СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13635/25
пр. № 2/759/6217/25
27 жовтня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,
18.06.2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви, у якій позивач просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 64 680,00 грн та судові витрати у розмірі 21 211,20 грн, включно з вартістю послуг оцінювача у розмірі 18 000,00 грн, моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн та судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 проживає у трьох кімнатні квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності, а поверхом вище, розміщена квартира №71 , власником якої є ОСОБА_2 , де п?ять років проживають орендарі. Так, протягом чотирьох днів, а саме 14, 16, 17 та 27 січня 2025 року з квартири №71 була неодноразово залита квартира позивача №66 , внаслідок чого пошкоджено стелю, стіни та підлогу у ванній кімнаті, вбиральні на кухні, у зв?язку із чим квартира потребує ремонту, вартість якого за висновками експерта становить 64 680,00 грн. У подальшому, позивачем було направлено офіційну письмову вимогу до відповідача про добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, а також 11.03.2025 року позивач організувала проведення незалежної оцінки вартості відновлення квартири, письмово повідомивши про це відповідача. Окрім того, позивач понесла витрати на оплату робіт з проведення незалежної оцінки, вартість яких становить 18 000,00 грн. Внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу завдано також моральної шкоди, яка виразилася у тривалих негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодженого майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя.
Ухвалою суду від 20 червня 2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 43).
Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження про розгляд справи в порядку спрощеного провадження (а.с.44).
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направила.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 2-282, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 з 23.03.2023 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер №181 .
14.01.2025 та 18.01.2025 позивач зверталася із заявами до ЖЕД-6 Святошинського району м. Києва, в яких просила скласти акт залиття квартири АДРЕСА_1 .
Згідно акту від 28.03.2025 року про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення, гарячого водопостачання, складеного у складі комісії, про те, що 28.01.2025 року у будинку АДРЕСА_6 трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення, а саме: вбиральня -1,3 кв.м. Стнля водоемульсійне покриття виявлено плями залиття до 1 кв.м. Причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВП (або ХВП) є несистематичні витоки побутового характеру з вище розташованої квартири №71 .На момент обстеження інженерних мереж холодного гарячого водопостачання та каналізації у квартирі №71 витоків не виявлено, витоки також відсутні і у квартирі №66 . Каналізаційний внутрішньоквартирний трубопровід з ванної до стоякового трубопроводу в туалеті квартири №71 зацементовано та обкладено плиткою, видима ділянка тільки під ванною (раніше було облицьовано плиткою). На видимій ділянці каналізаційного трубопроводу під ванною у квартирі №71 під час обстеження витоків не виявлено.
15.05.2025 року ЖЕД-6 складено акт про залиття, що трапилось у системі ГО, про те, що у будинку АДРЕСА_7 трапилося залиття, а саме витоки із системи холодного (гарячого) водопостачання на стелі кухні по стику несучої балки виявлено застарілі рижі плями від залиття загаотної площею 1 кв.м. Обстеження встановити неможливо, так як сліди залиття у квартирі №66 носять застарілий характер, а при обстеженні квартири №71 ушкоджень стоякових трубопроводів та внутрішньо квартирної розводки не виявлено, аварійних ситуацій у квартирах №66 та №71 до ЖЕД №6 не надходили. При обстеженні квартири №71 виявлено, що трубопроводи металеві та перебувають у задовільному технічному стані, витоки - відсутні.
11.03.2025 року оцінювачем ОСОБА_3 складено акт про те, що 14-17 січня 2025 року у буд. АДРЕСА_6 трапилося залиття в системі водовідведення, згідно акту ЖЕД-6 КП «ДУОЖФ Святошинського району м. Києва» від 27.01.2025 року, внаслідок витоку з внутрішнього сантехнічого обладання у кв. 7 , внаслідок чого відбулося залиття кв. 66 , а саме залиття стелі ванної кімнати по стіні з відшаруванням штукатурки та вздуттям розміром 47х32 см; кухні - залиття на стику стіни та стелі, внаслідок чого наявні тріщини, висип штукатурки, пошкодження покриття оздоблювального, сліди залиття на підлозі; залиття стелі кухні - сліди залиття у вигляді пожовклих плям уздовж стиків стіни та стелі розміром 107х20 см, на стіні розміром 70х17 см; у туалеті на стику сліди залиття 46х17 см. Причиною залиття, що трапилося на системі водовідведення іморівно є: витоки з внутрішнього квартирного сантехнічного обладнання у кв. №71 .
Листом №6/325 від 06.03.2025 року суб?кт оціночної діяльності ОСОБА_3 було повідомлено ОСОБА_2 про те,що 11.03.2025 року о 12-00 год. огляд квартири №66 , що знаходиться від квартирою, право власності на яку належить йому.
Згідно звіту про незалежну оцінку завдної шкоди внаслідок залиття у кв. АДРЕСА_1 , встанволено, що ринкова вартість витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень становить 64 680,00 грн з урахуванням ПДВ, яка складається із: вартість робіт з ПДВ - 52 120,00 грн, вартість матеріалів з урахуванням зносу з ПДВ - 12 560,00 грн.
Окрім цього, позивачем додано додаткові докази, у вигляді заяв до ЖЕД-6 про те, що 06.08.2025 та 10.08.2025 року року сталися залиття у ванній кімнаті.
Власність зобов'язує (частина 4 статті 319 Цивільного кодексу України). Ця правова норма не лише покладає на власника обов'язки, а й орієнтовно вказує до чого зобов'язаний власник.
Стаття 322 ЦК України покладає на власника тягар утримання майна, тобто власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Статтею 10 ЖК України визначено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
У відповідності до статті 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобовя?зані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати і порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.
Додатком 4 до вказаних Правил встановлено форму акта, з якої вбачається, що в ньому повинно бути відображено: дату складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
За правилами ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно ст. 1192 Цивільного Кодексу України - з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі передати (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої
Згідно ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Обов'язок утримання в належному технічному стані санітарного обладнання квартири покладається на власника квартири, а відтак відповідати за наслідки залиття квартири позивача у справі, що мало місце з квартири відповідача розташованої поверхом вище з тих причин, що були витоки з внутрішнього квартирного сантехнічого обладнання має обов'язок власник квартири, котрий не забезпечив належне утримання санітарно-технічного обладнання, що призвело до залиття квартири №66 розташованої поверхом нижче.
З вищенаведених норм законодавства та зазначених обставин вбачається, що є всі наявні підстави для відшкодування відповідачем завданої позивачу майнової шкоди, оскільки з вини відповідача (недбалого ставлення щодо стану сантехніки (водосполучення) у його квартирі) відбулось залиття водою квартири позивача.
Щодо наявності шкоди та її розміру, зазначені факти доведені позивачем на підставі наданого Звіту про незалежну оцінку завданої шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , який виконано 11.03.2025 року ФОП ОСОБА_3 .
Проте у процесі розгляду справи, судом встановлено, що позивач є співвласником лише 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , а тому відповідно має право на відшкодування 1/3 від загального розміру матеріального збитку, що завданий внаслідок залиття квартири та який позивач просила стягнути на її користь з відповідача, що складає: 64 680,00 грн : 3 = 21 560,00 грн.
Відповідно до п.п. 2,4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, а також у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Неправомірність дій та вина відповідача у завданні шкоди позивачеві полягає у невиконанні зобов'язань власника по утриманню свого власного майна, що передбачено ст. 322 ЦК України, ст. 177 ЖК України, ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово- комунальні послуги», та безпідставною відмовою відшкодувати завдані збитки.
Позивач у своїх поясненнях зазначала про завдані їй моральні страждання внаслідок пошкодження майна, що виразилось у тривалих негативних емоціях і переживаннях та необхідності докладання додаткових зусиль для нормалізації звичного способу життя. Завдану моральну шкоду позивач оцінила в розмірі 5 000 грн. Суд вважає, що такий розмір морального відшкодування є достатнім та справедливим, а тому позов в цій частині слід задовольнити.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Частиною 1 ст. 102 ЦПК України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п. 1 договору №27/03/25 про проведення робіт з незалежної оцінки від 27.02.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , вартість робіт складає 18 000,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково до відповідача то на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір виходячи з розрахунку: (22 226,66 грн (сума задоволених позовних вимог до вказаного відповідача * 100 % / 64 680,00 грн (ціна позову) = 35,91% * 1 211,40 грн (сплачений при поданні позову судовий збір).
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 435,01 грн судового збору та 18 000,00 грн. витрат на проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 151, 177 ЖК України, ст.ст. 22, 23, 322, 383, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовну вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) шкоду завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 21 560 (двадцять одна тисяча п?ятсот шістдесят) грн 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 (п?ять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір по справі у розмірі 435 грн (чотириста тридцять п?ять) грн 01 коп. витрати на проведення експертизи у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Ключник А.С.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 );
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 ).