвинувачення здійснювати огляд комп'ютера-моноблока «Apple iMac», А3663, с/н: H4TFM113Q6W7, а також скопійованої з нього інформації, без присутності під час проведення такої процесуальній дії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 або їх представників та представника ради адвокатів регіону, крім випадку, коли цих осіб повідомлено про дату, час і місце її проведення у порядку, передбаченому для повідомлення про проведення обшуку в адвоката, але вони не прибули для участі в ній.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1