справа № 361/9699/25
провадження № 1-кс/361/1881/25
15.10.2025
15 жовтня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
Слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника -адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Полтава, Полтавської області, українця, що має середню освіту, інвалідом, депутатом чи адвокатом не являється, офіційно не працевлаштованого, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та такого, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025111130001610 від 19.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
14 жовтня 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111130001610 від 19.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились. Прокурор вказує на достатність даних для обґрунтованої підозри причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважує про наявність ризиків, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні. У клопотанні зазначено, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Так, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є недоцільним, враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення. Особиста порука, домашній арешт та застава не гарантують належної процесуальної поведінки підозрюваного. З перелічених підстав прокурор у судовому засіданні просив задовольнити таке клопотання.
Захисник. заперечив проти заявленого клопотання прокурора, оскільки вважає його безпідставним. Захисник зауважив, що його підзахисний попередньо визнав вину в інкримінованому йому злочині, щиро кається, активно сприяє встановленню фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, готовий відшкодувати потерпілому спричинену шкоду, не судимий. Відтак, в підозрюваного немає жодних причин впливати на потерпілого або свідків чи переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Тому, вважає, що ризики заявлені прокурором є надуманими і не підтвердженими. Зауважив, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, неофіційно працював, а тому до нього може бути застосований більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт. З цих підстав просив у задоволенні клопотання відмовити та клопотав про застосування апобіжного у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, щодо заявленого клопотання, дослідивши долучені сторонами докази констатує таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1-3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні суд зазначає таке.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 18 серпня 2025 року, близько 15 години 50 хвилин, точний час під час досудового розслідування не встановлено, він разом із дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та раніше не знайомим чоловіком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за адресою: Київська область, Броварський район, с. Требухів, на перехресті вулиць Броварська та Гоголівська, поруч з озером, разом вживали алкогольні напої. Надалі на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт. Надалі у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу озера за вищевказаною адресою, взяв до лівої руки предмет з дерев'яним руків'ям та металевим стержнем, ззовні схожий на заточку та наніс гострою частиною вказаного предмету один удар в область грудної клітки спереду та два удари в область грудної клітки ззаду ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колотих ран в ділянці правої плевральної порожнини з проникненням, посттравматичного правобічного пневматорексу, колотої не проникаючої рани передньої черевної стінки.
Відомості за цим фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111130001610 від 19.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 19.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, у тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, суд повинен оцінити чи існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що станом на дату розгляду клопотання про продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такий висновок слідчого судді підтверджується реєстром матеріалів кримінального провадження, долучених слідчим до клопотання.
Зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_7 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_7 , протоколом огляду місця події за адресою: Київська область, Броварський район, с. Требухів, на перехресті вулиць Броварська та Гоголівська (біля озера), протоколами допитів свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 й іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Отже, перелічені докази є вагомими та об'єктивно пов'язують підозрюваного з інкримінованим злочином, тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри.
Стосовно наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вказує таке.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Санкція цієї норми КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тобто цей злочин є тяжким згідно з ч. 5 ст. 12 КК України. Відтак, суд вважає тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення є одним із вагомих факторів, який свідчить про потенційний ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду.
Однак, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Слідчий суддя вважає, що соціальних зв'язків підозрюваного недостатньо щоб стримати його від переховування від слідства та суду, незважаючи на те, що ОСОБА_5 є одруженим і має постійне місце проживання. З огляду на такі обставини суд оцінює ризик, як цілком вірогідний. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України і цей ризик не зменшився.
Щодо наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні суд зауважує таке.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілих і свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Підозрюваний може бути обізнаний з даними осіб, які є потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні. Відтак, існує значний ризик, що у разі обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний зможе безперешкодно спробувати психологічно. економічно або фізично впливати на потерпілого та свідків з метою щоб ці особи змінили показання надані на стадії досудового розслідування або відмовились їх надавати суду. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України і цей ризик не зменшився, оскільки свідки та потерпілий ще не допитані судом.
Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя наголошує таке.
Особисте зобов'язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам з огляду на тяжкість інкримінованому йому правопорушення.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки не має заяв від потенційних поручителів.
Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, як основного, то на переконання слідчого судді такий захід буде недостатнім для запобігання вказаним вище ризикам, як основний, враховуючи тяжкість покарання за інкримінований злочин.
Стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання неможливо застосувати, тому що ОСОБА_5 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 і цей населений пункт розташований на значній відстані від міста Бровари, Броварський район, Київська область, де проводиться досудове слідство. Тому, такий запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти переліченим вище ризикам.
З наведеного, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту слід відмовити.
Разом з тим, суд враховує, що вік та задовільний стан здоров'я підозрюваного не перешкоджають продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення досудового розслідування, тобто до 19 листопада 2025 року включно.
Слідчий у клопотанні просив суд не визначати підозрюваному розмір застави, оскільки злочин, в якому він підозрюється вчинений із застосуванням насильства (п.1 ч.4 ст. 183 КПК України). Разом з тим, враховуючи, що підозрюваний щиро кається у вчиненому злочині, сприяє його розкриттю, бажає відшкодувати шкоду потерпілому, то суд, користуючись своїми дискреційними повноваженнями, вважає за доцільне у цьому конкретному випадку визначити підозрюваному заставу, як альтернативний запобіжний захід. З наведеного клопотання слідчого слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням особи підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 60 560,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і її розмір буде помірним для підозрюваного та бути для нього непомірним, враховуючи його майновий стан.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182,183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 309, 369, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному у кримінальному провадженні № 12025111130001610 від 19.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 19 листопада 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп..
Застава може бути внесена на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України у Київській області, ЄДРПОУ 26268119, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р UA768201720355259001000018661; призначення платежу: «застава за … П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….» та надати документ, що підтверджує внесення застави до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі, де особа утримується.
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок підозрюваний звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками по даній справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про обрання більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 17 год. 20 хв. 20 жовтня 2025 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1