Справа № 357/10423/25
3/357/4559/25
28.10.2025 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи немає,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Чеботарьової Ю.В.,
23.06.2025 о 11:23 год на 78 км автодороги М-05 зі сполученням Київ-Одеса водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110270» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370393 від 23.06.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Вайбер». Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисником Чеботарьовою Ю.В. до суду подано письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких наразі він перебуває на військовій службі на позиціях, а тому не має можливості з'явитися в судове засідання. Він не погоджується із складеним на нього протоколом. В стані наркотичного сп'яніння він не перебував. Він пояснював поліцейським, що їхав, не спав всю ніч, а тому виглядав втомленим. На це поліцейські переконували його, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння і тиснули, що він вживав наркотичні речовини не більше тижня тому. Проте, він відразу погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, так як був впевнений, що результат буде негативним. І також він знав, що пройти такий огляд він зобов'язаний по закону як водій. Також він погодився навіть не дивлячись на те, що йому треба було їхати на службу, а поліцейські з невідомої причини направляли його на огляд до м. Тараща, що знаходиться на значній відстані від м. Біла Церква. Він багато разів сказав поліцейським, що погоджується на огляд та іншого виходу він не бачить. На що вони переконували його в тому, що краще буде відмовитись, так як аналіз точно покаже наркотики, а якщо він відмовиться, то це буде та ж сама 130 стаття, але в протоколі не буде підтвердження того, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Він заперечив, і ще раз наголосив, що хоче пройти огляд. Поліцейський сказав, що в такому випадку йде оформлювати направлення. Після цього також пішов і другий поліцейський. Але після цього один із поліцейських знову підійшов до нього і сказав, що він вживав наркотики тиждень тому, і він це бачить по ньому, як би він не заперечував. І також казав, що в тому випадку, якщо огляд покаже, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння, в протоколі буде зафіксовано, що він вживає наркотики, через що у нього будуть великі проблеми на службі і не тільки. А тому, в такому випадку, щоб не ризикувати, то краще відмовитися, бо у нього і так по-любому буде 130 стаття. Він знову почав все заперечувати, проте поліцейський продовжував тиснути на нього, через що він був змушений врешті решт відмовитися від огляду, так як у нього вже не було варіантів через дії поліцейських. А тому він просить суд закрити провадження по даній справі, так як в його діях немає ніякого складу адміністративного правопорушення. Але в разі, якщо судом буде визнано його винуватим, просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, а накласти на нього тільки штраф. Він є військовослужбовцем, захищає Батьківщину, а тому йому вкрай необхідно мати можливість керувати транспортними засобами.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, Чеботарьова Ю.В. у судовому засіданні просила суд провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення посилаючись на те, що згідно з відеозаписом ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд в медичному закладі, він був не впевнений, що результат огляду зафіксує те, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Проте, поліцейський неодноразово та наполегливо вмовляв ОСОБА_1 не проходити даний огляд, так як це буде нібито краще для нього самого, тому що огляд стовідсотково покаже, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. А в разі, якщо ОСОБА_1 відмовиться від проходження огляду, то у поліцейських не буде підтверджуючих фактів того, що він дійсно перебуває у стані сп'яніння. Цим самим поліцейські здійснили на ОСОБА_1 психологічний тиск, що призвело до його вимушеної відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім того, зазначає, що КНП «Таращанська міська лікарня», до якої було направлено ОСОБА_1 , не є найближчим до місця зупинки медичним закладом. Як вбачається з інформації, наданої Департаментом охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації, в переліку закладів охорони здоров'я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, містяться наступні заклади: Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2»; Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4»; Комунальне некомерційне підприємство Володарської селищної ради Володарська лікарня»; Комунальне некомерційне підприємство Сквирської міської ради «Сквирська центральна міська лікарня». Тобто, в порушення вищезазначеної Інструкції, поліцейські направили ОСОБА_1 до віддаленого від місця зупинки медичного закладу. Також захисник повідомила, що поліцейський повідомляв ОСОБА_2 , що він самостійно поїде на своїй машині за поліцейськими до відділку поліції.
Окрім того захисник подала до суду письмове клопотання, у якому просила, що у разі, якщо суд не погодиться з позицією сторони захисту і визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, при вирішенні питання про призначення покарання просить врахувати наступні доводи. Чинний КУпАП не передбачає призначення більш м'якого стягнення чи звільнення від стягнення, яке визначене в санкції статті як обов'язкове основне чи додаткове. Тим не менш, просить згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом'якшують покарання). ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується військовим квитком ОСОБА_1 , довідкою про обставини травми та відпускним квитком (долучені до клопотання про зупинення провадження). Позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом на один рік фактично паралізує не тільки його особисту військову службу, але й решти військовослужбовців, оскільки без права керування транспортним засобом ОСОБА_1 буде позбавлений можливості виконувати безпосередні свої службові військові обов'язки. В даному випадку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами фактично паралізує можливість виконання ОСОБА_1 конституційного обов'язку із захисту Батьківщини. Наведені вище обставини очевидно переконують, що автомобіль та право керування ним об'єктивно потрібні ОСОБА_1 для подальшого проходження служби в Збройних силах України, а тому в даному випадку вбачається можливим не застосовувати такий вид додаткового стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами. В даному випадку конституційний обов'язок із захисту Батьківщини, визначений ст. 65 Конституції України, та принцип індивідуалізації покарання, визначений ст. 61 Конституції України, переважає суспільний інтерес в необхідності покарання особи. При цьому, можливе покарання у вигляді істотного штрафу у розмірі 17 000,00 грн, на переконання сторони захисту, буде очевидно достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним інших адміністративних правопорушень (у разі доведення його вини в інкримінованому діянні поза розумним сумнівом).
Допитаний в судовому засіданні як свідок поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП старший сержант поліції ОСОБА_3 повідомив, що 23.06.2025 о 11:23 год на 78 км автодороги М-05 на блокпосту було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .. На даний час він не пам'ятає чи погоджувався чи ні він водій пройти огляд на визначення стану сп'яніння. Із водієм він не спілкувався, із ним спілкувався його напарник. Він пам'ятає, що при перевірці було встановлено, що номерний знак не належав даному транспортному засобові. Потім вже при спілкуванні із водієм у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Під час перегляду в судовому засіданні відеозапису, а саме відео файл під назвою «clip-2», свідок повідомив, що це не його нагрудна камера. Також повідомив, що у водія запитували чи він усвідомлює та розуміє наслідки відмови від проходження огляду, він повідомив, що розуміє. Причини відмови від проходження огляду у ОСОБА_1 він не з'ясовував. Його напарник ОСОБА_4 залишав камеру у службовому автомобілі, тому що ходив справляти природні потреби, він перейшов дорогу, а потім повернувся. Він сам знаходився у автомобілі, був зайнятий, не бачив чи напарник спілкувався із водієм у той момент, коли його нагрудна камера була у службовому авто.
Допитаний в судовому засіданні як свідок поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 повідомив, що 23.06.2025 о 11:23 год на 78 км автодороги М-05 на блокпосту у напрямку м. Київ було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .. Під час спілкування у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на неодноразові вимоги прослідувати до найближчого медичного закладу у м. Тараща водій відмовився. Його було попереджено про адміністративну відповідальність і в подальшому складено протокол. Вказав на те, що пам'ятає кожну свою справу, однак може помилятися у деталях. Повідомив, що спочатку дійсно водій погоджувався пройти огляд після того як він озвучив ознаки, але потім відмовився. ОСОБА_1 повідомляв, що вживав наркотичні засоби за декілька діб до того часу, що він рухався до місця служби чи то м. Чернігова чи то до м. Черкаси з відпустки. Як саме був відсторонений від керування транспортним засобом він не пам'ятає. Водій відмовився від проходження огляду після того як він повернувся із вбиральні, про це йому повідомив колега. Особисто він не запитував чи водій погоджується чи ні проїхати на огляд. Спочатку останній погоджувався проїхати, а на чию пропозицію відмовився від огляду не пам'ятає. Після перегляду відеозапису в судовому засіданні додатково повідомив, що ОСОБА_1 після оформлення матеріалів поїхав з ними на їхньому службовому автомобілі до відділку поліції. Про те, що водій зможе поїхати на своєму автомобілі далі, він повідомив йому до того як той відмовився проходити огляд. ОСОБА_1 відмовився проходити огляд можливо через те, що подумав і так вирішив, у нього для цього був час. Під час того як він поклав свою нагрудну камеру і ходив справляти природні потреби із водієм ОСОБА_1 не спілкувався та не схиляв його відмовитися від проходження огляду.
Суддя заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, письмові пояснення ОСОБА_1 , характеризуючі дані особи ОСОБА_1 , надані стороною захисту, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п. 4 розділу І Інструкції Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно із п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, із аналізу із зазначених вище норм вбачається, що огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я, куди поліцейський забезпечує доставку особи, яка має ознаки наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Попри невизнання своєї винуватості правопорушником, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370393 від 23.06.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;
листом КНП Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» № 499 від 29.04.2025, відповідно до якого медичні послуги надаються в цілодобовому режимі і огляд громадян на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння, відповідно до Інструкції, а також проводяться цілодобово та у разі направленням працівниками поліції безоплатно;
листом КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» № 1 від 02.01.2025, відповідно до якого огляд на визначення наркотичного сп'яніння у водіїв транспортних засобів не проводяться у зв'язку із відсутністю необхідного для огляду лабораторного обладнання;
листом КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» № 03-05/2525 від 19.12.2023, відповідно до якого у медичному закладі відсутні фахівці, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно із чинним законодавством та обладнання для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та які перебувають під впливом лікарських препаратів;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким водія ОСОБА_1 направлено до КНП Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня», однак відомості про проходження огляду в направленні відсутні, оскільки огляд ОСОБА_1 не проводився;
актом огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці;
розпискою ОСОБА_6 від 23.06.2025, відповідно до якої він зобов'язується забрати транспортний засіб «ЗАЗ 110270» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та доставити його за адресою: Вінницька область, с. Ставки, вул. Європейська, 21, а водія не допускати (не передавати) до керування ним;
відеозаписом з нагрудних камер поліцейських та камери відеоспостереження із блокпосту, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370 від 23.06.2025, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Також судом досліджено надані стороною захисту наказ Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації № 99-адм від 04.02.2025 із переліком закладів охорони здоров'я Київської області; військовий квиток серії НОМЕР_3 виданий 20.04.2021 ОСОБА_1 ; довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ВЧ НОМЕР_2 № 5812 від 08.05.2025 солдата ОСОБА_1 ; відпускний квиток ОСОБА_1 № 2132 від червня 2025 року.
Так на переглянутому в судовому засіданні відеозаписі на відео файлі під назвою «clip-1» з нагрудної камери поліцейського № 476157 зафіксовано як працівник поліції об 11:23 год зупинив транспортний засіб «ЗАЗ 110270» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , підійшов до водія, відрекомендувався та сказав надати для перевірки документи.
На відео файлі під назвою «clip-2» зафіксовано як об 11:23 год на запитання поліцейського водій повідомив, що він їде на війну, що при перевірці документів по базі даних поліцейських він є у базі даних як такий, що в СЗЧ, але його просто звідти не видалили та об 11:24 год повідомляє, що самопочуття у нього нормальне, він був у відпустці. На запитання коли вживав останній раз наркотичні засоби, повідомив, що десь два тижні назад. Поліцейський запитав «що було?», водій відповів «трава, по-легкому такому», також на запитання поліцейського повідомив, що знає про те, що заборонено вживати за кермом наркотичні засоби, але він чесно відповів, бо його про це запитали. Далі поліцейський запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та роз'яснив, що заборонено керувати транспортним засобом заборонено керувати у стані наркотичного і алкогольного сп'яніння, алкоголь виходить з організму протягом годин, а наркотики - місяцями, якщо водій покурив коноплі, то йому заборонено керувати транспортним засобом. Об 11:25:47 год поліцейський повідомив, що у водія виявлено явні ознаки наркотичного сп'яніння такі як неприродна блідість, звужені зіниці. На запитання працівника поліції чи буде проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, водій запитав «а як покаже? Це ж 130?», той повідомив, що «да», водій сказав, що сьогодні він не курив. На повторну пропозицію проходження огляду водій повідомив «давайте, а що?». Далі поліцейський повідомив, що для огляду потрібно проїхати до найближчого медичного закладу до лікаря-нарколога у м. Таращу і якщо щось було, то покаже. Водій повідомив «вірю». Також останньому роз'яснено, що якщо він відмовляється від огляду, то також буде складена 130, якщо вони поїдуть в медичний заклад, то там буде висновок лікаря. Водій на запитання поліцейського повідомив, що він випив лише енергетика, бо йому ще 400 км їхати. На повторне запитання чи буде водій проходити огляд, останній просить вирішити питання по-нормальному, на що йому повідомили, що це кримінальна відповідальність і для працівника поліції і для водія. Далі працівник поліції розповів водієві як проводиться тест у лікарні. Об 11:31 год водій сказав, що якщо вони поїдуть, то покаже, що він сам повідомив поліцейським, що вживав та погодився проїхати на огляд, бо його все одно не відпустять. Об 11:32 год на запитання чи вони їдуть на огляд, водій - «ну да, а що робити, іншого виходу немає». Поліцейський повідомив, що є два виходи: вони їдуть на огляд, там дають висновок лікаря і складається протокол за ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.9 а, якщо відмовляється, то підтвердження у них немає, тому вони пишуть так само протокол за ст. 130 КУпАП, але за порушення п. 2.5 КУпАП. Об 11:33 год водій говорить: «їдемо по-любому, покаже, то покаже, не покаже, то не покаже», на що поліцейський сказав йому почекати поки напарник випише направлення. Об 11:34 год зафіксовано як поліцейські сіли до машини. Об 11:35:35 год поліцейський зняв нагрудну камеру і поклав у машині зі словами «Вовка тут доки, він ще в СЗЧ, я схожу в туалет», вийшов і пішов. Об 11:41:50 год поліцейський повернувся, взяв камеру і каже «хух, хоч в туалет сходив». Далі зафіксовано як поліцейський пішов на блокпост, потім повернувся на місце зупикни, під час цього говорить по телефону і зясовує питання щодо перебування та оформлення водія з приводу СЗЧ. Об 11:47 год поліцейський знову запитав у водія «огляд по наркотичному сп'янінні проходити будемо?», на що останній повідомив «відмовляюся». На запитання чи водій розуміє, що це відповідальність за п. 2.5 ПДР за ст. 130 КУпАП, той сказав «так». Поліцейський повідомив, що у такому випадку буде складено протокол та роз'яснив йому його права. Далі зафіксовано, складання протоколу та додатків до нього, ознайомлення із матеріалами справи.
На відео файлі під назвою «clip-3» із камери спостереження блокпосту зафіксовано зупинку транспортного засобу.
Суддею встановлено, що при оформленні матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення працівником поліції дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008. А тому зібрані у справі докази суд визнає достовірними, належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності для прийняття рішення.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, тому що на нього тиснули, суд вважає безпідставними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності. Із переглянутого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 поліцейськими було роз'яснено наслідки за відмову від проходження огляду, а також повідомлено і про наслідки проходження такого огляду, оскільки він повідомивши про вживання коноплі, не був впевнений у результатах огляду, за що пропонував поліцейському "вирішити питання" («clip-2») . Жодного тиску на водія з боку працівників поліції при перегляді відеозапису не встановлено, водій спокійно вів розмову з поліцейськими, відповідав на запитання.
Не заслуговують на увагу також доводи сторони захисту щодо того, що ОСОБА_1 направляли на огляд до м. Тараща, що є віддаленим від місця зупинки, тому що є безпідставними і такими що не відповідають фактичним обставинам справи. Із переглянутого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 будь-яких заперечень з приводу населеного пункту чи медичного закладу, у якому планувався проводитися огляд не висловлював, а відмовився загалом від проходження такого огляду.
Також, не заслуговують на увагу доводи сторони захисту з приводу того, що у неї викликають сумніви щодо фіксування обставин події, тому що поліцейський залишав свою нагрудну камеру в машині, а коли її забрав, то водій із незрозумілих підстав відмовився від проходження огляду, хоча перед цим погоджувався.
Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, передбачено: а) необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції» (п. 1.3 Розділу І Інструкції); б) випадки застосування такого превентивного заходу: нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. (п. 3.3 Розділу III Інструкції).
При цьому зазначається, що «після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно» (п. 3.5 Розділу III Інструкції).
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (п. 5 розділ ІІ), затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Як зафіксовано на відеозаписі («clip-2»), доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейський залишав свою нагрудну камеру для відвідування вбиральні, що не є порушенням Інструкції.
Окрім того, допитаний в судовому засіданні як свідок та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Панченко П.О. повідомив, що коли він ходив до вбиральні, то із водієм ОСОБА_1 не мав розмови, яка б не фіксувалася відеокамерою. У суду немає підстав недовіряти та ставити під сумнів такі показання свідка.
Інші аргументи захисту не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цій справі. При цьому суддя виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
Згідно із п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, на вимогу поліцейського, відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно із якою передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п. 2.5 ПДР України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю наведених досліджених судом доказів, які є належними, допустимими та достовірними, як такі, що здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту суду надано не було.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і правосвідомістю, суддя визнає доведеним «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Щодо клопотання сторони захисту про призначення стягнення ОСОБА_1 у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, то суддя зазначає наступне.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.
Однак, при розгляді справ про адміністративні правопорушення відсутній визначений Законом механізм, який би дозволяв накладати стягнення за вчинені адміністративні правопорушення нижче визначеної санкцією відповідної статті Кодексу або замінювати стягнення на інше, а тому, при розгляді даної справи слід застосувати аналогію права.
Так згідно зі ст. 69 КК України за фактично аналогічних умов, а саме за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Тобто, законодавець надав суду можливість призначати менше покарання навіть за вчинений злочин за наявності окремих обставин, а за вчинення адміністративного правопорушення такого механізму не перебачив.
Суд звертає увагу, що за відсутності норми, яка дозволяла б призначати стягнення менше, ніж передбачено санкцією відповідної статті або замінити його на інше, неможливо у повній мірі реалізувати положення ст. 23, 33 КУпАП.
Проте, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_1 , ступінь його вини, а також те, що стороною захисту не надано суду жодних доказів того, що при проходженні служби у ЗСУ йому для виконання бойових завдань необхідне посвідчення водія і він не може бути залучений до інших робіт, вважаю, що позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_1 буде пропорційним стягненням, враховуючи обставини скоєного правопорушення, відтак до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень, що становить,0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА