Справа № 2-4983/10
Провадження №6/369/349/25
29.10.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
за участі секретаря судових засідань Осіпова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №2-4983/10 за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Вишневий відділ Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),
У травні 2025 року заявник подав до Києво-Святошинського районного суду Київської області вищезазначену заяву. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2010 року у справі №2-4983/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/6003/73/23436.
Виконавчий лист та заяву про відкриття виконавчого провадження отримано банком та направлено до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області. Згідно повідомлення Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - постановою державного виконавця від 18 лютого 2014 року відкрито ВП №42444687. Але постановою виконавця від 28 березня 2025року виконавчий лист повернуто стягувачу.
Проведеною перевіркою встановлено, що виконавчий лист №2-4983 до стягнувача до теперішнього часу не надходив. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчий документ, виконавчий лист №2-4983 в інших органах Державної виконавчої служби та у приватних виконавців на виконанні не зареєстровано. За повідомленням виконавчої служби, виконавчий лист втрачено. Оскільки виконавчий лист втрачено не з вини стягувача, а строк пред'явлення виконавчого листа не пропущений, тому порушене право стягнувача має бути відновлено шляхом видачі дублікату.
Враховуючи викладе просили суд видати дублікат виконавчого документу №2-4983 від 23 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №014/6003/73/23436 в розмірі 72 118,53 грн.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд заяви за його відсутність.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про час розгляду справи.
Відповідно до ч. 3ст. 433 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, та видачу дублікату виконавчого документа.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про видачу дублікату виконавчого листа задоволенню підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2010 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором №014/6003/73/23436 від 13 грудня 2005 року в розмірі 71 285,68 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 832,85 грн..
Рішення суду на час розгляду заяви набрало законної сили, відомості про його оскарження в матеріалах справи відсутні.
23 лютого 2011 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист №2-4983 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2023 року по справі №2-4983/10 було змінено стягувача згідно заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2010 року в цивільній справі №2-4983/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б)..
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року замінено вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у виконавчих провадженнях по примусовому виконанню виконавчого листа у справі №2-4983/10 на правонаступника Стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» ( код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське Шосе, буд. 201/203, літера 2А, офіс 602) про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/6003/73/23436.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 18 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження №42444687.
Постановою в.о. начальника Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28 березня 2025 року виконавчий лист повернуто стягувачеві по виконавчому провадженні №42444687.
Згідно довідки Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №27450 від 28 березня 2025 року оригінал виконавчого листа 2-4983 втрачено.
Згідно з частиною 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Так, відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).
Таким чином, право позивача у вказаній справі на отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання виникло з 10 січня 2011 року та існує до 28 березня 2028 року, тобто в межах строків.
Крім того, суд звертає увагу, що 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, у якому, зокрема, зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
- фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
- юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
- визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Зміст припису, викладеного у пункті 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доводить, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки (в тому числі і строки пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання) перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 338/1549/21, від 31 січня 2024 року у справі № 743/1606/14-ц, від 27 лютого 2024 року у справі №2-361/11, які згідно положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються колегією суддів при вирішенні вказаної справи.
З урахуванням викладених обставин справи та норм матеріального, процесуального права суд доходить висновку, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа у вказаній справі не сплив, а також із набранням чинності Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» строк, визначений ст. 12 вказаного Закону, перервався до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Аналізуючи вищевказану норму, можна зробити висновок, що стягувач має право звертатись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа лише у межах строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Підставами для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа.
При цьому дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25 вересня 2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
Отже, з системно - логічного аналізу вищевикладеного слідує, що видача дубліката виконавчого листа не є обов'язком суду. Під час вирішення такого питання суд має визначити стан виконання судового рішення, тобто встановити, чи воно вже виконано, або що строк для пред'явлення виконавчого листа не закінчився, крім того, суд має перевірити підстави, покладені в обґрунтування заяви про видачу дубліката виконавчого листа, зокрема, обставини, які підтверджують факти втрати виконавчого листа.
При розгляді заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд за матеріалами справи перевіряє підстави, покладені в її обґрунтування, зокрема, перевіряє обставини, які підтверджують факти втрати виконавчого листа, встановлює стан виконання, не погашений розмір стягнення за загубленим виконавчим листом і, чи не порушений строк для його примусового виконання.
Враховуючи те, що оригінал виконавчого документу було втрачено, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання ще не сплив, стягувач за відсутності оригіналу виконавчого листа позбавлений можливості подати його на примусове виконання для реального виконання судового рішення, суд вважає за необхідне видати дублікат виконавчого листа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260-261, 353, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №2-4983/10 за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.
Видати дублікат виконавчого листа №2-4983, виданий 23 лютого 2011 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №014/6003/73/23436 від 13 грудня 2005 року в розмірі 71 285,68 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 832,85 грн..
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 29 жовтня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ