Справа № 546/466/25 Номер провадження 11-кп/814/1761/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 03 вересня 2025 року,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025170440000146 від 22.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Решетилівка, Решетилівського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.02.2025 утримується під вартою у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)»,
дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 01.11.2025 включно, без визначення розміру застави.
Відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції виходив із того, що на даний час продовжують існувати ризики, визначені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 , або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі, передбаченому КПК України.
Заперечує проти існування ризиків, які б давали підстави для продовження застосування виключного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_7 вже майже 7 місяців перебуває під вартою та за вказаний період не надходило повідомлень, скарг від сторони обвинувачення чи учасників процесу, що обвинувачений намагався знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Всі докази по справі перебувають під захистом сторони обвинувачення.
Крім того, обвинувачений забезпечений житлом, має місце постійного проживання, що віддалено від місця проживання інших учасників по справі, є раніше не судимим, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обвинувачений ОСОБА_7 з моменту затримання з лютого 2025 року сумлінно дотримувався умов перебування в слідчому ізоляторі.
Просить врахувати відсутність підстав стверджувати про доведену винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність претензій у потерпілої та цивільного позову, відсутність у обвинуваченого доступу до зброї та право на її використання, а також ризиків продовження чи повторення протиправної поведінки обвинуваченого.
Зазначає, що обвинувачений є зрілою особою, має вищу освіту, позитивно характеризується як за місцем проживання, перебування, так і за місцем попередньої роботи, що дає підстави стверджувати про його сформований характер та відсутність схильності до агресії, насильства до оточуючих. Крім того, ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітню дитину та сумлінно виконував до ув'язнення батьківські обов'язки по вихованню та утриманню дитини, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини та платіжних документів на підтвердження переказу коштів на утримання дитини на рахунок матері.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали подану апеляційну скаргу сторони захисту з підстав у ній наведених. Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, вказав на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025170440000146 від 22.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті малолітній дитині ОСОБА_9 (умисне вбивство).
Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, яке ухвалою суду першої інстанції задоволено 03.09.2025.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, яке згідно вимог ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі.
В той же час, ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_7 соціальними зв'язками не обтяжений, офіційно ніде не працює, розлучений, а отже під загрозою призначення покарання на тривалий строк, може вдатися до спроб ухилення від суду. Окрім цього, у ході досудового розслідування, при огляді мобільного телефону ОСОБА_7 встановлено, що останній відразу після вчинення злочину, тобто 22.02.2025 намагався отримати кредити на суму від 5000 до 50000 гривень за допомогою веб-сайтів, що надають вказані фінансові послуги з надання швидких кредитів, задля чого оформлював відповідні заявки в різноманітні установи. Одночасно з цим, користуючись власним мобільним телефоном здійснював моніторинг географічних карт України, що очевидно свідчить про намір ОСОБА_7 переховуватися від правоохоронних органів та суду.
Доведеним є також ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу, з якою обвинувачений мешкав однією сім'єю та свідків серед яких є родичі та знайомі обвинуваченого, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань на підтвердження своєї версії захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи те, що потерпіла та свідки судом не допитані.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного із умисним, протиправним позбавленням життя людини, а саме малолітньої дитини, окрім цього ОСОБА_7 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, отже, під дією алкогольних напоїв обвинувачений схильний до агресивної, неадекватної поведінки, може завдати шкоди оточуючим, що також підтверджується показаннями свідків та потерпілої. Тому є ризик, що ОСОБА_7 буде продовжувати свою протиправну діяльність та може вчинити новий злочин пов'язаний із насильством.
Вказані ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати, оскільки на даний час триває судовий розгляд, який неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу.
За таких обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема домашнього арешту, на якому наполягає сторона захисту, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об'єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, а обвинуваченим та захисником не наведено доводів які б переконали у зворотному.
Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду обвинуваченим ОСОБА_7 , значно збільшується та може ускладнити подальший судовий розгляд, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи наведені в апеляційній скарзі захисника аналогічні тим, що були заявлені в суді першої інстанції при зверненні із клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 та судом було надано їм повну та об'єктивну оцінку.
Судом першої інстанції вивчались відомості, які характеризують особу обвинуваченого, долучені захисником до клопотання про зміну запобіжного заходу, які містять: копію свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому батьком зазначений ОСОБА_7 ; докази перерахування ОСОБА_11 коштів на утримання дитини за період серпень-грудень 2024 року, січень 2025 року; характеристику ТОВ “ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» надану на адвокатський запит від 25.06.2025, у якій зазначено про період роботи ОСОБА_7 з 01.12.2016 року по 26.06.2019 року та позитивну характеристику; диплом про вищу освіту ОСОБА_7 здобуту у 2016 році; відомості трудової книжки про трудову діяльність ОСОБА_7 з 21.07.2016 року по 26.06.2019 року.
Разом з тим судом зазначено, що доводи захисника про те, що перебування ОСОБА_7 під вартою позбавляє його можливості опікуватися дитиною та утримувати її, а зміна запобіжного заходу обвинуваченому надасть можливість приносити користь суспільству, жодним чином не зменшують ризики зазначені прокурором, враховуючи той факт, що, як зазначив обвинувачений, дитині надають допомогу його родичі та факт відомостей про роботу з 2016 року по 2019 року не підтверджують здатність обвинуваченого утримувати дитину при зміні запобіжного заходу, як і опіки над дитиною.
Судом першої інстанції правильно враховано, що дії, що інкримінуються обвинуваченому, мають високу суспільну небезпечність, ризики зазначені у клопотанні прокурора є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, оскільки альтернативні запобіжні заходи не можуть з достатньо високою ймовірністю запобігти доведеним ризикам, у тому числі домашнього арешту або застави.
І в даному випадку, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного із заподіянням смерті малолітній дитині, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для визначення обвинуваченому розміру застави.
Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції є законним та належним чином вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 03 вересня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3