Справа № 369/8785/24
Провадження № 2/369/2379/25
Іменем України
29.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Гуленко Я.Є.
за участі
представника позивача Мєстєчкіна О.І.
представника відповідача Яцюк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
У січні 2024 року Позивач в особі свого представника адвоката Мєстєчкіної О.І. звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом про визнання права власності на спадкове майно. Вимоги обґрунтовує тим, що 14 квітня 2000 року, між позивачкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача ОСОБА_7 помер. Після смерті чоловіка позивача залишилося наступне належне спадкодавцю на час відкриття спадщини спадкове майно:
1) 51/100 частка в статутному капіталі МАЛОГО КОЛЕКТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СИМВОЛ», місцезнаходження: 08132, Київська область, Бучанський (раніше - Києво-Святошинський район), місто Вишневе, вулиця Чорновола, буд. 47, код ЄДРПОУ 19423111 і складає у грошовому виразі 12240,00 грн.
2) земельна ділянка площею 0,0422 га, в тому числі за земельними угіддями: багаторічні насадження - 0,0047 га, малоповерхова забудова - 0,0055 га, малоповерхова забудова - 0,0054 га, малоповерхова забудова - 0,0266 га, кадастровий номер 3222410300:01:029:0113, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належної спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯЛ №015104, виданого Боярською міською радою 29.12.2012 року на підставі рішення Боярської міської ради 40 сесії 5 скликання №40/1849 від 14.05.2009 року та зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на праві постійного користування землею, договорів оренди землі за №322240001014134.
3) автомобіль марки Газ 24, рік випуску - 1973, колір синій, кузов № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
4) автомобіль марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, колір - чорний, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , належний померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
5) 1/2 частина житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкодавець набув права власності на 1/2 частку даного житлового будинку на підставі Договору купівлі-продажу нерухомості 1/2 частки житлового будинку, посвідченого 17.10.1997 року Київською універсальною біржею за реєстровим номером D3677/11165 та зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 29.10.1997 року за реєстровим №1219 в книзі 14.
Власником іншої 1/2 частини даного житлового будинку є третя особа за даним позовом ОСОБА_5 , на підставі договору дарування, посвідченого 15.11.1989 державним нотаріусом Києво-Святошинської державної нотаріальної контори Стратілат П.І. та зареєстрованого в реєстрі за №4644 (зареєстрований в БТІ 17.11.1989 під реєстровим №1219 в книзі 14), що підтверджується листом КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 11.07.2022р. за №693.
На випадок своєї смерті ОСОБА_7 будь-яких розпоряджень не залишив, тому спадщина має розподілятися за законом в порядку черговості, передбаченої статтею 1258 ЦК України.
Спадкоємцями першої черги за законом на день смерті ОСОБА_7 є позивачка, тобто дружина померлого ОСОБА_1 , його син ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - відповідачі за даним позовом.
Представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину у відповідності до статті 1269 ЦК України, звернувшись протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до Боярської державної нотаріальної контори з заявою. Відповідачі по справі також прийняли спадщину після смерті спадкодавця, відтак спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавця підлягає поділу на чотири частини.
16.06.2023р. позивач звернулася із заявою до Боярської державної нотаріальної контори про оформлення за нею спадщини, яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_7 . На частину майна отримані свідоцтва про право на спадщину. Проте через відсутність у заявника документів, які посвідчують право власності померлого, державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 ; на автомобіль марки Газ 24, рік випуску - 1973, колір синій, кузов № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіль марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, колір - чорний, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , належні померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
Представник позивача, посилаючись на положення цивільного кодексу Української РСР, ч. 2 ст. 15 Закону «Про товарну біржу», ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, ч. 1 ст. 328, ч. 2 ст. 220 ЦК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. За N 282/20595, зазначає, що ураховуючи викладене, вона вважає, що у суду достатньо підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 17.10.1997 року, а саме: 1/2 частини житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений Київською універсальною біржею.
Посилаючись на статтю 1261 ЦК України щодо першої черги права на спадкування за законом, представник позивача зазначає, що спадкове майно після смерті ОСОБА_7 підлягає поділу між спадкоємцями на чотири частини, так як спадкоємцями за законом щодо спадкового майна померлого ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_1 , його син ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - відповідачі за даним позовом, то позивачка має право на визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 на 1/4 частку автомобіля марки Газ 24, рік випуску - 1973, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та на 1/4 частку автомобіля марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, реєстраційний номер НОМЕР_5 , належні померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 . А також на 1/8 частину житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (враховуючи, що 1/2 частина даного житлового будинку належить третій особі за даним позовом ОСОБА_5 і що спадкодавцю на час відкриття спадщини належала 1/2 частина цього будинку).
Враховуючи, що автомобіль марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, реєстраційний номер НОМЕР_5 , придбаний на ім'я чоловіка позивачки ОСОБА_7 в період знаходження їх у зареєстрованому шлюбі, то даний автомобіль відповідно до ст. 60 СК України вважається їх спільною сумісною власності подружжя.
Таким чином, при виділі частки позивачки з спільної сумісної власності подружжя її частка власності на автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2006 року випуску складатиме 1/2 частину автомобіля, інша ж 1/2 частина спірного автомобіля належала на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_7 .
Враховуючи, що частка позивачки в порядку спадкування 1/2 частини даного автомобіля становить 1/4 частину, то ця частина від всього автомобіля становить 1/8 частину, а загалом позивачка має право на визнання за нею права власності на 5/8 частки автомобіля (1/2 + 1/8). Тобто, 1/2 як частка у спільному майні подружжя, а 1/8, як частка в порядку спадкування за законом.
Посилаючись на ч. 5 ст. 11, ст.ст. 15, 16, ч. 2 ст. 220, 355, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 368, ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1226, 1258, 1261, 1265, 1267, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 60, 63, ч. 1 ст. 61, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, ч. 2 ст. 47, ст. 227 ЦК УРСР, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», представник позивача просить суд:
визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомості від 17.10.1997 року про придбання ОСОБА_7 1/2 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_1 ), посвідчений і зареєстрований на КУБ (Київській Універсальній біржі) 17.10.1997 року за реєстровим номером D3677/11165;
визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності на 1/8 частку житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишнє найменування АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ;
визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності на 1/4 частку автомобіля марки Газ 24, рік випуску - 1973, кузов № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ;
визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності на 5/8 часток автомобіля марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2024 року відкрито позовне провадження у даній справі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні із встановленням загального порядоку дослідження доказів у справі.
Від відповідачів відзив на позовну заяву до суду не надходив.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, але з'явилася її представник адвокат Мєстєчкіна О.І.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, але з'явився її представник адвокат проти задоволення позову не заперечували.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник позивача адвокат Мєстєчкіна О.І. надала пояснення по справі, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Представник відповідача Бігус Н.К. - адвокат в судовому засіданні при наданні пояснень по справі позов ОСОБА_1 визнав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ОСОБА_4 , всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про одруження від 14.04.2000 року, між позивачкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, який зареєстрований 14.04.2000 року Боярським міськвиконкомом Києво-Святошинського району Київської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача ОСОБА_7 помер.
Після його смерті на час звернення позивача з позовом до суду залишилося неоформленим за позивачем в порядку спадкування за законом належне спадкодавцю на час відкриття спадщини наступне спадкове майно:
- автомобіль марки Газ 24, рік випуску - 1973, колір синій, кузов № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
- автомобіль марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, колір - чорний, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , належний померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
- 1/2 частина житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкодавець набув права власності на 1/2 частку даного житлового будинку на підставі Договору купівлі-продажу нерухомості 1/2 частки житлового будинку, посвідченого 17.10.1997 року Київською універсальною біржею за реєстровим номером D3677/11165 та зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 29.10.1997 року за реєстровим №1219 в книзі 14.
Встановлено, що власником іншої 1/2 частини даного житлового будинку є третя особа за даним позовом ОСОБА_5 , на підставі договору дарування, посвідченого 15.11.1989 державним нотаріусом Києво-Святошинської державної нотаріальної контори Стратілат П.І. та зареєстрованого в реєстрі за №4644 (зареєстрований в БТІ 17.11.1989 під реєстровим №1219 в книзі 14), що підтверджується листом КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 11.07.2022р. за №693.
Згідно досліджених матеріалів спадкової справи №112/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину у відповідності до статті 1269 ЦК України, звернувшись протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до Боярської державної нотаріальної контори з заявою від 02.07.2022 року за №280, на підставі якої Боярською державною нотаріальною конторою була відкрита дана спадкова справа.
З матеріалів даної спадкової справи вбачається, що спадкоємцями першої черги за законом на день смерті ОСОБА_7 , які прийняли спадщину, є позивачка, тобто дружина померлого ОСОБА_1 , його син ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - відповідачі за даним позовом.
Відповідно до ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Отже, відповідачі по справі також прийняли спадщину після смерті спадкодавця, відтак спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавця підлягає поділу на чотири частини.
Згідно матеріалів спадкової справи №112/2022, позивач 16.06.2023р. звернулася із заявою до Боярської державної нотаріальної контори про оформлення за нею спадщини, яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_7 .
На підставі поданої заяви позивачці ОСОБА_1 державним нотаріусом Боярської державної нотаріальної контори Прокопенко В.М. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.06.2023 року на 1/4 частку в статутному капіталі МАЛОГО КОЛЕКТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СИМВОЛ», що становить 51/400 частку або 12,75 відсотки статутного капіталу, що складає у грошовому виразі 3060,00 грн., зареєстрованого в реєстрі за №2-300.
Також позивачці ОСОБА_1 державним нотаріусом Боярської державної нотаріальної контори Прокопенко В.М. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.06.2023 року на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,0422 га, кадастровий номер 3222410300:01:029:0113, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за №2-299.
Проте, державний нотаріус Боярської державної нотаріальної контори Прокопенко В.М. виніс постанову від 16.06.2023 року вих. №983/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
Обгрунтовуючи відмову, нотаріус зазначив, що для оформлення спадщини на 1/2 частку житлового будинку ОСОБА_1 надано Договір купівлі-продажу нерухомості, посвідчений 17.10.1997 року Київською універсальною біржею за реєстровим номером D3677/11165 та зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 29.10.1997 року за реєстром №1219 в книзі 14, а відповідно до норм діючого законодавства договори відчуження житлових будинків підлягали виключно нотаріальному посвідченню згідно ст. 227 «Форма договору купівлі-продажу жилого будинку» та 242 «Застосування до договору міни правил купівлі - продажу» Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року.
24.10.2023 року позивачка звернулась із заявою за №1106 до Боярської державної нотаріальної контори з проханням про видачу їй свідоцтва про право власності за законом на автомобіль марки Газ 24, рік випуску - 1973, колір синій, кузов № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіль марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, колір - чорний, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , належні померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
Згідно Постанови державного нотаріуса Боярської державної нотаріальної контори Прокопенко В.М. від 24.10.2023 року вих. №2112/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, так як відсутні у заявника документи, які посвідчують право власності померлого на вище зазначене рухоме майно.
Отже, заявлена позивачем вимога про визнання дійсним Договору купівлі-продажу нерухомості посвідченого 17.10.1997 року Київською універсальною біржею, пов'язана з відмовою нотаріуса в оформленні спадщини з підстав порушення вимог ст. 227 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку.
В зв'язку з цим, судом встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу нерухомості від 17.10.1997 року брокер брокерської контори №679 ОСОБА_8 , діючий зі згоди та за дорученням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і брокер брокерської контори №679 ОСОБА_12 , діючий зі згоди та за дорученням ОСОБА_7 , уклали на Київській Універсальній біржі договір, за яким Продавці продали, а Покупець придбав 50/100 часток жилого будинку під АДРЕСА_1 . Частина житлового будинку загальною площею 1/2 частина 68,9 кв.м., житловою площею 1/2 частина 40,40 кв.м., розташована на земельній ділянці 787,0 кв.м. Зазначена частина жилого будинку належить продавцям на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Першою Київською обласною держнотконторою 22 листопада 1996р. під реєстровим №4068 і зареєстрованого в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 20 грудня 1996р. в реєстровій книзі 14 під реєстровим номером №1219.
В пункті 14 даного Договору зазначено, що на виконання ст. 227 ЦК України даний договір підлягає реєстрації в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації.
Даний договір підписаний сторонами та на підставі ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу» та посвідчений і зареєстрований на КУБ (Київській Універсальній біржі) від 17.10.1997 року за реєстровим номером D3677/11165.
Згідно листа КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 11.07.2022 №693, позивачу повідомлено, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на 1/2 частину за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу нерухомості зареєстрованого 17.10.1997 року на КУБ (Київській Універсальній біржі) реєстраційний №D3677/11165 (зареєстровано в БТІ 29.10.1997 під реєстровим №1219 в книзі 14).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний договір зареєстрований відповідно до ст. 227 ЦК Української РСР, яка діяла на час укладення спірного договору.
На момент укладення даного договору купівлі-продажу 1/2 частини жилого будинку в 1997 році були чинними Цивільний кодекс Української РСР, який втратив чинність 01.01.2004 року, та Закон України "Про товарну біржу".
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про товарну біржу" зазначалось, що угоди, що зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.
У свою чергу, ст. 227 ЦК УРСР (в редакції на момент укладення договору) було передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР (в редакції на момент укладення договору) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
При цьому, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається (ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР).
Цивільним кодексом України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328).
Також, згідно діючої на даний час частини другої ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації (ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Згідно з п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. За N 282/20595, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.
Згідно технічного паспорту на спірний житловий будинок станом на 24.03.2004, складеного Києво-Святошинським БТІ, співвласниками будинку вказані спадкодавець ОСОБА_7 - 1/2 частина та третя особа у справі ОСОБА_5 - 1/2 частина. Дана обставина, наряду з вищезазначеною реєстрацією права власності на спірну 1/2 частину житлового будинку за спадкодавцем ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу нерухомості зареєстрованого 17.10.1997 року, підтверджує повне виконання покупцем ОСОБА_7 спірного договору.
Отже, судом встановлено, що ознакою дійсності Договору купівлі-продажу нерухомості від 17.10.1997 року є та обставина, що сторони даного правочину повністю виконали його умови, крім того, продавці та покупці за даним договором після його укладення не оспорювали його та не вимагали в подальшому його нотаріального оформлення.
Тому суд, враховуючи вищезазначене нормативно правове обґрунтування та встановлені обставини придбання спадкодавцем ОСОБА_7 спірної 1/2 частини житлового будинку, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 17.10.1997 року, а саме: 1/2 частини житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого Київською універсальною біржею, зареєстрованого 17.10.1997 року на КУБ (Київській Універсальній біржі) реєстраційний №D3677/11165 та зареєстрованого в БТІ 29.10.1997 під реєстровим №1219 в книзі 14).
Отже, після смерті ОСОБА_7 залишилась спадщина, а саме 1/2 частина житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на яку спадкодавець набув право власності на підставі біржової угоди - Договору купівлі-продажу нерухомості від 17.10.1997 року.
Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, то суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів спадкової справи №112/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_7 є його дружина, позивач у даній справі ОСОБА_1 , його син ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - відповідачі у даній справі.
Відповідно до статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 Цивільного кодексу України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Враховуючи, що спадкове майно після смерті ОСОБА_7 підлягає поділу між спадкоємцями на чотири частини, так як спадкоємцями за законом щодо спадкового майна померлого ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_1 , його син ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - відповідачі за даним позовом, то позивачка має право на визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 на 1/4 частку автомобіля марки Газ 24, рік випуску - 1973, колір синій, кузов № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , та на 1/4 частку автомобіля марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, колір - чорний, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , належні померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 . А також на 1/8 частину житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (враховуючи, що 1/2 частина даного житлового будинку належить третій особі за даним позовом ОСОБА_5 і що спадкодавцю на час відкриття спадщини належала 1/2 частина цього будинку).
Згідно частини 1 статті 4 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).
У випадках, встановленими актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України).
Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Стаття 1265 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.
За ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи, що автомобіль марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, колір - чорний, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , придбаний на ім'я чоловіка позивачки ОСОБА_7 в період знаходження їх у зареєстрованому шлюбі, то даний автомобіль відповідно до ст. 60 СК України вважається їх спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ч. 4 ст. 355 ЦК України, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Згідно із ч.1 ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Як зазначено в ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно із ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України майно, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, при виділі частки позивачки з спільної сумісної власності подружжя її частка власності на автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2006 року випуску складатиме 1/2 частину автомобіля, інша ж 1/2 частина спірного автомобіля належала на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_7 .
Враховуючи, що частка позивачки в порядку спадкування 1/2 частини даного автомобіля становить 1/4 частину, то ця частина від всього автомобіля становить 1/8 частину, а загалом позивачка має право на визнання за нею права власності на 5/8 частки автомобіля (1/2 + 1/8). Тобто, 1/2 як частка у спільному майні подружжя, а 1/8, як частка в порядку спадкування за законом.
У ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1. ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частина 1 ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі викладеного та встановлених обставин справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомості від 17.10.1997 року про придбання ОСОБА_7 1/2 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_1 ), посвідчений і зареєстрований на КУБ (Київській Універсальній біржі) 17.10.1997 року за реєстровим номером D3677/11165.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності на 1/8 частку житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишнє найменування АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності на 1/4 частку автомобіля марки Газ 24, рік випуску - 1973, кузов № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності на 5/8 часток автомобіля марки SUBARU FORESTER, рік випуску - 2006, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ