Справа № 372/1997/24
Провадження № 2-др/372/43/25
29 жовтня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Тиханського О.Б.,
за участю секретаря судових засідань - Денисенко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву представника позивача Стельниковича Сергія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу по цивільній справі № 372/1997/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо володіння нерухомим майном, зобов'язання відповідача відновити за власний рахунок землі загального користування до стану, що існував до порушення, шляхом демонтажу всіх самовільно зведених конструктивних елементів, третя особа - Садівницьке товариство «Енергетик», Козинська селищна рада Обухівського району Київської області,-
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо володіння нерухомим майном, зобов'язання відповідача відновити за власний рахунок землі загального користування до стану, що існував до порушення, шляхом демонтажу всіх самовільно зведених конструктивних елементів - задоволено, шляхом усунення перешкоди щодо володіння, користування ОСОБА_1 земельною ділянкою загальним розміром 0,0607 га, кадастровий номер 3223187700:04:009:0106, яка розташована в СТ «Енергетик», шляхом зобов'язання ОСОБА_2 привести земельну ділянку площею 2,478 га, кадастровий номер 3223187700:04:009:0103, в частині, яка використовується, як єдиний під'їзд до земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:009:0106 до стану, що існував до порушення. Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати за власний рахунок, всі конструктивні елементи металевих воріт та металевого навісу із стовпцями, які були самовільно побудовані відповідачем в СТ «Енергетик» на землях загального користування площею 2,478 га, кадастровий номер 3223187700:04:009:0103 та фактично побудовані між земельними ділянками ОСОБА_1 , кадастровий номер 3223187700:04:009:0106 та ОСОБА_2 , кадастровий номер 3223187700:04:009:0088. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 28000 грн..
21.10.2025 року представник позивача звернувся із заявою про винесення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 38000,00 грн., обґрунтовуючи її тим, що питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу рішенням суду від 17.10.2025 не вирішувалось. Вважає, що є всі підстави та документально підтверджено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 38000,00 грн., а тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Також зазначив, що заяву про стягнення судових витрат підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням на лікуванні та клопотання про розірвання договору про надання правової допомоги.
Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
За змістом ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення слухання справи, оскільки розгляд справи про винесення додаткового рішення може відбуватися без обов'язкової явки всіх учасників, якщо їх належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд відбувався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, шляхом усунення перешкоди щодо володіння, користування ОСОБА_1 земельною ділянкою загальним розміром 0,0607 га, кадастровий номер 3223187700:04:009:0106, яка розташована в СТ «Енергетик», шляхом зобов'язання ОСОБА_2 привести земельну ділянку площею 2,478 га, кадастровий номер 3223187700:04:009:0103, в частині, яка використовується, як єдиний під'їзд до земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:009:0106 до стану, що існував до порушення. Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати за власний рахунок, всі конструктивні елементи металевих воріт та металевого навісу із стовпцями, які були самовільно побудовані відповідачем в СТ «Енергетик» на землях загального користування площею 2,478 га, кадастровий номер 3223187700:04:009:0103 та фактично побудовані між земельними ділянками ОСОБА_1 , кадастровий номер 3223187700:04:009:0106 та ОСОБА_2 , кадастровий номер 3223187700:04:009:0088. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 28000 грн.
Зазначене судове рішення на час розгляду даної заяви про ухвалення додаткового судового рішення не набрало законної сили.
За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).
Так, звертаючись до суду з позовною заявою, представник позивача додатково повідомляв, що бажає скористуватися правом щодо подачі до суду заяви про винесення додаткового рішення стосовно витрат, пов'язаних з розглядом справи, про що буде подана заява враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України.
Тобто, з боку позивача (його представника) у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України було зроблено відповідну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно з частинами 1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат була отримана судом 21.10.2025 року, що підтверджується відповідним штампом суду, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Отже, як зазначено вище, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2025 року позовні вимоги позивача були задоволені.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи ( ч. 1 ст. 133 ЦПК України ).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.
Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представником позивача надано суду договір від 25.02.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатом Стельниковичем С.А. про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт №1 від 17.10.2025 року, детальний опис робіт, копію платіжної інструкції.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 38000,00 грн. є непропорційною ціни позову, а також обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Відповідачем по справі відповідно до частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України не було надано суду клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Оскільки позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, понесені позивачем витрати пов'язані з наданням правничої допомоги мають бути стягнуті з відповідача по справі.
Тому, враховуючи складність даної справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії необхідності подання відповідних заяв з процесуальних питань, та значимості таких дій у справі, реальності адвокатських витрат, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 35 000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133,137,141, 270 ЦПК України, суд -
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 372/1997/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо володіння нерухомим майном, зобов'язання відповідача відновити за власний рахунок землі загального користування до стану, що існував до порушення, шляхом демонтажу всіх самовільно зведених конструктивних елементів, третя особа - Садівницьке товариство «Енергетик», Козинська селищна рада Обухівського району Київської області.
Заяву представника позивача Стельниковича Сергія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Б. Тиханський