Справа №760/18535/20
1-кп/760/917/25
29 жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши відкрите судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, дані про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015140000000159 від 11.08.2015
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015140000000159 від 11.08.2015.
В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в зв'язку із закінченням строків. Захисник обвинуваченого підтримав.
Обвинувачений пояснив, що розуміє наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 49 КК України, йому відомо, що дані обставини не є реабілітуючими та згоден із зазначеними наслідками.
Прокурор проти звільнення відповідальності від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження не заперечував, вказав на наявність для цього правових підстав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені суду матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
Таким чином, з моменту вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення минуло більше десяти років, а тому на даний час строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності сплив.
Причиною спливу строку давності в даному кримінальному провадженні стало те, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення було вчинене в 2014 році, а справа від Київської міської прокуратури (тоді Прокуратури м. Києва) надійшла до суду лише в серпні 2020, тобто через 6 (шість) років після його вчинення.
Крім того, достатньо довготривалий час здійснення даного кримінального провадження обумовлений також систематичним неприбуттям в судове засідання прокурорів як Київської міської прокуратури, так і Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, а також в зв'язку із епідемією COVID-19 та хворобою секретаря судового засідання, початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, достатньо великим обсягом доказів, що були досліджені, перебуванням судді в нарадчій кімнаті в інших провадженнях, клопотаннями захисника про відкладення судового розгляду.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ст.ст.284-288 КПК, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст.63 Конституції та ст.18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Виходячи із цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст.49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення з визнанням ними своєї винуватості в скоєнні злочину.
Розглядаючи клопотання, суд також не може вирішити питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, оскільки клопотання заявлене на тій стадії, коли не допитані всі свідки. Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, суд позбавлений можливості продовжити встановлення обставин інкримінованих правопорушень.
Таким чином, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності в передбачених законом випадках за умови роз'яснення суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме таку позицію висловив Верховний суд в своїй Постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к).
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Як було вище зазначено, кримінальне провадження стосовно обвинуваченого закривається на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Отже, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, слід стягнути з обвинуваченого.
Наведене узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21) та від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23).
Виходячи із зазначеного, суд, -
Клопотання ОСОБА_5 задовольнити.
На підставі ст. 49 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, від кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015140000000159 від 11.08.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 5024,00 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1