23 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 340/8206/24
Головуючий суддя І інстанції - Кравчук О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 в адміністративній справі №340/8206/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення №110130009444 від 02 грудня 2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, сформоване в Централізованій підсистемі «Призначення та виплата пенсій» ІКІС ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 02.06.1990 по 26.03.2015 та здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця згідно зі статтею 37 Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ІІ відповідно до оновлених довідок про складові заробітної плати з 29 листопада 2024 року та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №110130009444 від 02 грудня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" від 29 листопада 2024 року, зарахувавши при цьому до стажу державної служби заявниці періоди її роботи в органах державної податкової служби з 02.06.1990 року по 26.03.2015 року.
В іншій частині в задоволенні позову було відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування, на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.11.2024 року позивачка звернулась із заявою до територіального органу ПФ України із заявою про переведення її на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу».
За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №110130009444 від 05.12.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у переведені з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року у зв?язку із браком у позивачки 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби станом на 01.05.2016 року. Також зазначено, що оскільки посадовим особам податкової служби відповідно статті 343 Податкового кодексу України присвоюються, спеціальні звання, то ці посади не належать до посад державної служби.
Не погодившись з вказаними доводами пенсійного органу, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та чатсково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п.2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з 01 травня 2015 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пункт 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ передбачає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови, зокрема: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Разом з тим, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних Закону України №889-VІІІ та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Проаналізувавши наведені вище правові норми, можна дійти висновку про те, що із набранням чинності Законом №889-VІІІ державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсій та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01 травня 2016 року мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01 травня 2016 року посади державної служби.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно записів, що містяться у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , остання працювала на таких посадах:
Кіровська районна фінансова інспекція міста Кіровограда Кіровоградської області:
- 01.08 1980 «Призначена на посаду економіста інспекції держдоходів»;
- 01.12.1982 призначена на посаду ревізора-інспектора інспекції держдоходів;
- 20.05.1988 переведена на посаду головного податкового ревізора - інспектора;
Кіровська районна державна податкова інспекція міста Кіровограда Кіровоградської області:
- 02.06.1990 в.о. начальника відділу податкового обліку;
- 31.07.1990 призначена на посаду начальника податкового обліку;
- 01.11.1992 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби [(першого) рангу;
- 1 вересня 1993 року в зв'язку з реорганізацією відділів інспекції призначена на посаду начальника відділу по контролю за законністю валютних операцій. 01.07.1994 прийняла присягу державного службовця;
- 1 лютого 1994 року в зв'язку з перебудовою структури інспекції переведена на посаду заступника начальника інспекції начальника управління аудиту;
- 26.11.1996 в зв'язку з ліквідацією державної податкової інспекції і утворенням на її базі державної податкової адміністрації у Кіровському районі м. Кіровограда переведена на посаду начальника відділу валютного контролю;
- 01.02.1997 присвоєно спеціальне звання радника податкової служби ІІІ (третього) рангу;
- 01.03.1997 в зв'язку з ліквідацією державної податкової інспекції по Кіровському району і утворенням єдиної Кіровоградської державної податкової адміністрації переведена на посаду начальника відділу по контролю за здійсненням експортно- імпортних операцій, заступника начальника управлінні валютного контролю;
- 15.10.1997 переведена на посаду заступника начальника відділу валютного контролю Кіровоградська державна податкова адміністрація перейменована в державну податкову інспекцію у м. Кіровограді;
- 01.06.1998 у зв'язку з введенням нової структури переведена в відділ контролю у сфері ЗЕД на посаду заступника начальника відділу;
- 07.12.1998 переведена на посаду начальника відділу контролю у сфері зовнішньої економічної діяльності за конкурсом;
- 19.11.1999 переведена на посаду начальника управління валютного контролю за конкурсом;
- 06.06.2000 в зв'язку із зміною структури переведена на посаду начальника відділу валютного контролю;
-21.08.2000 відділ валютного контролю перейменовано на відділ валютно-фінансового контролю в зв'язку зі зміною організаційної структури;
- 11 січня 2001 року в зв'язку з ліквідацією ДПІ у м. Кіровограді і утворення на її базі Кіровоградської об'єднаної ДПІ призначена на посаду начальника відділу оперативного аналізу надходжень;
- 1 жовтня 2001 року в зв'язку з ліквідацією Кіровоградської ОДПІ і утворенням на її базі Кіровоградської ОДПІ призначена на посаду начальника відділу валютно-фінансового контролю;
- 01.10.2001 у зв'язку з ліквідацією Кіровоградської ДПІ і утворенням на її базі Кіровоградської ДПІ в м. Кіровограді призначена на посаду начальника відділу відділу валютно-фінансового контролю;
- 14.12.2001 переведена на посаду начальника відділу контролю у сфері ЗЕД;
- 01.02.2002 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби 2 (другого) рангу;
- 17.04.2003 переведена на посаду начальника відділу апеляцій";
- 11.08.2003 в зв'язку із зміною структури переведена на посаду в.о. начальника управління податкового аудиту та валютного контролю за конкурсом;
- 22.08.2003 призначена на посаду начальника управління податкового аудиту та валютного контролю;
- 14 січня 2004 року в зв'язку з реорганізацією ДПІ в м. Кіровограді призначена на посаду заступника начальника Кіровоградської ОДПІ;
- 01.07.2005 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби першого рангу;
- 03.04.2006 в зв'язку з ліквідацією Кіровоградської ОДПІ та утворенням на її базі ДПІ у м. Кіровограда призначена на посаду заступника начальника інспекції;
- 09.10.2008 звільнена з роботи у зв'язку з переведенням на роботу до Кіровоградської районної інспекції у Кіровоградській області;
- 09.10.2008 призначена в порядку переведення на посаду начальника Кіровоградської МДПІ у Кіровоградській області;
- 31.05.2010 звільнена з посади начальника Кіровоградської МДПІ у Кіровоградській області;
- 1 червня 2010 року призначена в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області;
- 28 березня 2012 року в зв'язку з реорганізацією Кіровоградської ОДПІ призначена на посаду заступника начальника - начальника Кіровоградського віддалення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби;
- 01.07.2013 звільнена з роботи у зв'язку з переводом на роботу до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві;
- 02.07.2013 призначена на посаду першого заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві;
- 02.07.2013 присвоєно 10 (десятий )ранг державного службовця;
- 27.08.2013 переведена на посаду заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві;
- 31.12.2013 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи першого рангу»;
- 10.09.2014 звільнена з посади по переводу до Головного управління ДФС у Кіровоградській області;
- 11.09.2014 призначена в порядку переведення на посаду начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області;
- 26.03.2015 звільнена з посади начальника Головного управління ДФС ДФС України у Кіровоградській області» відповідно до Наказу ДФС України від 26.03.2015, за 947-о.
Отже, позивач у період з 01.08.1980 року по 26.03.2015 працювала в органах податкової служби, при цьому 01.07.1994 року прийняла присягу державного службовця.
З матеріалів справи видно, що відповідач не визнає зазначений стаж позивача як стаж держслужбовця з посиланням на те, що позивач працювала на посадах, за якими їй присвоювались спеціальні звання, а робота та посадах за спеціальними званнями не зараховується до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця.
Згідно ч.1 ст. 25 Закону №3723-XII, основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3723-XII, який був чинним протягом тривалих періодів роботи позивача на відповідних посадах в органах податкової служби, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII (далі - Закон № 509-XII), який втратив чинність 19.11.2012.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону № 509-XII, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Частина 7 ст. 15 Закону № 509-XII визначала, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону № 509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частина 4 ст. 15 Закону № 509-XII передбачала, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Тобто цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами ст. 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону № 509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
З системного аналізу вказаних норм слідує, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Згідно з пунктом 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), який був чинним на час проходження позивачем служби в податкових органах та до 01.05.2016, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно з абз. 2 п. 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до пункту 4 Порядку №283 зазначено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що зважаючи на те, що нормами раніше чинних Законів № 3723-XII, № 509-ХІІ та Порядку № 283 було передбачено зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що позивачка з 03.01.1994 працювала в податкових органах України, з 01.07.1994 року прийняла присягу державного службовця, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок Державного бюджету України, то періоди її роботи (служби) на посадах податкової служби з дати прийняття присяги державного службовця підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Крім того, згідно з пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті 343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.
Згідно записів трудової книжки за спірні періоди позивачці присвоювались спеціальні звання.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839, що був чинним до 16.10.2020 (далі - Порядок № 839).
Згідно з п. 9 Порядку № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами п. 4 Порядку № 839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірне рішення відповідача винесено необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим є необґрунтованим висновок про відсутність у позивача стажу роботи на посадах державної служби та, як наслідок, відсутність права на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, 321, 325 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 в адміністративній справі №340/8206/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва