Справа № 536/1962/25 Номер провадження 22-ц/814/4050/25Головуючий у 1-й інстанції Река А.С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
27 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Чумак О.В., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання: Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявників - адвоката Бойко Вікторії Володимирівни на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Піщанської сільської ради, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,-
До Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє їх представник - адвокат Бойко В.В., про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Піщанської сільської ради, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.
В обґрунтування заяви представник заявників зазначає, що після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було отримано Свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 28.02.2008 року, відповідно до якого державний нотаріус Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори посвідчила, що гр. ОСОБА_2 , яка є дружиною гр. ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить право власності на одну другу частку в спільному сумісному майні, надбаному подружжям за час шлюбу. Зокрема спільне сумісне майно, право власності на яке в зазначеній частці посвідчувалося цим свідоцтвом за гр. ОСОБА_2 , складалося в цілому з земельної ділянки (кадастровий номер: 5322483801:01:009:0066) площею 0,1745 га в межах згідно з планом, яка передана для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №651699, виданого Піщанською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області 29.09.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010654800240.
Інша 1/2 частки у спільній власності на земельну ділянку, що розташована за адресою - АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 5322483801:01:009:0066), що належала ОСОБА_3 , як частка в спільному майні подружжя після його смерті була успадкована в рівних частинах (по 1/4) його дружиною - ОСОБА_2 та сином - ОСОБА_1 , вказане підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом №2-137 від 28.02.2008 року та Свідоцтвом про право на спадщину за законом №2-148 від 28.02.2008 року.
Отже, ОСОБА_2 станом на цей час на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 5322483801:01:009:0066 і розмір її частки у праві власності становить 3/4, а саме: право власності на 1/2 частку в спільному сумісному майні набуто ОСОБА_2 , як другим із подружжя під час перебування у шлюбі із ОСОБА_3 та право власності на 1/4 частку в спільному майні набуто ОСОБА_2 в порядку спадкування за своїм померлим чоловіком - ОСОБА_3 .. ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 5322483801:01:009:0066 і розмір його частки у праві власності становить . При зверненні для проведення реєстраційних дій заявникам було відмовлено, оскільки при видачі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №016116 від 19.12.2008 року та серії ЯЗ №016117 від 19.12.2008 року було допущено технічні помилки та у розділі «Список співвласників земельної ділянки» зазначено частку ОСОБА_2 у спільній власності у розмірі 1/2 замість 3/4, а частку ОСОБА_1 у спільній власності у розмірі 1/2, замість 1/4.
Прохали суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №016116, що виданий ОСОБА_2 19 грудня 2008 року на земельну ділянку, площею 0,1745 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер земельної ділянки: 5322483801:01:009:0066) у розділі «Список співвласників земельної ділянки» помилково зазначено, що частка ОСОБА_2 у спільній власності становить 1/2 (одна друга), а правильним є зазначення, що частка ОСОБА_2 у спільній власності становить 3/4 (три четвертих). Встановити факт, що має юридичне значення, а саме:- що у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 016117, що виданий ОСОБА_1 19 грудня 2008 року на земельну ділянку, площею 0,1745 га, яка розташована за адресою - АДРЕСА_2 , категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер земельної ділянки: 5322483801:01:009:0066) у розділі «Список співвласників земельної ділянки» помилково зазначено, що частка ОСОБА_1 у спільній власності становить 1/2 (одна друга), а правильним є зазначення, що частка ОСОБА_1 у спільній власності становить 1/4 (одна четверта).
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 серпня 2025 року у відкритті окремого провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Піщанської сільської ради, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області було відмовлено. Роз'яснено заявникам, що вони мають право звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З даною ухвалою суду не погодивсяпредставник скаржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокат Бойко В.В. та подала апеляційну скаргу в якій прохає, ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22.08.2025 року скасувати, а справу направити для продовження строку розгляду до суду першої інстанції. Зокрема вказує, щоухвала Кременчуцького районного суду Полтавської області про відмову у відкритті провадження від 22.08.2025 року у справі № 536/1962/25 незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи.
Акцентує увагу суду, що у цій справі спір про право відсутній. Обидва заявники є єдиними спадкоємцями після ОСОБА_3 та єдиними співвласниками земельної ділянки із кадастровим номером: 5322483801:01:009:0066 та розмір їх часток вірно встановлений правовстановлюючими документами, а саме, - свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 28.02.2008 року, Свідоцтвом про право на спадщину за законом №2-137 від 28.02.2008 року, Свідоцтвом про право на спадщину за законом №2-148 від 28.02.2008 року та підтверджуються актуальними відомостями про земельну ділянку із Державного земельного кадастру, - і щодо розміру часток спір між заявниками відсутній.
Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.
Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін та інших осіб по справі. На моменту розгляду справи був присутній представник заявників, інші особи по справі будучи належним чином і завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки заява про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається, що розгляд підлягає виключно в порядку позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У постанові Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц (провадження № 61-14325св19) вказано, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Місцевий суд, врахувавши вимоги матеріального та процесуального права, вірно зазначив, що із поданої заяви вбачається ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про встановлення факту якого прохають не підлягають з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із заяви вбачається спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.
Виходячи із наведеного, підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційний суд не вбачає, оскільки вона постановлена судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бойко Вікторії Володимирівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2025 року
Головуючий суддя : ____________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ____________________ О.В. Чумак ___________________ О.І. Обідіна