Справа № 761/42392/25
Провадження № 2/761/11707/2025
29 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю майна набутого під час шлюбу та поділ спільного майна подружжя,
встановив:
У жовтні 2025 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.10.2025 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із тим, що позивачем не сплачено судовий збір та не надано стороною підтверджувальних документів, що станом на момент пред'явлення позову ціна позову становить 331266,00 грн.
17.10.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява, із якої встановлено, що позивач вимогу щодо надання підтверджувальних документів, що станом на момент пред'явлення позову ціна позову становить 331266,00 грн, не виконав.
Отже, станом на 29.10.2025 в матеріалах справи відсутні докази усунення позивачем недоліків позовної заяви, що свідчить про те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 07.10.2025 та не усунув недоліки позовної заяви в повному обсязі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЦПК України визначає, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вищевказана ухвала про залишення позовної заяви без руху 14.10.2025 отримана позивачем.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Згідно положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 185, 353-355 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю майна набутого під час шлюбу та поділ спільного майна подружжя - повернути позивачу.
Суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: