Справа № 545/3399/25
Провадження № 2/545/2071/25
29 жовтня 2025 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участю секретаря судового засідання Пінчук З.І.,
представника позивача Гнатенко О.М.,
представника відповідача - адвоката Сидоренко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
29.09.2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів та поновлення процесуального строку для подачі вказаного клопотання до суду, яке подано до суду стороною позивача за допомогою системи «Електронний суд». У своєму клопотанні представник позивача просила суд витребувати з АТ «Універсал Банк» інформацію, яка підтвердить факт отримання ОСОБА_1 грошових коштівна карту № НОМЕР_1 . Щодо пропуску строків для подачі клопотання про витребування доказів зазначила, що представник позивача не мала змоги подати клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою , оскільки вже на стадії подачі відзиву позичальник категорично заперечила факт отримання кредиту, а дані докази є необхідними для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримала подане клопотання та прохала суд його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.
У судовому засіданні представник відповідача заперечували проти задоволення клопотання, оскільки виходячи із системного тлумачення норм статей 84 і 83 ЦПК України, суд може витребувати докази за одночасного існування таких обставин:
1)Клопотання про витребування доказів позивачем має бути подано разом із позовною заявою. У випадку заявлення такого клопотання пізніше, позивач повинен обґрунтувати причини неможливості його подання разом із позовною заявою.
2)Клопотання повинно містити відомості про заходи, вжиті стороною, для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
3)У позовній заяві має бути зазначено про неможливість самостійного отримання учасником справи певного доказу.
Позивачем, при заявлені клопотання про витребування доказів 29.09.2025 року разом із поданням відповіді на відзив, жодна із наведених обставин не дотримана.
У позовній заяві не міститься вказівки на те, що докази, які позивач просить суд витребувати, не можуть бути подані позивачем разом із позовною з об'єктивних причин, як і відсутня інформація про те, що позивачем вживалися всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання заявлених у клопотанні доказів. Одного лише посилання на те, що запитувані докази містять відомості, які становлять банківську таємницю, не достатньо для виконання вказаної умови, яка чітко визначена ч. 4 ст. 83 ЦПК України.
Клопотання про витребування доказів подано поза визначеного ч. 1 ст. 84 ЦПК України строку на заявлення такого клопотання, та не містить жодних обґрунтувань неможливість його подання у встановлений законом строк з причин, що не залежали від позивача, що виключає можливість поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів та має бути залишено судом без задоволення на підставі ч. 1 ст. 84 ЦПК України.
Заслухавши доводи сторони позивача, думку представника відповідача, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд дійшов наступного висновку.
Положенням ст. 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1).
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з власної ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду.
Тому, уразі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Таким чином, законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
У будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Обґрунтовуючи подане клопотання про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів, представник позивача зазначила, що клопотання разом у встановлений процесуальним законодавством строк не було подано, так як необхідність у витребуванні доказів виникла в процесі розгляду справи в суді.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі №9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 р. в справі №560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи те, що представником позивача пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні наведено поважні причини та вказано обґрунтовані обставини неможливості його подання у встановлений строк, що не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для подання клопотання, то суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення процесуального строку для подання вказаного клопотання.
Таким чином, клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку для подачі заяви про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 43, 83, 258-260, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про поновлення процесуального строку для подачі заяви про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» строк на подачу клопотання про витребування доказів.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
СуддяТетяна ЗУБ