Справа № 761/17306/23
Провадження № 2/761/1216/2025
24 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження 04114, м. Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.07.2020 року у розмірі 89 191,29 грн. станом на 15.02.2023 року та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 09.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 77000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте, вказані зобов'язання за кредитним договором відповідачем не виконуються, кредитні зобов'язання відповідачем постійно порушуються, прострочена заборгованість не погашається, у зв'язку з чим станом на 15.02.2023 року за відповідачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 89 191,29 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2023 року матеріали позову передані на розгляд судді Макаренко І.О.
На підставі розпорядження № 01-08-671 від 20.03.2025 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/17306/23 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025, матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
21 березня 2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Копія ухвали від 21.03.2025 року була направлена судом на адресу відповідача, та повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, 09.07.2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», в якій просив відкрити на його ім'я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Відповідний додаток до договору, підписаний відповідачем суду не було надано. Тому суд позбавлений можливості встановити чи домовились сторони про умову договору - розмір кредитного ліміту.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 09.07.2020 року, наданим позивачем, станом на 15.02.2023 року заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 89 191,29 грн.
На обґрунтування позовних вимог банк долучив до позовної заяви: копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» від 09.07.2020 року, витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», витяг з тарифів чорної картки «monobank» та розрахунок заборгованості.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом вказаних норм, позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредитодавцеві ту суму кредиту, яка була ним отримана на підставі такого договору.
Розмір зобов'язання щодо повернення суми кредиту визначається не встановленим кредитним лімітом, а сумою фактично отриманого кредиту в рамках договору.
Позивач не надав суду доказів, що відповідачу були надані грошові кошти, як передбачено положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України.
Так само позивач не надав доказів передачі банківської картки відповідачу.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 333/5483/20 та інших.
Розрахунок заборгованості, на який посилається банк, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком відповідача, відкритим в АТ «Універсал банк», банком суду надано не було.
При цьому, витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», тарифи чорної картки «monobank», які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.07.2020 року шляхом підписання анкети-заяви.
Доводи АТ «Універсал Банк» про те, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», витягом з тарифів чорної картки «monobank», паспортом споживчого кредиту чорної картки «monobank» підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису, суд відхиляє з огляду на наступне.
Дійсно, як вбачається зі змісту анкети-заяви, відповідач своїм підписом підтвердила, засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.
Разом з тим, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», тарифів чорної картки «monobank», паспорту споживчого кредиту чорної картки «monobank», у суду відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами та Тарифами було ознайомлено відповідача.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитних відносин з відповідачем, надання кредитних коштів відповідачу та заборгованості, що заявлена до стягнення, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу банком відповідачу кредитних коштів, користування відповідачем кредитними коштами та внесення останнім грошових коштів на погашення кредитної заборгованості, а тому позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 77-81, 141, 213, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: