Дата документу 28.10.2025Справа № 554/7140/25
Провадження № 2/554/3439/2025
28 жовтня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В травні 2025 року позивач ТОВ «Споживчий Центр» в особі уповноваженого представника звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.07.2024 року № 18.07.2024-100002174, укладеним між сторонами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір (оферти) № 18.07.2024-100002174.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18.07.2024 року.
Позивач зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 18.07.2024 року отримала кредитні кошти у розмірі 6 000 грн на свій рахунок, а отже акцептувала умови Договору шляхом підписання Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки на отримання кредиту електронним цифровим підписом.
Позивач вказує, що під час укладення кредитного договору Позичальником було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку України. ТОВ «Споживчий центр» є абонентом Системи BankID НБУ з 26 жовтня 2020 року.
Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 17 760 грн.
Сума заборгованості, за даними позивача, становить 17 760,00 грн. Позивач також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 30.06.2025 року справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, представника у судове засідання не направив, у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.
Відповідно до ст.281 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого відповідача у порядку заочного провадження. У зв'язку з викладеним, враховуючи належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та його неявку, суд проводить заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснюється секретарем судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши письмові докази, а саме: копію паспорту споживчого кредиту, копію заявки на отримання кредиту, копію квитанції про видачу коштів від 18.07.2024 року, довідку-розрахунок заборгованості, копії документів щодо проходження ідентифікації через систему BankID, встановив наступне.
Між сторонами 18.07.2024 року укладено кредитний договір № 18.07.2024-100002174 в електронній формі шляхом підписання оферти та акцепту одноразовим ідентифікатором та електронним підписом відповідача.
Позивач надав відповідачу кредит у сумі 6 000 грн., свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав належним чином, що підтверджується квитанцією від 18.07.2024 року та довідкою-розрахунком.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
ОСОБА_1 18.07.2024 року електронним цифровим підписом підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у розмірі 6 000 грн., а отже акцептувала умови Договору.
Під час укладення кредитного договору Позичальником було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку України. ТОВ «Споживчий центр» є абонентом Системи BankID НБУ з 26 жовтня 2020 року, що підтверджується відповідними документами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір у письмовій формі шляхом підписання його сторонами за допомогою електронного підпису.
Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов'язання за Договором не виконала, кредит у встановлений договором строк - до 23.10.2024 року не повернула, проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі не сплатила.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором станом на день подання позову утворилась заборгованість у сумі 17 760,00 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 634 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів погашення заборгованості або заперечень щодо її наявності чи розміру відповідач суду не надала. Відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву, не надала суду пояснень щодо підстав виникнення спору, не спростувала доводів та доказів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши подані позивачем докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для підтвердження позовних вимог. Позовні вимоги підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, оскільки факт укладення між сторонами кредитного договору, надання позивачем кредиту відповідачу, порушення відповідачем умов договору щодо повернення кредиту та сплати процентів підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 422,40 грн., сплачений позивачем при поданні позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 626, 628, 634, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронні довірчі послуги», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», заборгованість за Кредитним договором № 18.07.2024-100002174 від 18.07.2024 року, у загальному розмірі 17 760,00 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» суму коштів витрачених на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-а, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.В. Тімошенко