29 жовтня 2025 р. Справа № 520/29756/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 22.04.25 у справі № 520/29756/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 "
третя особа: Національна поліція України
про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 "(далі за текстом також - відповідач), третя особа: Національна поліція України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 7 Наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 за №252 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 за №1443 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції;
- поновити позивача на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » або рівнозначній посаді;
- стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі;
- допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на службі в поліції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22квітня2025 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом не було враховано та не надано правової оцінки тому, що під час судового розгляду відповідач перекваліфікував діяння позивача із «відкритої відмови у виконанні наказу» на «відмову у письмовому ознайомленні із наказом»; текст рішення суду першої інстанції не містить посилання на відеозапис, що свідчить про те, що вказаному доказу не було надано оцінку; рішення суду першої інстанції не містить конкретного викладу обставин, за яких позивач вчинив діяння, за яке його звільнено зі служби в поліції та на підставі яких доказів воно підтверджується, в той час наявне посилання лише на «матеріали справи»; із тексту рішення суду першої інстанції неможливо встановити, чи перевірялись судом обставини пропозиції письмового ознайомлення позивача чи будь-якого іншого поліцейського із наказом та на підставі яких доказів було встановлено їх існування.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він з висновками суду першої інстанції погоджується. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі за текстом - ДПОП «ОШБ «Лють») є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України у складі поліції особливого призначення.
Позивач проходив службу в поліції на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють».
26.08.2024 до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт заступника командира штурмового батальйону №1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », майора поліції ОСОБА_2 про те, що 23.08.2024 приблизно о 20:00 на визначеній місцевості в м.Краматорськ Донецької області окремі поліцейські УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема, ОСОБА_1 , під час доведення вимог Наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 за №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» поводили себе нестримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що, в свою чергу, заважало процедурі доведення наказу, а також особовий склад роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.
Наказом Управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.08.2024 за №452 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», що виразилося у відмові виконувати накази командира зведеного підрозділу полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють».
05.09.2024 до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Володимира Сотнікова про те, що 02.09.2024 приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку УПОП № 3 ДНОГ «ОШБ «Лють» в м.Дніпро, ним доведені вимоги наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 за №284СК «Про службове відрядження» до поліцейських полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють, зокрема, до заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Після оголошення та доведення до поліцейських вимог наказу, поліцейські, зокрема, ОСОБА_1 , повідомили, що згодні виконувати наказ за умови повернення до виконання своїх службових обов'язків командира роти №3 штурмового батальйону №1 ОСОБА_3 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку. У подальшому, на визначену в наказі дату, а саме 04.09.2024 такі поліцейські, зокрема, позивач, до виконання наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 за №284ДСК, не приступили.
05.09.2024 до т.в.о. начальника управління - командира полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковникові поліції Дмитру Хмілю подано рапорт голови дисциплінарної комісії - старшого інспектора відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , в якому зазначено про факт можливого вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку щодо невиконання Наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 №284СК «Про службове відрядження» до поліцейських полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють». Враховуючи, що Наказом УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.08.2024 №452 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» розпочато службове розслідування стосовно можливого вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків, просить надати дозвіл на вивчення обставин вчинення можливого дисциплінарного проступку поліцейськими під час проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу від 26.08.2024 за №452.
Наказом Управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.09.2024 за №467 з метою повної та об'єктивної перевірки інформації щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», внесено зміни до Наказу від 26.08.2024 за №452 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії». Додано до списку членів дисциплінарної комісії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють».
Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком від 09.09.2024, в якому зазначено, що 26.08.2024 до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт заступника командира штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_2 від 24.08.2024, про те, що 23.08.2024 приблизно о 20:00 на визначеній місцевості в м.Краматорськ Донецької області окремі поліцейські УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема, ОСОБА_1 , під час доведення вимог Наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 за №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» поводили себе нестримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що, в свою чергу, заважало процедурі доведення наказу, а також особовий склад роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» відмовився від письмового ознайомлення із наказом.
Зазначено, що також до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Володимира Сотнікова про те, що 02.09.2024 приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» в м.Дніпро, ним доведені вимоги наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 №284СК «Про службове відрядження» до поліцейських полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема, до заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Після оголошення та доведення до поліцейських вимог наказу, поліцейські, зокрема, ОСОБА_1 , повідомили, що згодні виконувати Наказ за умови повернення до виконання своїх службових обов'язків командира роти №3 штурмового батальйону №1 ОСОБА_3 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку. У подальшому, на визначену в наказі дату, а саме 04.09.2024 вказані поліцейські, зокрема, позивач, до виконання Наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 за №284ДСК, не приступили.
Службовим розслідуванням установлено, що на виконання вимог Наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 №305ДСК/ВС особовий склад роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») прибув у визначене місце о 20:00. В цей час т.в.о. командира штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_2 довів до присутніх вимоги Наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 23.08.2024 за №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних завдань)».
Відповідно до акта від 30.08.2024 за №1793/59/14/-2024 «Про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 за № 302ДСК4К» зафіксовано, що поліцейські, в тому числі ОСОБА_1 , відмовилися від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.
Висновком службового розслідування встановлено, що у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за №2337-VІІІ, що виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з Наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 за №302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області, а також ігноруванні вимог відповідного наказу та у невиконанні вимог наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 за №284ДСК та в обговоренні цього наказу, що являється вчиненням у сукупності двох дисциплінарних проступків та грубим порушенням службової дисципліни.
Дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування запропоновано за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, відповідно до пункту І розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2018 за №893, застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 №252 «Про застосування дисциплінарних стягнень» (далі - Наказ №252) за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 23.08.2024 №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 за №284ДСК «Про службове відрядження», застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 за №1443 о/с «По особовому складу» (далі - Наказ №1443) позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію України». Із наказом позивача ознайомлено 15.10.2024.
Вважаючи спірні накази протиправними, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про відмову задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності порушення прав позивача відповідачем у спірних правовідносинах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі за текстом - Закон №580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського передбачені частиною 1 статті 18 цього ж Закону, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов'язків громадян України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, від 14.01.2025 №26/2025 строк дії воєнного часу продовжувався.
Згідно з ч.4 ст.8 Закону №580-VIII під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до п.24 ч.1 ст.23 Закону №580-VIII органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію" у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з Наказом Національної поліції України від 23.02.2022 за №171, який видано на підставі Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в Україні", особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 за №30 "Про утворення територіального органу Національної поліції" утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яку зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02.02.2023.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, визначаються підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень.
Нормами частини 1 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з пунктами 1, 3, 4, 6, 7, 8 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Пунктами 1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Крім того, стаття 12 Дисциплінарного статуту дає визначення дисциплінарного проступку, з якого вбачається, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Отже, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання Присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов'язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації); 13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким, відповідно до частини 1 статті 14 цього ж закону, розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, як визначено у статті 14 Дисциплінарного статуту.
Відповідне службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Згідно з частиною десятою статті 14, частиною сьомою статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни, наказом МВС України від 07.11.2018 за №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі за текстом - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу II Порядку №893 встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п.4 розділу II Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.13 розділу II Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з п.2 розділу III Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до п.п. 4, 5 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Пунктом 9 розділу III Порядку №893 встановлено, що висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Згідно з п.1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту).
Частиною 8 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень визначених ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Види дисциплінарних стягнень перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни є звільнення зі служби в поліції, як крайній захід дисциплінарного впливу.
Відповідне службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Як зазначено вище, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з'ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.
Результатами службового розслідування має бути встановлено: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.
Відповідно до наказів Національної поліції України від 27.01.2023 за №54 "Про затвердження Змін до Структури територіальних органів поліції" та №55 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" затверджено зміни до Структури територіальних органів поліції та затверджено штат ДПОП "ОШБ "Лють" як міжрегіонального територіального органу Національної поліції України, в структуру якого увійшов, зокрема, батальйон патрульної служби поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ГУНП в Луганській області, який створено, як управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Також Наказом Національної поліції України від 16.04.2024 за №403 "Про деякі питання організації діяльності Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.
Судом установлено, що у спірних правовідносинах відповідно до Законів України "Про Національну поліцію", "Про правовий режим воєнного стану", Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 23.07.2024 за №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", Положення про Національну поліцію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 за №877, Положення про Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", затвердженого наказом Національної поліції України від 16.04.2024 за № 403, бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 09.04.2024 №4477, Наказу Національної поліції України від 10.04.2024 за №890ДСК, з метою виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України, а також для виконання бойових завдань окремих працівників полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" відряджено до Донецької області відповідно до наказів ДПОП "ОШБ "Лють", зокрема: Наказом від 25.07.2024 №234ДСК - ОСОБА_1 з 25.07.2024 до 24.08.2024.
Наказом командира зведених підрозділів ДПОП "ОШБ "Лють" від 11.04.2024 №13ВС "Про формування зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3" з числа особового складу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" сформований зведений підрозділ УПОП №3, до якого увійшов, зокрема: ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою, наданою відділом проведення спеціальних операцій УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 28.07.2024 за №1746/59/14-2024/ВС, відповідно до бойового розпорядження командира зведених підрозділів ДПОП "ОШБ "Лють" від 17.07.2024 за №525т/01/59/03-2024 БР, від 19.08.2024 за №581т/02/59/03-2024БР, від 23.08.2024 за №589т/02/03-2024БР та Наказу №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" до бойових завдань залучені такі, зазначені в рапорті поліцейські, зокрема: ОСОБА_1 .
У ході проведення службового розслідування встановлено, що на виконання вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 за №305ДСК/ВС особовий склад роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") прибув у визначене місце о 20:00 (у тому числі ОСОБА_1 ).
В цей час т.в.о. командира штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ОСОБА_2 довів до присутніх вимоги Наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 за №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних завдань)".
Відповідно до акта від 30.08.2024 №1793/59/14/-2024 "Про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з Наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 №302ДСК/ВС" зафіксовано, що, зокрема, ОСОБА_1 відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.
Суд звертає увагу, що вказані події були зафіксовані на портативний відеореєстратор, про що також було зазначено у висновку службового розслідування.
З наданого до суду відеозапису «0000000_00000020240823200152_0027» встановлено, що т.в.о. командира штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_2 представляється та представляє інших осіб, присутніх під час доведення вимог наказу, зачитує наказ від 23.08.2024 №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань».
При цьому, на відеозаписі чутно сторонні розмови, сміх, гучні викрики та інші звуки, які перешкоджають доведенню вимог наказу, у зв'язку із недостатнім освітленням неможливо ідентифікувати, хто саме розмовляє та перешкоджає доведенню вимог наказу.
З вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 доводить перелік осіб, які залучаються до виконання вимог Наказу від 23.08.2024 за №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних завдань)", зокрема: поліцейського взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
Надалі ОСОБА_2 продовжує доводити вимоги наказу, при цьому чути сторонні звуки, викрики та інші звуки, які перешкоджають доведенню вимог наказу.
Зі змісту відеозапису встановлено, що ОСОБА_2 завершує доведення вимог наказу. Проведення обстеження начальником відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" та керівником зведеної медичної госпітальної групи на відеозаписі не відображено. Факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ на відеозаписі, відсутній.
Також, за висновком службового розслідування, з метою повноти та об'єктивності проведення службового розслідування, дисциплінарною комісію досліджені відеозаписи з портативного відеореєстратора, в якому міститься інформація про те, що 02.09.2024 доведені вимоги Наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 №284ДСК/ВС "Про службове відрядження", зокрема, до позивача.
У ході службового розслідування опитаний ОСОБА_2 , який пояснив, що здійснює керівництво штурмовим батальйоном №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють". Відповідно до Законів України "Про Національну поліцію", "Про правовий режим воєнного стану", Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", вимог бойових розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.06.2024 №9092, Генерального штабу Збройних Сил України від 13.06.2024 №9169, вимог бойових розпорядження командувача оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 13.06.2024 №313/1908/4809т, командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 11.08.2024 5999т/оту, від 12.08.2024 №6049т/оту, на виконання вимог бойових розпоряджень зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 17.07.2024 №525т/01/59/03-2024БР, від 19.08.2024 №581т/02/59/03-2024БР та від 23.08.2024 589т/02/03-2024БР, з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, у порядку взаємодії підрозділів Національної поліції України зі Збройними Силами України та іншими складовими сектору безпеки і оборони, реагування на зміни в обстановці, ведення оборони м. Торецьк, а також інших бойових (спеціальних) завдань, поставлених перед зведеним підрозділом УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють", 23.08.2024 приблизно о 20:00, на визначеній місцевості в м.Краматорськ Донецької області ним ( ОСОБА_2 ) до поліцейських роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 "), а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 доведено наказ №302ДСК/ВС у присутності начальника відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" майора поліції Вітковського Артема Володимировича, т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" капітана поліції ОСОБА_25 , головного інспектора відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють" капітана поліції Бринюка Івана Олексійовича, начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" підполковника поліції ОСОБА_26 та керівника госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ капітана медичної служби ОСОБА_27 .
ОСОБА_2 указує, що під час доведення вимог зазначеного наказу, особовий склад роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" поводив себе нестримано та недоброзичливо, поліцейські не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що, у свою чергу, заважало процедурі доведення наказу. Перед доведенням наказу він ( ОСОБА_2 ) запитав у ОСОБА_6 чи в наявності особовий склад підрозділу на шикуванні та останній доповів, що весь зазначений у наказі особовий склад вишукувано, проте фактично наказ на шикування особового складу ОСОБА_6 не віддавав. Жоден поліцейський зазначеного підрозділу не виконував його ( ОСОБА_2 ) накази та накази ОСОБА_6 щодо дотримання дисципліни під час доведення наказу №302ДСК/ВС, окремі поліцейські вчиняли навмисні та свідомі дії, направлені на порушення дисципліни, а саме викрикували голосно різні фрази, намагаючись при цьому його ( ОСОБА_2 ) перебити під час доведення наказу та навмисно заважали вказаній процедурі. Керівник госпітальної групи зведеного загону НГУ доповів, що поліцейські, які зазначені в наказі протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань не мають. Присутній при доведенні бойового наказу керівник відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" зазначив, що у вищевказаних працівників психоемоційний стан не перешкоджає виконанню бойових завдань. Дані події були зафіксовані на портативний відеореєстратор. Він ( ОСОБА_2 ) зазначає, що особовий склад станом на 12:00 24.08.2024 до виконання наказу №302ДСК/ВС не приступили.
У висновку службового розслідування зазначено, що опитаний ОСОБА_21 надав пояснення, згідно з якими 23.08.2024 він ( ОСОБА_21 ) перебував у складі свого підрозділу, а саме роти №3 штурмового батальйону №1 («Луганськ-1» імені Героя України ОСОБА_28 ) полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» у Донецькій області на підставі наказу про відрядження, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань. Так, близько 15:00 т.в.о командира роти ОСОБА_6 дав команду особовому складу прибути до громадського місця, парку «Ювілейний», розташованого у м. Краматорськ. Прибувши близько 16:00 до вказаного місця, присутні поліцейські за командою провели шикування та очікували на подальші вказівки. Вказує, що зрозуміти, що саме за документ читав командир штурмового батальйону № НОМЕР_1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » поліцейським зрозуміти не вдалося. Приблизно через пів години поліцейським дали команду на виїзд до пункту постійної дислокації у м. Дніпро. Особисто ОСОБА_21 вимоги будь-якого наказу не доводились, від виконання будь-яких наказів він не відмовлявся. Також стверджує, що 02.09.2024 приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ «Лють» в м. Дніпро, ОСОБА_21 у присутності співробітників відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» доведено вимоги наказу від 02.09.2024 №284ДСК, а також іншим поліцейським роти. Згідно вимог вказаного наказу ОСОБА_21 повинен виїхати у відрядження до Донецької області та прибути 04.09.2024 до м.Краматорськ. Так, після доведення вимог наказу, він ( ОСОБА_21 ) повідомив, що готовий до виконання вимог наказу, однак запитав, коли закінчиться проведення службового розслідування відносно командира роти ОСОБА_3 , а також запитав, коли буде відсторонене керівництво штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», так як особовий склад роти не довіряє керівництву штурмового батальйону, які не виконують свої обов'язки, як командири, та не працюють у напрямку збереження життя та здоров'я особового складу батальйону, доводять до відома особового складу неправдиву інформацію щодо бойових позицій, перебування ворога на позиціях та інше, однак відповіді на запитання не отримав. Ніхто з присутніх не відмовився від вимог наказу про відрядження. Також зазначає, що під час доведення наказу не повідомлялись місця дислокації та розміщення для подальшого проживання, а також час отримання зброї та транспорт для переміщення до АДРЕСА_1 . 03.09.2024 вранці ОСОБА_21 звернувся у лікарню у зв'язку з поганим самопочуттям. За результатами медичного огляду позивачу видано медичний висновок про непрацездатність.
Вказано, що опитані ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 надали аналогічні відомості, викладені у поясненні ОСОБА_21 .
Суд зазначає, що відповідно до п.2 розділу І (Загальні положення) Наказу МВС України від 02.08.2017 №672 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України" службовим відрядженням вважається поїздка поліцейського за наказом, підписаним керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов'язки, його першим заступником або заступниками відповідно до їх компетенції, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.
Пунктом 1 розділу II (Направлення поліцейських у службові відрядження) передбачено, що при направленні поліцейського у службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов'язки, його першим заступником або заступниками відповідно до розподілу функціональних обов'язків (посадових інструкцій).
Згідно з Наказом МВС України від 27.07.2012 за №650 "Про затвердження Інструкції з оформлення документів у системі МВС України" наказ є основним розпорядчим документом, який видає керівник підприємства, установи, організації на основі єдиноначальності і який містить індивідуальні приписи або правові норми з питань внутрішньо організаційної діяльності, адресовані підпорядкованим органам і працівникам.
Частиною ст.4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення (ч.1 ст.4). Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень (ч.2 ст.44). Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку (ч.3 ст.4). Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику (ч.4 ст.4). Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов'язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов'язків керівника, забороняється (ч.5 ст.4). Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником (ч.6 ст.4).
З наведеного слідує, що поліцейський зобов'язаний виконувати отриманий від безпосереднього чи від прямого керівника наказ доти, доки цей наказ не буде скасований посадовою (службовою) особою Національної поліції України вищого рівня.
Дисциплінарною комісією встановлено, що, зокрема, у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за №2337-VІІІ, що виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з Наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 за №302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області, а також ігноруванні вимог відповідного наказу та у невиконанні вимог наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 за №284ДСК та в обговоренні цього наказу, що являється вчиненням у сукупності двох дисциплінарних проступків та грубим порушенням службової дисципліни.
Однак з указаними висновками дисциплінарної комісії колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
Як убачається з наявних в матеріалах службового розслідування пояснень заступника командира штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_2 , під час доведення вимог Наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 за №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», поліцейські поводили себе нестримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що, в свою чергу, заважало процедурі доведення наказу. Серед зазначених поліцейських був позивач.
Відповідно до рапорту заступника командира штурмового батальйону майора поліції ОСОБА_2 , під час доведення вимог наказу особовий склад роти поводив себе нестримано та недоброзичливо, поліцейські не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях. Жоден поліцейський не виконував накази майора ОСОБА_29 та капітана ОСОБА_30 щодо дотримання дисципліни, окремі поліцейські вчиняли навмисні та свідомі дії, направлені на порушення дисципліни, а саме викрикували голосно різні фрази, намагаючись при цьому перебити майора, навмисно заважали вказаній процедурі. Також, особовий склад відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним Наказом та станом на 12:00 24.08.2024 до виконання наказу не приступив.
Рапортом начальник відділу моніторингу УПОП №3ДПОП «ОШБ «Лють» майор поліції ОСОБА_31 повністю підтвердив слова, вказані в рапорті майора ОСОБА_32 .
Суд наголошує на тому, що з матеріалів розслідування неможливо встановити вину позивача, оскільки всі рапорти та пояснення присутніх при оголошенні наказу, свідчать про загальну картину поведінки особового складу, конкретні винні особи не зазначені.
Водночас, у висновку службового розслідування чітко зазначено, що з дослідженого дисциплінарною комісію відеозапису "0000000_00000020240823200152_0027" з портативного відеореєстратора, на зображенні №1 у зв'язку із недостатнім освітленням, неможливо ідентифікувати, хто саме розмовляє та перешкоджає доведенню вимог Наказу №302ДСК/ВС; на зображенні №2 через недостатнє освітлення неможливо ідентифікувати особу, яка гучно викрикує та перешкоджає доведенню вимог Наказу №302ДСК/ВС; проведення обстеження начальником відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" та керівником зведеної медичної госпітальної групи на відеозаписі не відображено; факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ на відеозаписі, відсутній.
Крім того, оголошення наказу здійснювалося в парку, де були присутні сторонні особи, які теж могли заважати. З наданого відеозапису також не зрозуміло, хто саме заважав ознайомленню з наказом, вказана дія здійснювалася в темряві, відеореєстратор направлений тільки на майора ОСОБА_32 , особового складу не видно.
Матеріали службового розслідування не містять доказів про те, що саме позивач перешкоджав доведенню вимог наказу №302ДСК/ВС, обговорював наказ №302ДСК/ВС та відмовився його виконувати.
У своїх письмових поясненнях позивач чітко зазначає, що від виконання бойового наказу не відмовлявся, у разі доведення бойового наказу належним чином готовий його виконувати.
Враховуючи те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України), колегія суддів не вважає доведеною відповідачем скоєння позивачем інкримінованого правопорушення.
Щодо посилань відповідача стосовно невиконання в подальшому оголошеного наказу №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» по суті, колегія суддів, дослідивши наявні в матеріалах справи текст наказу та надані в ході службового розслідування пояснення заступника командира роти ОСОБА_6 , дійшла висновку, що ані особовий склад без командира та ані особисто поліцейські не змогли б виконати наказ за своєю ініціативою, оскільки це стосується виконання розпланованого бойового завдання за командуванням посадової особи. Крім того, як зазначено в поясненнях майора ОСОБА_33 : «В подальшому близько 21:10 23.08.2024, до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_34 та сказав, що необхідно прибути до штабу, де було повідомлено, що з 13:00 24.08.2024 усьому особовому складу необхідно вибути до м.Дніпро». Тому суд уважає, що це правопорушення не доведено відповідачем та відповідно не може бути інкриміновано позивачеві.
Також за висновком службового розслідування у діях ОСОБА_1 також убачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог Наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 за №284ДСК та в обговоренні цього наказу, що являється грубим порушенням службової дисципліни.
За матеріалами службового розслідування позивач вибув з іншими поліцейськими до пункту постійної дислокації в АДРЕСА_2 . В одному із приміщень пункту постійної дислокації в м.Дніпро 02.09.2024 проведено збір особового складу, де озвучено Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Окрема штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 за №284ДСК, яким визначено відрядити до оперативної зони ведення бойових дій Донецької області для виконання бойових (спеціальних) завдань посадових осіб полку №3 ДПОП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі і позивача.
З метою повноти та об'єктивності проведення службового розслідування дисциплінарною комісією досліджені відеозаписи з портативного відеореєстратора, на яких міститься інформація про те, що 02.09.2024 доведені вимоги Наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 за №284ДСК/ВС «Про службове відрядження» до поліцейських, зокрема, ОСОБА_1 , які повідомили що згодні виконувати наказ за умови повернення до виконання свої службових обов'язків командира роти №3 штурмового батальйону №1 ОСОБА_3 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку.
У висновку службового розслідування зазначено, що опитаний ОСОБА_1 надав пояснення про те, що був готовий до виконання вимог наказу, однак запитав, коли закінчиться проведення службового розслідування відносно командира роти ОСОБА_3 , а також запитав, коли буде відсторонене керівництво штурмового батальйону № НОМЕР_1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», так як особовий склад роти не довіряє керівництву штурмового батальйону, які не виконують свої обов'язки, як командири, та не працюють у напрямку збереження життя та здоров'я особового складу батальйону, доводять до відома особового складу неправдиву інформацію щодо бойових позицій, перебування ворога на позиціях та інше, однак відповіді на запитання не отримав.
З матеріалів службового розслідування та відеофайлу «000000_00000020240902145138_0049» встановлено, що позивач, як і інші поліцейські, при оголошенні Наказу від 02.09.2024 за №284ДСК/ВС «Про службове відрядження» не відмовлявся від його виконання, проте зазначали про повернення командира - майора ОСОБА_35 , що було сприйнято командуванням, як обговорення цього наказу.
Колегія суддів зауважує, що зазначаючи у висновку службового розслідування про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 за №305ДСК/ВС та Наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 за №284ДСК та в обговоренні цих наказу, спірним Наказом від 01.10.2024 за №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за їх невиконання.
Проте спірний Наказ від 01.10.2024 за №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" очевидно суперечить висновкам службового розслідування, якими встановлено, що позивач не відмовлявся від виконання Наказу від 23.08.2024 за №305ДСК/ВС та Наказу від 02.09.2024 за №284ДСК, проте їх обговорював.
Висновків щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в обговоренні наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 №284ДСК «Про службове відрядження», спірний наказ від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" не містить.
Як установлено вище, службове розслідування завершується складанням висновку, який має чітко визначену структуру, відповідно до якої комісією має бути встановлено особу правопорушника, ступіть його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, обставини вчинення проступку, час, місце, спосіб, мотив вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим.
На підставі висновку службового розслідування та оцінки встановлених порушень, уповноважений керівник видає наказ про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності.
Отже, встановлена під час службового розслідування кваліфікація діяння певної особи вперше наводиться у висновку службового розслідування, дублюється у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та після затвердження такого наказу і реалізації дисциплінарного стягнення зміні не підлягає.
Враховуючи наведене, колегія суддів приймає як належні посилання представника позивача на перекваліфікацію події після завершення службового розслідування, оскільки до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за відмову виконувати накази, як про це вказано у наказі відповідача від 01.10.2024 за №252, а не за невиконання та обговорення наказу.
З пояснень ОСОБА_1 , зазначених у висновку службового розслідування, встановлено, що згідно з вимогами Наказу від 02.09.2024 за №284ДСК/ВС «Про службове відрядження» позивач повинен виїхати у відрядження до Донецької області та прибути 04.09.2024 до м.Краматорськ. Водночас, під час доведення наказу йому не повідомлялись місця дислокації та розміщення для подальшого проживання, а також час отримання зброї та транспорт для переміщення до м. Краматорськ. 03.09.2024 вранці позивач звернувся у лікарню у зв'язку з поганим самопочуттям. За результатами медичного огляду позивачу видано медичний висновок про непрацездатність.
Відповідно до рапорту заступника командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_6 , 03.09.2024 йому в усній формі повідомлено про проходження лікування, зокрема ОСОБА_1 , який перебував на лікуванні у КНП «Новомосковському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги» з 03.09.2024 до 06.09.2024, що підтверджується медичним висновком від 03.09.2024 за №57РН-ВХХ3-3ВС3-А36Т.
Зазначене підтверджує, що позивач завчасно повідомив про проходження лікування у КНП «Новомосковському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги» з 03.09.2024 та надав медичний висновок від 03.09.2024 за №57РН-ВХХ3-3ВС3-А36Т.
Проте в рапорті заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Володимира Сотнікова від 05.09.2024 зазначено, що на визначену в наказі дату, а саме 04.09.2024 поліцейські, зокрема, ОСОБА_1 , до виконання Наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 за №284ДСК, не приступили.
Колегія суддів зауважує, що матеріали службового розслідування не містять правової оцінки факту перебування позивача на лікарняному з 03.09.2024 по 06.09.2024, враховуючи його пояснення про неможливість за станом здоров'я виїхати 04.09.2024 у відрядження, а також не містять жодної оцінки поясненням позивача про те, що під час доведення наказу від 02.09.2024 за №284ДСК не повідомлялись місця дислокації та розміщення для подальшого проживання, а також час отримання зброї та транспорт для переміщення до м. Краматорськ.
Зазначені обставини свідчать про формальний підхід до проведення службового розслідування та неповноту з'ясування всіх обставин, необхідних для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Слід зазначити, що суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Однак, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 за №284ДСК «Про службове відрядження».
Враховуючи викладене, суд уважає, що службовим розслідуванням не було чітко та обґрунтовано встановлено всі обставини проступку, чи вчиняв позивач порушення військової дисципліни, а також не встановлено належним чином обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, ступінь вини військовослужбовця, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що службове розслідування в частині, що стосується позивача, було проведено без встановлення всіх обставин, що мають значення для повного та об'єктивного проведення службового розслідування, за наслідками якого можливо було б дійти висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Водночас колегія суддів зазначає, що спір у цій справі виник у зв'язку із застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Колегія суддів зауважує, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Водночас реалізація таких повноважень здійснюється суб'єктом накладення дисциплінарного стягнення з певними обмеженнями.
Так, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, суб'єкт його накладення повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Водночас адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За доводами позивача за результатами службового розслідування до різних поліцейських за один і той самий проступок були застосовані кардинально відмінні підходи при обранні виду дисциплінарного стягнення.
Так, з матеріалів справи слідує, що службове розслідування за фактами відмови від виконання наказів окремими поліцейськими УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» проводилось відносно 20 поліцейських.
За змістом висновку службового розслідування частину працівників поліції (13) було звільнено зі служби в поліції, у тому числі і позивача, а іншу частину (7) притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Водночас усі фігуранти службового розслідування вчинили тотожній дисциплінарний проступок, що підтверджується змістом самого висновку службового розслідування.
У ході службового розслідування до відділу моніторингу УГІОП № З ДІІОП «ОІІІБ «Лють» надійшли службові характеристики ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .
Відповідно до наданих характеристик вказані поліцейські за період служби в Національній поліції України зарекомендували себе як висококваліфіковані, дисципліновані та відповідальні співробітники. До виконання своїх службових обов'язків ставляться сумлінно, з почуттям відповідальності за доручену справу. Бездоганно виконують бойові завдання, демонструючи високий рівень професіоналізму, мужності та відданості військовій справі. Під час бойових дій проявили себе як рішучі та сміливі воїни, які здатні приймати швидкі та правильні рішення в екстремальних умовах. Завдяки своїм знанням та навичкам вказані поліцейські неодноразово сприяли успішному виконанню бойових завдань підрозділом, що позитивно впливало на загальний результат операцій. Зазначені поліцейські відзначаються високою моральною стійкістю, фізичною витривалістю та вмінням працювати у команді. За складом характеру спокійні, врівноважені, вимогливі до себе. При спілкуванні з громадянами та колегами по службі проявляють ввічливість, тактовність. У стройовому відношенні підтягнуті, відмінно володіють вогнепальною зброєю. За час служби не мали дисциплінарних стягнень. Вірні служінню українському народові.
Отже, за наявності тотожного складу дисциплінарного проступку у діях поліцейських, відповідачем не обґрунтовано застосування різних видів дисциплінарної відповідальності до таких поліцейських, а встановлені у висновку службового розслідування обставини не були достатніми для твердження наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення саме у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про протиправність пункту 7 Наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 за №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та Наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 15.10.2024 за №1435 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, що підлягають скасуванню.
Частиною 1 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України) передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Водночас закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Згідно з частинами 1 та 5 ст.241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Отже, ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 16.10.2024.
Що стосується позовних вимог про поновлення позивача на посаді, що є рівнозначною посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_4 штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », колегія суддів уважає, що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Так, у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 826/8332/17, від 31 травня 2021 року справа № 0840/3202/18 та від 27 квітня 2021 року у справі №826/8332/17 суд зазначив, що ураховуючи приписи частини 1 статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з'ясування того, що звільнення працівника відбулося незаконно, покладається обов'язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Відтак звільненого без законної підстави працівника має бути поновлено на попередній роботі, а не на іншій рівнозначній посаді як того бажає позивач.
Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240.1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 819/691/17, від 20 січня 2021 року справа №640/18679/18.
У постанові від 11 лютого 2021 року справа №640/21065/18 Верховний Суд також не погодився із застосованим судами попередніх інстанцій способом захисту порушених прав позивача шляхом покладення на відповідача поновити позивача на посаді, що є рівнозначною. Суд зазначив, що зробивши правильний висновок про незаконність звільнення позивача, суди попередніх інстанцій не поновили його на роботі (конкретній посаді).
Аналогічні правові висновки також відтворено і в постанові Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 540/3994/20 від 13.04.2023.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зауважує, що в цій справі сторонами не наведено доводів щодо ліквідації або реорганізації підприємства відповідача та ліквідації раніше займаної позивачем посади. Отже, поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді не відповідає приписам трудового законодавства.
Щодо позовних вимог в частині стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Наказом МВС України від 06.04.2016 за №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі за текстом - Порядок №260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку № 260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Також, за приписами пункту 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Отже, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.
До суду відповідачем надано довідку від 31.10.2024 за №747, відповідно до якої заробітна плата позивача за два останні місяці перед звільненням (серпень, вересень 2024 року) складала 31625,78 грн та 11 760,00 грн відповідно, а загалом - 43 385,78 грн. Кількість відпрацьованих календарних днів за останні два місяці склала - 61 день. Середньоденне грошове забезпечення становить 711,24 грн.
Кількість днів вимушеного прогулу - 379 (з 16.10.2025 по 29.10.2025).
З огляду на наведене середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача складає 269 559,96 грн (379 день х 711,24 грн).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи норми законодавства, наведені вище, рішення в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.
Відповідно, протилежні висновки суду першої інстанції є помилковими.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, та приймаються колегією суддів в якості належних.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 520/29756/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 7 Наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 за №252 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 за №1443 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Поновити з 16.10.2024 ОСОБА_1 на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Стягнути з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу в сумі 269 559 (двісті шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 96 коп.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_4 штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова