іменем України
(заочне)
Справа №377/667/25
Провадження №2/377/447/25
28 жовтня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені якого діє представник- адвокат Усенко М.І., в підсистемі «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на статті 526, 1054, 1050, 1054, 625, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4320568 від 17.11.2021 у розмірі 18 960,00 грн; судовий збір в сумі 2 422,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 17 листопада 2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №4320568 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язалась повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Згідно з п. 7.1. кредитного договору цей договір складається з Правил та індивідуальної частини, набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. У порушення вимог статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідач не виконала свої зобов'язання- не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. 09 лютого 2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №80-МЛ, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4320568 від 17.11.2021.У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 960,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4 000,00 грн; заборгованість за процентами - 13 800,00 грн; заборгованість за комісією - 1 160,00 грн ( а.с. 3-7).
Ухвалою судді від 04 серпня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 18 вересня 2025 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» докази ( а.с.61-63).
У період з 05.08.2025 по 01.09.2025 головуюча у справі - суддя Бабич Н.С. перебувала у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року судовий розгляд справи відкладено на 02 жовтня 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України ( а.с. 92-93).
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 18 вересня 2025 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника, що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с.96-101). До суду надійшло клопотання представника позивача -адвоката Усенка М.І. про розгляд справи без участі представника ТОВ « ФК» Кредит-Капітал» та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи ( а.с.103-104).
Відповідач ОСОБА_1 повторно у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлена в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким їй за зареєстрованим місцем проживання направлялась судова повістка з копією ухвали суду від 18 вересня 2025 року, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с. 102). У такому випадку відповідач ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подала, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суду не повідомила.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у справі.
Оскільки в судове засідання не з'явились всі учасники справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п'ята статті 268 ЦПК України).
Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з'явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в цій справі є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Суд встановив, що 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредит № 4320568, в якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання, освіту, місце роботи та щомісячні доходи ( а.с.17-18).
З анкети-заяви на кредит № 4320568 від 17.11.2021 вбачається, що ОСОБА_1 погоджені такі умови кредитування: сума кредиту - 4 000,00 грн; строк кредиту - 15 днів з 17.11.2021; дата повернення кредиту 02.12.2021; сума до повернення 6 960,00 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 1 160,00 грн, нараховується одноразово за ставкою 29 % від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом 1 800,00 грн, нараховуються за ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Анкета-заява на кредит № 4320568 від 17.11.2021 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви, зокрема, про такі дії: заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, підтвердження змін умов; обробку, підписання договору.
Отже, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Мілоан» подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний останньою у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використала для підтвердження підписання договору.
17 листопада 2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про споживчий кредит ( індивідуальна частина) № 4320568 шляхом підписання сторонами електронними підписами (а. с. 19-24).
Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Сума кредиту становить 4000,00 грн ( п.1.2. договору). Кредит надається строком на 15 днів з 17.11.2021 ( п.1.3. договору). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 02.12.2021 ( п.1.4. договору).
Загальні витрати позичальника за кредитом складають 2 960,00 грн в грошовому виразі та 71,345,146,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, складає 6 960,00 грн ( п.1.5. договору).
Комісія за надання кредиту 1 160,00 грн, яка нараховується за ставкою 29,00 % від суми кредиту одноразово ( п.1.5.1. договору). Проценти за користування кредитом 1 800,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом ( п. 1.5.2. договору). Згідно з п. 1.6., п. 1.7 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок позичальника.
Згідно з п. 2.2.1. договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною, визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах, визначених п.2.3 договору.
Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей визначених п. 2.2.3 договору.
З п. 2.2.3. договору вбачається, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно з п.2.3.1.2. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п.1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим, ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п.1.6., та процентною ставкою, визначеною п.1.5.2. договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Відповідно до п.2.3.1.1. договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього lоговору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці: строк продовження - 3 дні - розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту - 3%; строк продовження - 7 днів - розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту - 5 %; строк продовження - 15 днів - розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту - 10 %. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2. договору.
Пунктом 2.3.1.2. договору передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
В пункті 2.4.1. договору визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.
Пунктом 3.2.6. договору передбачено, що позикодавець має право, крім інших передбачених законодавством та цим договором прав, відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим договором кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим договором, такий платіж (кошти) відповідно до частини другої статті 516 Цивільного кодексу України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов'язань позичальника за цим договором.
Як вбачається з графіку платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору № 4320568 від 17.11.2021, дата платежу по кредиту 02.12.2021; загальна вартість кредиту 6 960,00 грн, яка складається із: суми кредиту 4 000,00 грн; комісії за надання кредиту 1 160,00 грн; процентів 1 800,00 грн ( а. с. 24).
Додатком № 2 до кредитного договору № 4320568 від 17.11.2021 є паспорт споживчого кредиту № 4320568 ( а.с. 25-26).
До позовної заяви також додано Правила надання фінансових кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» ( в редакції від 13.07.2021) ( а.с. 8-16).
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» ідентифіковано клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , для укладення договору № 4320568 від 17.11.2021 шляхом направлення 17.11.2021 о 18:25:00 одноразового ідентифікатора F40836 на номер телефону НОМЕР_2 ( а.с. 27).
Згідно з платіжним дорученням № 61282931 від 17.11.2021 ТОВ «Мілоан» 17 листопада 2021 року перерахувало на картку № НОМЕР_3 на ім'я отримувача ОСОБА_1 4 000,00 грн згідно з договором №4320568 (а. с. 28).
З відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 4320568 від 17.11.2021, укладеним з ОСОБА_1 , вбачається, що 17.11.2021 було надано кредит у розмірі 4 000,00 грн; 17.11.2021 нараховано комісію за видачу кредиту в розмірі 1 160,00 грн; за 15 днів з 18.11.2021 по 02.12.2021 нараховано проценти згідно з п. 1.5.2. договору по 120,00 грн за кожен день; за період з 03.12.2021 по 31.01.2022 (60 днів) нараховано проценти згідно з п. 1.6; п. 2.3.1.2 договору по 200,00 грн за кожен день (а.с. 29).
09 лютого 2022 року ТОВ «Мілоан» ( кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» ( новий кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги № 80-МЛ, відповідно до умов якого кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником (портфель заборгованості) ( а.с. 30-36).
Пунктом п.2.3 договору № 80-МЛ передбачено, що права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання- передачі реєстру боржників (додаток №2) відповідно до п. 8.3.2. договору.
Згідно з п. 7.1 договору відступлення прав вимоги в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги новий кредитор протягом п'яти робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 3 304 285,52 грн.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2026, але у буд-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами ( п.13.1. договору відступлення).
Відповідно до платіжного доручення № 66410 від 09.02.2022 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти у розмірі 3 304 285,52 грн на виконання умов договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022 ( а.с. 37).
Як вбачається з акту приймання - передачі реєстру боржників від 09.02.2022 до договору про відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», кредитодавець передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредиторів від 09.02.2022, кількість боржників 3 146 ( а.с. 36).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», від 09.02.2022 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4320568 від 17.11.2021 на загальну суму 18 960,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн; заборгованість за процентами 13 800,00 грн; заборгованість за комісією 1 160,00 грн ( а.с. 35).
Таким чином, на підставі договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4320568 від 17.11.2021 перейшло до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
09 липня 2025 року позивач надіслав ОСОБА_1 письмову вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак відповіді відповідач не надала і заборгованість не погасила (а.с. 38, 45-49).
Згідно з розрахунком заборгованості, наведеним ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4320568 від 17.11.2021 станом на день подання позовної заяви становить 18 960,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 4 000,00 грн; заборгованість за процентами - 13 800,00 грн; заборгованість за комісією - 1 160,00 грн ( а.с. 5 зв.ст.).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).
За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( частина перша статті 628 ЦК України).
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша стаття 638 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами першою, другою статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Згідно п. 5 розділу VІІ постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», чинної станом на час укладення договору про споживчий кредит №4320568 від 17.11.2021, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, за змістом наведених норм процесуального права сторона справи зобов'язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, на підтвердження своїх вимог позивач надав паперову копію електронного договору про споживчий кредит № 4320568 ( індивідуальна частина) від 17.11.2021, що містить особисті дані позичальника ОСОБА_1 : реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП, номер телефону, адресу електронної пошти; анкету-заяву на кредит № 4320568 від 17.11.2021, де зазначені анкетні дані позичальника ОСОБА_1 , номер мобільного телефону, умови кредитування, відомості про процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення кредитодавцем про погодження видачі кредиту та погоджені умови кредитування ( а.с.19-23).
Ідентифікація позичальника ОСОБА_1 первісним кредитором ТОВ «Мілоан» підтверджується довідкою про ідентифікацію, в якій зазначено РНОКПП позичальника, її номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор ( а.с.27).
Отже, для підписання кредитного договору позичальник ОСОБА_1 використала електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Первісний кредитор ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання надати грошові кошти позичальнику виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №61282931 від 17.11.2021, з якого вбачається, що ТОВ «Мілоан» 17 листопада 2021 року перерахувало на картку № НОМЕР_3 на ім'я отримувача ОСОБА_1 кошти в розмірі 4 000,00 грн на виконання умов кредитного договору № 4320568.
Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250812/24876-БТ від 18.08.2025 на виконання вимог ухвали суду від 04 серпня 2025 року в частині витребування доказів на ім'я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( IBAN НОМЕР_5 ), на яку здійснено переказ коштів: 17.11.2021 на суму 4 000,00 грн від платника «Viplata zaima Miloan» ( а.с.80).
Встановлені судом обставини справи та надані позивачем на їх підтвердження докази є достатніми для висновку про належне укладення кредитного договору №4320568 від 17.11.2021 первісним кредитором ТОВ «Мілоан» з відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі та отримання останньою кредитних коштів.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалася та не надала жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.
На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач надав: копію договору про відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»; копію платіжного доручення № 66410 від 09.02.2022, яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти у розмірі 3 304 285,52 грн на виконання умов договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022; копію акту приймання - передачі реєстру боржників від 09.02.2022 до договору про відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яким кредитодавець передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредиторів від 09.02.2022; копію витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», від 09.02.2022, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4320568 від 17.11.2021 на загальну суму 18 960,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 4 000,00 грн; заборгованість за процентами - 13 800,00 грн; заборгованість за комісією - 1 160,00 грн.
Доказів того, що договір про відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022 оскаржувався у судовому порядку або визнавався судом недійсним, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що передана за правом відступлення вимоги до нового кредитора ТОВ «ФК Кредит-Капітал», позивача у справі, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4320568 від 17.11.2021 становить 18 960,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 4 000,00 грн; заборгованість за процентами- 13 800,00 грн; заборгованість за комісією- 1 160,00 грн.
Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів за договором № 4320568 від 17.11.2021, сплати процентів за користування ними, а також комісії за надання кредиту, то у позивача виникло обґрунтоване право на стягнення з відповідача вказаної заборгованості у заявленому позивачем розмірі в судовому порядку.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої- п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 141ЦПКУкраїни при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, який зазначений у позовній заяві, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Суд встановив, що адвокат Усенко М.І. надавав позивачу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»; ордеру на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 02.07.2025 ( а.с. 41,44).
Відповідно до п.п. 1.1. договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта. Цим договором клієнт призначає виконавця своїм представником. Виконавець набуває права реалізовувати права клієнта, надавати від його імені пояснення, заяви, скарги, клопотання тощо, а також представляти інтереси в усіх органах державної влади, судах загальної юрисдикції, в організаціях будь-яких форм власності та вчиняти інші дії, користуючись правами, які передбачені, зокрема, статтями 43,49,64 Цивільного процесуального кодексу України ( п.п.1.2.). Всі вищевказані права надаються для комплексного супроводу судових справ і стягнення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги щодо якої належить клієнту ( п.п.1.3.).
Пунктом 2.1.договору передбачено, що порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком № 1 до договору. Додаток № 1 є документом, що стосується виключно правовідносин між сторонами, і становить собою конфіденційну інформацію. Для реалізації п.п.1.1. та 1.2. договору сторонам не потрібно пред'являти будь-якій третій особі додаткові частини цього договору. Даним пунктом сторони підтверджують, що між ними досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, та заявляють про достатність даного документу, у випадку його пред'явлення особам, вказаним в п.1.1., в якості підтвердження повноважень виконавця. Справи в роботу виконавця передаються на підставі замовлення, сформованого клієнтом ( п.п.2.2.).
Згідно з п. п. 2.3. договору вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн, без ПДВ.
Як вбачається з акту № 482 наданих послуг ( правової (правничої) допомоги, складеного та підписаного 06.07.2025 АО «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Кредит Капітал», виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послугу згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір № 4320568; сума наданих послуг складає 8 000,00 грн ( а.с 42).
З детального опису наданих послуг до акту № 482 наданих послуг ( правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07. 2025, складеного 06 липня 2025 року, вбачається, що у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4320568 з боржника ОСОБА_1 надані послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години; погодження правової позиції - 30 хвилин; складення позовної зави - 3 години 30 хвилин; подання заяви до суду - 1 шт., всього 6 годин 30 хвилин ( а.с. 43).
Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Усенком М.І. правової допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.
Відповідач не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено ( див. постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню у розмірі 8000,00 грн, оскільки вказані витрати пов'язані з розглядом справи, є співмірними з предметом спору, складністю справи та підтверджуються належними доказами.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 2 422,40 грн відповідно до платіжної інструкції №15366 від 11.07.2025 ( а.с.1). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.2).
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №4320568 ( індивідуальна частина) від 17 листопада 2021 року у розмірі 18 960,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 4 000,00 гривень, заборгованість за процентами - 13 800,00 гривень, заборгованість за комісією - 1 160,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 442 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234336, юридична адреса: вулиця Смаль - Стоцького, будинок №1, корпус 28, місто Львів.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя Н. С. Бабич