Справа № 948/796/25
Номер провадження 2/948/487/25
21.10.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю: секретаря Ткач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко Інна Вікторівна, Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 21.10.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-
у серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Машівського районного суду Полтавської області зі вказаною позовною заявою, мотивованою тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка доводиться позивачці двоюрідною бабусею по батьковій лінії родинних відносин та яка тривалий час проходила стаціонарне лікування у Полтавській обласній психіатричній клінічній лікарні, а в подальшому з березня 2001 року проживала та проходила лікування у Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно померлої у виді належного права на земельну частку (пай). Враховуючи те, що на протязі життя спадкодавець була одинокою, у шлюбі не перебувала, дітей не мала, останні роки проживала у медичному закладі через наявну душевну хворобу, а тому єдиним спадкоємцем за законом була рідна сестра ОСОБА_3 .
У зв'язку з цим, позивач протягом тривалого часу вважала, що ОСОБА_4 , яка доводиться їй рідною бабусею, прийняла спадщину після смерті рідної сестри, а в свою чергу після її смерті прийняв спадщину батько позивачки - ОСОБА_5 . Натомість, після смерті батька, позивач дізналася, що спадщина після смерті двоюрідної бабусі ОСОБА_2 не була ніким прийнята в установленному порядку, а тому на даний час вона являється єдиним спадкоємцем до майна померлої.
Таким чином, позивач протягом тривалого часу була необізнана у тому, що спадщина після смерті її двоюрідної бабусі не була прийнята спадкоємцями за законом, а тому натепер прийняття спадщини пов'язано з об'єктивними перешкодами у її прийнятті.
Так, позивачка маючи намір оформити спадщину та звернувшись до приватного нотаріуса, отримала лист-роз'яснення про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що у визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини не подано заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Позивач вважає, що обставини пропуску строку для прийняття спадщини є об'єктивними та поважними, оскільки вона на протязі тривалого часу була впевнена в тому, що спадкові права переходили до спадкоємців по черговості та охоплювали всі майнові права щодо належного прийняття спадщини.
На підставі вищевикладеного позивачка просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Оріхівка Лубенського району Полтавської області (а.с.2-6).
Ухвалою від 01.09.2025 суд відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та залучив до участі в справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко І.В. та Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат (а.с. 46).
02.10.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті (а.с.62).
У судове засідання сторони та третя особа не з'явилися, направили клопотання про проведення судового засідання без їх участі (а.с.70,72-74,78), представник позивача - адвокат Жигилій І.Ф. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та наполягала на задоволенні позову, голова Михайлівської сільської ради Коляндра М.П. проти задоволення позову не заперечував, третя особа -1 при вирішенні справи покладається на розсуд суду, третя особа-2 думки щодо розгляду справи не висловила.
Враховуючи подані сторонами та третіми особами заяви про розгляд справи без їх участі, суд розглянув справу за відсутності сторін та третіх осіб, з'ясувавши правову позицію сторін, дослідивши надані письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 76 років в с.Оріхівка, Лубенського району Полтавської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.12.2001 (а.с.16).
За інформацією з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 СК України, батьками ОСОБА_6 записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.15).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 86 років в с.Тростянець Полтавського району Полтавської області померла ОСОБА_4 (а.с.38).
За Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00051906731 від 20.06.2025, ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.13).
Як убачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00051907446 від 20.06.2025, 01.02.1967 року Тростянецькою сільською радою Полтавського району Полтавської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.14).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_5 записані: батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_4 (а.с.12).
За даними сідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_13 (а.с.9).
Як убачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00034653519 від 19.01.2022, Виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області 19.10.1997 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с.10).
Отже, позивач ОСОБА_1 є двоюрідною онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2
04.12.2009 року приватним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О.В. видано ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 (а.с.39).
Як видно зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 02.12.2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 68 років помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.40).
07.02.2025 року державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О.В. ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на приватизованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки CITROEN модель BERLINGO, реєстраційний номер НОМЕР_5 (а.с.41-42).
Тобто позивач є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 батька ОСОБА_5 , який успадкував майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 матері ОСОБА_4 .
Згідно з Державним актом на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000057 від 18.12.1995, колективному сільськогосподарському підприємству «Славутич», с.Михайлівка Машівського району Полтавської області, передано в колективну власність 6888,0 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, додатком якого є Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, в якому під номером 871 значиться ОСОБА_2 (а.с.17-32).
Згідно з довідкою Високо-Тополянського психоневрологічного диспансеру від 07.07.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживала на правах підопічної та повному державному забезпеченні з 12.03.2001 року. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , похована на території інтернатної установи (а.с.35).
Як убачається з довідки Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №1546 від 06.08.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Проживала разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 у період з 1994 по 1997 роки (а.с.36).
Приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко І.В. надано роз'яснення ОСОБА_1 щодо прийняття спадщини та встановлення факту прийняття спадщини. Одночасно нотаріус повідомила, що згідно даних Спадкового реєстру спадкова справа на майно померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 - не заведена (а.с.37).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
За змістом статей 4, 265 ЦПК України позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.
Згідно з пунктом 3 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у редакції від 16 січня 2003 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року, отже для вирішення цієї справи підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України 1963 року.
Відповідно до положень статті 524 ЦК України, 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (ч. 1). Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом (ч. 2). Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави (ч 3).
За правилами статей 525 і 526 ЦК України, 1963 року, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.
Відповідно до статті 534 ЦК України, 1963 року, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Згідно вимог статті 553 ЦК України, 1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на корисить кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або заз заповіто, а також на користь держави або окремих дерєжавних, кооперативних або іншиї громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається (частина 1). Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу) (частина 2).
Відповідно до ст. 548 ЦК України, 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Дії, що свідчать про прийняття спадщини врегульовані нормамистатті 549 ЦК України, 1963 року. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (частина 1). Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частина 2).
Аналіз змісту статей 548, 549 ЦК України 1963 року свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 747/467/18 та від 30 січня 2023 року в справі № 463/9696/20 зазначено, що під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, необхідно розуміти різні дії спадкоємця з управління, розпорядження і користування цим майном, підтримання його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.
У постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі № 305/235/17 та від 03 листопада 2021 року в справі № 452/938/18 вказано, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов'язкового страхування; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі № 305/235/17 та від 03 листопада 2021 року у справі № 452/938/18.
У постанові від 28 вересня 2023 року в справі № 753/22860/17 Верховний Суд зазначив, що прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат). Заповіту вона при житті не склала. За правилами частини 2 статті 524 ЦК України спадкоємство здійснюється за законом.
У своєму позові позивач вказала що спадщина піля смерті її двоюрідної бабусі ОСОБА_2 не була ніким прийнята у встановленому порядку.
Статтею 529 ЦК УРСР було врегульовано питання першої черги спадкоємців за законом: при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга), що визначено статтею 530 ЦК УРСР.
Згідно зі статтею 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування (у пункті 1) з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування також вказано, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Зазначене положення підтверджується висновками викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року № 14-608цс18 (справа № 145/797/15-ц) та Верховним Судом у постанові від 15 травня 2019 року № 61-39068св18 (справа № 391/769/17).
Отже, оскільки спадкоємець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_12 , спадщину після її смерті до вказаної дати ніхто не прийняв, а тому строк для прийняття спадщини може бути продовжений тільки спадкоємцям за законом, до кола яких позивач, яка є двоюрідною онукою померлої ОСОБА_2 , не відноситься.
Такий висновок ґрунтується на правовій позиції, що висловлена Верховним Судом 16 жовтня 2019 року в постанові по справі № 280/655/17 провадження № 61-26520св18.
Відтак суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко Інна Вікторівна, Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , виданий 09.07.2024 року, РНОКПП НОМЕР_7 .
Відповідач: Михайлівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: вул. Молодіжна, 17, с.Михайлівка, Полтавський р-н., Полтавська обл., код ЄДРПОУ 21047603.
Третя особа 1: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко Інна Вікторівна, адреса: проспект Володимирівський, 128/2, м. Лубни, Лубенський р-н, Полтавська обл.
Третя особа 2: Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат, місцезнаходження: вул. Перше Травня, 1А, с. Оріхівка, Лубенський р-н, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 03189147.
Повний текст Рішення складений 29.10.2025.
Суддя С. М. Косик