Справа № 539/824/24
Провадження № 1-кп/539/56/2025
29 жовтня 2025 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни кримінальні провадження № 120241705700000004 від 01.01.2024, № 12024170570000216 від 05.03.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, не заміжня, працює в ТОВ «Грейд» оператором 1 лінії, має трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , 2011 р.н., ОСОБА_6 , 2013 р.н., ОСОБА_7 , 2019 р.н. та, в силу ст. 89 КК України раніше не судима,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.200, ч.2 ст.200, ч.1 ст.361, ч.2 ст.361, ч.2 ст.125, ч.1 ст.182, ч.2 ст.182 КК України, -
24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє по теперішній час.
ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, 02.12.2023 о 15 годині 46 хвилин, знаходячись поряд із багатоквартирним будинком № 7 по вулиці Молодіжній в с. Войниха Лубенського району, випадково почувши розмову між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про необхідність перерахування грошових коштів на банківську картку, вирішила допомогти перерахувати грошові кошти на банківську карту доньки ОСОБА_8 . В подальшому, отримавши всі необхідні реквізити банківської картки та шматок паперу на якому зазначено пін код від банківської картки ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ввела всю вище перераховану інформацію на своєму телефону, зберігши її. Повернувшись додому, ОСОБА_5 цього ж самого дня за період часу із 15 години 55 хвилин по 18 годину 43 хвилини, маючи збережену інформацію по банківській картці ОСОБА_8 , вирішила викрасти грошові кошти із банківської картки ОСОБА_8 перерахувавши їх на свою банківську картку відкриту в АТ «Універсалбанк».
Так, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, в умовах воєнного стану, зайшовши до додатку «Приват24», який був збережений у її телефоні перерахувала з банківської картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , на свій банківський рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 5200 гривень, належні ОСОБА_8 , тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця, спричинивши останній матеріальних збитків на суму 5200 гривень.
Після чого ОСОБА_5 викраденими грошовими коштами в сумі 5200 гривень розпорядилась на власний розсуд.
Крім того, 02.02.2024 у денний час, ОСОБА_5 перебувала за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де у неї виник злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів в сумі 15000 грн., котрі були перераховані ОСОБА_10 на банківський рахунок АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 , який відкритий на ім'я ОСОБА_5 та призначалися для ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 зрозумівши, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, самостійно, не повідомивши ОСОБА_11 , повторно заволоділа грошовими коштами в сумі 15000 грн., котрі зняла із власного рахунку № НОМЕР_3 .
В подальшому, ОСОБА_5 розпорядилася викраденими коштами на власний розсуд, чим задала потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду у сумі 15000 грн.
Крім того, 02.02.2024 о 12 год. 43 хв. ОСОБА_5 перебувала за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де у неї виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем з метою подальшого заволодіння грошовими коштами свого знайомого ОСОБА_11 , котрі зберігалися на його рахунку в автоматизованій інформаційній системі АТ «Універсал Банк» «monobank».
Так, ОСОБА_5 із метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем - облікового запису потерпілого ОСОБА_11 в автоматизованій інформаційній системі АТ «Універсал Банк» «monobank», яка згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що вона не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на банківському рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_4 , знаючи комбінацію паролю-доступу користувача, з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі витоку інформації та бажаючи їх настання, без дозволу власника, на його мобільному телефоні марки «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» ввела логін та пароль для входу до автоматизованої інформаційної системи АТ «Універсал Банк» «monobank» та отримала доступ до персональних даних ОСОБА_11 , у результаті чого несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої (інформаційної) системи АТ «Універсал Банк» «monobank» та отримала доступ до банківського рахунку ОСОБА_11 по банківському рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 .
Разом із цим, 02.02.2024 о 12 год. 43 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснивши несанкціоноване втручання в роботу належного потерпілому ОСОБА_11 облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ «Універсал Банк» «monobank» та, отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківському рахунку № НОМЕР_5 , з метою їх подальшого викрадення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що у відповідності положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_11 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківському рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 , неможливе без документа на переказ, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_11 в автоматизованій інформаційній системі АТ «Універсал Банк» «monobank», підробила електронний документ на переказ - квитанцію (ID транзакцію) № 11904813930 від 02.02.2024, у якій зазначила завідомо недостовірні відомості щодо наміру ОСОБА_11 здійснити переказ коштів в сумі 10000 грн. із банківського рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 на свою банківську картку АТ «КБ «Глобус» № НОМЕР_6 .
Після цього, підробивши вищевказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вищевказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_11 , за допомогою його мобільного телефону марки «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» спрямувала завідомо підроблений платіжний документ - квитанцію № 11904813930 від 02.02.2024 в обробку платежів, чим незаконно надала банку наказ про перерахунок коштів потерпілого.
Крім того, 02.02.2024 о 12 год. 43 хв. ОСОБА_5 , використовуючи мобільний телефон «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» із сім- карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_7 , здійснила вхід в обліковий запис в автоматизованій системі віддаленого доступу WЕВ- банкінгу АТ «Універсал Банк» «Моnobank», що належить ОСОБА_11 , на якому зберігались його персональні дані, з метою подальшого оформлення кредиту на потерпілого, ОСОБА_11 та в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно якої «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VІ, згідно якої «поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, згідно якої «інформація про фізичну особу є конфіденційною, конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом», а також усвідомлюючи, що згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 «до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження», а отже, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, отримавши та незаконно зберігаючи вказану конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без відома та дозволу власника здійснила виконання функції «Ваnking ID» під час оформлення 02.02.2024 онлайн заявки для отримання кредиту в сумі 10 000 грн. у фінансовій установі АТ «Універсал Банк» надала згоду на обробку персональних даних та передачу і отримання інформації до Бюро кредитних історій, таким чином, без дозволу та відома ОСОБА_11 , ОСОБА_5 використала та поширила конфіденційну інформацію про потерпілого, а саме паспорт громадянина України № НОМЕР_8 та реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_9 видані на ім'я останнього.
Крім того, 02.02.2024 у ОСОБА_5 за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів із банківського рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 свого знайомого ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільнонебезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 скориставшись відсутністю власника та тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, самостійно, достовірно знаючи логін та пароль, здійснила вхід в мобільний додаток «monobank», який був встановлений на її телефоні марки «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» та увійшла у систему, де 02.02.2024 о 12:43 годині повторно здійснила крадіжку грошових коштів, шляхом здійснення банківської операції по переказу грошових коштів із банківського рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 , належного ОСОБА_11 , в сумі 10000 грн. на свою банківську картку АТ «КБ «Глобус» № НОМЕР_6 .
В подальшому, ОСОБА_5 розпорядилася викраденими коштами на власний розсуд, чим задала потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду у сумі 10000 грн.
Крім того, 03.02.2024 о 14 год. 02 хв. та 04.02.2024 о 13 год. 14 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , здійснивши несанкціоноване втручання в роботу належного потерпілому ОСОБА_11 облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ «Універсал Банк» «monobank» та, отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківському рахунку № НОМЕР_5 , з метою їх подальшого викрадення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що у відповідності положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_11 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківському рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 , неможливе без документа на переказ, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_11 в автоматизованій інформаційній системі АТ «Універсал Банк» «monobank», повторно підробила електронні документи на переказ - квитанції (ID транзакцію) № 11917495615 та № 11917537626 від 03.02.2024, а також № 11927101383 та № 11927320800 від 04.02.2024, у яких зазначила завідомо недостовірні відомості щодо наміру ОСОБА_11 здійснити переказ коштів в сумах 9984 грн., 1500 грн. та 4000 грн. із банківського рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 на свою банківську картку АТ «КБ «Глобус» № НОМЕР_6 .
Після цього, підробивши вищевказані електронні документи, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вищевказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_11 , за допомогою його мобільного телефону марки «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» спрямувала завідомо підроблені платіжні документи - квитанції № 11917495615 та № 11917537626 від 03.02.2024, а також № 11927101383 та № 11927320800 від 04.02.2024 в обробку платежів, чим незаконно надала банку наказ про перерахунок коштів потерпілого.
Крім того, 03.02.2024 у ОСОБА_5 за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів із банківського рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 свого знайомого ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 скориставшись відсутністю власника та тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, самостійно, достовірно знаючи логін та пароль, здійснила вхід в мобільний додаток «monobank», який був встановлений на її телефоні марки « Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» та увійшла у систему, де 03.02.2024 о 14:02 та 14:05 годині повторно здійснила крадіжку грошових коштів, шляхом здійснення банківських операцій по переказу грошових коштів із банківського рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 , належного ОСОБА_11 , в сумі 9984 грн. на свою банківську картку АТ «КБ «Глобус» № НОМЕР_6 .
В подальшому, ОСОБА_5 розпорядилася викраденими коштами на власний розсуд, чим задала потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду у сумі 9984 грн.
Крім того, 04.02.2024 о 13 год. 14 хв. ОСОБА_5 , використовуючи мобільний телефон «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_7 , повторно здійснила вхід в обліковий запис в автоматизованій системі віддаленого доступу WЕВ-банкінгу АТ «Універсал Банк» «Monobank», що належить ОСОБА_11 , на якому зберігались його персональні дані, з метою подальшого оформлення кредиту на потерпілого, ОСОБА_11 та в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно якої «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VІ, згідно якої «поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини»; ст. 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, згідно якої «інформація про фізичну особу є конфіденційною, конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом», а також усвідомлюючи, що згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 «до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження», а отже, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, отримавши та незаконно зберігаючи вказану конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без відома та дозволу власника здійснила виконання функції «Banking ID» під час оформлення 04.02.2024 онлайн заявки для отримання кредиту в сумі 1500 грн. у фінансовій установі «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надала згоду на обробку персональних даних та передачу і отримання інформації до Бюро кредитних історій, таким чином, без дозволу та відома ОСОБА_11 , ОСОБА_5 : повторно використала та поширила конфіденційну інформацію про потерпілого, а саме паспорт громадянина України № НОМЕР_8 та реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_9 видані на ім'я останнього.
Окрім цього, 04.02.2024 о 13 год. 32 хв. ОСОБА_5 , використовуючи мобільний телефон «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_7 , повторно здійснила вхід в обліковий запис в автоматизованій системі віддаленого доступу WЕВ-банкінгу АТ «Універсал Банк» «Моnobank», що належить ОСОБА_11 , на якому зберігались його персональні дані, з метою подальшого оформлення кредиту на потерпілого ОСОБА_11 , та в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно якої «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI, згідно якої «поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, згідно якої «інформація про фізичну особу є конфіденційною, конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом»; а також усвідомлюючи, що згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 «до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження», а отже, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, отримавши та незаконно зберігаючи вказану конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без відома та дозволу власника здійснила виконання функції «Ваnking ID» під час оформлення 04.02.2024 онлайн заявки для отримання кредиту в сумі 4000 грн. у фінансовій установі «МІЛОАН» надала згоду на обробку персональних даних та передачу і отримання інформації до Бюро кредитних історій, таким чином, без дозволу та відома ОСОБА_11 , ОСОБА_5 повторно використала та поширила конфіденційну інформацію про потерпілого, а саме паспорт громадянина України № НОМЕР_8 та реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_9 видані на ім'я останнього.
Разом із цим, 04.02.2024 у ОСОБА_5 за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів із банківського рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 свого знайомого ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 скориставшись відсутністю власника та тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, самостійно, достовірно знаючи логін та пароль, здійснила вхід в мобільний додаток «monobank», який був встановлений на її телефоні марки «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» та увійшла у систему, де 04.02.2024 о 13:32 годині повторно здійснила крадіжку грошових коштів, шляхом здійснення банківської операції по переказу грошових коштів із банківського рахунку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 , належного ОСОБА_11 , в сумі 4000 грн. на свою банківську картку АТ «КБ «Глобус» № НОМЕР_6 .
В подальшому, ОСОБА_5 розпорядилася викраденими коштами на власний розсуд, чим задала потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду у сумі 4000 грн.
Крім того, 06.02.2024 о 14:05 годині та о 14:08 годині ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 отримала на свою банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_10 грошові кошти, які були призначені для ОСОБА_11 .
Після чого, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю власника та тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно викрала грошові кошти належні ОСОБА_11 в сумі 7500 грн., в результаті чого ОСОБА_11 спричинено майнові збитки на вказану суму.
Крім того, 13.02.2024 о 20 год. 39 хв. ОСОБА_5 перебувала за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де у неї виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем з метою подальшого заволодіння грошовими коштами свого знайомого ОСОБА_11 , котрі зберігалися на його рахунку в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Ргіvat24».
Так, ОСОБА_5 із метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем - облікового запису потерпілого ОСОБА_11 в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Ргіvat24», яка згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що вона не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_11 , знаючи комбінацію паролю-доступу користувача, з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі витоку інформації та бажаючи їх настання, без дозволу власника, на його мобільному телефоні марки «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» ввела логін та пароль для входу до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Ргіvat24» та отримала доступ до персональних даних ОСОБА_11 , у результаті чого повторно несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої (інформаційної) системи АТ КБ «ПриватБанк» «Ргіvat24» та отримала доступ до банківського рахунку ОСОБА_11 по банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_11 .
Разом із цим, 13.02.2024 о 20 год. 39 хв. та 15.02.2024 о 14 год. 34 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснивши несанкціоноване втручання в роботу належного потерпілому ОСОБА_11 облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Ргіvat24» та отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці № НОМЕР_11 , з метою їх подальшого викрадення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що у відповідності положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_11 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_11 , неможливе без документа на переказ, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_11 в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Ргіvat24», повторно підробила електронні документи на переказ - квитанції (ID транзакцію) № 12037968867 від 13.02.2024 та № 12057819519 від 15.02.2024, у якій зазначила завідомо недостовірні відомості щодо наміру ОСОБА_11 здійснити перекази коштів в сумі 1000 грн. та 600 грн. із банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_11 на свою банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_10 .
Після цього, підробивши вищевказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вищевказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_11 , за допомогою його мобільного телефону марки «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» спрямувала завідомо підроблені платіжні документи - квитанції № 12037968867 від 13.02.2024 та № 12057819519 від 15.02.2024в обробку платежів, чим незаконно надала банку наказ про перерахунок коштів потерпілого.
Крім цього, 13.02.2024 о 20 год. 39 хв. ОСОБА_5 , використовуючи мобільний телефон «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_7 , повторно здійснила вхід в обліковий запис в автоматизованій системі віддаленого доступу WЕВ-банкінгу АТ КБ «Приват Банк» «Ргіvat24», що належить ОСОБА_11 , на якому зберігались його персональні дані, з метою подальшого оформлення кредиту на потерпілого, ОСОБА_11 та в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно якої «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VІ, згідно якої «поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, згідно якої «інформація про фізичну особу є конфіденційною, конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом»; а також усвідомлюючи, що згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 «до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження», а отже, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, отримавши та незаконно зберігаючи вказану конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без відома та дозволу власника здійснила виконання функції «Banking ID» під час оформлення 13.02.2024 онлайн заявки для отримання кредиту в сумі 1000 грн. у фінансовій установі «СЕЛФІ КРЕДИТ» надала згоду на обробку персональних даних та передачу і отримання інформації до Бюро кредитних історій, таким чином, без дозволу та відома ОСОБА_11 , ОСОБА_5 повторно використала та поширила конфіденційну інформацію про потерпілого, а саме паспорт громадянина України № НОМЕР_8 та реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_9 видані на ім'я останнього.
Крім цього, 15.02.2024 о 14 год. 34 хв. ОСОБА_5 , використовуючи мобільний телефон «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_7 , повторно здійснила вхід в обліковий запис в автоматизованій системі віддаленого доступу WЕВ-банкінгу АТ КБ «Приват Банк» «Ргіvat24», що належить ОСОБА_11 , на якому зберігались його персональні дані, з метою подальшого оформлення кредиту на потерпілого, ОСОБА_11 та в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно якої «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VІ, згідно якої «поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, згідно якої «інформація про фізичну особу є конфіденційною, конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом», а також усвідомлюючи, що згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 «до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження», а отже, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, отримавши та незаконно зберігаючи вказану конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без відома та дозволу власника здійснила виконання функції «Ваnking ID» під час оформлення 15.02.2024 онлайн заявки для отримання кредиту в сумі 600 грн. у фінансовій установі «СЛОН КРЕДИТ» надала згоду на обробку персональних даних та передачу і отримання інформації до Бюро кредитних історій, таким чином, без дозволу та відома ОСОБА_11 , ОСОБА_5 повторно використала та поширила конфіденційну інформацію про потерпілого, а саме паспорт громадянина України № НОМЕР_8 та реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_9 видані на ім'я останнього.
Окрім того, ОСОБА_5 19.02.2024 о 12 год. 45 хв. та 23.02.2024 о 12 год. 22 хв., перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснивши несанкціоноване втручання в роботу належного потерпілому ОСОБА_11 облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Ргіуа1;24» та отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці № НОМЕР_11 , з метою їх подальшого викрадення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що у відповідності положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_11 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_11 , неможливе без документа на переказ, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_11 в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «Приват Банк» «Ргіvat24», повторно підробила електронні документи на переказ квитанцї (ID транзакцію) № 12104589254 від 19.02.2024 та № 12153800622 від 23.02.2024, у якій зазначила завідомо недостовірні відомості щодо наміру ОСОБА_11 здійснити переказ коштів в сумі 2000 грн. та 4000 грн. із банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_11 на свою банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_10 .
Після цього, підробивши вищевказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вищевказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_11 , за допомогою його мобільного телефону марки «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» спрямувала завідомо підроблені платіжні документи квитанції № 12104589254 від 19.02.2024 та № 12153800622 від 23.02.2024 в обробку платежів, чим незаконно надала банку наказ про перерахунок коштів потерпілого.
Крім цього, 19.02.2024 о 12 год. 45 хв. ОСОБА_5 , використовуючи мобільний телефон «Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_7 , повторно здійснила вхід в обліковий запис в автоматизованій системі віддаленого доступу WЕВ-банкінгу АТ КБ «Приват Банк» «Ргіvat24», що належить ОСОБА_11 , на якому зберігались його персональні дані, з метою подальшого оформлення кредиту на потерпілого, ОСОБА_11 та в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно якої «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VІ, згідно якої «поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, згідно якої «інформація про фізичну особу є конфіденційною, конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом», а також усвідомлюючи, що згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 «до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження», а отже, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, отримавши та незаконно зберігаючи вказану конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без відома та дозволу власникка здійснила виконання функції «Ваnking ID» під час оформлення 19.02.2024 онлайн заявки для отримання кредиту в сумі 2000 грн. у фінансовій установі «Споживчий центр ШвидкоГроші» надала згоду на обробку персональних даних та передачу і отримання інформації до Бюро кредитних історій, таким чином, без дозволу та відома ОСОБА_11 , ОСОБА_5 повторно використала та поширила конфіденційну інформацію про потерпілого, а саме паспорт громадянина України № НОМЕР_8 та реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_9 видані на ім'я останнього.
Разом із цим, 23.02.2024 у ОСОБА_5 за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів із банківської картки АТ КБ «Приватбанк» свого знайомого ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 скориставшись відсутністю власника та тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, самостійно, достовірно знаючи логін та пароль, здійснила вхід в мобільний додаток «Ргіуаі24», який був встановлений на її телефоні марки « Хіаоmі redmі 22023312g/11(30)» та увійшла у систему, де 23.02.2024 о 12:22 годині повторно здійснила крадіжку грошових коштів, шляхом здійснення банківської операції по переказу грошових коштів із банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_11 , належної ОСОБА_11 , в сумі 4000 грн. на свою банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_10 .
В подальшому, ОСОБА_5 розпорядилася викраденими коштами на власний розсуд, чим задала потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду у сумі 4000 грн.
Крім цього, 09.04.2024, приблизно о 23 годині ОСОБА_5 разом зі своїми знайомими ОСОБА_12 та ОСОБА_11 перебували поряд з магазином «Продукти», який розташований по вул. Молодіжній у с. Войниха Лубенського району Полтавської області.
В цей час у ОСОБА_5 в ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_11 , виник умисел на нанесення останньому тілесних ушкоджень.
Після цього, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, ОСОБА_5 умисно нанесла ОСОБА_11 один удар кулаком правої руки в область лівої щоки, чим заподіяла ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді гематоми в області лівої щоки та нижньої губи зліва, забитої рани на слизовій оболонці нижньої губи зліва, садна в лівій виличній ділянці, садна в області лівої щоки, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 98 від 12.04.2024 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та погодилася з висунутими відносно неї обвинуваченнями та їх правовою кваліфікацією. Пояснила, що дійсно 02.12.2023 вдень зустріла свою сусідку та її знайому ОСОБА_8 , яка попросила допомогти здійснити переказ грошових коштів через банківський додаток. Вона отримала всі необхідні реквізити, ввела їх у своєму телефоні і здійснила переказ. Але не видалила ці дані і згодом, використовуючи наявну інформацію, перерахувала з рахунку ОСОБА_8 на свій рахунок 5200 грн, які потім зняла і розпорядилася на власний розсуд.
Також пояснила, що на початку 2024 проживала разом із ОСОБА_13 . В період часу з 02.02.2024 по 19.02.2024 року вона оформляла кредити з мобільного телефону ОСОБА_11 , а кошти, які приходили йому на картку, переказувала з картки ОСОБА_11 на свою картку. Крім того, 09.04.2024 близько о 23 год. біля магазину «Продукти» вона відпочивала разом із ОСОБА_14 . До них підійшов ОСОБА_15 і влаштував сварку. Після того як ОСОБА_16 кинув в неї пляшку, вона його вдарила і спричинила йому тілесні ушкодження. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов визнає.
Виходячи з того, що обвинувачена винуватою себе визнала у повному обсязі за інкримінованими їй кримінальними правопорушеннями, дала суду показання, які є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, суд, переконавшись у правильному розумінні учасниками процесу змісту обставин справи та наслідків не дослідження всіх доказів по справі, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає достатнім обмежитися допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.
Суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у судовому засіданні доведена повністю і її дії слід кваліфікувати:
за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану;
за ч.1 ст. 361 КК України, тобто несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем;
за ч.2 ст. 361 КК України, тобто несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене повторно;
за ч. 1 ст. 200 КК України, тобто підробка документів на переказ;
за ч. 2 ст. 200 КК України, тобто підробка документів на переказ, вчинена повторно;
за ч.1ст. 182 КК України, тобто незаконне використання та поширення конфіденційної інформації про особу;
ч.2 ст. 182 КК України, тобто незаконне використання та поширення конфіденційної інформації про особу, вчинене повторно;
ч.2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винуватої та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинуваченою вчинено кримінальні проступки, нетяжкі та тяжкі злочини, раніше в силу ст. 89 КК України не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень.
Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку (ч. 4 ст. 185 КК України епізод 02.12.2023).
Щодо зазначення в обвинувальному акті рецидиву злочинів, як обставини, що обтяжує покарання, суд зазначає, що вказана обставина не знайшла свого підтвердження на час розгляду справи.
Наведені факти, на переконання суду, дають підстави для призначення обвинуваченій покарання за:
ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
ч.1 ст. 361 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;
ч.2 ст. 361 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
ч.1 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
ч.1 ст. 182 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;
ч.2 ст. 182 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки;
ч.2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання обвинуваченій слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим.
Враховуючи відомості, що характеризують особу обвинуваченої, пом'якшувальні обставини, її дійсне прагнення до виправлення та готовність змінювати спосіб життя, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 без відбування покарання, шляхом звільнення від відбування остаточного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 2 ст. 76 КК України.
У кримінальному провадженні представником ТОВ «Споживчий центр» заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 2 000,00 грн. з посиланням на те, що своїми неправомірними діями обвинувачена завдала матеріальної шкоди ТОВ «Споживчий центр».
Обвинувачена ОСОБА_5 позов про відшкодування матеріальної шкоди визнала повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності, підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю чи частково чи відмовляє в ньому.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Під час судового розгляду було встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинуваченої ТОВ «Споживчий центр» було завдано матеріальну шкоду в розмірі 2000 грн.
За вищевикладених обставин заявлений цивільний позов підлягає задоволенню.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Керуючись ст.ст. 129, 349,370,373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.200, ч.2 ст.200, ч.1 ст.361, ч.2 ст.361, ч.2 ст.125, ч.1 ст.182, ч.2 ст.182 КК України та призначити їй покарання за:
ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять)років;
ч.1 ст. 361 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;
ч.2 ст. 361 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
ч.1 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
ч.1 ст. 182 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;
ч.2 ст. 182 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки;
ч.2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» завдану кримінальним правопорушенням шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокуророві.
Суддя Лубенського міськрайонного суду ОСОБА_1