Справа № 761/40685/25
Провадження № 1-кс/761/26053/2025
14 жовтня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Державного бюро розслідувань щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань ( далі - ЄРДР).
На обґрунтування скарги заявник зазначив, що 22.09.2025 він звернувся до вказаного вище органу досудового розслідування із заявою про вчинення посадовими особами Фастівського РУП ГУНП у Київській області та прокурорами Боярського відділення Фастівської окружної прокуратури Київської області, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024111450000190, кримінальних правопорушень за ст. 364, 396 КК України. Заява ДБР отримана того ж дня, однак на день звернення зі скаргою до слідчого судді відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР не внесені.
На думку заявника, вказане свідчить про бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування.
У зв'язку з цим гр. ОСОБА_3 просив зобов'язати уповноважених осіб ДБР внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення відповідно до його заяви від 22.09.2025 та розпочати розслідування.
У судове засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не прибув, про поважність причини неявки не повідомив.
Враховуючи обмежені законом строки вирішення скарг зазначеної категорії, наявність документів, що дозволяють встановити необхідні обставини, слідчий суддя вважав за можливе провести розгляд скарги без участі заявника.
Представник ДБР до суду також не з'явився, що у силу ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, дійшов висновку про таке.
У силу ст. 1 КК завданням зазначеного нормативно-правового акту є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Для здійснення цього завдання Кримінальний Кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Завданнями кримінального провадження у силу ст. 2 КПК є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання наведеного завдання і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про кримінальне правопорушення, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян до кримінального процесу.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затв. наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, тобто обставини, що є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Наведений висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, відповідно до якого встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Також, відповідно до практики Касаційного кримінального суду, якщо не було події кримінального правопорушення або у діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Таким чином, зазначений обов'язок слідчого не є абсолютним, оскільки наведені вище положення Закону покладають на слідчого обов'язок внести до Реєстру відомості про вчинене кримінальне правопорушення, тобто передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Сукупність вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що до ЄРДР мають вноситися лише ті заяви чи повідомлення, що можуть об'єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, згідно з позицією Київського апеляційного суду, наведеною у рішенні від 02.04.2025 (справа № 759/4170/25), за вимогами КПК лише викладення у заяві обставин, які можуть бути кваліфіковані як кримінальне правопорушення, є недостатнім. Має бути фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення. В іншому випадку будь які відомості є лише припущеннями, які, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань не підлягають і це є гарантією від необґрунтованого кримінального переслідування.
На переконання слідчого судді, не є виправданим здійснення досудового розслідування у тих випадках, коли безпосередньо з самої заяви не вбачається наявність хоча би загальних ознак кримінального правопорушення.
Як встановлено вище, заява гр. ОСОБА_3 містила повідомлення про вчинення посадовими особами Фастівського РУП ГУНП у Київській області та прокурорами Фастівської окружної прокуратури Київської області, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024111450000190 за ч. 4 ст. 185 КК України, кримінальних правопорушень за ст. 364, 396 КК України, оскільки такі особи, умисно не здійснюють ефективного розслідування у зазначеному вище провадженні, тому що не повідомляють відповідним особам про підозру, процесуальний керівник не надає вчасних та обґрунтованих вказівок слідчому щодо проведення необхідних процесуальних дій.
Наведене, на думку заявника, свідчить про зловживання посадовими особами Фастівського РУП ГУНП у Київській області та прокурорами Фастівської окружної прокуратури Київської області своїм службовим становищем з метою приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Отже, заявник, звертаючись ДБР із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, фактично поскаржився на дії посадових осіб перелічених вище органів досудового розслідування та прокуратури без зазначення фактичних даних, тобто будучи невдоволеним ходом досудового розслідування та обсягом проведених такими посадовими особами процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12024111450000190.
З наведеного витікає, що скарга та долучена до неї заява про вчинення кримінальних правопорушення не містять інформації, яка б вказувала на наявність у діях посадових осіб Фастівського РУП ГУНП у Київській області та прокурів Фастівської окружної прокуратури Київської області, кримінальних правопорушень за ст. 364, 396 КК України.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у заяві ОСОБА_3 достатніх даних, які б свідчили, що дійсно вчинені кримінальні правопорушення.
На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що у цьому випадку органом досудового розслідування не допущено бездіяльності, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 214, 303, 304, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Державного бюро розслідувань щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення за заявою гр. ОСОБА_3 від 22.09.2025, відмовити.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1