Справа № 551/800/25
27 жовтня 2025 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Вергун Н.В.,
за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,
представника позивача - адвоката Кучерявої Т.В. ( дистанційно ),
представника третьої особи Стеценко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав, -
18 серпня 2025 року адвокат Кучерява Т.В., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 24 жовтня 2017 року. Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом із батьком, який самостійно піклується про нього та виховує, дитина перебуває на його повному утриманні.
Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , позивач разом з сином і дружиною виїхали до Словаччини. Повернувшись до України, позивач був мобілізований до Збройних Сил України, син разом з дружиною залишився проживати у Словачинні.
Зазначено, що позивач не чинить будь-яких перешкод у спілкуванні матері з сином. Разом із тим, відповідач ніякої участі у вихованні дитини не бере, жодної матеріальної допомоги на утримання сина не надає та не піклується про його фізичний та духовний розвиток. Відповідач не проявляє інтересу до дитини.
Викладене свідчить про самоусунення відповідача від виконання батьківських обов'язків та реалізації батьківських прав, що є підставою для їх позбавлення.
На підтвердження заявлених вимог представник позивача - адвокат Кучерява Т.В. просила зобов'язати орган опіки та піклування виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області в порядку ст. 19 СК України надати суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також допитати у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , мешканців с. Яреськи Миргородського району Полтавської області.
Окрім цього, просила витребувати з Управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУНП в Полтавській області інформацію щодо перетину державного кордону за період часу з 01 січня 2017 року по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Розгляд справи адвокат Кучерява Т.В. просила проводити в порядку ст. 212 ЦПК України в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, у зв'язку з чим розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Разом з цим, зобов'язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області у строк до 05 вересня 2025 року включно надати суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання представника позивача - адвоката Кучерявої Т.В. про виклик свідків задоволено.
Задоволено і клопотання адвоката Кучерявої Т.В. про витребування доказів та, як наслідок, зобов'язано управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУНП в Полтавській області у строк до 05 вересня 2025 року надати суду інформацію щодо перетину державного кордону за період часу з 01 січня 2017 року по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи ухвалено здійснити у порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України ( а.с. 57 - 58 ).
03 вересня 2025 року з управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУНП в Полтавській області надійшла інформація щодо неможливості виконання ухвали суду від 19 серпня 2025 року в частині надання суду витребуваних доказів ( а.с. 63 - 67 ).
04 вересня 2025 року представник позивача - адвокат Кучерява Т.В. звернулася до суду з клопотанням про витребування з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону за період часу з 01 січня 2017 року по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 68 - 71 ).
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року клопотання начальника служби у справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області про відкладення підготовчого засідання задоволено, проведення підготовчого засідання відкладено до 13 год. 00 хв. 29 вересня 2025 року.
Окрім цього, задоволено клопотання представника позивача - адвоката Кучерявої Т.М. про витребування доказів, зобов'язано Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали надати суду інформацію щодо перетину державного кордону відповідачем ОСОБА_2 у період часу з 01 січня 2017 року по теперішній час ( а.с. 74 - 75 ).
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні о 13 год. 00 хв. 13 жовтня 2025 року ( а.с. 101 - 102 ).
У зв'язку з першою неявкою належним чином повідомленого відповідача про місце, дату та час розгляду справи, проведення судового засідання відкладено до 10 год. 00 хв. 27 жовтня 2025 року ( а.с. 116 - 117 ).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надавши представництво своїх інтересів адвокату Кучерявій Т.В.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Кучерява Т.В. вказала на те, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не приймає жодної участі у вихованні дитини, не цікавиться її життям та здоров'ям, матеріальну допомогу сину не надає, у зв'язку з чим заборгованість по сплаті аліментів складає 192 040 грн. 50 коп., тому просила позов задовольнити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_7 суду пояснила, що незважаючи на те, що малолітня дитина наразі перебуває на території іншої держави без законного представника, оскільки батько дитини мобілізований, при вирішенні спору покладалася виключно на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_2 про місце, дату та час розгляду справи повідомлялася в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України ( а.с. 77, 104, 118 ). Окрім цього, за останнім відомим місцем реєстрації відповідача направлялися поштові повідомлення, які поверталися на адресу суду з відміткою « адреса відсутній за вказаною адресою » ( а.с. 79, 115, 120 ).
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 своєчасно повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явилася, причин своєї неявки не повідомила.
Зважаючи на те, що представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, беручи до уваги, що відповідач, будучи своєчасно повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, не подала відзив на позов, суд приходить до висновку про заочний розгляд справи, про що 27 жовтня 2025 року постановлено протокольну ухвалу ( а.с. 130 ).
Оскільки відповідач не надала суду відзив у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено положеннями ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній доказами, у їх сукупності та взаємозв'язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
У силу статті 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов'язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).
Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв'язки дитини з її сім'єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім'ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров'ю та розвитку дитини (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що у справах стосовно дітей у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, виходячи із об'єктивних обставин спору, а потім осіб, які висувають відповідні вимоги.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно частин 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).
За правилами, визначеними статтею 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно зі ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дитини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року (далі - Постанова), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Системний аналіз зазначених вище норм сімейного права дає підстави вважати, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При цьому, врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов'язків» не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.
У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008р. по справі «Савіни проти України» зазначається: «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зав'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.»
У даній ситуації судом враховано, що держава має позитивний обов'язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункт 52 рішення Європейського Суду у справі «Савіни проти України»).
Частинами другою та четвертою статті 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22 листопада 2016 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 21 ).
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1760022 від 10 вересня 2025 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04 березня 2019 року знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 81 ).
За даними Яреськівського старостинського округу виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області за вих. № 472 від 09 вересня 2025 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території старостинського округу не зареєстрована, місце її проживання не відомо ( а.с. 80 ).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Яреськи Миргородського ( колишнього, - Шишацького ) району Полтавської області народився ОСОБА_9 , батьками якого є ОСОБА_1 і ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 23 березня 2015 року, виданим Яреськівською сільською радою Шишацького району Полтавської області ( а.с. 22 ), а також актовим записом про народження, сформованим у застосунку ДП « Дія » ( а.с. 23 - 24 ).
12 вересня 2015 року ОСОБА_1 і ОСОБА_8 ( дошлюбне прізвище, - ОСОБА_11 ) у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Великобагачанського районного управління юстиції у Полтавській області зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис за № 60.
Заочним рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2017 року у справі № 551/825/17, позов ОСОБА_1 задоволено, шлюб, зареєстрований 12 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великобагачанського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 60, між ОСОБА_1 і ОСОБА_8 ( дошлюбне прізвище, - ОСОБА_11 ) розірвано ( а.с. 124 - 125 ).
Як убачається з мотивувальної частини рішення суду, ОСОБА_2 у квітні 2017 року залишила родину ( чоловіка з сином ) та виїхала у невідомому напрямку. З довідки Яреськівської сільської ради Полтавської області від 13 вересня 2017 року слідує, що малолітній син подружжя ОСОБА_9 проживає в сім'ї батька ( а.с. 124, зворот ).
Судовим наказом Шишацького районного суду Полтавської області від 02 листопада 2018 року у справі № 551/1102/18, постановлено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Ільниця Іршавського району Закарпатської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ? частини її заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття ( а.с. 126 ).
Відповідно до інформації Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області за вих. № 41990 від 31 липня 2025 року, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у відділі ДВС перебуває ВП № 57842340 з примусового виконання судового наказу № 551/1102/18 від 02 листопада 2018 року, виданого Шишацьким районним судом Полтавської області.
У рамках виконавчого провадження, 05 грудня 2018 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яку надіслано боржнику на виконання та стягувачу для відому.
08 лютого 2019 року у порядку ст. 71 Закону України « Про виконавче провадження », у зв'язку з наявною заборгованістю, сукупний розмір якої становив понад три місяці, відомості про боржника внесено до Єдиного реєстру боржників.
07 лютого 2020 року, у зв'язку з наявною заборгованістю, сукупний розмір якої перевищував чотири місяці, винесені постанови про тимчасове обмеження боржника у праві полювання, користування зброєю, керування транспортними засобами, а також у праві виїзду за межі України, які направлені боржнику для відому та у відповідні установи для виконання.
04 лютого 2024 року державним виконавцем сформовано запит про інформацію, яка містить банківську таємницю. З отриманої інформації відомо, що за боржником рахуються закриті та не підтверджені банківські рахунки, грошові кошти на яких відсутні.
Окрім цього, встановлено, що транспортні засоби за боржником не зареєстровані.
Із відповідей з ПФ України, боржник доходів не отримує.
Заборгованість із сплати аліментів, станом на 31 липня 2025 року, становить 192 040 грн. 50 коп. ( а.с. 27 - 28 ).
Згідно витребуваної судом інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, яка надійшла на адресу суду 12, 18, 23 вересня 2025 року, 02 жовтня 2025 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14 грудня 2021 року, о 13 год. 49 хв. у м. Львів перетнула державний кордон та в'їхала на територію України ( а.с. 88,89, 93,109 ).
Відповідно до інформації ЗДО « Пролісок » ( місцезнаходження: Полтавська область, Миргородський район, с. Яреськи ), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зарахований у дошкільний навчальний заклад згідно поданої батьком ОСОБА_1 заяви від 28 квітня 2017 року.
Дитина відвідувала вікову групу « Дзвіночок » з 25 квітня 2018 року по жовтень 2018 року. Приводили та забирали дитину дідусь і бабуся ( батьки батька ) та батько, коли у нього була можливість. Мати за вказаний період жодного разу не було у садочку.
За спостереженням та характеристик практичного психолога і вихователів даної групи дитина потребувала особливої уваги та навчання, про що неодноразово наголошувалося дідусеві та бабусі, надавалися рекомендації, оскільки дитини постійно проживала у їх родині, а також батькові.
У 2019 році в інтересах дитини, з метою створення оптимальних умов для дитини з особливими освітніми потребами, забезпечення психолого - педагогічного супроводу дитини з особливими потребами до садочку була запрошена виїзна обласна комісія спеціалістів - педіатр, психолог і інші спеціалісти, які б надали відповідні документи та рекомендації.
З наслідками огляду дитини, відділом освіти, молоді, спорту та культури Шишацької РДА був виданий наказ № 171 від 04 жовтня 2019 року « Про організацію інклюзивної освіти » в ЗДО « Пролісок » Шишацької районної ради, наказ ЗДО « Пролісок » Шишацької районної ради № 80-о від 09 жовтня 2019 року « Про визначення інклюзивної групи в ЗДО « Пролісок », введено ставку асистента вихователя для ОСОБА_3 та створені всі умови для перебування його в садочку.
Протягом 2019 року та до 01 вересня 2020 року Нікіта садок не відвідував ( а.с. 30 ).
15 квітня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків ) зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 928 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 ( а.с. 25 ).
Відповідно до інформації « Центру первинної медичної допомоги № 2 Харківського району » КНП Пісочинської селищної ради Харківської області за вих. № 356 від 01 серпня 2025 року, медичне обслуговування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюється відповідно до укладеної декларації сімейним лікарем ОСОБА_12 .
Протягом часу перебування на обліку з приводу захворюваності або профілактичних оглядів на прийом до лікаря дитину супроводжували батько - ОСОБА_1 , а також бабуся - ОСОБА_13 .
Згідно з наявною медичною документацією, мати дитини до лікаря не зверталася ( а.с. 29 ).
Таким чином, судом встановлено, що усі обов'язки по вихованню та утриманню сина ОСОБА_14 з 2017 року здійснює позивач ОСОБА_1 . Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 позивач разом з сином ОСОБА_14 , дружиною та її донькою від попереднього шлюбу виїхали до Словаччини.
Вказані обставини підтвердили у судовому засіданні й свідки ОСОБА_15 і ОСОБА_5 , які вказали на те, що відповідач залишила сина ОСОБА_14 , коли йому було близько 1.5 роки і з того часу його життям та розвитком не цікавиться. Наразі позивач створив нову родину, з якою проживав у Словаччині.
Свідок ОСОБА_5 акцентувала увагу суду на тому, що племінник ОСОБА_14 не пам'ятає біологічну матір, місцезнаходження якої їй не відомо. Вважає своєю матір'ю дружину позивача ОСОБА_16 , з якою має тісний зв'язок.
До матеріалів справи долучені світлини, на яких зображений ОСОБА_14 в оточені батька та родини ( а.с. 51 - 53 )
Відповідно до довідки про відвідування школи, ОСОБА_9 у 2024 - 2025 роки відвідує початкову школу Длге Гони у м. Тренчин, Словаччина ( а.с. 32 ).
27 червня 2025 року ОСОБА_9 отримав диплом за успішне здобуття початкової освіти першого рівня ( а.с. 34, 36 - 37,40 ).
За результатами спостереження та проведеної кандидатом психологічних наук, доцентом, директором Громадської організації « Центр сучасної психології » ОСОБА_17 індивідуальної психологічної діагностики на дистанційній платформі Zoom 09 серпня 2025 року, констатовано, що рівень психологічного розвитку ОСОБА_3 , 2015 року народження, перебуває у межах вікової норми. Мислення має наочно - образний характер із поступовим переходом до словесно - логічного, що дозволяє йому робити прості узагальнення та пояснювати власні висновки. ОСОБА_14 відкритий у спілкуванні з дорослими та дітьми, вміє враховувати почуття інших і проявляє турботу.
Особливе місце в емоційному житті хлопчика займає мама ОСОБА_16 ( дружина батька ) та батько ОСОБА_18 . Їх він сприймає як фігури безпеки, стабільності та підтримки. У розмовах і проективних зображеннях ОСОБА_14 часто підкреслює, що йому комфортно та спокійно, коли обидва батьки поруч. ОСОБА_19 описує як « турботливу, яка допомагає і обіймає », а батька як « сильного і надійного, з яким цікаво гратися і який завжди захистить ».
Окремо варто відзначити позитивні стосунки з бабусями ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , які відіграють підтримувальну роль, а також із сестрою ОСОБА_22 ( донька дружини батька від попереднього шлюбу ), з якою у ОСОБА_14 є тісний емоційний зв'язок.
Біологічну матір хлопчик не згадував і не зображував у методиках, що свідчить про відсутність її емоційного впливу на теперішньому етапі життя.
Результати психодіагностичних методик, зокрема методика Рене Жиля показала позитивну інтеграцію ОСОБА_14 в сімейному оточенні, високу орієнтацію на підтримку від батьків і теплі взаємини з найближчими членами родини. ОСОБА_23 сім'ї: хлопчик зобразив себе в центрі, поруч з мамою і татом, усі фігури великі, кольори - теплі, що символізує емоційний комфорт і захищеність.
Отже, ОСОБА_14 має вікову норму психічного розвитку, адекватну самооцінку, сформовані соціальні та комунікативні навички. Його емоційна стабільність значною мірою підтримується теплими і надійними стосунками з мамою ОСОБА_16 і татом, а також з розширеним колом близьких родичів. Він демонструє здатність до емпатії, співпраці, творчого самовираження та гнучкості в адаптації до нових умов ( а.с. 43 - 44 ).
Обґрунтовуючи відмінності у характеристиках ОСОБА_3 , кандидат психологічних наук ОСОБА_17 вказала на те, що різниця між характеристиками із дитячого садка, який відвідувала дитина, та результатами психологічної діагностики пояснюється різним часовим проміжком, віковими особливостями та умовами, у яких здійснювалися спостереження. Документ із садка відображає певні труднощі соціальної адаптації в дошкільному колективі, тоді як висновок психолога 2025 року демонструє актуальний рівень розвитку та особистісні ресурси ОСОБА_14 , який нині перебуває у межах вікової норми та характеризується емоційною стабільністю, комунікативними навичками й здатністю до гармонійних стосунків ( а.с. 45 - 46 ).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 за вих. № 693/40779 від 05 липня 2025 року, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 ( а.с. 26 ).
Згідно з висновком органу опіки та піклування Шишацької селищної ради Полтавської області № 01-22/1346 від 15 вересня 2025 року, який надійшов на адресу суду 15 вересня 2025 року, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_10 , від яких у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_9 . 12 вересня 2015 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_10 , який був розірваний 24 жовтня 2017 року.
Після народження сина подружжя виїхало до Словаччини на заробітки, догляд за дитиною здійснювали дідусь і бабуся по батьковій лінії, які проживають за місцем реєстрації позивача.
Повернувшись на територію України, позивач ОСОБА_1 15 квітня 2021 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . Після одруження подружжя проживало у м. Пісочин, з якими проживав і син позивача від попереднього шлюбу ОСОБА_9 .
Згодом родина переїхала до Словаччини, де у м. Тренчин дитина здобувала освіту у початковій школі Длге Гони .
У 2025 році позивач був мобілізований до Збройних сил України та в даних час перебуває на військовій службі.
Працівниками служби у справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області проведено бесіду з позивачем ОСОБА_1 , який повідомив, коли сину виповнилось один рік, вони разом з колишньою дружиною ОСОБА_2 виїхали до Чехії, про те до України повернувся без дружини разом з сином. Мати дитини протягом останніх дев'яти років не підтримує стосунки з дитиною, не цікавиться його життям, не надає матеріальної підтримки, заборгованість з сплати аліментів, станом на 31 липня 2025 року, становить 192 040 грн. 50 коп. ОСОБА_1 не відоме теперішнє місце перебування колишньої дружини, також йому не відомі й засоби зв'язку з нею. ОСОБА_1 повідомив, що син вважає своєю матір'ю його теперішню дружину ОСОБА_4 , з якою, у даний час, перебуває у Словаччині. Біологічну матір не згадує та не пам'ятає.
Працівниками служби не вдалося з'ясувати думку відповідача щодо пред'явленого до неї позову, оскільки місце її знаходження ( перебування ) не відоме.
З огляду на наведене, орган опіки та піклування Шишацької селищної ради Полтавської області при вирішенні спору покладається на розсуд суду ( а.с. 90 - 91 ).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у грудні 2021 року повернулася на територію України з Чехословаччини та свідомо обрала такі життєві умови, за якими її участь у вихованні сина ОСОБА_14 жодним чином не проявлена. При цьому, такі життєві умови були обрані відповідачем саме після народження дитини. Така поведінка відповідача дає підстави вважати, що остання з 2017 року свідомо нехтує інтересами та не бажає відновити зв'язок з сином, і свідчить про відсутність активного намагання матері брати участь у вихованні дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач ОСОБА_1 самоусунулася від виконання своїх обов'язків з виховання дитини без поважних причин, не виявляє щодо свого сина батьківського піклування, не займається його вихованням та не піклується про нього, не проявляє інтересу до стану його здоров'я, не цікавиться його фізичним, моральним і духовним розвитком, суд приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_3 .
Судом не встановлено, що відповідач бажає змінити свою винну поведінку, яка полягає в ухиленні від виконання батьківських обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_14 , тому застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав є виправданим.
Натомість, позивачем належними та достатніми докази доведено порушення відповідачем права дитини на належне батьківське піклування зі сторони матері, тому позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини є підставним та ефективним способом захисту законних інтересів ОСОБА_3 , який на час розгляду справи в суді перебуває на території Чехословаччини без законного представника, оскільки його батько у 2025 року мобілізований до Збройних Сил України.
При цьому, позивач ОСОБА_1 протягом 2019 - 2021 року ініціював питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина, однак рішення по суті спору не були винесені, що свідчить про постійне намагання позивача захистити права свого малолітнього сина.
Зокрема, 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Лук'яненко С.Л., звертався до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року у справі № 551/1332/19, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав визнано неподаною та повернуто позивачеві у зв'язку з тим, що останній не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом ( а.с. 127 ).
Окрім цього, ухвалою суду від 24 листопада 2021 року у справі № 551/514/21, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України ( а.с. 128 ).
Разом з цим, суд зауважує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Тобто, відповідач не позбавлена можливості все ж таки змінити своє ставлення до дитини та її виховання і у подальшому поставити питання про поновлення у батьківських правах (стаття 169 СК України), а також не позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про надання ій права на побачення з дитиною (ст. 168 СК України).
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 161, 164, 166 СК України, статтями 4, 5, 141, 265, 268, 273, 280 - 284, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , судові витрати, що складаються з сплати судового збору, в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Шишацьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з для вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя: