29 жовтня 2025 р. Справа № 440/3258/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року (ухвалене суддею Алєксєєвою Н.Ю.) в справі № 440/3258/25
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №007 від 26.02.2025 р. про застосування штрафу за порушення законодавства про ціни і ціноутворення у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 34000,00 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 р. позов задоволено.
Відповідач Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про критичну інфраструктуру", Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про інформацію", Закону України "Про ціни і ціноутворення", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач зазначає, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення №007 від 26.02.2025 р. є правомірним, а підстави для його скасування відсутні, оскільки позивачем не було надано в повному обсязі, документів та запитуваної інформації, що необхідна для проведення перевірки. Вважає висновок суду першої інстанції про те, що всі ненадані відповідачу документи містять інформацію, яка є інформацією з обмеженим доступом є недоведеним. Відповідач заперечує обґрунтованість вимог позивача щодо положень Закону України «Про критичну інфраструктуру», оскільки закон не обмежує надання запитуваних документів у ході перевірок, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері тарифоутворення. Статус об'єкта критичної інфраструктури не звільняє позивача від виконання законодавчих вимог щодо надання інформації, необхідної для здійснення позапланового заходу. Вимоги, надані посадовими особами, не стосувалися інформації, що може завдати шкоди обороноздатності чи безпеці держави.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін..
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Судовим розглядом встановлено, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" зареєстроване як юридична особа та основним видом його діяльності за КВЕД є: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
До Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області надійшла заява гр. ОСОБА_1 від 09.01.2025 р. (зареєстрована від 15.01.2025 р. № ЗВГ-35/25) з приводу проведення перевірки правомірності застосування ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів у м. Кременчук Полтавської області від 01.11.2022 р. по сьогоднішній день та законність діяльності з постачання теплової енергії споживачам міста Кременчук Полтавської області.
Листом від 03.02.2025 р. № 01-31/07.3/624 відповідач звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо надання погодження на здійснення позапланової перевірки позивача.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розглянула лист відповідача від 03.02.2025 р. №Вих-01-31/07.3/624 та відповідно до вимог абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" та наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 р. № 191 "Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг" повідомила про погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії на підставі звернень гр. ОСОБА_1 від 08.01.2025 р., про можливі порушення її прав, законних інтересів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".
Відповідно до наказу від 10.02.2025 р. №199-ОД та посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки від 10.02.2025 р. №97 відповідач був допущен6ий до проведення позапланового заходу перевірки ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".
11.02.2025 р. спеціалістами відповідача начальнику юридичної служби - Сотник І.Л. вручена вимога №1 від 11.02.2025 р. щодо надання документів та інформації. Термін виконання по даному запиту було визначено до 10:00 години 13.02.2025 р.
13.02.2025 р. на офіційну електронну адресу позивача (kanc@pte.poltava.ua) було надіслано вимогу № 2 від 13.02.2025 р., щодо надання документів та інформації. Термін виконання по даному запиту було визначено до 10:00 години 17.02.2025 р.
17.02.2025 р. на офіційну електронну адресу позивача (kanc@pte.poltava.ua) було надіслано вимогу № 3 від, 17.02.2025 р., щодо надання документів та інформації. Термін виконання по даному запиту було визначено до 10:00 години 21.02.2025 р.
Відповідно до листа позивача від 14.02.2024 р. № 29-17/515 (зареєстрований від 14.02.2025 р. №Вх 1615-25) (Додаток 10) відповідача повідомлено, що на вимогу № 1 від 11.02.2025 р. надано відповіді та копії запитуваних документів по пунктах1-4 та 6-14.
Відповіді та копії документів, по пунктах 1, 5 вимоги (комплект документів поданий суб'єктом господарювання до органу місцевого самоврядування з реєстраційним вхідним номером для встановлення двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії для категорії споживачів "населення": розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів; розрахунки тарифів на послуги з постачання теплової енергії разом із підтвердними матеріалами і документами) підприємством не надано.
21.02.2025 р. на офіційну електронну адресу позивача (kanc@pte.poltava.ua) було надіслано вимогу № 4 від 21.02.2025 р., щодо надання документів та інформації, оскільки інформації та документів наданих позивачем на вимоги № № 1, 2, 3 не достатньо для проведення даної перевірки. Термін виконання по даному запиту було визначено до 10:00 години 24.02.2025 р..
Відповідач із урахуванням тих обставин, що станом на 10:00 24.02.2025 р. позивачем не було надано в повному обсязі запитуваної інформації, що необхідна для проведення перевірки, констатував, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" створено перешкоди, а саме не виконано законі вимоги посадових осіб відповідача у виконанні покладених на них функцій, в частині проведення державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії прийняв рішення №007 від 26.02.2025 р. про застосування штрафу за порушення законодавства про ціни і ціноутворення у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 34000,00 грн.
Не погодившись з рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення №007 від 26.02.2025 р., позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішенням відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення від 26.02.2025 р. №007 є протиправним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (в подальшому - Закон №877-V).
Відповідно до ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За приписами абз. 8 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (абз. 11 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V).
Відповідно до ч.ч. 1 - 5 ст. 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє на теперішній час.
Згідно з п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" вирішено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".
Протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
З наведеного слідує, що єдиною підставою для проведення позапланової перевірки у період дії воєнного стану може бути рішення центрального органу виконавчої влади виключно при наявності загрози що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 11 Закону №877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області з 11.02.2025 р. по 24.02.2025 р. проведено позапланову перевірку Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" з питань дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт перевірки від 24.02.2025 р. №009 (а.с. 36-42).
Наказ ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 10.02.2025 р. №199-ОД про призначення позапланової перевірки було видано на підставі погодження Держпродспоживслужби від 07.02.2025 р. №15.2.2-3/2967, що ґрунтується на обґрунтованому зверненні фізичної особи про можливі порушення її прав та законних інтересів.
Відповідно до п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 р. №5007-VI (в подальшому - Закон №5007-VІ) уповноважені органи мають право: одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу.
Зі змісту рішення №007 від 26.02.2025 р., встановлено, що до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції на підставі п. 4 ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону №5007-VI, а саме: встановлено невиконання законних вимог посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області у виконанні покладених на них функцій в частині проведення державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії.
Судовим розглядом встановлено, що позивач у відповіді на вимогу №1 (лист 29-17/515 від 14.02.2025 р.) повідомив: по першому питанню: Керівник підприємства не видавав накази про призначення відповідальної особи за проведення перевірки (за довіреністю) та особи відповідальної за формування, встановлення та застосування тарифів. Посадової інструкції, згідно якої відповідальність за формування, встановлення та застосування тарифів покладено на конкретну посадову особу, на підприємстві не розроблялась та не затверджувалась.
Тобто надати розпорядчий документ та посадову інструкцію, якої не існує підприємство не має фізичної можливості. Крім того, обов'язок підприємства видати такий наказ та розробити відповідну інструкцію не передбачений жодним нормативно правовим актом.
По п'ятому питанню позивачем надано пояснення щодо неможливості надання комплекту документів для встановлення діючого тарифу, які містять інформації про об'єкти підприємства, обсяги виробництва, кількість працівників та інша інформація з обмеженим доступом.
Додатково у письмових зауваженнях на акт перевірки позивач звертав увагу відповідача, що вихідні дані формування тарифу містять критичну технологічну інформацію з обмеженим доступом з огляду на те, що підприємство відноситься до об'єктів критичної інфраструктури та відповідає встановленим ч. 2 ст. 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 р. № 1882-IX (в подальшому - Закон № 1882-IX) критеріям, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.
Враховуючи, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» включено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури, на підприємство поширюються вимоги Закону України «Про критичну інфраструктуру», "Про правовий режим воєнного стану", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про оборону України", Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 жовтня 2023 року, зокрема, в частині захисту критичної технологічної інформації.
З метою забезпечення обороноздатності держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України встановлені відповідні обмеження розповсюдження інформації щодо об'єктів інфраструктури. У зв'язку із зазначеним та задля забезпечення захищеності критичної інфраструктури з метою безперервності її роботи, цілісності і стійкості, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» об'єктивно позбавлене можливості надати документи, які містять критичну технологічну інформацію щодо підприємства.
Відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 1 Закону № 1882-IX, захист критичної інфраструктури - всі види діяльності, що виконуються перед або під час створення, функціонування, відновлення і реорганізації об'єкта критичної інфраструктури, спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці об'єктів критичної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону№ 1882-IX, у Законі України "Про інформацію" доповнено статтею 19-1. Критична технологічна інформація.
Критична технологічна інформація - дані, що обробляються (приймаються, передаються, зберігаються) в системах управління технологічними процесами об'єктів критичної інфраструктури. Критична технологічна інформація за режимом доступу належить до інформації з обмеженим доступом та підлягає захисту згідно із законом.
НКРЕКП прийнята постанова від 26.03.2022 р. №349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури».
Постановою НКРЕКП від 05.04.2022 р. № 366 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 30 березня 2017 року № 464» відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про правовий режим воєнного стану», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовженим Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 передбачено доповнити постанову НКРЕКП, від 30 березня 2017 року № 464 «Про щорічне забезпечення споживачів ключовою інформацією про послуги у сферах енергетики та комунальних послуг» новим пунктом 5 такого змісту: На період дії воєнного стану в Україні норми цієї постанови не застосовуються. Суб'єктам господарювання забезпечити доведення до відома споживачів ключової інформації протягом трьох місяців після припинення або скасування дії воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 р. №373 затверджені Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах.
Ці Правила визначають загальні вимоги та організаційні засади забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів або інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах.
Зокрема, відповідно до п. 4 Постанови 373, захисту в системі підлягає інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом.
Ради національної безпеки і оборони України прийняте рішення від 17 жовтня 2023 року «Про організацію захисту та забезпечення безпеки функціонування об'єктів критичної інфраструктури та енергетики України в умовах ведення воєнних дій», введене в дію Указом Президента України від 17 жовтня 2023 року № 695/2023.
Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, який застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" (в подальшому - Порядок № 869).
Відповідно до абз.2 п. 57 Порядку 869, порядок розгляду уповноваженими органами розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, поданих ліцензіатом, встановлюється Мінінфраструктури.
Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України виданий Наказ № 239 від 12.09.2018 р. «Про затвердження Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення» (далі - Порядок 239).
Позивач стверджує та ці обставини не спростовані відповідачем, що захищений канал передачі даних між ГУ Держпродспоживслужбою та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» відсутній.
Відповідальність за забезпечення захисту інформації в системі покладається на керівника організації, яка є власником (розпорядником) системи, та керівників її структурних підрозділів, що забезпечують створення та експлуатацію системи (пункт 17 Постанови 373), в даному випадку позивача, останній не має безпечної можливості для надання інформації, що містить критичну технологічну інформацію.
Отже, аналіз вищевикладених норм чинного законодавства України щодо захисту критичної технологічної інформації об'єкта критичної інфраструктури, дає підстави для висновку, що запитувана інформація перевіряючими щодо надання комплекту документів, поданого суб'єктом господарювання до органу місцевого самоврядування з реєстраційним вхідним номером для встановлення діючого двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії: розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів, відповідно до Порядку 869, порушить обов'язок позивача щодо недопущення поширення інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про об'єкти критичної інфраструктури, у тому числі про критичну технологічну інформацію.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 11 Закону №877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону.
Згідно зі ст. 10 Закону №877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з'ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
Приписами п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону №5007-VI визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, можна зробити висновок, що адміністративно-господарський штраф за п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону №5007-VI застосовується у двох випадках: за невиконання приписів уповноважених осіб або за створення перешкод під час проведення перевірки.
При цьому за приписами абз. 3 ч. 1 ст. 11 Закону №877-V обов'язковою умовою, за якою повинні діяти контролюючі органи, а суб'єкт господарювання не має права створювати відповідні перешкоди, є дотримання посадовими особами органів державного нагляду (контролю) вимог законодавства.
Разом з цим, у даній справі Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, посилаючись на невиконання позивачем законних вимог контролюючого органу, зокрема, вимог про надання документів, необхідних для проведення позапланової перевірки, фактично не погоджується з обсягом виконання позивачем письмових вимог №1, №2, №3 та №4.
Однак, положеннями п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону №5007-VI передбачено відповідальність лише за невиконання приписів та створення перешкод під час проведення перевірки, при цьому застережень щодо можливості накладення санкції на суб'єкта господарювання за неналежне або неповне виконання письмових запитів вказана норма не містить.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 8 ст. 7 Закону України №877-V визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Між тим, у даній справі відповідачем не виносилось жодного припису про усунення порушень вимог законодавства Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго».
Письмові запити про надання документів, направлені контролюючим органом в порядку статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення", не є обов'язковими до виконання приписами у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за невиконання яких до суб'єкта господарювання може бути застосовано санкцію на підставі п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону №5007-VI.
З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем не було підтверджено належними доказами, що позивач вчиняв дії чи бездіяльність спрямовану на невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, або створював перешкоди для виконання покладених на них обов'язків.
Крім того, посилаючись на надання позивачем не у повному обсязі документів, відповідач не надав належної оцінки доводам позивача про неможливість надання деяких документів та інформації через те, що підприємство з метою дотримання законодавства України, в частині захисту інформації об'єкта критичної інфраструктури, звернулось з відповідними запитами до Управління майном обласної ради, Полтавської обласної військової адміністрації, Управління Служби Безпеки України в Полтавській області, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо можливості надання підприємством в рамках позапланової перевірки такої інформації, а також повноти надання відповідних документів, що в свою чергу має важливе значення для висновку про існування реальної можливості надати витребувані документи.
На запити Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області позивачем надано відповідь листом №29-17/515 від 14.02.2025 р. та надано письмові зауваження на акт № 009 №29-17/635 від 26.02.2025 р., з яких встановлено про надання позивачем документів та пояснень відповідачеві, в яких позивачем роз'яснено, що ряд запитуваних документів містить інформацію з обмеженим доступом, а на запити перевіряючих, надані копії документів, що не містять інформації з обмеженим доступом.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду як релевантні для обставин цієї справи за змістовим, суб'єктним та об'єктним критерієм суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на те, що норми чинного матеріального права, щодо обов'язку позивача, як оператора критичної інфраструктури, забезпечити захист критичної технологічної інформації про підприємство, виникли саме в умовах воєнного часу та ефективного реагування на загрози, насамперед щодо збройного ураження об'єктів критичної інфраструктури в ході бойових дій.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 007 від 26.02.2025 р. про застосування до ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" адміністративно-господарських санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення в даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пу. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п. 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 в справі № 440/3258/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін