Єдиний унікальний номер: 378/1362/25
Провадження № 1-кп/378/54/25
29 жовтня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
представника потерпілої
ОСОБА_4 : ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань селища Ставище Київської області кримінальне провадження №12025111030001524 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сніжки Ставищенського району Київської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, пенсіонера, одруженого, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, раніше не судимого, у вчиненні криміінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
07.07.2025 року, близько 10 години 32 хвилин, водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки "ВАЗ 21053", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Кравченка в с. Сніжки, неподалік будинку № 1 в напрямку центра с. Сніжки, Білоцерківського району, Київської області, в порушення вимог п. 2.3 (б) ПДР України, в якому зазначено: «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п. 12.3 ПДР України, в якому зазначено: «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка рухалася по проїзній частині в попутному напрямку автомобілю марки "ВАЗ 21053" реєстраційний номер НОМЕР_1 , та супроводжувала похоронну процесію. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закрита травма грудної клітини із множинними переломами ребер з обох боків зі зміщенням переважно праворуч, правобічним пристінковим пневмотораксом, двобічним гемотораксом, забоєм легень; закрита тупа травма живота; закритий багатоуламковий перелом кісток тазу із зміщенням уламків (багатолінійні переломи тіла клубової кістки зліва, розрив ілео- сакрального з'єднання з розходженням; багатоуламковий перелом даху вертлюжної впадини зліва; перелом гілок лобкової кістки зліва, перелом нижніх гілок обох лобкових кісток; перелом сідничної кістки зліва зі зміщенням); забійна рана в області правої щоки; забійна рана лівого колінного суглоба; садна по задній поверхні лівого стегна, лівої гомілки та тулуба, що супроводжувалась травматичним шоком 3-го ступеня. За ступенем тяжкості вище описані тілесні ушкодження у вигляді політравми: закрита травма грудної клітини із множинними переломами ребер з обох боків зі зміщенням переважно праворуч, правобічним пристінковим пневмотораксом, двобічним гемотораксом, забоєм легень; закрита тупа травма живота; закритий багатоуламковий перелом кісток тазу із зміщенням уламків (багатолінійні переломи тіла клубової кістки зліва, розрив ілео-сакрального з'єднання з розходженням; багатоуламковий перелом даху вертлюжної впадини зліва; перелом гілок лобкової кістки зліва, перелом нижніх гілок обох лобкових кісток; перелом сідничної кістки зліва зі зміщенням), що супроводжувалась травматичним шоком 3-го ступеня, заподіяні ОСОБА_4 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння. Грубе порушення водієм ОСОБА_7 , вимог п.п. 2.3 (б), 12.3, ПДР України перебувають в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 ..
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, суду показав, що 07.07.2025 року, близько 10 год. 30 хв., в с. Сніжки по вулиці Кравченка Білоцерківського району Київської області він приїхав на похорони своєї родички, так як сам народився в с. Сніжки. Керуючи власним автомобілем марки «ВАЗ 21053», державний номерний знак НОМЕР_1 , він спускався по вулиці, рухаючись вкінці похоронної колони та наїхав на людину, яка йшла поряд з іншими людьми в колоні в попутному напрямку відносно руху його автомобіля та була спиною до нього. Він відразу вийшов із машини та за допомогою людей, що в цей час там знаходились поряд, вони витягли потерпілу з-під його автомобіля. На похоронах була медична сестра, яка надала потерпілій першу медичну допомогу. Потім прибули працівники поліції та взяли у нього тест на вживання алкоголю, за результатами тестування алкоголю у нього виявлено не було. Коли потерпіла перебувала у лікарні, він допомагав матеріально цій людині, щоб вона одужала, а саме возив передачі, провідував у лікарні, купував медикаменти. На кого саме він наїхав тоді автомобілем, він не знав.
У вчиненому обвинувачений щиро кається.
Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини кримінального провадження достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Судом враховується те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, визнає вину в його скоєнні повністю.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 вказує на те, що він раніше не судимий, пенсіонер, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, одружений.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 ,суд визнає його щире каяття.
Суд не погоджується з позицією сторони обвинувачення про наявність у кримінальному провадженні обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, а саме вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, оскільки злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, закон про кримінальну відповідальність відносить до категорії необережних. Тобто, обвинувачений не мав і не міг мати умислу завдання шкоди потерпілій, оскільки вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, яке характеризується такою обов'язковою юридичною ознакою, як необережна форма вини. Отже, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану не охоплювалось і не могло охоплюватись умислом ОСОБА_7 , а тому правові підстави для врахування передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 67 КК України обставини, яка обтяжує покарання, відсутні.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_7 його ставлення до вчиненого, визнання своєї вини, наявності обставини, що м'якшує покарання обвинуваченому та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, беручи до уваги, що обвинувачений частково відшкодовував заподіяну злочином потерпілій шкоду, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, міру покарання йому слід призначити в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним, у виді позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами, із застосуванням умов ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з вказаним органом, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд обговорив можливість застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати на користь держави, пов'язані із проведенням експертиз.
Згідно із ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати арешт на володіння та розпоряджання автомобілем марки «ВАЗ 21053», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2025 року.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ч. 9 ст. 100 КПК України.
По даному кримінальному провадженню, заявлено цивільний позов ОСОБА_4 яка, просить стягнути з ОСОБА_7 225004,04 гривень моральної шкоди.
Зазначений позов ОСОБА_7 в судовому засіданні визнав повністю.
Вирішуючи питання цивільного позову, суд вважає, що зазначений позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
У відповідності із ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.
Завдана позивачу ОСОБА_4 моральна шкода полягає в тому, що вона перенесла сильний фізичний біль, тривале лікування. Внаслідок ДТП, постійного лікування, змінився звичний спокійний ритм її життя. ОСОБА_4 втратила сон та спокій, постійно роздратована, знервована, часто впадає в депресії, постійно змушена шукати моральної та психологічної підтримки серед своїх рідних. Спричинені їй психологічні страждання мають продовжуваний та інтенсивний характер, порушені її життєві плани та перспективи, постійно переживає за своє майбутнє, втратила можливість вести господарство. Після дорожньо-транспортної пригоди та перенесеними у зв'язку з нею травмами немає можливості пересуватися, прикута до ліжка, лише після трьох місяців з часу трагедії почала навчатися ходити за допомогою ходунків. Постійно потребує стороннього нагляду, немає можливості самостійно харчуватися, виконувати природні потреби, постійно повинен хтось з рідних знаходитися поруч. Почала сильно боліти голова, стала невпевнена в собі. Тілесні ушкодження дають про себе постійно знати й в даний час, проявляючись часто у значних болях, запамороченнях. ОСОБА_4 важко переносити будь-які фізичні навантаження, змушена їздити на різні обстеження та консультації, лікуватись, вживати ліки для покрашення здоров'я. Через це все перестала бачити та спілкуватись зі своїми друзями, знайомими, постійно переживає та страждає з цього приводу. Хвилюється, що ніколи не зможе відновній попередній здоровий стан свого організму. Потерпіла двічі знаходилася на стаціонарному лікуванні в Білоцерківській міській лікарні №2 в травматологічному відділенні в період часу з 07 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року та з 22 вересня 2025 року по 08 жовтня 2025 року. Розмір моральної шкоди оцінює в 300000 гривень. З урахування відшкодованої ОСОБА_7 частини моральної шкоди, розмір моральної шкоди становить 225004,04 грн..
Згідно до ч. 1, 2 п. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно із п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням характеру та обсягу страждань, які зазнала ОСОБА_4 , беручи до уваги визнання цивільного позову обвинуваченим, їй повинна бути відшкодована ОСОБА_7 моральна шкода в сумі 225004,04 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавленням права керувати транспортними засобами.
Застосувати до ОСОБА_7 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт на володіння та розпоряджання автомобілем марки «ВАЗ 21053», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2025 року.
Стягнути із ОСОБА_7 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 копійок (за проведення судових інженерно-технічних експертиз).
Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 21053», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити власнику ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , моральну шкоду в розмірі 225004 (двісті двадцять п'ять тисяч чотири) гривні 04 копійки.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1