23 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28444/24
Головуючий суддя І інстанції - Бондар М.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 в адміністративній справі №160/28444/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправними, які полягають у невидачі ОСОБА_1 довідки про наявний страховий стаж та незарахування періодів роботи з 29.02.1984 та з 08.08.1995 по 20.05.1999 до страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 29.02.1984 - 04.07.1987 - робота кравчинею в Криворізькій фабриці індивідуального пошиву одягу; 05.10.1987 - 04.08.1995 - робота помічником вихователя в Нововоронцовському я/с №3; 08.08.1995 - 20.05.1999 - робота майстром з пошиву верхнього одягу в МПП "Норд" та видати довідку про наявний страховий стаж та дату виходу на пенсію.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про наявний страховий стаж та незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999 та видати довідку про наявний страховий стаж ОСОБА_1 .
В іншій частині заявлених позовних вимог було відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної відповідач зазначив, що трудова книжка позивача містить виправлення, а тому пенсійним органом правомірно не було видано довідку про наявний страховий стаж та незарахування періодів роботи з 29.02.1984 та з 08.08.1995 по 20.05.1999 до страхового стажу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою щодо надання довідки про наявний страховий стаж.
ГУ ПФУ в Херсонській області листом від 14.05.2024 №4476-3984/К-02/8-2100/24 повідомило, що за наданими до звернення документами та відомостями реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) загальний страховий стаж склав 11 років 06 місяців 15 днів (зараховано по 21.02.2019). Враховуючи дату народження заявника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та фактично зарахований стаж, право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV відсутнє. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , а саме: з 29.02.1984 - відсутній запис про звільнення з роботи; з 08.08.1995 по 20.05.1999 - виправлено дату наказу на звільнення і дату звільнення. Для врахування до загального страхового стажу вищезазначених періодів потрібно надати уточнюючі довідки про роботу, видані на підставі первинних документів відповідно до пункту 3 Порядку №637.
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у видачі довідки про наявний страховий стаж та у зарахуванні періодів трудової діяльності, звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637).
Так, відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як видно з матеріалів справи, підставою для незарахування до страхового стажу періодів роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , а саме: з 29.02.1984 - відсутній запис про звільнення з роботи; з 08.08.1995 по 20.05.1999 - виправлено дату наказу на звільнення і дату звільнення.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Крім того, відповідачем не доведено, що у трудовій книжці позивача наявні записи містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означених періодів роботи позивача до стажу роботи, що враховується у призначенні (обрахунку) пенсії.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявні підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999.
Що стосується посилань відповідача на те, заява від 30.04.2024 розглянута відповідачем за процедурою, передбаченою Законом України «Про звернення громадян», а тому позовна вимога про визнання дій ГУ ПФУ в Херсонській області протиправними, які полягають у не видачі ОСОБА_1 довідки про наявний страховий стаж, на переконання відповідача, є некоректною та передчасною, адже жодних рішень про відмову у наданні такої довідки, ГУ ПФУ в Херсонській області не приймалося, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними та погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не було надано доказів звернення позивача саме в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 в адміністративній справі №160/28444/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко