Справа № 752/7591/25
Провадження № 2/761/8571/2025
29 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації,
До Шевченківського районного суду м. Києва з Голосіївського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації на підставі ухвали від 01.04.2025 - за підсудністю.
01 липня 2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2025 позовну заяву було залишено без руху та позивачу був наданий строк терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення недоліків.
Копія вказаної ухвали про залишення позову без руху була направлена позивачу до електронного кабінету, відповідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженої рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
У той же час Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 року, також передбачено, що підсистема "Електронний суд" - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу серед іншого отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Отже, представник позивача мала можливість ознайомитись з усіма процесуальними документами, наявними у справі за допомогою системи «Електронний суд».
Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як убачається з довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 29.07.2025 по справі № 752/7591/25 була доставлена до електронного кабінету позивача 05.08.2025 о 20:38 год.
Таким чином, ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була отримана позивачем, однак недоліки не були усунені протягом вказаного в ухвалі строку.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до висновку про повернення останньої, оскільки зазначені в ухвалі суду недоліки позивач до цього часу не усунула, з заявою про продовження строку для усунення недоліків до суду не зверталася.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу, яка є його ініціатором, зобов'язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
За таких обставин вважаю за необхідне повернути позивачу в силу ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації - вважати не поданою та повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій АНОХІН